Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
Лісовідновлення та лісорозведення
Комплекс заходів з насінництва, роботи в розсадниках, створення лісових культур за щільності забруднення грунту від 1 до 15 Кі/км2 здійснюються згідно з діючими настановами та рекомендаціями при дотриманні радіаційної безпеки працюючих.
У зонах зі щільністю забруднення території понад 5 Кі/км2 нові селекційні об'єкти та лісові розсадники не створюють. Заготовляти лісове насіння бажано на територіях, не забруднених радіонуклідами. При заготівлі насіння на забруднених землях знекрилюють його водяним методом. Перероблені шишки вивозять у місця збору, їх використання на паливо забороняється.
Раціональні технологічні процеси з лісовідновлення та лісорозведення визначаються Правилами відновлення лісів і лісорозведення із змінами та обмеженнями, зумовленими вимогами радіаційної безпеки.
Для кожної ділянки, на якій планується створення лісових культур, складають проект лісових культур, в якому обов'язково вказують рівень радіоактивного забруднення лісокультурної площі та допустимий час перебування працюючих на ній.
При проектуванні лісових культур слід передбачати створення змішаних насаджень з господарськи цінних порід. Важливим лісокультурним заходом є введення в культури чагарників.
Схеми змішування порід вибирають згідно з діючими настановами та рекомендаціями, зміненими з огляду на вимоги підвищеної пожежної безпеки створюваних насаджень. Так, лісові культури хвойних порід доцільно створювати з введенням окремих блоків і куліс з листяних порід.
Найважливішим заходом при вирощуванні лісових культур є зменшення витрат праці і, відповідно, зниження доз опромінення працюючих. Для цього слід максимально механізувати всі види лісокультурних робіт, використовувати крупномірний садивний матеріал для скорочення кількості агротехнічних доглядів в майбутньому, застосовувати по можливості хімічний догляд за лісовими культурами. Так, для садіння доцільно використовувати лісосадивний автомат МЛА-1А, а при заліснені вирубок, для пониження пнів - понижувач пнів МПП-75. Лісорозведення на непридатних для сільського господарства внаслідок забруднення радіонуклідами землях має на меті їх повернення до господарського обігу за одержання в майбутньому деревини та використання екологічних функцій лісу, що є біогеохімічним бар'єром, який перешкоджає виносу радіонуклідів для межі забрудненої території.
Основний обробіток грунту на таких землях здійснюють переважно борознами, рідше смугами. Глибина борозен мас забезпечити максимальне вилучення з верхнього шару грунту вегетативних органів розмноження бур'янів. З урахуванням глибини поширення в грунті основної маси насіння бур'янів та їх кореневищ, потужності гумусованих горизонтів грунту глибина плужних борозен на Поліссі України не повинна перевищувати 15-20см.
На ділянках, де проектується створення насаджень сосни, слід практикувати глибоке безполицеве розпушення грунту на глибину 60-80 см.
Технологія заліснення сільгоспугідь має передбачати елементи протипожежної організації території. Уздовж доріг слід створювати куліси з листяних порід. Поля площею понад 10 га розбивають на ділянки 20-30-рядними кулісами з листяних порід (за винятком ділянок, на яких проектується кулісне змішування деревних порід). При залісненні значних за площею полів до садіння передбачають квартальну мережу і дороги.
Агротехнічний догляд за лісовими культурами, створеними на забруднених радіонуклідами сільгоспугіддях, обов'язковий. Особливо це стосується територій, ґрунтовий покрив яких представлений багатими різновидами. Крім агротехнічного призначення, догляди одночасно виконують роль протипожежних заходів, що значно підвищує збереженість лісових культур.
Як агротехнічний догляд за лісовими культурами ефективне смугове внесення гербіцидів. Із гербіцидів при доглядах у культурах сосни звичайної застосовують велпар в нормі 1,25-2,5 кг/га діючої речовини. Вносити гербіциди слід згідно з порядком застосування пестицидів і агрохімікатів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та у зонах надзвичайних екологічних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16. 01. 1996 р. № 92.
В умовах радіоактивного забруднення, де лісогосподарський персонал постійно виконує роботи з підвищеним ризиком для здоров'я, слід якомога більше використовувати можливість природного лісовідновлення. Сприяти природному поновленню лісу можна в зонах зі щільністю забруднення грунту 137Cs до 15 Кі/км2. При щільності забруднення фунту 137Cs до 5 Кі/км2 заходи сприяння природному поновленню лісів здійснюють згідно з "Правилами рубок головного користування в лісах України".
На територіях, де щільність забруднення грунту 137Cs перевищує 5 Кі/км2, при здійсненні заходів сприяння природному поновленню лісу не слід допускати суцільної мінералізації грунту з порушенням лісової підстилки та мохового покриву, що може прискорити міграцію радіонуклідів вглиб грунту та призведе до забруднення ґрунтових вод.
