Бойова робота вогневих підрозділів артилерії (стр. 27 )

НАРІЗИ – гвинтові канавки на напрямній частині каналу ствола, призначені для надання снаряду визначеної швидкості обертального руху, що забезпечує стійкість його в польоті,38.

НАРІЗНА АРТИЛЕРІЯ – артилерія, що містить гармати, канали стволів яких мають нарізи (гвинтові канавки) для надання снаряду обертального руху, 38.

НАСТИЛЬНА СТРІЛЬБА – стрільба артилерійських гармат, коли кути підвищення до 20º. Н. с. застосовується для ураження цілей прямою наводкою, стрільби снарядами з дистанційним підривником (трубкою) та отримання рикошетів,113.

НАСТУП – один з видів бою. Тільки рішучий наступ, який проводиться в високому темпі та на велику глибину, забезпечує остаточний розгром противника, 7, 51, 130,148.

НІЧНИЙ ПРИЦІЛ – приціл, призначений для установлення прицільних кутів і забезпечення наведення гармати у ціль вночі або в умовах обмеженої видимості. Це прилад нічного бачення, в електронно-оптичній схемі якого є пристрій, який називається механізмом прицілювання і призначається для побудови прицільних кутів та забезпечення наведення гармати у ціль вночі, 239.

НОРМАТИВИ − 1) оперативно-тактичні усереднені числові величини, Що характеризують просторові і тимчасові показники оперативних (тактичних) завдань військ і районів їх бойових дій: глибину бойових завдань, розміри смуг (ділянок, районів) бойових дій, величину переходу, темпи наступу, терміни виконання завдань, середні швидкості руху колон і т. ін.; 2) тимчасові, кількісні і якісні показники виконання військовослужбовцями або підрозділами завдань, прийомів і дій, пов'язаних із застосуванням зброї і техніки у ході бойової підготовки, 7, 171.

НУЛЬОВА ЛІНІЯ ПРИЦІЛЮВАННЯ – лінія прицілювання, паралельна осі ствола гармати під час основних (нульових) установок прицільних засобів гармати, 32,37, 165.

О

ОБОРОНА є видом бою, мета якого – зірвати або відбити наступ (удар) переважаючих сил противника та завдати йому значних втрат, утримати важливі райони (рубежі, об’єкти) і цим створити сприятливі умови для переходу в рішучий наступ, 7, 81, 15, 148.

ОБСТРІЛ – процес впливу на ціль у разі її ураження вогнем артилерії (пусками ракет), 46, 51, 81, 98, 94, 113-119.

ОБЧИСЛЕНА ДАЛЬНІСТЬ – дальність, за якою призначається установка прицілу під час стрільби артилерії або установка приладу, що забезпечує політ ракети на потрібну дальність, 229.

ОБЧИСЛЕНІ УСТАНОВКИ ДЛЯ СТРІЛЬБИ (ПУСКУ) – установки прицільних пристроїв і підривника (трубки), на яких ведеться вогонь. Визначаються з урахуванням топографічних (геодезичних), метеорологічних, балістичних, геофізичних умов стрільби (пуску) та індивідуальних поправок гармат (пускових установок), 229.

ОПТИЧНИЙ ПРИЛАД − пристрій, що складається із корпусу, системи лінз, і призначений для розглядання зображень предметів у збільшеному вигляді. О. п. використовуються в прицілах, приладах розвідки (далекомірах, стереотрубах) і топоприв'язування (бусолях, теодолітах і т. ін.), 117.

ОПТИЧНИЙ ПРИЦІЛ − приціл, в якому під час вводу прицільних кутів переміщуються деталі, що входять до оптичної частини прицілу. Деталлю, що переміщується в оптичній частині, є плоскопаралельна пластинка з нанесеними на ній прицільними шкалами і знаками. О. п. бувають телескопічними, панорамними, шарнірними і з дзеркальною головкою. О. п. застосовуються під час стрільби прямою наводкою, 117.

