29 травня 2007 року, вівторок, №01 (01) (стр. 11 )

Вивчивши Любину історію, лікар обережно ставився до результату операції, адже катаракті було немало-небагато - 22 роки. Тому те, що після проведеної факоемульсифікації дівчина одразу побачила другий рядок у таблиці Співцева, всі сприйняли як велике зрушення.

- Мене одразу попередили, що шанс є, але дуже незначний. Втім, після двадцяти двох років сліпоти все-таки хотілося до останнього боротися за зір. Спочатку думала, що буде боляче. Вийшло навпаки, протягом усієї операції я нічого не відчувала, тільки думала - чи бачитиму? Тепер якось дивно пізнавати світ об'ємним зором. Що тепер зроблю в першу чергу? Мабуть, одержу омріяні права.

- Двадцять два роки для катаракти - тривалий термін, - коментує цю історію лікар. - На жаль, Любина історія типова для України. У нас катаракта оперується, здебільшого, на пізніх стадіях, коли кришталик дуже ущільнюється, тому його складніше видаляти й імплантувати штучну лінзу. Думаю, що прозріння на 20% - неабияке досягнення у випадку Люби. Ми призначили їй курс апаратної терапії у спеціалізованому дитячому відділенні. Сподіваємося, в Люби все ще попереду. Часто-густо люди самі зволікають, не звертаються за допомогою до лікаря. Можливо, бояться болю, не бажають надовго лишати роботу. Високотехнологічне офтальмологічне обладнання та сучасні лінзи, якими користуються в більшості сучасних клінік, дозволяють ефективно відновлювати зір після катаракти у різному віці та на різних стадіях. Око фактично не зазнає травми, операція проводиться безболісно й амбулаторно. Пацієнт уже за годину повертається додому. Через кілька днів - до повноцінної праці, байдуже, в офісі чи на городі.

Історія друга. Антоніна …

Її невтомне прагнення повернути повноцінний зір здивувало навіть знаних лікарів. Переживши п'ять невдалих спроб повернути природність погляду, Антоніна наважилася на шосту операцію.

Як і у попередньої героїні, історія Антоніни розпочалася також в три роки, коли після хвороби вона почала погано бачити лівим оком. На жаль, можливості тодішньої офтальмології не змогли вчасно виявити ураження і, зрештою, око стало амбліопічним, не задіяним у зоровому процесі. Мозок Антоніни перестав сприймати ліве око, втративши здатність до стереоскопічного бінокулярного бачення. Зрештою, воно відхилилося в зовнішній бік.

Пройшли роки… Вона закінчила школу, одержала престижну освіту, стала фахівцем своєї справи. Проте, весь час її буквально переслідували зовнішні наслідки косоокості. Вже у дорослому віці Антоніна почала боротися зі своєю вадою зору. Вона витримала п'ять складних операцій, намагаючись позбутися небажаного косметичного дефекту. Але щоразу втручання закінчувалося нічим - мозок усе ще відмовлявся сприймати око й згодом воно знову ставало у вже звичному напрямку. Так, від операції до операції, Антоніна намагалася повернути своїй зовнішності бажаний вигляд.

- Історія Антоніни, справді, дуже незвична, - розповідає лікар вищої категорії, кандидат медичних наук Ірина Деряпа. - Вона не мала повноцінного зору понад тридцять років, адже це нещастя трапилося з нею ще в трирічному віці. На жаль, таке іноді трапляється в результаті хвороб, що пов'язані з інтоксикацією організму. Також це може статися внаслідок стресів чи травм. Антоніна боролося і перемогла хворобу. Наші спеціалісти провели їй шосту операцію й повернули око на місце. Після цього вона протягом восьми місяців проходила посилений курс апаратної терапії. До Антоніни повернувся бінокулярний зір. По закінченні курсу лікування жінка поїхала за кордон, де одержала престижну високо оплачувану роботу. Впевнена, що попереду в неї світле повноцінне життя із новим зором. Приємно, коли спільні зусилля пацієнта й лікаря призводять до таких вражаючих результатів.

турбує алергія? зміцнюйте імунітет

Алергія посідає третє місце серед усіх існуючих хвороб. За даними ВООЗ, на сьогоднішній день від алергії страждає 40% жителів планети. А за невтішними прогнозами до 2030 року ця хвороба буде в кожного. Про причини виникнення алергії, методи її виявлення та лікування розповів головний лікар, директор Клініки імунології та алергології «ФОРПОСТ» Олександр НАЗАРЕНКО.

- Олександре Павловичу, чи можна назвати алергію дисфункцією організму?

- Певним чином так. Оскільки наш організм функціонує як єдине ціле. Якщо трапляється серйозний збій у роботі якоїсь із його ланок, організм стає вразливий до чужорідних речовин. Це виявляється в алергічних реакціях.

- Що може стати причиною порушення функціонування імунної системи?

- Головним та найбільшим шкідником для імунної системи людського організму є забруднення навколишнього середовища. Саме воно завдає потужного удару по імунній системі. Це стосується не лише хімічного забруднення, але й поширеного останнім часом електромагнітного забруднення, яке випромінюють мобільні телефони, комп`ютерні монітори, мікрохвильові печі тощо. Оскільки в нашому організмі клітини пов’язані на рівні електромагнітних хвиль, а чужорідні електромагнітні поля можуть викликати збій у їхній роботі, тому людина й починає страждати на алергію. В деяких країнах Європи, зокрема у Швейцарії, навіть офіційно визнано такий вид алергії як електромагнітна.

