Інформація про третій випуск облігацій товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” (стр. 4 )

7. ОПИС ДІЛОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕМІТЕНТА СТАНОМ НА 30.09.2005 РОКУ.

Загальні тенденції та особливості розвитку галузі.

Роздрібна торгівля в Україні розвивається прискореними темпами і виглядає на сьогодні найпривабливішим для інвестицій сектором економіки. Починаючи з 1999р., темпи росту роздрібного товарообороту перевищують темпи росту реального ВВП країни, в результаті чого роздрібна торгівля є одним з секторів української економіки, що найшвидше розвиваються. За оцінками експертів, обсяг продовольчого ринку становить 13 – 15 млрд. дол., причому зростання ринку за останні 2 роки дорівнює 15-20% на рік і таке ж зростання прогнозується на ближчі кілька років. За даними Державного комітету статистики України, обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень – вересень 2005р. становив 64,1 млрд. грн., що у порівнянних цінах на 23,1% більше обсягу січня – вересня 2004р.

Активний розвиток торгівлі спричиняють наступні фактори:

- перевищення темпів росту роздрібного товарообігу над темпами росту реального ВВП України;

- стабільне зростання доходів та витрат населення, темпи якого оцінюються на рівні 7 – 12% для міського населення України;

-  підвищення купівельної спроможності;

-  переорієнтація споживачів із цінового на якісні параметри при здійсненні купівлі товарів;

-  покращення культури споживання в результаті зростання потреб як до якості та асортименту товарів, так і до якості обслуговування;

-  порівняно низький рівень конкуренції загалом та особливо низький – в деяких регіонах;

-  низький рівень забезпеченості населення торговими площами;

-  розвиток ринкової інфраструктури (транспортні мережі та засоби, енерго - та водо-постачання, т. ін.);

-  високий рівень прибутків галузі та зацікавленість у внутрішніх інвестиціях та / або диверсифікації - українських підприємств, де роздрібна торгівля стає одним з пріоритетних напрямків диверсифікації;

-  набування досвіду і навиків роботи торгівлі та розвиток торгових форматів та мереж та ін.

Однією з найбільш вагомих тенденцій розвитку галузі є перерозподіл товарообороту на користь цивілізованих форм торгівлі. Згідно з інформацією консалтингової компанії Gfk-USM, у 2004 р.42% покупок в Україні було зроблено в місцях регулярної торгівлі проти 29% у 2000р.

В Україні набувають підвищеного розвитку формати західного зразка, зокрема: гіпермаркети, супермаркети, дисконти, „cash & carry”.

Разом з тим присутні традиційні формати, які успадкувалися з минулих часів: гастрономи, універсами та павільйони. Останні поступово витісняються, але в найближчому майбутньому не будуть витіснені повністю, оскільки мають перевагу у наявності звичних для українського споживача активних комунікаційних процесів “продавець-покупець”.

Сучасний ринок роздрібної торгівлі в Україні характеризується зростанням кількості торгових об’єктів. Це підтверджує і ритейл-сенсус (перепис торгових об’єктів), проведений компанією Target Group LTD в серпні 2004 року у 30 містах України. Результати даного дослідження показали у аналізованих містах збільшення кількості магазинів самообслуговування до 689 у 2004 році порівняно з 613 у 2002 р. Характерним є зменшення кількості універсамів – з 780 об’єктів у 2002 році до 231 у 2004 році та універмагів – з 359 у 2002 році до 116 у 2004 році. Така тенденція до зменшення кількості вказаних підприємств торгівлі пояснюється викупом і перепрофілюванням останніх великими мережевими операторами ритейлу.

У вартісному вираженні 8% покупок припадає на супермаркети, 3% - на магазини формату Cash&Carry, 24% - на невеликі продуктові магазини, що свідчить про певний рівень ненасиченості ринку сучасними форматами торгівлі.

Експерти відзначають перспективу розвитку багатофункціональних комплексів, провідною функцією яких буде торгівля. Прикладом таких об’єктів стануть ТРЦ “Либідь Плаза”, Центр сімейного дозвілля, ТРЦ “Олімпік Плаза” та ін. у м. Києві. У регіонах також розробляють проекти ТРЦ.

Незаповненою є ніша ексклюзив-маркетів. Наприклад, магазини даного типу функціонують в Одесі (мережа “Обжора”), в Запоріжжі (“Кит-Фаворит”). Елітні магазини та гастрономічні бутіки належать до магазинів преміум-пропозиції. Їхньою цільовою аудиторією є люди з високим рівнем доходів, тому перспективи розвитку даного сегменту ринку залежатимуть від зростання рівня добробуту населення. Попит на ексклюзив-маркети залежатиме і від збільшення кількості прихильників високої кухні - гурманів.

Одним з основних напрямків розвитку галузі стає пропозиція комфорту, тобто обслуговування, зручності, зрозумілості та чіткості, а також, перш за все, задоволення при придбанні товару. Тому прогнозується активний розвиток формату самообслуговування – в першу чергу супермаркетів та гіпермаркетів, а також дисконтних магазинів, які працюють у форматі самообслуговування і орієнтуються на споживачів з низькою купівельною спроможністю, що складають основну частку населення країни.

Особливостями сучасного розвитку роздрібної торгівлі є також використання додаткових сервісів (власних пекарень, кулінарних цехів тощо), дисконтних програм, розвиток супутніх напрямів у торгових мережах (наприклад, мережа аптек „Будь здоров!” від корпорації „Fozzy Group”), використання власної торгової марки („private label”). Протягом 2005 року однією з тенденцій розвитку українського ритейлу стало освоєння операторами торгівлі напрямку громадського харчування. Одними з перших даним сегментом почали оволодівати “Fozzy Group”, «Фуршет», «Рорус». Частка власного виробництва в обороті українських супермаркетів досягла 7% протягом 2005 року, а оборот відділів кулінарії зріс у 2 рази порівняно з 2004 роком.