ОРІЄНТИР – місцевий предмет або елемент рельєфу, що чітко проглядається і виділяється на фоні місцевості, щодо якого визначаються місцезнаходження, розташування об’єктів і цілей, напрям руху, цілевказання, управління вогнем, ударами та підрозділами в бою, 27, 55-64, 117-123, 132.

ОРІЄНТУВАННЯ (військ.) – інформація про обстановку, подальші бойові завдання та інші дані, що пересилається вищим командуванням (штабом), щоб допомогти підлеглим правильно з’ясувати обстановку і своєчасно підготуватися до виконання бойового завдання, 17, 19, 22, 28, 55-58, 78-80, 134.

ОСВІТЛЕННЯ МІСЦЕВОСТІ − застосування освітлювальних засобів для освітлення місцевості, створення сприятливих умов військам (силам) під час ведення бойових дій вночі; елемент світлового забезпечення бою. О. м. здійснюється для виявлення об'єктів (цілей) противника і підвищення ефективності своїх вогневих засобів, для орієнтування своїх військ, а; також осліплення противника. О. м. може бути безперервним або періодичним, місцевим і загальним, 239.

ОСВІТЛЮВАЛЬНА ДІЯ БОЕПРИПАСІВ – дія боєприпасів, у разі якої створюється світловий потік, що формується під час згорання освітлювального складу.

ОСВІТЛЮВАЛЬНИЙ СНАРЯД – артилерійський снаряд спеціального призначення освітлювальної дії, призначений для освітлення місцевості в районі цілей і осліплення приладів бачення противника. О. с. має освітлювальний факел з парашутом і вибивним зарядом із димового пороху. У головній частині О. с. угвинчений дистанційний підривник з тепловим імпульсом, а в донній частині розміщується дно, що угвинчується. Під час подачі імпульсу від підривника ( на висоті не менше 500м ) до вибивного заряду останній спалахує і згорає, утворюючи великий тиск високотемпературних газів, під впливом яких вибивається дно снаряда і викидається освітлювальний факел з парашутом. Парашут із палаючим факелом знижується зі швидкістю приблизно 10м/с, під час цього світловий потік палаючого факела освітлює місцевість і предмети на ній у радіусі 500м. Час горіння факелу – 40-50 с, 85,138.

ОСКОЛКОВА ДІЯ СНАРЯДА – дія боєприпасів, під час якої ураження цілі відбувається за рахунок ударної дії осколків, готових уражаючих елементів або їх сполучення, 91.

ОСКОЛКОВО-ФУГАСНИЙ СНАРЯД – артилерійський снаряд основного призначення фугасної та осколкової дії, що використовується для ураження живої сили, вогневих засобів і техніки, розташованих відкрито або в спорудах польового типу. Отримання потрібного виду дії О.-ф. с. здійснюється установкою підривника перед стрільбою. Для отримання осколкової дії підривник установлюють на миттєву (осколкову) дію.

Для отримання фугасної дії підривник установлюють на фугасну дію. У цьому разі снаряд розривається через визначений проміжок часу після контакту з перешкодою. За цей проміжок О.-ф. с. проникає на визначену глибину і там розривається, завдаючи ураження, 85, 89, 91, 138.

ОСНОВНА ГАРМАТА – гармата, координати якої беруть за координати вогневої позиції батареї. Під час топогеодезичного прив’язування вогневої позиції визначають координати і висоту точки стояння основної гармати. О. г. орієнтується в основному напрямку. За О. г. будується батарейне віяло, 15, 73, 89, 174.

ОСНОВНИЙ КУТОМІР – кутомір гармати, наведеної в основний напрямок, 17, 79.

ОСНОВНИЙ НАПРЯМОК – єдиний напрямок, в якому орієнтуються гармати і прилади розвідки декількох артилерійських підрозділів (частин), об’єднаних загальним управлінням. О. н. задається дирекцій ним кутом з точністю до 1-00, 17, 26, 60-74, 169, 189, 197.

