Тема: Роль декоративно-прикладного мистецтва в естетичному, моральному та професійному становленні майбутніх учителів (стр. 3 )

Творчому заняттю повинні передувати підготовчі заняття, які у своїй сукупності спрямовані на накопичення уявлень з вибраної теми : на вирішення навчальних завдань: оволодіння засобами обстеження об'єктів зображення, ознайомлення з елементами образотворчої грамоти, удосконалення техніки зображення та ін. Кількість таких підготовчих занять визначається змістом теми і ступенем підготовленості дітей до її творчого втілення. Якщо мета зрозуміла, то підготовчий період складається з двох-трьох занять, під час яких діти знайомляться із зовнішніми ознаками того чи Іншого птаха і послідовністю його зображення, опановують засоби виявлення змістового центру композиції (на даному прикладі засобом кольору) і передачі руху (розміщення птаха по діагоналі у висхідному чи низхідному напрямку), закріплюють раніше засвоєні засоби композиційної виразності (ритм повторів і чергування); удосконалюють засоби роботи кольоровими олівцями або фарбами.

Не треба проводити багато підготовчих занять, оскільки в дітей може зникнути інтерес до теми. Скороченню підготовчого періоду сприяє встановлення змістовного взаємозв'язку між попередніми і наступними творчими завданнями. Наприклад, у циклі творчих завдань «Золота осінь», «Добрий день, школо!», «Свято врожаю» є багато спільних об'єктів, уявлення про які можуть бути сформовані в дітей у процесі підготовки до першого з цих завдань, а при підготовці до двох інших завдань більше часу приділяється вивченню нових об'єктів.

Малювання з натури не тільки є основною умовою зорової оцінки й відображення ознак об'єктів, але й сприяє розвитку зорової пам'яті. На основі зорової пам'яті вдосконалюється художній задум, породжуються асоціації, без яких неможливі образне сприйняття та образне мислення. Тому при навчанні малювання необхідно цілеспрямовано формувати в дітей зорову пам'ять.

Крім уже названого способу малювання, існують способи малювання за пам'яттю і за уявою.

Малювання за пам'яттю - це відображення будь-якого об'єкта в тому стані, у якому знаходився цей об'єкт під час його зорового сприйняття в минулому. Практика проведення уроків малювання за пам'яттю полягає у вільному запам'ятовуванні характерних ознак предмета та наступному зображенні. Дітям демонструють будь-який об'єкт і пропонують запам'ятати окремі його ознаки: колір, розміщення деталей, їхню форму та ін. Потім об'єкт закривають і діти відтворюють ознаки, які запам'ятали. Подібні заняття краще проводити у вигляді гри, змагання «Хто краще і більше запам'ятає?».

У подальшому малювання за пам'яттю ускладнюється: пропонується запам'ятати найбільше ознак, збільшується час від безпосереднього сприйняття до малювання побаченого - від кількох годин до декількох діб.

Малювання за уявою - це відтворення будь-якого об'єкта в довільному положенні. Воно базується на безпосередньому запам'ятовуванні того, що мало емоційний вплив (наприклад, святковий ранок, екскурсія), або на сприйманні об'єктів, які виділяються своїми якостями: незвичністю форми, новизною, яскравістю, величиною і т. ін. Малювання за уявою полягає у відтворенні побачених об'єктів у різних просторових положеннях, що створює можливість для різноманітних імпровізацій. Слід враховувати, що діти звичайно запам'ятовують об'єкт у тому просторовому положенні, у якому його показав на занятті педагог. Таким вони його потім і відтворюють у різних образотворчих ситуаціях, що обмежує можливості варіювання композиційними рішеннями. Тому на заняттях необхідно спрямовувати діяльність дітей не тільки на більш чи менш точне відтворення об'єкта, що запам'ятався (на першому етапі ця вимога є обов'язковою умовою), але й на зміну його положення в просторі.

Малювання за уявою та за пам'яттю має важливе значення для розвитку творчості і обов'язково має бути присутнім у діяльності учнів. Але слід пам'ятати, що не можна створити повноцінний художній образ без практичного досвіду і теоретичних знань, що їх учні набули на уроках малювання з натури.

У підготовчий період необхідно закріплювати засоби зображення, які засвоюються дітьми на тому чи іншому етапі навчання. Оволодіння засобами зображення та їх удосконалення - найважливіша умова готовності дитини не тільки до наступної образотворчої діяльності, але й до виконання в подальшому більш складних творчих завдань. Як зазначала іна, ускладнення творчих завдань прямо пропорційне закріпленню і росту навчальних досягнень.

Накопичення перших уявлень та оволодіння художніми засобами зображення відбуваються в контексті формування естетичного ставлення до об'єкта, який сприймається та відображується. Важливе й відповідальне завдання вчителя - навчити дітей бачити красу світу, захоплюватися барвами природи, химерними формами рослин, квітами, блакитним небом, палітрою творчості народних майстрів. Поетичне слово, органічно вплетене в процес безпосереднього сприйняття, робить його більш яскравим, сприяє образному баченню навколишньої дійсності.

Період виникнення задуму. Оточуючий дитину предметний світ багатий та різнобарвний. Однак не всі предмети, які сприймаються органами чуттів і зафіксовані на образотворчому полі, можуть стати художніми і нести певну інформацію. Тому при уточненні майбутнього сюжету необхідно виходити з вибраного дитиною задуму і в доброзичливій формі (якщо є в цьому необхідність) допомогти їй визначити головне в композиції і підпорядкувати все це певній сюжетній лінії. Не слід при цьому прагнути до перенасиченості композиції різноманітністю образів, щоб не втратити змістовну лінію і не знизити якість зображення.