Головними стратегіями розвитку мереж роздрібної торгівлі є:

-  регіональна експансія;

-  управління асортиментом;

-  управління цінністю покупця – вдосконалення стратегії просування, реклами та мерчандайзинга у відповідності до потреб регіонів.

Також зростає інтерес міжнародних ритейлерів до України. За даними консалтингової компанії А. Т.Kearney Україна у 2005 році посіла 3 місце в переліку країн, рекомендованих для експансії міжнародних торгових мереж (у 2003 році Україна займала 20 місце в рейтингу з 30 країн). Дедалі більше іноземних торгових мереж стверджують про свій вихід на український ринок. Зокрема, компанія Hyperestate International оголосила про наміри ввести в Україну близько 40 російських ритейлорів. Бажання ввійти в Україну підтвердили петербурзька мережа гіпермаркетів “О’кей”, “Пятерочка”, “Снежная королева”. Про вихід мережі “Супермаркет “Кировский” на український ринок, зокрема у Дніпропетровськ, оголосив віце-президент єкатеринбурзької мережі Лев Ковпак. Неофіційно про плани виходу на київський ринок в 2006 – 2008 роках повідомили співробітники мереж “Авоська” та ВАТ “Русель”, що розвиває мережу “Карусель”. Експерти AT Kearney стверджують про прихід на український ринок мереж Lidl (Німеччина), Jeronimo Martins (Португалія), Migros Turk (Туреччина).

Однак часто іноземні компанії не враховують специфіки українського ринку, тому їх амбіційні плани із завоювання ринку не завжди можуть реалізуватися в Україні. Прикладом є численні заяви російської мережі “Патерсон” про відкриття 30 своїх об’єктів протягом 2004 – 2006 років, з яких наразі відкрито 1 супермаркет у Києві. Голова спостережної ради компанії “Перекресток” Олександр Панас на початку листопада 2005 р. оголосив про наміри придбання української мережі супермаркетів “Фуршет”, однак через деякий час заперечив подібні наміри. Крім того, через збитковість закрили один з п’яти викуплених “Перехрестком” супермаркетів “Spar Україна”. Крім незнання особливостей українського ринку входженню нових великих іноземних ритейлерів в Україну ускладнює недосконалість нормативно-правової бази та високий рівень оподаткування.

Відповідно, в найближчому майбутньому на українському ринку розвиватимуться ті західні мережі / компанії, які мають нижчі операційні витрати і несуть менший рівень ризику. В даному випадку такими форматами є:

-  мережі „Cash & Сarry”, які продовжуватимуть залишатися вигідним для українського ринку форматом з огляду на велику кількість підприємств дрібної роздрібної торгівлі та розвитку ресторанного господарства (наприклад, Metro Cash & Carry);

-  супермаркети нижчого цінового сегменту (наприклад, Billa);

-  дисконтні магазини м’якого формату;

-  об’єкти торгівлі на умовах франчайзингу (наприклад, SPAR).

Спостерігається географічна неоднорідність у розвитку сучасних форматів торгівлі в Україні. За даними Української торгової гільдії в середньому по країні на 1000 покупців припадає лише 12,5 м2 торгових площ. У Києві даний показник дорівнює 103 м2, у той самий час як у Донецьку, наприклад, на кожну 1 тисячу мешканців припадає лише 50 м2 торгових площ. У Києві діють 25 торгових центрів, у решті регіонів України – 60. Найбільшою кількістю супермаркетів характеризується центральний регіон. Згідно з результатами перепису Target Group LTD їхня кількість у центрі України дорівнює 257 (у досліджуваних містах), в аналізованих містах на сході країни налічується 194 супермаркети, на заході – 103, півдні – 94. Найменша їх кількість функціонує на півночі – 41. У північному регіоні розвитку роздрібної торгівлі конкуренцію складає торгівля продукцією домашніх господарств на ринках. Крім цього, близько 60% магазинів сучасних форматів функціонують у Києві, тому подальший їхній розвиток буде зміщений у регіони. На думку учасників І-ї Міжнародної інвестиційної конференції “Time to invest Kiev” у короткотерміновій перспективі найпривабливішими регіонами фахівці вважають Одесу та Дніпропетровськ, у середній перспективі ними стануть Харків та Донецьк, а в довготривалій – Львів, Кривий ріг, Маріуполь.

Експансія світових ритейлерів і посилення конкуренції у сегменті товарів масового споживання стимулюють зростання попиту на сучасні торгові площі. Лідером з точки зору інвестиційної привабливості залишається Київ. Як стверджує керівник відділу торгової нерухомості компанії “Нест” Олександр Лебедєв, з 2001 р. у столиці приріст ринку професійних торгових центрів становить приблизно 100 000 м2 на рік і на даний час їхня загальна площа не перевищує 500 000 – 600 000 м2. Вимальовується наступна тенденція забезпечення населення міста торговими площами: в центральних районах столиці сучасних ТРЦ нараховується більше 10, а у деяких “спальних” районах вони відсутні, хоча потенційних клієнтів там достатньо. Експерти прогнозують посилення інвестиційної зацікавленості саме такими районами у зв’язку з дещо нижчим рівнем конкуренції, нижчими цінами на оренду та кращою можливістю отримати земельну ділянку під будівництво.