Робоча програма навчальної дисципліни Введення до спеціальності (стр. 8 )

25.  Джерела інформації про законодавство та юридичну практику.

26.  Підприємницька діяльність спеціалістів-юристів.

27.  Соціальні та правові джерела юридичної діяльності.

28.  Становлення і розвиток приватної юридичної практики в Україні.

29.  Основні тенденції удосконалення юридичної практики в умовах формування правової держави і громадянського суспільства.

30.  Значення юридичної науки для професійної підготовки юристів.

31.  Поняття і види конфліктів у правовій сфері. Структура конфлікту.

32.  Динамка конфлікту і механізм його вирішення. Основні правила конфліктології.

Презентація

Вимоги до оформлення презентації за допомогою програми Power Point:

• 20-25 слайдів.

• Текст у комп’ютерному варіанті виконується шрифтом – Times New Roman, розміром від 14 до 48, інтервалом між рядків – 1-1,5.

• Ілюстрації повинні відповідати тематиці роботи.

• Фонова заставка – однотонна або запропонована програмою конструктор слайдів.

• Супроводжуючий текст до слайдів обсягом до 4 сторінок, щовиконуються шрифтом - TimesNew Roman, розміром– 14, інтервалом між рядків – 1.

Тематика презентацій

1.  Скласти професіограму:

a.  адвоката;

b.  нотаріуса;

c.  юрисконсульта;

d.  державного виконавця.

e.  прокурора та його помічників.

2.  Відображення вимог моралі у деонтологічних нормах професійних статутівюристів.

3.  Міжнародно-правові стандарти, що діють у сфері здійснення юридичної практичної діяльності.

4.  Основні вимоги та умови набуття права на здійснення окремих видів юридичної практичної діяльності.

5.  Правила адвокатської етики України: структура, зміст і значення.

6.  Етико-правові засади здійснення прокурорської діяльності.

7.  Етико-правові засади здійснення судочинства.

8.  Етико-правові засади слідчої діяльності.

9.  Етико-правові засади нотаріальної діяльнсті.

10.  Етико-правові засади діяльності юрисконсульта.

Складання термінологічного словника

Складання термінологічного словника є видом індивідуальної роботи студента, що включає збір та систематизацію визначень термінів конституційногоправа за обраною студентом темою.

У словнику зазначаються доктринальні та нормативні визначення термінології конституційного права з обов’язковим посиланням на відповідні науково-теоретичні та нормативно-правові джерела. Мають бути наведені приклади застосування термінології та розкритий зміст понять, що позначаються відповідними термінами. Особлива увага має бути приділена проблемі узгодженості термінології, що міститься в різних законодавчих актах, а також, за можливості, інтерпретації тих чи інших понять конституційного права в рішеннях органів конституційної юрисдикції.

Структурно даний вид індивідуальної роботи включає введення, виклад основного матеріалу, висновки та список використаних джерел. У введенняі має бути наведена загальна характеристика конституційно-правової термінології за обраною студентом темою. Основний матеріал викладається у вигляді словникових статей. Обов’язковими є посилання на джерела, що містять вказані у словниковій статті визначення. У висновках має бути вказаний узагальнюючий результат аналізу термінології з обраної конституційно-правової теми з точки зору її розробленості, нормативно-правової визначеності та узгодженості. У списку джерел слід вказати всі використані при складанні словника джерела нормативно-правового, правозастосовного, інтер-претаційного, теоретичного характеру.

Термінологічний словник надається викладачеві для оцінювання. У подальшому він використовується студентом для опрацювання лекційного матеріалу, підготовки до практичних занять та складання іспиту.

Студент складає словник, з двох тем, які він самостійно обирає.

Перелік рекомендованих тем для складання термінологічного словника

1.  Юридична деонтологія – наука й навчальна дисципліна.

2.  Юридична освіта в Україні.

3.  Організація освітнього процесу у вищих юридичних навчальних закладах. Правове положення студента.

4.  Зміст професії юриста.

5.  Юридична наука.

6.  Юридична практика.

7.  Юридична культура та етика.

8.  Професійно-юридичний колектив. Основи конфліктології.

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Основними методами навчання є:

-лекційні заняття;

-практичні заняття;

-самостійна робота студента;

-індивідуальні завдання;

-індивідуальні та групові консультації;

-відеопоказ навчальних фільмів;

-дискусійна співбесіда;

-підготовка реферативних повідомлень та їх обговорення;

-вирішення тестових завдань;

-написання термінологічних опитувань;

-перевірка конспектів;

-індивідуальне і групове вирішення ситуаційних завдань.

