Тема VІІ. “Глобальна мережа Інтернет.” (стр. 1 )

ТЕМА VІІ. “Глобальна мережа Інтернет.”

№ уроку	Тема уроку
1	Заг. хар. теми. Глобальна мережа Інтернет. Сервер та робоча станція. Апаратні складові та програмне забезпечення для роботи в Інтернет. Ресурси Інтернет. Адресація в Інтернет. Протоколи передачі даних. Принципи роботи Інтернет.
2	Як під’єднатися до Інтернет. Провайдери. Способи під’єднання комп’ютерів. Основні послуги Інтернет. Програмне забезпечення для роботи в Інтернет.
3	Електронна пошта в Інтернет. Електронна адреса. Створення та відправлення повідомлень. Адресна книга.
4	Створення, відправлення та одержання електронного повідомлення.
5	Практична робота № 10. “Створення, відправлення та одержання електронного повідомлення”.
6	Поняття про телеконференції. Групи телеконференцій. Органі­зація і проведення телеконференцій. Пошук потрібних новин та підписка на них.
7	Служба World Wide Web. Робота з WWW, гіпертекст. Адреса Web-сторінки. Програми-броузери. Файлові ресурси в Internet. Пошук інформації в Інтернет, пошукові системи.
8	Поняття про мову розмітки гіпертексту HTML. Теги мови HTML.
9	Оформлення тексту в Web-документі. Засоби створення HTML-документа.
10	Теги управління зовнішнім виглядом HTML-документа.
11	Включення графіки та таблиць до Web-сторінки.
12	Створення та оздоблення найпростішої Web-сторінки.
13	Практична робота № 11. “Створення Web-документів.”
14	Проблеми безпеки та захисту інформації в глобальній мережі Інтернет.
15	Тематичне оцінювання учнів з теми 7.

Учні повинні знати:

o  можливості використання основних послуг глобальної мережі;

o  види програмного забезпечення, необхідного для роботи в глобальній мережі Інтернет;

o  правила роботи та налагодження програм для перегляду гіпертекстових документів;

o  типи та можливості використання програм для підтримки роботи електронної пошти;

o  правила електронного листування;

o  правила роботи з адресною книгою;

o  формати, за допомогою яких можна відправляти графічну та звукову інформацію;

o  особливості роботи користувачів з телеконференціями та форумами; правила спілкування за допомогою телеконференції, форуму;

o  поняття про гіпертекст і правила роботи з ним; принципи адресації в WWW; принципи та правила здійснення пошуку інформації в Інтернеті;

o  можливості та правила інтерактивного спілкування в Інтернеті;

o  поняття про мову розмітки гіпертексту, основні теги для опису структури HTML-файлу, оформлення тексту в HTML-документі, включення графіки до веб-сторінки, визначення гіперпосилань;

o  поняття про засоби створення HTML-файлів;

o  принципи розміщення веб-сторінки на веб-сервері;

o  принципи безпеки та захисту інформації в мережі Інтернет.

Учні повинні мати уявлення про:

o  основні принципи будови та функціонування сучасних глобальних комп’ютерних мереж;

o  способи підключення комп’ютерів до глобальної мережі;

o  організацію інформаційного зв’язку в Інтернеті;

o  доменну, ІР - та URL-адресу в Інтернеті;

o  принципи функціонування мережі Інтернет;

o  поняття комунікаційного протоколу;

o  інформацію, необхідну для підключення до мережі Інтернет;

o  принципи функціонування електронної пошти; правила створення електронної адреси;

o  правила використання різноманітних сторінок кодування;

o  правила організації та роботи з телеконференціями та форумами, основні групи телеконференцій;

o  правила організації інтерактивного спілкування в Інтернеті;

o  правила використання файлових ресурсів в Інтернеті.

Учні повинні вміти:

o  запускати на виконання програму роботи з електронною поштою, складати, редагувати та відправляти через комп’ютерну мережу електронні повідомлення та відповідати на електронні повідомлення; одержувати пошту, користуватися адресною книгою, приєднувати до електронних повідомлень файли різних типів; перекодовувати повідомлення, одержані електронною поштою; виконувати переадресацію поштових повідомлень;

o  запускати на виконання програму-броузер, переглядати гіпертекстові сторінки, працювати з програмами броузерами, створювати закладки на потрібних веб-сторінках, переміщуватися по сторінках у прямому і зворотному напрямках, вводити з клавіатури адресу потрібної веб-сторінки;

o  здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет, використовуючи пошукові системи; змінювати вид кодування веб-сторінок при роботі з броузерами;

o  створювати найпростіші веб-сторінки, які містять коди форматування тексту, графічні об’єкти, гіперпосилання, списки та таблиці;

o  підключатися до електронних конференцій, розміщувати там власну інформацію та читати необхідну інформацію, переписувати інформацію, що є в різних конференціях; підписуватися на потрібну телеконференцію; спілкуватися з іншими учасниками телеконференцій;

o  здійснювати пошук потрібних файлових архівів; копіювати з файл-сервера файлові архіви; копіювати на файл-сервер файлові архіви;

o  здійснювати інтерактивне спілкування в глобальній мережі Інтернет.

