29 травня 2007 року, вівторок, №01 (01) (стр. 6 )

Медики Чернігівщини вказують на вкрай незадовільний стан обласного тубдиспансеру, котрий потребує капітального ремонту з відновленням вентиляційних систем, заміною теплових, водогінних та каналізаційних мереж тощо.

Сумщина бореться проти туберкульозу

За рейтинговою оцінкою діяльності фтизіатрічної служби, Сумська область у 2006 році посіла 3-є місце серед інших областей України.

Всього в області працює 67 лікарів-фтизіатрів, котрі надають протитуберкульозну допомогу населенню. Значна увага приділяється профілактичному огляду, під час якого лікарі щорічно виявляють близько 60-70% хворих на туберкульоз. Саме профілактичні огляди допомогли знизити кількість хворих на туберкульоз з 58,3 у 2005 році до 54,8 на 100 тисяч населення у 2006 році. Не на останньому місці знаходиться й санаторно-курортне лікування жителів Сумщини. Лише минулого року 380 дорослих та 805 дітей отримали путівки на курорти.

Наприкінці 2006 та на початку нинішнього року за кошти, виділені з держбюджету, придбали 4 пересувних флюорографи для Шосткинської, Недригайлівської, Роменської та Охтирської ЦРЛ. Щорічно держфінансування на протитуберкульозні заходи зростає. Якщо в 2002 р. область закупила протитуберкульозних препаратів на суму 495,9 тис. грн., то в 2003 р. - на 722,6 тис. грн.;  у 2004 р. - на 431,7 тис. грн.; у 2005 р. - на 965,6 тис. грн.; а в 2006 р. - на 1млн.649,9 тис. грн.

Велику увагу в області приділяють профілактиці туберкульозу серед людей, котрі перебувають у місцях позбавлення волі. За кожним виправним закладом закріплені територіальні протитуберкульозні заклади. Їхні лікарі-фтизіатри надають консультативну та лікувально-профілактичну допомоги в’язням. Так, у 2006 році 4,3 тис. ув’язнених пройшли  флюорографічне обстеження, під час якого виявили 61 хворого на туберкульоз. А 71 звільненого з місць позбавлення волі взяли на диспансерний облік.

При 8-ми центральних районних лікарнях відкриті туберкульозні відділення на 250 ліжок. У Сумській дитячій лікарні фунуціонує відділення на 25 ліжок. Загалом в області налічується 645 туберкульозних ліжок. Та це значно менше, ніж необхідно для лікування хворих, яких тільки зараз на диспансерному обліку знаходиться 17,5 тис. Із них 2,2 тис. з активною формою туберкульозу.

До групи ризику в першу чергу потрапляють непрацюючі верстви населення - 270 осіб (40,2%), робітники – 119 (17,7%), пенсіонери - 42 (6,3%), службовці – 31 (4,6%) та медичні працівники - 16 (2,4%). Як це не прикро, але за останні роки кількість лікарів, хворих на туберкульоз, зросла на 33%.

Останніми роками туберкульоз в області значно «помолодшав». Особливо це стосується Путивльського, Глухівського, Середино-Будського та Охтирського районів.

Найскладніша ситуація з тубзахворюваністю в Путивльському (72,0), Краснопільському (62,8), Буринському (58,6) районах та в м. Суми - 55,3 на 100 тисяч населення.

УКРАЇНСЬКі ТЮРМи СТВОРЮють загрозу ВИНИКНЕННЯ ЕПІДЕМІЇ туберкульозу

Ситуація з утриманням в українських тюрмах хворих на туберкульоз органів дихання створює передумови для виникнення епідемії. Про це повідомив міністр юстиції Олександр ЛАВРИНОВИЧ, посилаючись на дані Міністерства юстиції (на Мін’юст з 2006 року покладено завдання з координації роботи Державного департаменту України з питань виконання покарань).