Основним видом навчальних занять є лекції, призначені для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція – це аудиторне заняття з курсом або його частиною (потоком), що її проводять провідні викладачі – лектори (професори і доценти) навчального закладу, а також провідні вчені або спеціалісти, запрошені для читання лекцій, що містять основні положення навчальної або спеціальної дисципліни, їх теоретичні проблеми, в тому числі новітні наукові досягнення. Тематику курсу лекцій наведено в програмі навчальноїдисципліни. Виділяють види лекцій:

поточні семестрові лекції – лекції, передбачені навчальним планом для викладу основного (базисного) програмного матеріалу відповідно до тематики робочої програми навчальної дисципліни;

оглядові лекції – лекції, що містять стислу інформацію про загальну структуру курсу, його завдання, основні категорії. Особливо важливе значення ці лекції мають при підготовці до семестрових іспитів;

проблемні лекції – лекції, присвячені найбільш складним проблемним темам курсу, що їх недостатньо повно викладено у навчальній літературі або які містять дискусійні матеріали.

Лекційні заняття не орієнтовані на дублювання підручників і навчальних посібників. Основними завданнями, що визначають напрямок лекційних занять, є: характеристика структури теми; розкриття змісту категоріального апарату теми; висвітлення зв’язку теорії з конституційно-правової практикою.

Лекція є теоретичною основою семінарських і практичних занять, подальшого самостійного вивчення студентами курсу.

Практичні заняття спрямовані на підвищення теоретичного рівня знань у галузі конституційного права, більш поглиблене вивчення складних або дискусійних питань відповідної теми, на поточний контроль засвоєння знань, умінь, навичок студентів.

Метою практичих занять з конституційного права є:

· обговорення і більш глибоке засвоєння студентами питань теорії конституційного права; вивчення Конституції України, законів та інших нормативних актів, що є джерелами галузі права;

· аналіз специфіки конституційно-правового регулювання в сучасних умовах політичного і правового реформування в країні;

· узагальнення особливостей розвитку окремих конституційно-правових інститутів, а також конституційних приписів, традицій, звичаїв, що не одержали інституціональних характеристик.

Практичному заняттю має передувати підготовка студента за завчасно визначеним планом. Для цього необхідно:

• вивчити і доповнити конспект лекції з даної теми;

• вивчити рекомендовані нормативно-правові акти, навчальну та наукову літературу;

• скласти конспект або тези відповіді за найбільш складними питаннями заняття;

• вміло використовувати вивчений матеріал при відповідях.

Студент на практичному занятті має продемонструвати знання теоретичного матеріалу, здатність використовувати його при вирішенні практичних завдань, уміння ясно та аргументовано висловлювати свої думки в усній та письмовій формі, оперуючи правовою термінологією.

Під час проведення практичних занять викладач використовує такі форми: вільне обговорення питань плану заняття в академічній групі; індивідуальна співбесіда з кожним студентом; виконання письмових, в тому числі контрольних, робіт; заслуховування доповідей, повідомлень, рефератів з найбільш складних питань і їх подальше колективне обговорення в групі тощо.

Семінари є також одним із видів поточного контролю за успішністю освоєння студентами навчального матеріалу. На кожному занятті викладач оцінює ступінь підготовки студента з теми. Підсумкові оцінки вносять до журналу обліку успішності.

Практичні заняття також належать до аудиторних, які проводять з академічною групою або її частиною, та на яких студенти набувають навички, прийоми, методи і способи застосування теоретичних знань.

Метою практичних занять є:

•  навчання застосуванню теоретичних положень у практичній діяльності;

•  набуття умінь, навичок правозастосовчої діяльності;

•  ознайомлення з практичною діяльністю за допомогою зустрічей з практикуючими юристами;

•  вироблення навичок самостійної роботи студента;

•  розвиток юридичного мислення.

Досягнення цієї мети можливо за умов:

•  сумлінної підготовки студентів до занять;

•  активної участі у дискусії, що їх організовує викладач з обговорюваних питань, у виконанні завдань тощо.

Важливими формами навчальних занять є індивідуальні навчальні заняття, консультації. До видів індивідуальних завдань з «Конституційного права україни» належать реферати, курсові роботи.

Під час підготовки до вище перерахованих видів занять студенти вивчають матеріали з усього комплексу теоретичних питань плану і завдань з теми. На заняттях викладач розподіляє час на питання, практикуми та інші види робіт, визначає, які питання підлягають обговоренню і в якій формі, які завдання слід виконувати на заняттях і в процесі самостійної навчальної роботи студентів.

Самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання, основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових аудиторних занять час.

Мета самостійної роботи - закріплення, поглиблення й узагальнення знань, здобутих на лекційних, практичних і практичних заняттях. У процесі самостійної роботи у студентів формуються індивідуальні вміння та навички самостійного засвоєння навчальної та наукової літератури, нормативних джерел, використання сучасних інформаційних засобів і технологій.