Ведення лісового господарства на територіях забруднених радіонуклідами (стр. 9 )

Сушіння грибів призводить до збільшення вмісту 137Cs у плодових тілах у 8-12 (30) разів - відповідно до зменшення їх маси. Вимочування сухих грибів у воді дає змогу істотно знизити вміст в них 137Cs. Зокрема, за замочування сухих плодових тіл білого гриба у воді на 68 годин з наступним промиванням їх у проточній воді вміст згаданого радіоізотопу у плодових тілах зменшується в 1,5-3,0 рази. А наступне замочування на 1-2 години у 2 % розчині кухонної солі ще додатково на 20-40 %. Крім того, дослідники наводять порівняльні дані щодо зменшення сумарної активності 137Cs та 90Sr у грибах за їх кулінарної обробки. Зокрема, після тривалого (протягом 1-2 годин) кип'ятіння грибів залишок в них активності 137Cs становить 20-50 %, a 90Sr - 70-90 %; після кип'ятіння грибної сировини у 2 % розчині кухонної солі цей показник для обох радіонуклідів дорівнює 20 %, а у консервованих грибах - 50 % для обох радіонуклідів. Кип'ятіння плодових тіл при підвищеному тиску (в автоклавах) дає змогу зменшити сумарну активність 137Cs у грибах на 60-90 %, а додаткове їх засолення та вимочування у воді після цього -на 98-99 %. Таким чином, при промисловій переробці грибів можна досягти досить низького вмісту радіонуклідів у кінцевій продукції.

Зменшення вмісту радіонуклідів у ягодах

Миття свіжих ягід водою є обов'язковим перед їх кулінарною переробкою. При цьому завдяки механічному видаленню радіоактивних частинок (поверхневого забруднення) сумарна активність ягід зменшується у 1,1-1,4 рази. За виготовлення соку з лісових ягід вміст 137Cs у кінцевому продукті зменшується у 2-5 разів порівняно з вихідною сировиною. При перетиранні з цукром та приготуванні джемів і варення з ягід питома активність кінцевого продукту зменшується у 1,5-2,2 рази. Пов'язано це із розбавленням радіоактивне забруднених ягід нейтральним продуктом - цукром, а також із значним збільшенням ваги кінцевого продукту порівняно з ягодами.

При висушуванні ягід питома активність радіонуклідів зростає пропорційно зменшенню маси ягід - у 8-10 (15) разів. Оскільки санітарне нормування зважає не на загальну активність радіонуклідів у продукті (на пробу), а на їх питому активність (на одиницю ваги), сушіння ягід, зібраних у лісах, забруднених радіонуклідами, - небажаний метод їх переробки та зберігання для подальшого використання.

Зменшення вмісту радіонуклідів у м'ясі мисливських тварин

Першою стадією приготування м'яса диких мисливських тварин є вимочування його у воді, солоній воді або солоній воді з додаванням оцту. Це дає змогу знизити вміст радіоцезію у м'ясі у 2,5-5,0 разів. Вимочування ж м'яса, подрібненого на шматки розміром 5х5см, із дво - триразовою зміною розчину зменшує вміст радіонукліда істотніше, не зменшуючи при цьому харчової цінності продукту. Тривале відварювання (протягом І 2 годин) ще зменшує вміст згаданого радіонукліда у 3,0-5,0 разів. Однак смаження та копчення м'яса збільшує питому активність 137Сз у кінцевому продукті в 1,1-1,4 (1,6) рази.

Зменшення вмісту радіонуклідів у дикорослих лікарських рослинах

При висушуванні дикорослої лікарської сировини, заготовленої у радіоактивне забруднених лісах, відбувається значне (у 5-25 разів) збільшення питомої активності радіонуклідів у кінцевому продукті - пропорційно зменшенню його маси.

При цьому мінімальні показники збільшення вмісту радіонуклідів при висушуванні характерні для такої сировини як кора дуба, а максимальні - для ягід чорниці та трави фіалки триколірної. Понад 90 % видів лікарських рослин використовуються у вигляді водних лікарських форм - відварів, настоїв, напарів. До згаданих лікарських форм з сухої лікарської сировини переходить від 30 до 90 % сумарної активності 137Cs. У той же час у спиртові лікарські форми (настойки, екстракти тощо) перехід згаданого радіонукліда значно менший - 15-25 %. Глибока хімічна переробка лікарської сировини дає змогу зменшити вміст 137Cs у кінцевому фармакологічному продукті до мінімальних величин. Наприклад, в ефірні олії переходить лише 0,1 -2,0 % початкової активності 137Cs лікарської сировини, а у такі лікарські речовини, як флавоноїди, алкалоїди, таніни, полісахариди - від 0,01 до 1,0 %. Таким чином, найбільш доцільним методом зменшення вмісту радіонуклідів у дикорослій лікарській сировині є її глибока хімічна переробка на спеціалізованих підприємствах.