ОЦІНКА МІСЦЕВОСТІ – визначення можливого впливу властивостей даної місцевості та окремих її елементів на вирішення поставленого бойового завдання, 60, 61.

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ – вивчення й аналіз факторів та умов, що впливають на виконання завдань у досягненні мети операції (бою). Здійснюється командувачами (командирами) особисто, за допомогою штабів, командувачів (начальників) родів військ (спеціальних військ і служб) під час розроблення рішення на операцію (бій) і управління військами у ході бойових дій. Містить: вивчення й аналіз даних про противника, свої війська (сили), район бойових дій, метеорологічні умови, час та інші елементи обстановки. Під час оцінки обстановки використовують розрахунки, довідки, схеми та інші матеріали, що готуються офіцерами штабу, 64.

П

ПАНОРАМА ГАРМАТНА – візирний і кутомірний оптичний прилад сучасних прицілів гармат наземної артилерії і РСЗВ, призначений для кругового огляду місцевості, наводки і відмічання (фіксації визначеного положення щодо вибраної точки гармати) 17, 73.

ПЕРЕВИЩЕННЯ ЦІЛІ – різниця висот цілі і вогневої позиції батареї. Під час визначення установок для стрільби враховують поправку кута місця цілі і поправки кута прицілювання на кут місця цілі 215.

ПЕРЕДОВИЙ СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ (ПСП)– пункт, призначений для розвідки противника, спостереження близьких підступів до переднього краю своїх військ, зв’язку з загальновійськовими підрозділами, а також для коректування вогню по цілях, неспостережених з основного СП.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ВОГНЮ АРТИЛЕРІЇ – визначення установок для стрільби по цілі з використанням результатів пристрілювання (створення) репера або іншої цілі. Установки для стрільби при перенесенні вогню визначають способом коефіцієнта стрільби, спрощеним способом чи за допомогою графіка пристріляних поправок, 228, 330.

ПІДГОТОВКА КАРТИ – сукупність заходів, що здійснюється напередодні роботи з нею. П. к. передбачає: оцінку карти (визначення її масштабу, висоти перетину, номера і року видання карти, рік знімання і поправки напрямку), склеювання аркушів карти, складання карти, підпис кілометрової сітки з лицевого (робочого) боку, піднімання карти, 243.

ПОВНА ПІДГОТОВКА – спосіб визначення установок для стрільби, що ґрунтується на урахуванні відхилень усіх умов стрільби від нормальних (табличних) значень. Точність цього способу дозволяє уражати спостережувані і не спостережувані цілі без пристрілювання. Для завдавання ракетних ударів установки прицільних пристроїв визначають тільки способом повної підготовки.

ПОВНИЙ ЧАС ПОЛЬОТУ – час руху снаряда (ракети і т. ін.) від точки вильоту (сходу з напрямної) до точки падіння, 127.

ПОВОДЖЕННЯ З БОЄПРИПАСАМИ – поняття, що містить правила перевезення боєприпасів різними видами транспорту, порядок і зміст огляду і підготовки боєприпасів до стрільби, правила поводження з боєприпасами під час і після закінчення стрільби, 43.

ПОДІЛКА КУТОМІРА – артилерійська кутомірна міра. П. к. – центральний кут, який стягується дугою, що дорівнює 1/6000 частині довжини кола. Довжина дуги в одну поділку кутоміра приблизно дорівнює 0,001 радіуса, звідси назва тисячна. Кути у поділках кутоміра записують через риску (дефіс) і читають роздільно (напр.,12-45 – дванадцять сорок п’ять). Поділки кутоміра, записані до риски, інколи називають великими поділками кутоміра, а записані після риски – малими, одна велика поділка кутоміра дорівнює 100 малим поділкам, 127.