29 травня 2007 року, вівторок, №01 (01) (стр. 7 )

Поліклініку громадськість поки що відстояла. Правда, після ажіотажу МОЗ Криму заявило, що ніхто поліклініку не збирався закривати. Так, просто ремонт хотіли провести.

До речі, щодо ремонту. Ось в обласній дитячій інфекційній лікарні, розказує Л. Пілунський, за паперами зроблено капітальний ремонт більш ніж на два мільйони доларів. А насправді в лікарні обвалюються стіни - капремонту там зроду не було - при цьому не так давно до медустанови зробили прибудову і відкрили ковбасний цех. І це поряд з інфекцією!

Загалом, «медична мафія» демонструє активність в Криму, і, схоже, простори її діяльності обмежуються не тільки протитуберкульозними санаторіями. «Всі головлікарі займаються бізнесом. Вони займаються розпродажем і знищенням санаторіїв у Криму, протитуберкульозних у тому числі. А зараз вони взялися за онкологію!», - говорить Л. Пілунський. To be continued?

Людмила СКІПІНА (Крим), спеціально для УНІАН.

Експертні оцінки

поширення туберкульзу загрожуЄ національній безпеці україни - голова комітету ВР

В Україні в останні кілька років склалася надзвичайна ситуація із захворюванням громадян на туберкульоз. На цьому наголосили учасники спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я та Інституту фтизіатрії й пульмонології АМН України з питань кардинальних змін у боротьбі з туберкульозом.

Як зазначила у своєму виступі на засіданні голова профільного парламентського комітету Тетяна БАХТЄЄВА: “В Україні склалася надзвичайна ситуація із захворюванням на туберкульоз. Масштаби поширення туберкульозу, смертність й інвалідність від нього в Україні становлять реальну загрозу для національної безпеки. Незначне зменшення показників захворюваності й смертності від туберкульозу в 2006 році (на 1,1% і 12,6%, відповідно, порівняно з 2005 р.) не зменшує тривоги”.

Т. БАХТЄЄВА наголошує, що за кількістю випадків захворювань на туберкульоз Україна стабільно посідає друге місце після Росії в Європі.

Епідемічні показники туберкульозу в Україні в 10-12 разів перевищують аналогічні показники в розвинених країнах. “Близько 2/3 хворих на туберкульоз - люди працездатного й репродуктивного віку”, - зазначила Т. БАХТЄЄВА.

Водночас, аналізуючи місця найбільшого поширення цієї хвороби, голова профільного комітету зазначила, що показник захворюваності на туберкульоз в місцях позбавлення волі у 140 разів вищий за середній по Україні. “Щорічно у зв'язку із завершенням строку покарання або з амністією 20-30 відсотків таких хворих випадають з-під нагляду й, природно, стають джерелом зараження”, - наголосила Т. БАХТЄЄВА.

Як зазначалося у доповідях, лікарів також турбує стрімке поширення туберкульозу серед дітей.

Учасники засідання визнали, що, незважаючи на серйозність ситуації, протягом багатьох років фтизіатрична галузь фінансується за залишковим принципом: протитуберкульозні установи - лише на 30-40% від потреби, протитуберкульозні програми не виконуються, протитуберкульозні медичні заклади гірше, ніж інші, обладнані й забезпечені матеріально.

На переконання лікарів, “система протидії і лікування туберкульозу повинна базуватися на диспансерному принципі надання протитуберкульозної допомоги населенню і міжнародних стандартах контролю за туберкульозом”.

Учасники засідання дійшли висновку, що “ключовими положеннями у боротьбі з епідемією, що визначені новою Загальнодержавною програмою протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках, має стати забезпечення своєчасної лабораторної діагностики туберкульозу; застосування стандартизованих режимів лікування хворих; удосконалення підготовки медичних працівників і забезпечення високопрофесійними кадрами протитуберкульозних закладів; удосконалення системи інформування населення з питань профілактики і лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя тощо.

нестійкість ліків у організмі - Основна причина епідемії туберкульозу - лікарі

Як зазначає Борис Норейко, професор, доктор медичних наук, член Європейської респіраторної спілки, «Причин значного поширення туберкульозу дуже багато. Основною з них є нестійкість ліків у організмі. Бактерія туберкульозу пристосувалась до життя в організмі, де є антибіотик. Все це залежить від того, як довго застосовувалась хіміотерапія. А якщо паличка Коха стійка при антибіотиках, то й до імунної системи вона теж пристосувалась».

Найстрашніше те, що епідемія зумовлена хіміорезистентним туберкульозом, що поширюється швидкими темпами і створює велику небезпеку. Б. Норейко зазначає, що до 2001 р. в Україні не вистачало протитуберкульозних препаратів. Хворі лікувалися нераціонально, малими дозами препаратів, роблячи перерви у лікуванні, й це призвело до того, що мікобактерії туберкульозу призвичаїлися до багатьох препаратів. Ця звичка у мікобактерій передається спадково з покоління в покоління. Таким чином, якщо здорова людина заразиться стійкими до протитуберкульозних препаратів мікобактеріями, то тоді її не можна лікувати цими препаратами, оскільки вони неефективні. Через відсутність нових протитуберкульозних препаратів хворі не можуть вилікуватися. Часто-густо туберкульоз починає прогресувати й людина помирає. Сьогодні в Україні близько 25,0% нових хворих заразилися хіміорезистентними мікобактеріями.