О. ЛАВРИНОВИЧ зазначив, що в ході перевірок Генеральною прокуратурою України установ виконання покарань виявлено значну кількість осіб з активною формою туберкульозу. Не зважаючи на те, що хворі підлягали госпіталізації до спеціалізованих лікувальних закладів, вони протизаконно перебували серед інших засуджених, створюючи цим ризик виникнення епідемії.

Також міністр зазначив, що ситуація зі створення при установах виконання покарань спеціалізованих лікарень для ув’язнених, хворих на туберкульоз, критична. За даними Мін’юсту, у 10 спеціалізованих лікувальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває 6772 засуджених, хворих на туберкульоз, при наявності 5890 місць.

За словами О. ЛАВРИНОВИЧА, у 2007 році планувалося розпочати (та завершити до 2010 року) будівництво відповідних лікарень у 12 регіонах. Це було визначено низкою нормативно-правових актів, розроблених Держдепартаментом з виконання покарань спільно з Міністерством охорони здоров’я та Міністерством внутрішніх справ. Проте, зазначив він, до цього часу не розроблені медичні та технічні завдання для проектування таких лікарень. Відсутній належний контроль за реалізацією цих завдань.

Міністр також наголосив, що лише впродовж 2006 року слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби не прийняли з ізоляторів тимчасового утримання, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ, близько 2,6 тис. ув’язнених, хворих на активну форму туберкульозу. З них лише 100 хворих відправили на лікування до спеціально обладнаних палат протитуберкульозних закладів охорони здоров’я. Решта ж продовжує перебувати в ізоляторах тимчасового утримання.

Проблема зблизька

Ковбасний цех поряд із паличкою Коха, або як «МЕДИЧНА МАФІЯ» ДІЛИТЬ КРИМ

Україна вже кілька років поспіль стабільно посідає друге місце в Європі (після Росії) за кількостю випадків захворювання туберкульозом. При цьому, на фоні зростання захворюваності в країні, невпинно скорочується кількість місць для лікування недугу - у довгострокову аренду різним комерційним структурам передаються цілі санаторії, спеціалізовані на лікуванні туберкульозу.

До Криму, як відомо, ось вже кілька століть поспіль їдуть лікуватися хворі на туберкульоз люди. Це й недивно, ажде клімат Південного берега Криму як найкраще краще підходить для лікування туберкульозу. В спадок від СРСР півострів отримав мережу спеціалізованих на лікуванні туберкульозу медустанов. За лікувальним напрямком курорти Південного берега не мали аналогів у далекому зарубіжжі! Але останні декілька років ця унікальна спадщина зазнає атак комерсантів і місцевих рад. Зазіхання на території розташованих в прибережній зоні санаторіїв подібні до стихійного лиха. Якщо цей процес не зупинити, то, не виключено, що через кілька років у Криму ніде буде лікуватися від туберкульозу не лише іноземцям, а навіть українцям.

Дерибан і там, і тут

Скільки протитуберкульозних санаторіїв було в Криму після розвалу СРСР, зараз важко підрахувати. В усякому разі, представникам Міністерства охорони здоров'я Криму було важко відповісти на це питання. За словами головного фтизіатра МОЗ АРК Євгенія Охоти, нині в Криму 13 протитуберкульозних санаторіїв перебувають у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я України, ще 3 санаторії – в підпорядкуванні МОЗ Кримської автономії (серед них і санаторій «Симеїз»).

