Державний контроль антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб’єктів господарювання (стр. 3 )

В підрозділі запропоновано класифікацію узгоджених дій. В залежності від змісту узгодженої поведінки між АМК України та суб’єктами господарювання така поведінка може бути згрупована за такими характерними ознаками: за ступенем обов’язковості застосування законодавства про захист економічної конкуренції; за ступенем конкурентності; за характером взаємодії учасників узгоджених дій на ринку; за правовою кваліфікацією – відповідність чи невідповідність нормам конкурентного законодавства.

У підрозділі 1.2 «Поняття та сутність державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання» досліджуються поняття, сутність та система державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання, акцентується увага на відсутності у спеціалізованих наукових джерелах визначення змісту поняття державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання. Для вирішення цієї проблеми автором використано науковий підхід «сходження від абстрактного до конкретного», що визначає логічну побудову досліджуваного семантичного ряду категорій «контроль», «державний контроль», «державний контроль за узгодженими діями суб’єктів господарювання».

Окремо досліджується комплексний характер контролю, завдяки чому він як соціальний феномен є предметом вивчення вченими-економістами, соціологами, філософами, фахівцями у галузі державного управління, правознавцями. При цьому останні розглядають державний контроль в якості різновиду контролю, як форму, метод, вид, принцип, засіб забезпечення законності, функцію державного управління. У роботі обґрунтовується доцільність підходу до державного контролю як до родового поняття та, відповідно, державного контролю за узгодженими діями учасників господарської діяльності як видового поняття – як функції державного управління.

Наголошується на системності державного контролю за узгодженими діями учасників ринку, що складається з певної сукупності взаємопов’язаних елементів з такими властивостями як єдність, цілісність, складність, стабільність. До означених елементів системи державного контролю належать суб’єкти, об’єкти, функції, форми, принципи та методи здійснення такого контролю.

В межах даного підрозділу детально розглянуто функції та принципи державного контролю за узгодженими діями учасників ринку як елементи останнього, а також окремо проаналізовано профілактичну, інструктивну або мобілізувальну, правоохоронну, регулятивну або корегувальну, стимулюючу та інформаційну функції державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарської діяльності.

Основними принципами діяльності АМК України є законність, гласність та захист конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. В розділі також висвітлюються окремі аспекти реалізації зазначених принципів в теорії та практиці.

В результаті дослідження сутності державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарської діяльності запропоновано удосконалене визначення вказаної категорії.

Підрозділ 1.3 «Антимонопольний комітет України як головний суб’єкт в системі органів державного контролю за узгодженими діями учасників господарської діяльності» присвячений дослідженню сучасної системи органів державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання.

Зокрема, у роботі звертається увага на існуванні різних поглядів на систему органів, що здійснюють управління у сфері економічної конкуренції. Обгрунтовується позиція автора щодо розуміння під суб’єктами контролю за узгодженими діями сукупність спеціальних державних органів, а саме – систему органів АМК України, які беруть участь у процесі організації вказаного контролю. Зазначену систему складають АМК України у складі голови та восьми державних уповноважених та територіальні відділення, що їх утворює АМК України.

Досліджено правовий статус і повноваження ключового органу цієї системи контролю – АМК України, без якого неможливо реалізувати функцію державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. В роботі підкреслено відсутність у наукових розробках чіткого розуміння місця АМК України в системі органів державної влади, у зв’язку з чим окрему увагу зосереджено на з’ясуванні питання ролі і компетенції АМК України та його складових елементів, зокрема, питаннях повноважень територіальних відділень АМК України.

У підрозділі 1.4 «Світові моделі організації державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання» містить аналіз існуючих у міжнародній практиці моделей проведення державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання, зокрема, найбільш поширених – американської, європейської та японської правових систем реалізації державою конкурентного контролю. Згадані моделі слугують базою для наслідування, своєрідним орієнтиром для багатьох країн світу, які прагнуть розбудувати сучасну і дієву систему державного конкурентного контролю з урахуванням унікальних національно-економічних особливостей. Однією з характерних ознак такої системи є наявність широких повноважень, в тому числі оперативно-розшукових, щодо виявлення та розслідування антиконкурентних узгоджених дій (картельних змов).

Відзначено, що з часу проголошення незалежності Україна стала на шлях побудови конкурентної політики європейського зразка. Обґрунтована позиція щодо передчасності запровадження у вітчизняне конкурентне законодавство останніх нововведень у систему європейського контролю за узгодженими діями учасників господарських відносин (зокрема, відмова від повідомлення суб’єктами господарювання про обмежувальні угоди чи обмежувальну практику для надання дозволу-винятку).