Відбору змістовності та виражальної сторони задуму значною мірою сприяє назва твору. Дитині важко на перших етапах залучення до творчості образно висловити свою думку. Тому вчитель допомагає їй встановити зв'язок між змістом задуму і, наприклад, вивченим напам'ять або прослуханим віршем (піснею, загадкою і т. ін.). Назву дають на основі найбільш характерного фрагмента композиції, наприклад, «Рушничок», «Мамина хустина».

Обмірковування змісту майбутнього малюнка та його назви може бути своєрідним домашнім завданням, яке діти разом з батьками виконують напередодні реалізації творчого задуму. Назва і зміст малюнка уточнюються на занятті, у вступній його частині. У бесіді з двома-трьома дітьми вчитель своїм схваленням або підказками орієнтує дітей на оригінальне, індивідуальне вирішення теми.

Період реалізації задуму. Активне ставлення до дійсності в процесі її відображення виявляється не тільки у вибірковому ставленні до предметів і явищ світу, але й у виборі та використанні тих багатих художніх засобів, якими володіє мистецтво. Видатний педагог Є. А. Фльоріна так пише про вимоги до творів мистецтва для дітей: «Мистецтво для дітей має бути багатим, різноманітним за змістом, за тим відчуттям, яке воно викликає, а також за художньою виразністю. Одноманітність тематики, жанрів і прийомів виконання гальмує загальний і естетичний розвиток дитини».

У дитячій творчості часто виникає суперечність між радісним, цікавим, інколи хвилюючим сприйняттям навколишнього світу та певними можливостями художнього відображення цих почуттів. Тому в процесі реалізації творчого завдання вчитель повинен допомагати дитині знайти ті засоби, які найбільшою мірою відповідають її можливостям і задуму. Можливе створення проблемної ситуації: «Як краще розмістити аркуш?» або «Яким кольором треба намалювати узор вітальної листівки, щоб було зрозуміло, який настрій ти хочеш подарувати мамі? ».

Особливості художньої мови визначаються специфікою мистецтва, про що відомий учений говорить так: «Найголовніше в моделях науки - це інформація про те, що становить собою модельоване явище. Найголовніше в моделях мистецтва - це інформація про те, чим є явище, яке ми моделюємо, для нас мистецтво втілює ставлення людини до відтворених явищ, але категорія ставлення можлива тільки в координатах бажаного чи небажаного. Поза цими координатами психологічний факт ставлення неможливий, його просто немає».

Для молодших школярів дуже характерне активне ставлення до відображуваних подій. Можна спостерігати навіть, як деякі діти, малюючи, «озвучують» зображувані дії. Захопленість учнів змістом своїх малюнків, активне виявлення особистого ставлення до зображуваних персонажів - усе це робить дитячі роботи більш виразними. Не випадково багато хто з художників звертається до дитячої творчості, як до невичерпного джерела щирості, безпосередності, художньої виразності.

Головне, що засвоюють діти, - важливість зацікавленого спостереження. Адже перш ніж рука торкнеться аркуша, щось має вразити, сподобатися, яскраво запам'ятатися. Для художника важливо вчасно помітити в житті нове і цінне, не побачене іншими.

Досвід спілкування з рідною природою, накопичений у першому класі, й надалі збагачується, але слід звертати увагу і на красу рукотворну, яка оточує нас всюди: вдома, на вулицях рідного міста чи села, у театрах, музеях, школі.

Активне керівництво творчим процесом учнів є необхідним на перших етапах його формування. Поступово, у міру накопичення життєвого і творчого досвіду (у 5-7 класах), учитель спонукає дітей до самостійності, свідомих творчих проявів.

Для успішного керівництва творчістю дітей важливе значення мають постійний аналіз та оцінка якісних і кількісних показників їхньої діяльності.

Під якісною характеристикою цих показників розуміють оцінку розвитку психічних процесів та уявлень, у першу чергу тих, що забезпечують успіх оволодіння творчим процесом - загальних і спеціальних здібностей, загальнихі спеціальних знань, умінь і навичок у динаміці, тобто на шляху від простих форм їх виявлення до більш складних. Наочним показником цих змін є творча діяльність дітей при виконанні робіт різних рівнів складності.

Підготовка учнів до творчої роботи з тематичного та декоративного малювання, спрямована на успішне засвоєння доступних їм закономірностей композиції, передбачає ряд педагогічних умов: формування вміння зображувати предмети і навколишнє життя на уроках з малювання; взаємозв'язок декоративного малювання з іншою образотворчою діяльністю і з усією виховною та освітянською роботою в школі; визначення тематики завдань для декоративної діяльності; формування уявлень про предмети, явища, які зображуватимуться в композиції; організація творчих груп із метою створення малюнків; створення належного емоційного фону на всіх етапах навчання учнів малювання; виділення мотиву досягнення результату образотворчої діяльності; знайомство учнів з послідовністю і правилами виконання завдання з декоративного малювання; навчання учнів елементарних правил композиції; урахування індивідуальних та вікових особливостей дітей; оцінка композиції вчителем і дітьми - членами творчих груп у процесі її створення з метою більш повного відтворення задуму (виявлення сюжетно-композиційного центру, цілісності композиції, єдності в зображенні предметної площини, форми, змісту і образів; аналіз результатів декоративної образотворчої діяльності учнів). Цей комплекс педагогічних умов необхідний для реалізації творчого процесу створення композиції. Розглянемо ці умови.