Не так давно в Криму вибухнуло відразу декілька земельних скандалів, пов'язаних з медустановами. Так, гектара землі мало не позбувся протитуберкульозний санаторій для дорослих «Долосси» (земля санаторію була передана одній з комерційних фірм, але дерибан не вдався – втрутилася прокуратура), без 6 гектарів землі мало не залишився дитячий протитуберкульозний санаторій ім. Боброва в Алупці (єдиний в Україні, де оперують і здійснюють реабілітацію дітей, котрі страждають на кістковий туберкульоз!). Благо, журналісти здійняли галас з приводу рішення алупкинських депутатів «відчикрижити» землі дитячого санаторію! Після перевірки низки публікацій, що з'явилися на цю тему в ЗМІ, тодішній прокурор Криму Віктор Шемчук вніс протест на рішення Алупкинської міськради. «Що стосується Алупки, то у них там взагалі унікальна ситуація. Не хотілося би вживати такі вирази, але купка тамтешніх депутатів творить, що в голову взбреде. Вони ухвалюють, наприклад, рішення про анулювання державного акту на землю, виданого держпідприємству, що перебуває у віданні Міністерства охорони здоров’я. Потім беруть і позбавляють цей дитячий санаторій 6 гектарів парку, плануючи «виручену землю» роздати під особисте котеджне і дачне будівництво. Це ж дурість несусвітня», - говорив тоді з приводу підприємливих алупкинських депутатів В. Шемчук (цитується з газети «Перша кримська»).

Головний фтизіатр Криму ситуацію навколо санаторію Боброва коментувати відмовився, пославшись на те, що медустанова перебуває в підкоренні МОЗ України, а не Криму. «Санаторій Боброва - це санаторій МОЗ України, ми не займаємося ним», - сказав головний кримський фтизіатр. Щодо інших санаторіїв, котрі опинилися в епіцентрі земельних скандалів, Є. Охота теж не був особливо багатослівним. «Ні, це не моя компетенція, вони нам не підкоряються, тому я не можу тут що-небудь сказати», - зазначив головний фтизіатр МОЗ Криму. При цьому на питання, що відбувається з санаторіями, які перебувають у підпорядкуванні кримського МОЗ, Є. Охота заявив, що з ними все гаразд.

З головним фтизіатром півострова не згоден Леонід Пілунський - депутат парламенту Криму, лідер Кримської організації Народного Руху України. За його висловлюванням, зараз на півострові орудує «медична мафія», яка не без участі місцевих рад перерозподіляє землі і приміщення протитуберкульозних санаторіїв. «Відбувається цілеспрямоване знищення протитуберкульозних установ у Криму. І це буквально під час пандемії!.», - говорить Л. Пілунський.

Як приклад - дитячий санаторій «Крим» в Алупці. «В 1999 році дитячий санаторій «Крим» в Алупці передається в підкорення протитуберкульозному санаторію «Симєїз» в Симєїзе, і три роки тому дитячий санаторій («Крим») продається!», - говорить депутат. Зараз на місці санаторію, розказує Л. Пілунський, триває будівництво, і це при тому, що передача санаторію комерційній фірмі здійснювалася без необхідних для цього документів. «Санаторій ліквідовано – продано. Там будують, здали вже дві будівлі під дахом, тобто, там немає жодних туберкульозних хворих. І це все відбувається з порушенням двох статей, зокрема, Закону про курорти», - відзначає депутат.

Накинули оком і на поліклініку

Зазіхання відбуваються не тільки на «золоті землі» лікувальних установ, розташованих на Південному березі, «під обстріл» потрапляють і медустанови в столиці Криму – в центрі Сімферополя земля теж недешева.

Наприклад, минулого року Сімферополь мало не позбувся міської протитуберкульозної поліклініки. Кримське МОЗ запропонувало впроваджувати так звану «Дот-стратегію. Замість єдиної протитуберкульозної поліклініки, розташованої в самому центрі Сімферополя, хворих на туберкульоз фтизіатрам було запропоновано лікувати за міжнародними стандартами, а саме - приймати їх у звичайних поліклініках. Л. Пілунський пояснює цю ініціативу МОЗ Криму зовсім не турботою про хворих. «Плювали вони на туберкульозних хворих! Протитуберкульозна поліклініка в Сімферополі - що це таке? Це двоповерхова будівля, близько двох тисяч квадратних метрів приміщення, генеральський будинок початку 20 століття, і близько двох гектарів землі в центрі міста», - говорить він.