Розділ 2 «Організаційне та правове забезпечення контрольних повноважень Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб’єктів господарювання» складається з трьох підрозділів, які присвячені аналізу правових форм та методів державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання, а також основним напрямам удосконалення контрольних повноважень АМК України за узгодженими діями суб’єктів господарювання.

У підрозділі 2.1 «Правові форми державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання» досліджено форми практичної діяльності АМК України щодо реалізації контрольної діяльності за узгодженою поведінкою учасників ринку за часовою класифікаційною ознакою відповідно до стадій цього контролю. Зокрема, в роботі виокремлено три групи форм: 1) форми попереднього контролю, до яких належать: надання попередніх висновків на узгоджені дії; надання дозволу на узгоджені дії без умов (відмова в наданні дозволу); надання дозволу на узгоджені дії за певних умов; надання дозволу на узгоджені дії Кабінетом Міністрів України; 2) форми поточного контролю, такі як: перевірка та розгляд справ про антиконкурентні узгоджені дії; 3) форми наступного контролю: перевірка рішень та перегляд рішень органів АМК України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а саме за ознаками антиконкурентних узгоджених дій) та у заявах, справах про узгоджені дії.

При цьому зазначено, що в процесі застосування форм попереднього контролю за узгодженими діями відбувається реалізація різноманітних дозвільних повноважень системи органів АМК України.

За результатами дослідження виявлено низку питань, які виникають в процесі розгляду справ про антиконкурентні узгоджені дії як форми поточного контролю, зокрема, відсутність належного регулювання порядку реалізації повноважень АМК України щодо права вимагати інформацію, отримувати пояснення, вилучати докази, зокрема, під час перевірок. Існуючі труднощі створюють передумови для оскарження до суду рішень та процесуальних дій АМК України, його посадових осіб. Зазначене унеможливлює ефективність роботи АМК України та його територіальних відділень щодо доведення наявності між учасниками ринку узгодженої поведінки.

У підрозділі 2.2 «Методи державного контролю Антимонопольного комітету України за узгодженими діями учасників господарської діяльності» основна увага зосереджена на дослідженні трьох найпоширених методів державного контролю за узгодженою поведінкою суб’єктів господарювання – переконання, заохочення (стимулювання) і примус.

Зазначається, що останнім часом в практиці АМК України по боротьбі з картельними змовами превалюють прийоми превентивної дії, які реалізуються шляхом адвокатування конкуренції (або «непримусове сприяння конкуренції», «пропаганда конкуренції», «формування проконкурентної свідомості», competition advocacy). Одним із дієвих інструментів у цьому контексті є використання АМК України процедури надання рекомендацій учасникам ринку. Проаналізовано співвідношення між кількістю наданих рекомендацій з розмірами накладених АМК України штрафів протягом шести років поспіль. Наголошено на ефективності адвокатування конкуренції, яке полягає в усуненні значної кількості потенційних порушень конкурентного законодавства ще до відкриття відповідної справи шляхом надання висновків у формі рекомендаційних роз’яснень про відповідність дій суб’єктів господарювання основним положенням правового режиму узгоджених дій, а саме: статтям 6-10 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Добровільне надання учасниками узгоджених дій інформації органам АМК України, яка стосується виявлення антиконкурентної поведінки на ринку – система прийомів і способів стимулюючого впливу (метод заохочення). Відзначено, що даний метод в практиці АМК України реалізується в застосуванні програми звільнення від відповідальності (в європейському законодавстві більш відома як програма пом’якшення відповідальності – англ. leniency program). Механізм застосування згаданої процедури визначений в ухваленому АМК України Порядку звільнення від відповідальності. В дисертаційній роботі окреслено окремі процедурні аспекти застосування вказаного Порядку, обґрунтовано висновок щодо необхідності  зменшення розміру штрафних санкцій для різних категорій інформаторів про порушення конкурентного законодавства та лібералізацію вимог до надання інформації про антиконкурентні узгоджені дії.

У сфері захисту економічної конкуренції адміністративний примус як засіб протидії картелям проявляються у накладенні штрафних санкцій на учасників узгоджених дій. Наголошується на дискусійності правового змісту штрафної санкції як виду юридичної відповідальності за порушення конкурентного законодавства.