- А що, крім електромагнітних випромінювань, може стати збудником алергії?

- Стрес. Він є найбільшим ворогом імунної системи. Коли людина перебуває у стресовій ситуації, по нервах починають надходити сигнали до клітин, котрі містять гістамін – речовину, що вбиває чужорідні тіла. Відбувається викид гістаміну в організм та прояви алергічних реакцій. Ще одним збудником алергії можна назвати паразитів, котрі потрапляють в організм людини. Вони та продукти їх життєдіяльності вже є чужорідними тілами. Отже, організм починає виділяти гістамін, серотонін та інші речовини, що борються зі шкідниками.

- Олександре Павловичу, зараз актуальною є алергія на пилок квіткових рослин. Відомо, що в ньому міститься кальцій, який сам по собі корисний для людського організму. Тоді чому він починає так болісно реагувати на пилок?

- Все не так просто. Коли пилок потрапляє на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, на алергетики (збудники алергії), до яких може бути чутливий людський організм, вже очікують антитіла (борються з чужорідними тілами). Починається місцева реакція, котра зовні проявляється у чханні, ускладненні дихання, сльозовиділенні тощо. Якщо не лікувати таку алергію, то вона може перерости в бронхіальну астму. Але зараз пилок є не лише алергеном. Оскільки в повітрі міститься багато радіоактивного стронцію, то він шукає місце, де б йому краще було осісти. А пилок – це саме те, що йому потрібно. Витісняючи кальцій, радіоактивний стронцій проникає в структуру пилку й разом з ним потрапляє до нашого організму. Відбувається не лише алергічна, а й хімічна реакція.

- Чи можна вилікувати алергію, якщо почати вживати препарати, котрі стимулюють роботу імунної системи?

- Насправді алергію вилікувати непросто. Коли починається сезон загострення проявів алергічної реакції, потрібно вживати препарати, котрі придушують їх. Такі медикаменти можна придбати в будь-якій аптеці, але спочатку обов’язково проконсультуватися з лікарем. І вже після того, як чхання, нежить та відчуття заблокованості в носі зникне, починати лікувати хворобу. А якщо ж ви почнете вживати ліки, котрі стимулюють імунну систему, то можете наразитися на небезпеку захворіти на аутоалергію – алергію на власні клітини. Просто організм може сприйняти власну клітину, яка всмоктувала в себе велику кількість ліків, як чужу, й дати наказ знищити її.

- Але яким чином тоді вилікувати алергію?

- Перш за все ми радимо хворим пройти обстеження в спеціалізованій клініці та проконсультуватися з лікарем-імунологом або алергологом. Щоб визначити, який алерген спричиняє прояви хвороби в організмі людини, потрібно спочатку зробити імунограму - з’ясувати, наскільки злагоджено й точно працюють всі складові організму, та алерготест. Зараз існує багато методів, за допомогою яких можна визначити алергени. Це й скаліфікаційний метод – на шкірі руки робляться невеличкі подряпини, а потім на них крапають алерген. Цей метод перевірений та ефективний, але має свої «але». Коли реакція не нашкірна, то її важко встановити. Сучасніший метод – визначення алергії за аналізом крові. Для цього потрібно просто здати кров з вени. Ще один - хіміолюмінісцентний метод діагностики алергії. Знову ж таки потрібно здати кров, а потім спеціальний апарат перевіряє її реакцію на різні алергени. Але найоптимальніше користуватися одночасно кількома методами, наприклад, скаліфікацією та хіміолюмінісцентним. Після того, як алергени будуть визначені, починається лікування. Але тільки тоді, коли немає проявів алергії. Якщо ж вони є, то людині потрібно спочатку повживати препарати невідкладної допомоги. Вони приводять алергію в стан ремісії. А після цього починати імунокорекцію та лікування самого захворювання.

- Які методи лікування алергії зараз застосовуються в Україні?

- За допомогою пігулок чи крапель в ніс таку хворобу не вилікуєш. Алергію лікують комплексно з імунокорекцією. Для цього потрібно вживати фармакологічні препарати, що зміцнюють імунну систему (цитатин, ронкалітин, бетаретин), в організм людини вводять невелику дозу алергену, щоб виробити антитіла та стійкість організму до них. Часто в людей буває псевдоалергія, пов’язана з порушенням роботи системи травлення (гастритами, виразками, холециститами тощо). Організм не може повноцінно перетравлювати їжу, імунна система починає реагувати на речовини, що надходять до лімфи та крові, як на чужорідні. За рахунок нестачі ферментів, запалення в людини починає проявлятися як алергія. Отже, щоб правильно та ефективно боротися з алергією, потрібно перш за все знати, як функціонує імунна система організму, які збої в її роботі спричиняють алергічні реакції та на які саме речовини, і лише після цього починати лікувати захворювання. А курс лікування має призначати лише лікар-фахівець. Тоді буде й ефект, і результат. Насамкінець хотілося б зазначити, що кожна людина повинна хоча б раз на рік робити імунограму, яка дасть чітке уявлення про функціонування її організму. Тоді можна буде вчасно виявити схильність організму до алергії й попередити її, а не лікувати тоді, коли вона починає псувати вам життя.