Робоча програма навчальної дисципліни Введення до спеціальності (стр. 4 )

Після цього студент, що претендує на оцінку «відмінно» має переходити до вивчення додаткової літератури (монографій, наукових статей, матеріалів конференцій та «круглих столів», літератури на іноземних мовах тощо), запропонованої у робочій програмі або підібраної студентом самостійно.

При підготовці до підсумкового контролю (іспит, залік) студент, що оволодів матеріалом навчального курсу, може використовувати навчальні посібники, у яких стисло та схематично викладаються основні положення дисципліни з метою оновлення та кінцевої систематизації отриманих знань.

При відповіді на практичних заняттях, при проміжному та підсумковому контролі студент повинен пам’ятати назви тих джерел, якими вони користувалися, а також прізвища (за можливості – ім’я та по батькові) їх авторів.

Самостійні висновки, які зроблені студентами та мають певну наукову цінність, можуть знаходити вираз у наукових доповідях, підготовлених для виступу на практичних заняттях, студентському науковому семінарі, наукових конференціях, «круглих столах» тощо. При написанні письмових робот обов’язковими є посилання на літературні джерела, використані у процесі їх підготовки, із їх бібліографічним описом, зробленим за вимогою ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

6.1.3. Методичні рекомендації для студентів щодо підготовки до практичних занять.

Практичне заняття - форма навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію за попередньо визначеними темами. До заняття студенти відповідають на питання, визначені у плані практичного заняття, готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному пратичному занятті викладач оцінює відповіді, підготовлені виступи, активність студентів у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію. Підсумкові оцінки за кожне Практичне заняття викладач оголошує і вносить до журналу академічної групи та журналу обліку роботи викладача.

Практичне заняття є однією з найважливіших форм навчального заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі дискусії навколо попередньо визначеної теми, до якої студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаного завдання. Семінари проводяться з основних тем навчальної програми і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Головна мета практичних занять - опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем курсу, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями практичних занять є:

· закріплення у студентів теоретичних знань;

· оволодіння ними науковим апаратом, навичками усного і письмового викладання навчального матеріалу;

· розвиток юридичного мислення студентів;

· залучення їх до проведення індивідуальних та колективних наукових досліджень;

· прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень та висновків;

· формування у них правового світогляду, здатності пов’язувати загальнотеоретичні положення з вимогами повсякденної практики право - і державотворення в країні.

Види проведення практичних занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту і особливостей теми, складу студентів. Найбільш поширеними видами на семінарі є:

· розгорнута бесіда;

· виступи з рефератами, доповідями;

· диспут у формі діалогу;

· круглий стіл тощо.

При підготовці до семінару кожен студент повинен:

· уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття;

· прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару;

· вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу;

· скористатися при потребі консультацією викладача;

· скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Студентам необхідно відвідувати кожне Практичне заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі. Крім того, це створює значні труднощі при підготовці до підсумкового контролю.

Під час роботи на практичному занятті студент повинен:

1.  Дотримуватися вимог щодо навчальної дисципліни;

2.  Відповідати на запитання поставлені викладачем, який проводить Практичне заняття;

3.  Виходячи виступати із відповіддю на одне з основних питань, не використовувати будь-які допоміжні матеріали (зокрема, навчальну та наукову літературу, конспект лекцій або самостійно опрацьованого матеріалу, нормативно-правові акти, технічні засоби тощо), за виключенням тих випадків, коли використання таких матеріалів погоджено із викладачем;

4.  Уважно слухати викладача та інших студентів, вміти продовжити відповідь, доповнити її або аргументовано прорецензувати;

5.  Вміти наводити приклади, працювати із нормативними матеріалами, юридичними документами;

6.  Вміти підводити підсумок власної або чужої відповіді.

6.1.4. Контроль самостійної роботи студента.