На сільськогосподарських землях, переданих лісовому господарству, природне їх заліснення на Поліссі можливе від прилеглих до них стін лісу на відстані: до 100 м - від березових та 50 м - від соснових, ялинових та вільхових деревостанів. Для сприяння в цих умовах успішному природному поновленню необхідна мінералізація грунту створенням плугових борозен через 2,5-3 м.
Способи і технологія рубок
Радіоактивне забруднення лісових насаджень зміщує аспекти лісокористування і ускладнює завдання всіх видів рубок лісу, починаючи від призначення ділянок в рубку і закінчуючи очищенням лісосік та використанням заготовленої деревини.
Попередня добірка лісосічного фонду в радіоактивне забруднених насадженнях за видами рубок здійснюється за матеріалами лісовпорядкування з використанням карт радіоактивного забруднення лісів. До початку відведення лісосік підібрані ділянки додатково обстежують для уточнення рівня забрудненості лісового середовища (повітря, грунт) і деревини з метою визначення можливості отримання нормативне чистої продукції, особливостей технологічного процесу розробки лісосік і заходів радіаційної безпеки під час лісозаготівельних робіт. Дозиметричне обстеження ділянок здійснюють маршрутним методом з рівномірним розміщенням пунктів вимірювання експозиційної дози гамма-випромінювання (методику радіаційного обстеження викладено в "Рекомендаціях по веденню лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення" та інших нормативних документах).
На площах зі щільністю забруднення грунту 137Cs понад 5 Кі/км2 з окоренка та середини модельних дерев відбирають зразки ділової деревини з корою і без кори, дров, порубкових решток. На кожній ділянці відбирають певну кількість зразків грунту. Після лабораторного аналізу ділянки, де не виявлено наднормативного радіоактивного забруднення грунту чи продукції, остаточно включають до лісосічного фонду.
Відмежування площі рубок у натурі здійснюють згідно з вимогами настанов з відведення і таксації лісосік. У зоні зі щільністю забруднення понад 15 Кі/км2 максимально використовують можливість суміщення межі лісосіки з чіткими межами виділів. Межа лісосіки чи ділянки для рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, в цьому разі приймається за лісовпорядкувальними матеріалами. Виділи з близькою таксаційну характеристикою можна об'єднувати, межі лісосік і ділянок приймаються у відповідності з даними лісовпорядкування за природними Рубежами чи чіткими межами виділів.
Попередній відбір дерев у рубку і їх клеймування на ділянках несу-цільних рубок не провадиться. Якщо в звичайних умовах рубки головного користування здійснюють у стиглих або перестійних деревостанах з метою одержання деревини для задоволення потреб народного господарства або заміни старих, часто розладнаних насаджень, а також малоцінних деревних порід на породи господарські цінні, то в забруднених радіонуклідами насадженнях головні рубки належить вести з огляду на максимальне збереження лісового середовища, сприяння підвищенню стійкості цих насаджень, запобігання розповсюдженню радіонуклідів за межі лісових масивів.
Специфіка лісогосподарської діяльності в забруднених радіонуклідами деревостанах зумовлює необхідність застосування таких способів і технологічних процесів рубок, які б забезпечували основний принцип захисних заходів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення - обмежену участь людини у виробництві і обмежений час її перебування на забруднених територіях.
Найшкідливішим чинником у процесі рубок усіх видів є пилоутворення, що призводить до різкого зростання гамма-фону, істотних змін радіаційної обстановки на робочих місцях. У перший рік забруднення значна частина пилу міститься на надземній частині дерев. Наступними роками найбільш забрудненим компонентом ценозу стає лісова підстилка, звідкіля радіонукліди дуже повільно мігрують у верхні шари грунту. Наприкінці першого десятиріччя після забруднення в хвойних наладженнях, де мінералізація підстилки повільна, в ній міститься 75-80% радіонуклідів, а у 0-5-сантиметровому шарі грунту - 20-25 %. У листяних насадженнях співвідношення радіонуклідів у лісовій під-стилці і верхньому шарі грунту становить відповідно 30-35 і 65-70 %.
Саме ці компоненти ценозу найбільше пошкоджуються, перемішуються і переміщуються під час лісозаготівель. Хмаринки пилу здіймаються внаслідок звалювання дерев на грунт, утворюючи під дією вітру пилові пасма. Значно більшу загрозу становить пилоутворення під час безсистемного переміщення лісозаготівельних машин і механізмів площею лісосіки, що призводить до майже повного порушення підстилки і поверхневого шару грунту. На схилах розвивається водна ерозія, внаслідок якої радіонукліди мігрують у низинні частини рельєфу. До вітрової ерозії і поширення радіонуклідів повітряним шляхом призводить порушення поверхні грунту, особливо на сухих піщаних ділянках.
На радіаційну обстановку лісосік також впливають сезон рубки і погодні умови. Найвища радіоактивність повітря при лісосічних роботах спостерігається влітку у суху сонячну погоду, найменша - взимку при достатньому сніговому покриві, коли й рекомендують лісозаготівлі. При необхідності проведення робіт в безсніжний період слід організовувати їх в дощову погоду на достатньо зволожених грунтах.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |


