Ведення лісового господарства на територіях забруднених радіонуклідами (стр. 6 )

Для деревостанів сосни в умовах Полісся України із збільшенням вологості у компоненти фітомаси надходить значно більше радіонуклідів l37Cs. Особливо чітка ця тенденція для фізіологічне активних тканин та органів дерева і деревини.

У трофогенному ряду накопичення радіонуклідів зменшується при переході від борів до сугрудків. Тобто, забрудненість компонентів фітомаси деревних порід зменшується з поліпшенням умов місцезростання.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Наукові дослідження процесів, що відбувались у лісових насадженнях після їх опромінення внаслідок аварії на хімкомбінаті "Маяк" у 1957 році, дають можливість виділити два характерних періоди: перший -1-2 роки переважають процеси радіаційного пригнічення лісу, а другий - в наступні роки домінують процеси відновлення.

Першого року після разового осіннього опромінення сосново-березового лісу мінімальними дозами, що призводять до радіаційного пошкодження дерев сосни, є дози близько 1 Гр. У результаті дії такої дози опромінення спостерігається помітне пошкодження репродуктивних органів сосни.

Оскільки природний фон іонізуючої радіації в середньому дорівнює 10-3 Гр/рік, то автори досліджень вважають, що хвойні ліси, як найбільш радіочутливі представники біосфери, мають ресурс надійності 10-100 Гр.

Інша ситуація спостерігається при опроміненні сіянців деревних порід. Так, при опроміненні сіянців сосни протягом 20 днів при дозі близько 18 Гр спостерігається припинення росту хвої. До речі, дослідженнями проф. встановлено, що дозове опромінення понад 4,7 Гр однаково негативне для сіянців як хвойних, так і листяних порід.

Нині вже всім відомо, що сосна гине при дозі опромінення 40-60 Гр - так званій летальній дозі, а береза може витримувати дозу опромінення понад 500 Гр.

Якщо ж розглядати проблему радіоактивного забруднення лісів внаслідок аварії на ЧАЕС, то таке явище, тобто летальне дозове опромінення, спостерігалось лише в межах так званого "рудого лісу" неподалік від зруйнованого реактора та на ділянці лісу в шести кілометрах на північний схід від Чорнобильської АЕС. Тобто, при організації лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС слід мати на увазі, що головна проблема полягає в дотриманні радіаційної безпеки працюючих у лісі, в застосуванні нових технологій лісовирощування та лісокористування з мінімальною кількістю працюючих, у створенні насаджень, стійких проти шкідників, захворювань лісу та лісових пожеж. Друга проблема це запобігання розповсюдженню з зони забруднення продукції, радіоактивність якої перевищує допустимі рівні (ДР).

Створення служби радіаційного контролю

Досвід організації радіологічної служби в галузі після аварії на ЧАЕС засвідчує, що у процесі становлення радіологічної служби умовно виділяються два періоди.

Вже першого місяця після аварії, в травні 1986 року, в семи областях України, де випала найбільша кількість радіоактивних речовин, у кожному держлісгоспі було організовано 1-2 дозиметричних пости. У відповідності з методикою, розробленою галузевим інститутом, вони здійснювали щоденні вимірювання і результати передавали безпосередньо до Мінлісгоспу для узагальнення. В червні 1986 року підприємством "Укрдержліспроект" було проведено вибіркову гамма-зйомку лісів Київської та Житомирської областей. Дані дозиметричних постів та результати гамма-зйомки дали змогу відразу після аварії в першому наближенні визначити межі забруднення лісів та приймати рішення щодо реалізації найнеобхідніших першочергових заходів у лісовому господарстві (евакуація лісогосподарських підприємств, обмеження в лісокористуванні тощо).

Позитивним елементом цього досвіду можна вважати також те, що науковими установами та радіологічною службою галузі ефективно здійснювались заходи з визначення радіаційної ситуації в лісах. В результаті аналізу отриманих даних виготовляли карти-схеми забруднення лісів, що на першому етапі аварії були нормативними документами для ведення лісогосподарських робіт, вчасно доводили їх до підприємств. Оперативно працювали перших дві спеціальних пересувних лабораторії з відбору проб лісових компонентів.

До недоліків в роботі радіологічної служби першого року після аварії слід віднести:

- недостатню кількість в галузі спеціальних пересувних лабораторій - їх було створено лише дві; - оскільки галузеві науково-дослідні установи не вели досліджень з радіоекологічної тематики, то методики радіаційного обстеження протягом першого року були розроблені і передані радіологічній службі із запізненням; у зв'язку із відсутністю необхідного досвіду у розробників ці методики не завжди були досконалими;

- в перших 2-3 роки галузева наука приділяла зоні відчуження значно більше уваги, ніж науковим дослідженням у забруднених радіонуклідами лісах за її межами;

- не було створено в галузі спеціальної інформаційної служби або прес-служби для тісніших зв'язків з громадськістю.