Контроль за самостійною роботою студентів може здійснюватися викладачем у таких формах:

поточний контроль засвоєння знань на основі оцінки усної відповіді на питання, повідомлення, доповіді тощо (на практичних або семінарських заняттях);

поточний контроль на основі виконання практичних завдань (написання проектів процесуальних документів, підготовки юридичного аналізу певної ситуації тощо);

вирішення ситуаційних завдань, розв’язання задач;;

перевірка конспекту, виконаного з тем, що вивчалася самостійно;

тестування, виконання письмової контрольної роботи;

підготовка статті, тез виступу та інших публікації в науковому, науково-популярному, навчальному виданні тощо за підсумками самостійної навчальної й науково-дослідної роботи.

6.2. Завдання для самоконтролю за окремими темами лекцій

ТЕМА 1. Юридична деонтологія – наука і навчальна дисципліна

До даної теми студенти повинні:

1. Ознайомитись з матеріалами рекомендованої літератури.

2. Виписати до конспекту відповіді на наступні питання:

· Місце юридичної деонтології в системі юридичної науки

· Юридична деонтологія в системі правових наук та її співвідношення з іншими гуманітарними науками.

3. Робота з Інтернет ресурсами.

4. Дати відповіді на контрольні питання (усно):

· Ким вперше був вжитий термін «деонтологія» як науковий і в якій праці?

· Що стало передумовою виникнення дисципліни «Юридична деонтологія»?

· Що таке наука?

· Які існують види наук і яке призначення кожного з них?

· Чим відрізняється юридична наука від юридичної навчальної дисципліни?

· Який існує набір вихідних загальних положень, що розкриває своєрідність і специфіку юридичної деонтології?

· Що таке метод і чим він відрізняється від предмета дисципліни?

· Яка роль функцій юридичної деонтології?

· Як ви розумієте поняття «внутрішній імператив» службового обов’язку юриста?

· З яких елементів складається внутрішній імператив службового обов’язку?

· Від чого залежить формування національного духу українського права?

· Схематично відобразити співвідношення юридичної деонтології з суспільно-правовими науками.

5. Виконати наступні завдання (за бажанням):

· Підготувати біографічну довідку про відомого юриста античного світу ( обсяг до двох сторінок формату А4)

· Вибрати десять відомих висловлювань на юридичну тематику. Проаналізувати їхній зміст.

· Підготувати наукове повідомлення з питання взаємодії юридичної деонтології з одним їз видів гуманітарних наук.

Базова література:

1.  Гусарєв С. Д., Тихомиров деонтологія. Основи юридичної діяльності: навч. посіб. / єв, . – 4-те вид., стереотипне. – К.: Знання, 2010. – 495 с.

2.  Скакун деонтология: рекомендовано МОН Украины: учебник для вузов / . – 2-е изд., изм. и доп. – Х.: Эспада, 2009. – 384 с.

3.  Скакун деонтологія: підручник: пер. з рос.: рекомендовано МОН України / . – Х.: Еспада, 2008. – 400 с.

4.  Сливка деонтологія: підручник для вузів: рекомендовано МОН України / ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – К.: Атіка, 2012. – 296 с.

5.  Цирфа деонтологія: навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Університет «Україна», 2006. – 169 с.

6.  Юридична деонтологія: підручник / за ред. . – 2-ге вид. – Х.: Одіссей, 2008. – 256 с.

7.  Юридична деонтологія: підручник / за ред. , , та ін.; за заг. ред. . – Х.: Право, 2014. – 248 с.

8.  Введение в специальность «Юриспруденция»: учеб. пособие для студентов, обучающихся по специальности 030501 «Юриспруденция» / под ред. . – 2-е изд. перераб. и доп.– М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2008. – 271 с.

Додаткова література:

1.  Крусян деонтология: наука и учебная дисциплина // Юридический вестник. – 2002. – № 1. – С. 94-96.

ТЕМА 2. Юридична освіта в Україні

До даної теми студенти повинні:

1.  Ознайомитись з матеріалами рекомендованої літератури.

2.  Зробити відповідні записи за темою практичного заняття до конспекту.

3.  До конспекту слід зробити ксерокопію деяких статей Закону України «Про вищу освіту».

4.  Робота з Інтернет ресурсами.

5.  Підготувати письмову довідку на тему: «Історичні аспекти розвитку вищої юридичної освіти в України».

Нормативно-правові акти:

2.  Про вищу освіту: Закон України від 1 липня 2014 р. // Офіційний вісник України. – 2014. – № 63. – Ст. 1728.