Ведення лісового господарства на територіях забруднених радіонуклідами (стр. 10 )

Радіоактивне забруднення грибів має певні особливості:

- питома активність радіонуклідів у всіх видах грибів залежить від щільності радіоактивного забруднення грунту. Граничне допустимі щільності забруднення грунту радіонуклідом, за яких можлива заготівля продукції, становить 2,5 Кі/км2, хоча в різних типах лісорослинних умов ця величина значно варіює;

- інтенсивність накопичення 137Cs плодовими тілами фибів залежить від виду гриба. У борах за інтенсивністю накопичення 137Cs у плодових тілах види грибів утворюють такий ряд: польський гриб > сироїжки > підберезники > зеленушки > білі гриби > лисички; у суборах: польські гриби > підберезники > сироїжки > білі гриби > підосичники > лисички; у сугрудках: підберезники > сироїжки > білі гриби > лисички;

-інтенсивність накопичення 137Cs плодовими тілами їстівних грибів в умовах сугрудків у 3-8 разів менша, ніж у борах, у 10-13 разів - ніж у суборах та у 24-30 разів ніж у грудах;

- накопичення даного радіонукліда плодовими тілами таких про-мислово цінних грибів як білі та лисички значно менше, ніж інших видів, і також залежить від трофності грунту. Заготівля цієї продукції дозволяється в лісах за щільності радіоактивного забруднення грунту до 3 Кі/км2;

- враховуючи, що при висушуванні грибів їх маса зменшується у 8-20 разів, а існуючі санітарні нормативи для сухих грибів лише в 5 разів вищі, ніж для свіжих, у районах з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення слід відмовитися від заготівлі грибів з подальшим їх висушуванням.

В організаційному плані перед заготівлею слід практикувати контрольне збирання грибів з визначенням вмісту в них радіонуклідів. Всі партії грибів, заготовлених централізовано лісогосподарськими підприємствами, повинні обов'язково проходити радіаційний контроль перед реалізацією.

Заготівля дикорослих ягід

Найінтенсивніше накопичують радіонукліди основні ягідні види Українського Полісся, що належать до родини брусничних: чорниці, брусниці, буяхи, журавлина болотна; менш інтенсивно - інші ягідні види: малина звичайна, суниці лісові, горобина звичайна, калина звичайна. Оскільки існує тісна залежність між вмістом 137Cs у ягодах певного виду зі щільністю забруднення грунту цим радіонуклідом, за відповідними коефіцієнтами переходу можна розрахувати гранично допустиму щільність забруднення грунту радіонуклідом, при якій його вміст не буде перевищувати допустимих рівнів. Інтенсивність накопичення 137Cs у свіжих ягодах різних видів істотно вища за бідних і вологих умов порівняно з багатшими і сухішими. Ягоди чорниць у свіжих та вологих суборах можна заготовляти при щільності забруднення грунту 137Cs до 2 Кі/км2, а в свіжих та вологих сугрудах - до 10 Кі/км2; ягоди брусниць у свіжих борах та свіжих суборах - до 1 Кі/км2; ягоди буяхів у сирих борах та сирих суборах - до 1 Кі/км2, а у вологих борах та суборах - до 2 Кі/км2.

Заготівля дикорослої лікарської сировини

Накопичення радіоцезію різними видами дикорослої лікарської сировини залежить від комплексу факторів: щільності забруднення грунту радіонуклідом, біологічних властивостей видів накопичувати 137Cs із грунту, грунтових умов тощо.

Загальними закономірностями радіоактивного забруднення згаданої сировинні є:

- більш ніж 30-разові міжвидові розбіжності в інтенсивності накопичення 137Cs лікарськими рослинами різних видів в одному типі умов місцезростання; - значне варіювання в накопиченні радіоцезію рослинами різних систематичних груп. Найбільше накопичують радіоцезій представники родин плаунових, вересових, брусничних, гречкових; посередньо - рослини з родини лілійних, губоцвітих, айстрових, звіробійних; мінімально - рослини з родини кипарисових, валеріанових, ароїдних;

- у трав'янистих видах найбільша концентрація радіоцезію спостерігається у кореневій системі. Далі в порядку зменшення - квіти, плоди, листя, стебла;

- у чагарничків органи за вмістом 137Cs утворюють такий ряд: листя > коріння >ягоди > стебла;

- спостерігається значне накопичення137Cs в рослинах, корені яких розміщені у верхніх шарах грунту, де концентрація радіоцезію максимальна;

- той самий вид у бідних та більш вологих умовах місцезростання накопичує 137Cs в більшій кількості, ніж в багатших та сухіших;

Важливе значення при плануванні заготівлі дикорослої лікарської сировини має використання розрахункових коефіцієнтів переходу (КП) 137Cs в системі "грунт-фітомаса". Найбільш прийнятний підхід, згідно з яким величини даного показника наводяться для екотопів, в яких розмішуються основні запаси певної лікарської сировини у певному регіоні країни.

