Бойова робота вогневих підрозділів артилерії (стр. 24 )

ГІЛЬЗА – елемент унітарного або роздільно-гільзового пострілу. Призначається для розміщення в ній порохового заряду із запальником і засобом запалення, а також додаткових пристроїв (флегматизатора, розміднювача, обтюраторних кришок), для запобігання волозі та механічним пошкодженням заряду, для обтюрації порохових газів під час пострілу і для з’єднання елементів у єдине ціле унітарних пострілів. Г. бувають сталевими, латунними, суцільнотягненими та звареними, 46.

ГІРОКОМПАС (ГІРОТЕОДОЛІТ) – геодезичний прилад із гіроскопічним чутливим елементом, призначений для автономного визначення істинних азимутів орієнтирних напрямів, 58.

ГЛАДКОСТВОЛЬНА ГАРМАТА – артилерійська гармата, напрямна частина якої виконана гладкостінною, без нарізів.

ГЛИБИНА УКРИТТЯ – відстань у метрах, виміряна з висотою від гармати до променя зору, спрямованого з можливого наземного спостережного пункту противника через гребінь, що укриває гармату, 17.

ГОРИЗОНТАЛЬ − лінія на карті, що з'єднує точки рельєфу з однаковою висотою над рівнем моря. Розрізняють такі Г.: основні (суцільні) - що відповідають висоті перерізу рельєфу, зображуються на карті суцільною тонкою лінією, коричневого кольору; потовщені - кожна п'ята основна горизонталь, служать для полегшення рахунку висот і зручності в читанні рельєфу; додаткові (напівгоризонталі) та допоміжні (чверті) горизонталі служать для відображення важливих подробиць рельєфу, що не виражаються основними горизонталями, і проводяться через половину та чверть висоти перерізу. Зображуються на картах переривчастими та короткими переривчастими лініями, 193.

ГОРИЗОНТАЛЬНА ДАЛЬНІСТЬ − відстань від точки вильоту до точки перетину траєкторії з горизонтом гармати, 215.

ГОРИЗОНТАЛЬНА НАВОДКА − надання стволу гармати потрібного напряму у горизонтальній площині за допомогою прицільних пристроїв і механізму горизонтального наведення.

ГОРІННЯ ПОРОХУ – поширення реакції вибухового перетворення за нормаллю до поверхні у глибину порохового зерна. Г. п. характеризується швидкістю горіння, яка залежить від фізико-хімічних властивостей пороху і тиску, під час якого відбувається горіння. Чим вищий тиск, тим більша швидкість Г. п., 48,49,140.

ГРАФІК ПРИСТРІЛЯНИХ ПОПРАВОК – графік, що відображає залежність величини пристріляних поправок дальності, напрямку і дистанційного підривника від топографічної дальності. Будується за результатами пристрілювання не менше двох реперів. Г. п.п. використовується для визначення установок для стрільби по цілі, 153.

ГРАФІК РОЗРАХОВАНИХ ПОПРАВОК – графік, що відображає залежність величини розрахованих поправок дальності, напрямку і дистанційної трубки від топографічної дальності. Використовується для визначення установок для стрільби по цілі, 153.

Д

ДАЛЕКОБІЙНА АРТИЛЕРІЯ – артилерія з великою дальністю стрільби, яка поєднує пушки і деякі реактивні системи залпового вогню. Призначена для ураження об’єктів противника, що знаходяться поза досяжністю вогню гаубичної артилерії та мінометів.

ДАЛЕКОМІР – прилад для визначення відстаней без безпосередніх вимірювань на місцевості. Використовується для ведення розвідки, забезпечення стрільби артилерії, бомбометання, топографічного знімання і т. ін., 203.

ДАЛЬНІСТЬ ПРЯМОГО ПОСТРІЛУ – найбільша дальність стрільби, під час якої траєкторія снаряда не перевищує висоти цілі, 235.

ДАЛЬНІСТЬ СТРІЛЬБИ – найкоротша відстань між точкою вильоту і точкою падіння снаряда 215, 249.

ДАЛЬНІСТЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ − найбільша відстань, на якій виявляється об’єкт (ціль). Д. с. залежить від того, як ведеться спостереження: неозброєним оком або за допомогою оптичних приладів. Д. с. неозброєним оком залежить від розмірів об’єкта (цілі), часу доби, стану атмосфери і висоти пункту, з якого ведеться спостереження, а Д. с. з використанням приладів, крім того, залежить від якості і характеристик приладів, що застосовуються. Для спостереження вночі застосовуються прилади нічного бачення,114.

ДЕРИВАЦІЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО СНАРЯДА – бічне відхилення снаряда від площини кидання, що викликається обертальним рухом снаряда навколо власної осі на траєкторії,154.

ДЕСАНТНИЙ МЕТЕРЕОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКТ (ДМК) – сукупність метеорологічних приладів, функціонально та конструктивно об’єднаних в один прилад. ДМК забезпечує вимірювання таких метеорологічних величин: швидкості й напряму приземного вітру, тиску атмосфери, відносної вологості повітря. Він складається із пристрою, що реєструє, і датчиків. Датчики закріплюються на щоглі висотою 4м. Пристрій, що реєструє, з’єднується з датчиками за допомогою 10-метрового кабелю, що забезпечує дистанційне вимірювання величин вітру, температури і вологості повітря. Знаходиться на озброєнні артилерійських підрозділів, 196.