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ІНФОРМАТИКИ В 11 КЛАСІ № 1 (52) ( тема VІІ )

( 2 год. на тиждень.)

ТЕМА УРОКУ. Заг. хар. теми. Глобальна мережа Інтернет. Сервер та робоча станція. Апаратні складові та програмне забезпечення для роботи в Інтернет. Ресурси Інтернет. Адресація в Інтернет. Протоколи передачі даних. Принципи роботи Інтернет.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна. Охарактеризувати нову тему, показати її роль в курсі інформатики. Вивчити характеристики мережі Інтернет, основні терміни та означення. Ввести поняття ресурсів Інтернет, адресації та протоколів, принципів роботи мережі.

Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння користуватися ресурсами Інтернет, пам’ять.

Виховна. Виховувати загальнолюдські цінності, мораль та доброзичливість.

ОБЛАДНАННЯ: Комп’ютери класу. Мережа Інтернет.

НАГЛЯДНІСТЬ: Навчальний сайт “Інтернет”.

Презентація “Комп’ютерні мережі”.

ХІД УРОКУ.

І. Загаьна характеристика теми.

Охарактеризовується тема. Висвітлюється її роль в курсі інформатики 11 класу та майбутній професійній діяльності.

ІІ. Правила техніки безпеки в кабінеті ПЕОМ.

Поточний інструктаж з техніки безпеки в кабінеті з підписами учнів.

ІІІ. Актуалізація теми уроку.

? 1. Як ви думаєте, навіщо треба ПК з’єднувати в мережі?

? 2. Як можуть ПК розподіляти обов’язки в мережі?

? 3. Що, по вашому, потрібно для роботи в мережі Інтернет?

? 4. Навіщо потрібна адресація в мережах?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Історія Інтернет.

У 1960-х роках в Агенстві перспективних досліджень (Advanced Research Projects Agency – ARPA) міністерства оборони США почалися експерименти по з'єднанню двох комп'ютерів. З'єднувались вони з допомогою телефонних ліній.

У 1970-ті роки при підтримці ARPA були розроблені правила або протоколи пересилання данних між різноманітними комп’ютерними мережами. Ці протоколи мали загальну назву – “Internet”. Вони дозволили розробити всесвітню Мережу мереж, що з’єднувала комп’ютери будь-якого типу, незалежну від державних кордонів. Вже на кінець 70-х років були розроблені засоби зв’язку між ARPANet та її контрагентами в інших країнах. Світ став зв’язаним в єдине ціле павутиною комп’ютерних мереж. Першими службами Internet стали електронна пошта та Usenet – всесвітня система груп новин.

У 1984 році була запропонована система доменних імен (DNS – Domain Name System), що перетворювала символьні імена в IP-адреси. Для підтримки та розвитку груп новин був створений протокол NNTP (Network News Transfer Protocol – протокол передачі новин мережі). У 80-ті роки множина мереж стала широко відомою під назвою Internet та

збільшилася до неімовірних розмірів. Сотні, а потім і тисячі коледжів, дослідницьких організацій та урядових відомств почали приєднувати свої комп’ютери до цієї всесвітньої

Мережі. На дев’яності роки, недивлячись на стрімкий розвиток, можливості Мережі використовувалися лише для пересилання файлів та невідформатованого тексту. Яка ж була радість користувачів комп’ютерних мереж, коли їм вдавалося відшукати потрібну інформацію, отримати нову комп’ютерну програму, поспілкуватися в телеконференції з цікавими людьми або надіслати електронного листа.

Роки, починаючи з 1990-го, стали відомі як десятиріччя стрімкого розвитку Internet. Стрімкий розвиток глобальної мережі був обумовлений, з одного боку, появою графічного броузера, а з іншого – зняттям заборони на комерційне використання Internet.

Найбільш значною подією в історії Internet стала розробка служби World Wide Web (скорочено WWW). Автори WWW – дослідники Європейської лабораторії фізики елементарних частинок (European Particle Physics Laboratory, GERN) у Женеві, фізики Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо. Вчені вирішили створити таку систему, котра дозволила б усім фізикам Європи обмінюватися через Internet результатами досліджень у вигляді ілюстрованого тексту, що включає зсилання на інші публікації. Зараз WWW є службою Internet, що найбільш динамічно розвивається. Цей формат дозволяє розміщувати в одному документі текстову, графічну, аудіо - та відеоінформацію.