Зважаючи на величину коефіцієнта переходу радіоцезію з грунту у фітомасу конкретного виду рослини в певному типі лісорослинних умов, можна знайти розрахункове значення питомої активності сировини. Крім того, для цього можна використати відповідні регресійні рівняння, що базуються на зв'язку вмісту 137Cs зі щільністю забруднення грунту радіонуклідом у певному екотопі. Використовуючи наведені значення КН та регресійні рівняння, можна також знайти граничне допустиму щільність забруднення грунту 137Cs, при якій можлива заготівля лікарської сировини, питома активність якої не превищувала б гранично допустимих рівнів (для дикорослих лікарських рослин згідно з ДР-97 -600 Бк/кг). Дані показують: заготівлю спор плауна булавовидного (В2-В3), ягід чорниць для сушіння (як лікарську сировину) (В3), траву чистотіла звичайного (В3), пагонів багна болотного, як накопичувачів 137Cs, на Поліссі України слід заборонити. Заготівлю лікарської сировини, що сильно та посередньо накопичує 137Cs, рекомендується при щільності забруднення грунту 137Cs до 1 Кі/км2 з обов'язковою перевіркою на радіоактивне забруднення - листя чорниць (В3), листя брусниць (В3), трави фіалки триколірної (В3), кори крушини ламкої (В3-В4), листя мучниці (А1-А2), суцвіть конвалії звичайної (С2-С3), трави звіробою звичайного (В3). Заготівлю трави перстача білого (С2-С3), трави конвалії звичайної (С2-С3), суцвіть цмину піщаного (А1-А2) дозволяється при щільностях забруднення грунту 137Cs до 2 Кі/км2, а трави деревію звичайного (В3) - до 5 Кі/км2

Бджільництво

Бджоли використовують для медозбору лісові види рослин, що інтенсивно накопичують радіоцсзій (чорниці, брусниці, крушину, верес, дрік красильний та ін.) та лучні рослини (переважно бобові, конюшину, люцерну, буркун, а також чебрець, мильнянку лікарську та ін.). Вміст 137Cs у медові, перевищує ДР-97 за щільності забруднення грунту у борах та суборах І Кі/км2, а у сугрудках 2 Кі/км2. При цьому з усіх продуктів бджолярства найбільша питома активність 137Cs спостерігається у пилку та прополісі, а також у воску, найменший вміст - у медові. Тому мед та інші продукти бджолярства перед споживанням слід перевіряти па вміст в них 137Cs. При цьому радіометричний контроль продуктів бджолярства рекомендується 2-3 рази протягом вегетаційного періоду, згідно з періодами медозбору (залежно від переважання цвітіння тих чи інших видів). Пасіки рекомендується розміщувати на ділянках, де в радіусі 3 км відсутні лісові насадження зі щільністю забруднення грунту 137Cs понад 1 Кі/км2.

Оцінка і прогноз стану радіоактивна забруднених насаджень

В умовах високого радіоактивного забруднення стан лісових насаджень поступово погіршується. Це особливо відчутно після аварії на Чорнобильській АЕС у зонах відчуження та безумовного відселення, де згідно з діючими нормативами основні лісогосподарські заходи догляду за деревостанами не здійснюються. Тут прискорюється процес самозрідження, закономірно властивий насадженням усіх порід як природного, так і штучного походження. Внаслідок боротьби за існування із переходом деревостанів у старші вікові групи зменшується кількість дерев на одиниці площі, накопичується сухостій. Під наметом лісу збільшуються запаси лісової підстилки, нагромаджується так званий опад - відмерла хвоя, листя, дрібні гілки, кора, швидкість розкладу яких уповільнена. Сухостійні дерева поступово під впливом природних чинників втрачають верхівки, верхні частини стовбурів, що падають на грунт, утворюючи валіж. Створюються сприятливі умови для розвитку осередків шкідників та хвороб лісу, в масивах значно зростає пожежна небезпека.

Ефективність захисту й охорони від пожеж радіоактивне забруднених деревостанів безпосередньо пов'язана з вивченням, оцінкою і прогнозом динаміки санітарного стану насаджень та різних чинників, що спричиняють ослаблення окремих дерев і насаджень у цілому.

За шкалою, прийнятою в Санітарних правилах у лісах України, виділяють шість категорій стану дерев. Якщо необхідно вивчити стан насадження детальніше, можуть бути введені додаткові категорії стану.

Характерною особливістю оцінки стану радіоактивне забруднених насаджень є обов'язковість зіставлення отриманих на пробних площах даних із відповідними даними для ідентичних умов місцезростання в насадженнях, де забруднення радіонуклідами відсутнє і ведеться інтенсивний лісівничий догляд. Контрольні ділянки вибирають у тій самій природній зоні, по можливості - на невеликій відстані від пробних площ у радіоактивне забруднених деревостанах.

Очищення лісосік від лісосічних відходів

Одним з важливих процесів у веденні лісового господарства на забруднених територіях є очищення лісосік від лісосічних відходів. За даними досліджень галузевих наукових установ, найбільш забрудненими частинами дерева є хвоя й гілки. Якщо після лісозаготівлі їх залишати на лісосіці в купах, то у разі виникнення лісової пожежі при горінні лісосічних залишків відбувається перегін радіонуклідів. Для запобігання цьому лісосічні відходи слід подрібнювати рубильними машинами і рівномірно розкидати по лісосіці.

Відходи у вигляді тирси та кори, що лишаються при переробці деревини на нижніх складах та в цехах деревообробки, забороняється спалювати або використовувати на паливо. Необхідно вести їх облік з відображенням його результатів у спеціальному журналі.

В ідеальному варіації такі відходи слід брикетувати і здавати в спеціальні сховища - могильники, розташовані в зоні відчуження. Але, зважаючи на реалії сьогодення, їх можна просто вивозити в ліс і рівномірно розкидати по території з щільністю забруднення грунту вищою, ніж у тих місцях, де була заготовлена деревина, з якої отримано відходи.