Для створення безпечних умов працюючим, налагодження радіаційного контролю вироблюваної продукції, запобігання розповсюдженню продукції, що не відповідає вимогам допустимих рівнів забруднення, в галузі лісового господарства було створено службу радіаційного контролю. Найневідкладнішим її завданням є насамперед радіаційне обстеження лісів та виготовлення картографічних матеріалів, на основі яких у подальшому виробничники планують лісогосподарські роботи та обсяги можливого лісокористування.

Радіаційний контроль можна умовно поділити на первинний і поточний, який в свою чергу включає радіаційний моніторинг.

Первинний радіаційний контроль - це контроль безпосередньо при виготовленні продукції, її заготівлі, виробництві, тощо. Наприклад, при відведенні лісосіки в рубку відбирають проби грунту та деревини для визначення сфери можливого використання деревини. В подальшому деревина з тієї ж лісосіки буде проходити радіаційний контроль вже безпосередньо при відправленні з нижнього складу, або в цеху деревообробки. Цей етап буде поточним радіаційним контролем. До поточного контролю можна також віднести постійне радіаційне обстеження лісів при організації лісогосподарських робіт на тій чи іншій ділянці лісу. Тобто на будь-якій таксаційній ділянці, куди мають направляти на роботу людей, насамперед аналізуються матеріали первинного обстеження лісу, а потім вже на даній конкретній ділянці вимірюється потужність експозиційної дози гамма-випромінювання, проби грунту та лісової підстилки аналізуються на гамма-спектрометрі (методики аналізів наведено в спеціальній літературі). Лише після цього остаточно визначається можливість перебування людей на даній ділянці лісу.

Радіомоніторинг - вид поточного радіаційного контролю, здійснюваного для прогнозування обсягів лісокористування та запобігання переопроміненню працюючих. Організовується в переважаючих типах лісу в усіх зонах радіоактивного забруднення. Періодичність та частота відбору зразків лісових компонентів на аналіз визначається метою радіомоніторингу.

На основі даних первинного, поточного радіаційного контролю та радіомоніторингу періодично вносяться зміни до матеріалів картування радіаційної ситуації лісів, виконаного в перші роки після аварії. По суті, перше радіаційне обстеження лісів теж відноситься до первинного радіаційного контролю. Виконують його різними способами залежно від того, які засоби має радіологічна служба. В перші тижні після аварії, або впродовж розвитку аварії на ядерному об'єкті перше радіаційне обстеження зійснюють методом вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання, щоб мати загальні дані про масштаби радіоактивного забруднення лісів.

Радіологічна служба галузі свою роботу будує у відповідності з Законами України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановами Кабінету Міністрів України, галузевими і міжгалузевими рекомендаціями та правилами, наказами, розпорядженнями Держкомлісгоспу та іншими нормативними документами з організації ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення.

В науково-технічному управлінні Держкомлісгоспу України створено відділ радіоекології лісу, то разом з іншими структурними підрозділами науково-технічного управління та інших управлінь і відділів узагальнює пропозиції підприємств, формує плани роботи радіологічної служби галузі та веде листування щодо її роботи. Одночасно створено прес-службу для постійної роботи з засобами масової інформації та громадськістю.

Крім того, в галузі створено кілька наукових установ, на які покладається наукове забезпечення ведення лісового господарства в забруднених радіонуклідами лісах.

Всі названі види радіаційного контролю, крім радіомоніторингу, безпосередньо виконують лабораторії радіаційного контролю об'єднань та лісових науково-дослідних станцій із залученням ін:женерів-радіологів держлісгоспів.

Плануванням обсягів робіт з радіаційного контролю, керівництво роботами, узагальнення результатів та подання їх керівникам підприємств покладено на відділи радіаційного контролю та охорони праці лісогосподарських об'єднань. На основі отриманих даних вони формують регіональний банк даних та через засоби масової інформації повідомляють населенню про радіаційний стан лісів і місця можливого лісокористування.

Лабораторії радіаційного контролю лісових науково-дослідних станцій, крім того, виконують ще й роботи з радіомоніторингу.

Радіоекологічні лабораторії, тобто наукові лабораторії забезпечують науковий супровід усіх видів радіаційного контролю, готують дані про формування банку даних Держкомлісгоспу.

Відповідальність за здійснення радіаційного контролю на виробництві несуть керівники всіх рівнів.

Практика показує, що ефективність радіологічної служби значно зростає, якщо на рівні підприємства функції індивідуального дозиметричного контролю передають інженеру з охорони праці (в окремих підприємствах - заступнику директора з питань охорони праці та техніки безпеки), а на рівні обласного об'єднання - функції управління службоюрадіаційного контролю, питання охорони праці і техніки безпеки концентруються у відділі охорони праці та радіоекології лісу. Крім того, лабораторіям радіаційного контролю, організованим в об'єднаннях, але адміністративне підпорядкованим держлісгоспам за місцем їх розташування, слід надавати статусу окремих самостійних державних установ з підпорядкуванням генеральному директорові або одному з його заступників.