Також епідемія зумовлена туберкульозом на тлі синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу) та у інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Зважаючи на те, що близько 90% дорослого населення України інфіковано мікобактеріями туберкульозу, якщо будь-хто з них заразиться ВІЛ чи захворіє на СНІД, то через зниження імунітету половина з них ризикує захворіти й на туберкульоз.

Отже, туберкульоз – це не тільки медична проблема. Від медиків у боротьбі з цим недугом залежить лише 15–20 %, решта - від Уряду, від добробуту народу, від його рівня життя, отже, й від економіки. Туберкульоз – проблема соціальна, яка віддзеркалює соціально-економічний стан країни, культурно-освітній рівень та благополуччя населення, ступінь розвитку охорони здоров’я, у тому числі і фтизіатричної служби.

СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ПРОТИДІЇ

Як це робиться у США

Президент США ініціював прийняття Надзвичайного плану з боротьби зі СНІДом. Окремим його пунктом є подолання туберкульозу - страшного інфекційного захворювання, котре вбиває ВІЛ-інфікованих та хворих на синдром набутого імунодифіциту.

Для боротьби з цим небезпечним захворюванням у 2007 фінансовому році було виділено на 50 млн. доларів більше, ніж планувалося спочатку. Про це заявив координатор по глобальній боротьбі зі СНІДом у США посол Марк Дібул.

Хоча в «Звіті про боротьбу з туберкульозом у світі» сказано, що темпи поширення туберкульозу серед людей у 2005 році дещо знизилися, у порівнянні з 2004 роком, насправді це не зовсім так. Кількість тубінфікованих з кожним роком зростає. І причиною цього, перш за все, є збільшення населення Землі.

Не зважаючи на те, що багато сил та коштів спрямовані на боротьбу з туберкульозом, результат незначний. Справа в тому, що у світі з кожним днем прогресує так званий стійкий до ліків туберкульоз. Він виникає тоді, коли лікувальні препарати призначають або вживають неправильно.

«Майже 60% випадків захворювань на туберкульоз у світі зараз виявляються, й переважна більшість із них виліковується», - заявив Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. За останнє десятиріччя 26 млн. тубінфікованих пройшли курс ефективного лікування. Але щоденно від цієї небезпечної хвороби помирає 4400 осіб. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1,6 млн. померли від туберкульозу цього року (195 тис. з них були ВІЛ-інфікованими).

Отже, Надзвичайний план по боротьбі зі СНІДом має глобальне значення як у плані подолання синдрому набутого імунодифіциту, так і в боротьбі з туберкульозом, котрий невпинно забирає життя людей у всіх куточках нашої планети. Практика США має поширюватися на всі країни, зокрема й на Україну.

УКРАЇНа ухвалила ДЕРЖАВНУ ПРОГРАМУ боротьби з ТУБЕРКУЛЬОЗом

В лютому цього року в Україні ухвалено Загальнодержавну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2007-2010 роки. Враховуючи міжнародні стандарти контролю за туберкульозом, Програма має на меті знизити показники захворюваності та смертності населення нашої країни від туберкульозу, підвищити ефективність лікування та удосконалити підготовку і перепідготовку медичних працівників. Також планується поліпшити соціальне благополуччя населення й суттєво збільшити фінансування протитуберкульозних заходів та соціальне забезпечення медичних кадрів. Так, цього року на лікування й профілактику туберкульозу було виділено вдвічі більше коштів, ніж у 2006 році.

Основними завданнями програми, зокрема, є удосконалення системи до - та післядипломної підготовки медичних працівників з фтизіатрії та забезпечення високопрофесійними кадрами протитуберкульозних закладів; застосування стандартизованого лікування хворих під наглядом медичного працівника; постачання протитуберкульозним закладам антимікробактеріальних препаратів; удосконалення системи обліку і звітності щодо результатів лікування кожного хворого; залучення закладів охорони здоров'я всіх форм власності до своєчасної лабораторної діагностики туберкульозу; надання соціальних послуг хворим на туберкульоз із залученням до цієї роботи громадськості.

Орієнтовний обсяг фінансування програми на період 2007-2011 роки становить 1, 2 млрд. грн.

На сьогодні наша країна посідає друге місце в Європі (після Росії) за рівнем захворюваності на туберкульоз. За оцінкою ВООЗ (Всесвітньої організації з охорони здоров’я), епідемія туберкульозу в Україні «стартувала» ще у 1995 році. Й з кожним роком набирала все більше й більше обертів.

За останні 15 років показник тубзахворюваності збільшився у 2,6 рази. А смертність зросла у 2,9 рази. Кількість людей, котрі перебувають на обліку в тубдиспансерах, нараховує 515 тис. осіб. Та ця цифра динамічно зростає. Так, щогодини в Україні реєструється 4 нових випадки захворювання на туберкульоз і 1 випадок смерті від нього. Лідером за кількістю тубінфікованих є Херсонська, Миколаївська та Донецька область. Значно зросла захворюваність у Дніпропетровській, Волинській, Чернігівській областях та у м. Києві.