ДИМОВІ СНАРЯДИ – снаряди завадотвірної дії, призначені для осліплення вогневих засобів противника, його спостережних і командних пунктів, створення димових заслонів перед фронтом підрозділів своїх військ, пристрілювання, сигналізації і цілевказання, створення реперів, окремих осередків пожеж та підпалювання окремих дерев’яних або інших легкозаймистих споруд. Д. с. щодо будови аналогічні до осколково-фугасних і відрізняються від останніх наявністю запального стакана, що містить невелику кількість бризантної речовини. Споряджається Д. с. білим фосфором. Д. с. остаточно споряджається підривниками контактної дії. Під час вибуху Д. с. димотвірна речовина реагує з киснем і вологим повітрям, утворюючи густу хмару білого кольору,138.

ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ − кут між північним напрямом вертикальної лінії координатної сітки і напрямом на пункт, що визначається і вимірюється на карті за ходом годинникової стрілки від 0 до 360° (від 0-00 до 60-00). Позначається літерою α з індексами початку і кінця напряму. Дирекційні кути вимірюються за картою, а також визначаються по вимірюваних на місцевості магнітних або істинних азимутах, 57.

Е

ЕФЕКТИВНІСТЬ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ СТРІЛЬБИ – ступінь відповідності результатів стрільби поставленому вогневому завданню. Е. а.с. визначається результатами стрільби, тобто ступенем ураження цілі. Е. а.с. під час планування вогневого ураження може оцінюватися величиною показника ефективності. Показниками ефективності можуть бути: імовірність ураження цілі, математичне очікування числа уражених цілей, математичне очікування сумарної втрати угруповання противника та ін.,148.

ЕФЕКТИВНІСТЬ УРАЖЕННЯ ЦІЛІ – сукупність характеристик ступеня ураження цілі (об’єкта). Оцінюється матеріальною втратою, якої зазнала ціль. Виражається через імовірність ураження, математичне очікування числа уражених цілей, гарантовану втрату та інші показники, 148.

Ж

ЖИВУЧІСТЬ АТИЛЕРІЙСЬКОЇ ГАРМАТИ – здатність артилерійської гармати зберігати бойові властивості й високу готовність у бойовій обстановці. Досягається міцністю конструкції, високою маневреністю, застосуванням маскувального фарбування, стійкістю щодо впливу засобів масового ураження, старанним доглядом під час експлуатації, а також взаємозамінністю номерів гарматної обслуги, їх високою виучкою і майстерністю, 36,115.

ЖИВУЧІСТЬ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО СТВОЛА – властивість металу ствола протистояти руйнівній дії різних чинників: механічних, хімічних, термічних і газодинамічних супутніх з’явленню пострілу. Живучість, або „балістичне життя”, ствола вимірюється кількістю пострілів на повному заряді. Кількість пострілів, після яких настає „балістична смерть” ствола, залежить від калібру гармати, дотримання правил експлуатації. Для гармат середнього калібру число пострілів становить приблизно 10000, для більш великого калібру – 1000 пострілів, а для надто великих калібрів, наприклад 406мм, – не більше 200, 37,115.

З

ЗАВДАННЯ СТРІЛЬБИ НА УРАЖЕННЯ – завдання, що вирішується вогнем різних вогневих засобів. Залежно від характеру, важливості цілі та умов обстановки завданнями можуть бути: знищення, подавлення, зруйнування та виснаження. Для виконання З. с.н. у. артилерійські, підрозділи, частини, групи застосовують різні види вогню.

ЗАКРИТА ВОГНЕВА ПОЗИЦІЯ – позиція, що приховує від наземного спостереження противника матеріальну частину артилерії, а також приховує дим, пил, блиск пострілів під час ведення артилерійськими гарматами вогню,14,51.

ЗАЛП – порядок ведення вогню, під час якого постріли (пуски) із декількох гармат, мінометів, ракетних і реактивних пускових установок та іншої зброї здійснюється одночасно або у найкоротший проміжок часу, як правило, за єдиною командною (сигналом). Вогонь залпом застосовується в бою під час стрільби на ураження об’єктів (цілей), а також під час святкових салютів і віддання почестей, 93.

ЗАПАСНА ВОГНЕВА ПОЗИЦІЯ (ПОЗИЦІЙНИЙ РАЙОН) – ділянка місцевості, призначена для розгортання ракетних, артилерійських, мінометних підрозділів (частин) і виконання вогневого завдання за неможливості його вирішення з основної вогневої позиції (позиційного району).

ЗАРЯД – визначена кількість вибухової речовини, як правило, споряджена ініціатором вибуху. Розрізняють З. метальні, вибивні, ракетні, твердопаливні, розривні та ядерні, 91.

ЗАРЯДЖАННЯ – одна із дій гарматної обслуги під час підготовки артилерійської гармати до пострілу. З. полягає в досиланні у канал ствола (камору) гармати снаряда і порохового заряду (артилерійського пострілу). Залежно від типу гармати і калібру заряджання може бути унітарним (за один прийом), роздільно-гільзовим (за два прийоми) і картузним (за три прийоми), 94.

ЗАРЯДНА КАМОРА – частина каналу ствола артилерійської гармати, призначена для розміщення метального заряду та запояскової частини снаряда,38.

ЗБЕРІГАННЯ БОЕПРИПАСІВ – зберігання боєприпасів у справному стані з дотриманням встановлених експлуатаційною документацією правил зберігання,45.

ЗНАКИ МАСИ СНАРЯДА (МІНИ) – знаки на корпусі снаряда (міни), що показують відхилення маси даного снаряда (міни) від номіналу (табличної маси) у вигляді знаків „+”, „–” і відповідних літер під цифрами, що позначають калібр снаряда, 215.

ЗНИЩЕННЯ ЦІЛІ (ОБ´ЄКТА) – полягає у завданні їй (йому) таких втрат (пошкоджень), маючи які, вона (він) повністю втрачає свою боєздатність. Завдання виконується у разі, коли математичне очікування відносного числа уражених елементів у складі групового об’єкта становить 50-60%, 130.