Побічні лісові користування

Всі види побічного користування мають практично прямий вихід на отримання харчової продукції лісу, що централізовано заготовляється лісогосподарськими підприємствами або місцевим населенням для власних потреб. Внесок таких харчових продуктів лісу як гриби та дико-рослі ягоди в сумарну дозу внутрішнього опромінення сільського населення Українського Полісся, за оцінками спеціалістів, сягає 35-50 %

Загальними закономірностями радіоактивного забруднення всіх видів продукції, отримуваної при побічному користуванні лісом, є:

- збільшення вмісту радіонуклідів у продукції при підвищенні щільності забруднення грунту радіонуклідами;

- видова специфічність вмісту радіонуклідів у різних видах рослин (сировини) в межах кожної з господарських груп видів (ягідних, лікарських, грибах тощо);

-зростання інтенсивності накопичення радіонуклідів при підвищенні вологості грунту та меншій його родючості;

- значне варіювання вмісту радіонуклідів одному виді сировини (продукції) в тому самому місці відбору в різні роки, що пов'язане із впливом погодних умов різних вегетаційних періодів. Більше накопичення радіонуклідів у продукції характерне для вологих, дощових періодів.

Усі наведені вище особливості слід враховувати при заготівлі тієї чи іншої сировини. Критеріями доцільності заготівлі певного виду продукції побічного користування лісом має. бути можливість його подальшого господарського використання з урахуванням діючих в Україні нормативів гранично допустимого вмісту радіонуклідів (ДР)

При організації побічного користування лісом за додаткового обстеження кожної з ділянок, де планується заготівля певної сировини слід виміряти щільність забруднення грунту радіонуклідами та потужність експозиційної дози гамма-випромінювання. Kрім того, безпосередньо перед заготівлею сировини здійснювати контрольний її відбір та радіометричний аналіз на вміст радіонуклідів. Отримані результати порівнюють з допустимими рівнями (ДР) і тільки після цього приймають рішення щодо заготівлі певного виду продукції побічного користування на певній ділянці лісового фонду. Оперативність доведення отриманої інформації до заготівельників має надзвичайно важливе значення адже заготовляють багато видів сировини протягом нетривалого часу, зокрема, свіжі ягоди чорниці - приблизно протягом двох тижнів

Заготівля сіна та випасання худоби

На Поліссі України сільське населення заготовляє сіно переважно на природних лісових сінокосах, де також випасає худобу. Радіоактивне забруднення кормових видів (сіна) на цих угіддях значно вище, ніж на сільськогосподарських площах. У лісах на дерново-підзолистих, бідних, кислих, піщаних та супіщаних грунтах кормові рослини накопичують радіонукліди в 35 разів, а на торфово-болотних - у 10-20 разів інтенсивніше, ніж на сільськогосподарських угіддях.

Основні кормові рослини в умовах суборів Українського Полісся є накопичувачами радіоцезію. Тому до випасання худоби в лісах та заготівлі сіна на лісових луках за цих умов слід підходити диференційовано, з урахуванням переважаючих кормових видів та напряму тваринництва (молочне - м'ясне). Випасання дійних корів у суборах Полісся недоцільне вже при щільності забруднення грунту 137Cs понад 1 Кі/км2. У сугрудках випасання худоби та заготівля сіна можливі при величині згаданого показника - 2 Кі/км2. При випасанні худоби та заготівлі сіна на ділянках з більшою щільністю забруднення грунту радіонуклідами у наведених типах умов місцезростання вміст 137Cs у молоці та м'ясі корів може значно перевищувати граничне допустимі рівні.

На природних лісових луках Полісся підвищена інтенсивність накопичення 137Cs основними кормовими видами зумовлюється кількома причинами:

- бідністю грунтів;

- перезволоженням грунтів торфових та болотистих лук;

- наявністю шару дернини, з якої перехід радіонуклідів до зеленої маси перевищує в кілька разів відповідний показник із грунту.

Саме тому при неможливості використання природних лук для заготівлі сіна та випасання худоби на найбільш значних та доступних для механізованого обробітку площах слід здійснити поліпшення лук. Поверхневе поліпшення полягає в руйнуванні дернини, внесенні мінеральних (особливо калійних) добрив, поверхневому підсіванні суміші видів із невисокою інтенсивністю накопичення радіонуклідів. Докорінне поліпшення здійснюється після суцільної оранки лук. При цьому є можливість захоронити основну частину сумарної активності радіонуклідів глибше коренезаселеного шару рослин. Після оранки, дискування, боронування тощо підготовлену площу засівають сумішками культурних грав. Поліпшення природних лук дає змогу значно знизити вміст радіонуклідів у сіні лісових сінокосів, що дуже важливо на Поліссі України.

Заготівля деревних соків

Питома активність радіонуклідів, зокрема, 137Cs, у березовому соці низька. Вміст цього радіонукліда у соці берези відповідає контрольним рівням у всіх типах умов місцезростання навіть при щільності забруднення грунту радіонуклідом понад 15 Кі/км2. Однак заготівля соку дозволяється (незалежно від типу лісорослинних умов) у стиглих насадженнях при щільності забруднення 137Cs до 10 Кі/км2. Лімітуючим фактором в цьому випадку є доза зовнішнього опромінення, отримувана робочими лісу при заготівлі соку, а також складність забезпечення чистоти соку внаслідок його забруднення частинками високорадіоактивної кори дерев. При цьому продукція, отримувана на площах зі щільністю забруднення грунту 5 Кі/км2 і вище, підлягає обов'язковому радіаційному контролю. У дощову погоду березовий сік не заготовляють у зв'язку із можливістю надходження радіонуклідів у прийомники з частинками пилу та у розчиненому стані, змитих з кори водою.

Заготівля їстівних грибів

Гриби є важливою складовою побічної продукції лісу. В зв'язку з особливостями біології їх плодові тіла акумулюють значні кількості 137Cs, що робить цей харчовий продукт лісу критичним з радіоекологічної точки зору.