Ведення лісового господарства на територіях забруднених радіонуклідами (стр. 11 )

Охорона та захист лісу, протипожежні заходи

На міграцію радіонуклідів та їх винесення за межі лісових екосистем істотно впливають лісові пожежі. При цьому спостерігається збільшення концентрації радіонуклідів у недогарах та попелі, а також їх перехід в аерозолі димів та пилу, з якими вони переносяться на сусідні території, посилюється їх міграція в грунт. За відповідних умов радіонукліди в аерозолях димів можуть підніматися на велику висоту і переноситись на значні віддалі. Експериментальне визначено величину виносу 137Csз елементів фітоценозу при їх згорянні, що становить приблизно 8 % загального запасу радіоцезію в біоценозі до пожежі. В цілому утворення і поширення радіоактивних частинок (сажа, попіл) в атмосфері залежить від площі лісових пожеж, кількості матеріалу, що горить, на одиницю поверхні, швидкості горіння, виду пожежі.

Кожне урочище на забруднених територіях потребує відповідного протипожежного впорядкування згідно з діючими нормативами. По межі узлісь із задернілими сільськогосподарськими угіддями прокладають мінералізовані смуги завширшки не менше 10 м. На всіх проїжджих дорогах в лісових масивах та в населених пунктах забруднених територій виставляють аншлаги, що попереджують про пожежну небезпеку. В пожежонебезпечний період регулярно по радіо і телебаченню ведеться відповідна агітаційна робота, в'їзд транспорту в насадження забороняється, всі лісові дороги перекриваються шлагбаумами.

Для виявлення загорань у пожежонебезпечний період ведеться цілодобове чергування в лісництвах, спостереження з пожежних веж, постійний авіанагляд. Найбільш перспективні, особливо на територіях з високою щільністю забруднення, дистанційні методи оперативного виявлення місць загорань. Для вчасного виявлення місць пожеж у розроблено телевізійні лазерні, дальпомірні спостережні комплекси, що дають змогу вести спостереження за масивами лісу в радіусі 15 20 км, визначати азимут загорань і віддаль до них, а також програмно-апаратний комплекс обробки супутникової інформації з метою оперативного пошуку осередків пожеж і контролю за ними, що дає змогу за 20 хвилин після пролітання супутника над територією виявляти аномально нагріті точки, прив'язувати їх і накладати па геоінформаційну систему (ГІС).

Гасіння пожеж у насадженнях зі щільністю забруднення від 2 до 15 Кі/км2 ведеться наземними і авіаційними методами створенням загороджувальних і опорних ліній із застосуванням вогнегасник сумішей та ґрунтообробної техніки. При гасінні пожеж вживають додаткових заходів щодо захисту людей від шкідливої дії пилу і продуктів горіння (спецодяг, засоби захисту органів дихання).

Гасіння пожеж у насадженнях зі щільністю забруднення понад 15 Кі/км2 провадиться в основному авіаційним методом. Влаштовують загороджувальні протипожежні смуги з використанням вогнезахисних хімічних сумішей. В окремих випадках гасять пожежі у таких насадженнях спеціалізованим пожежним десантом наземнимии методами.

Спалахи масового розмноження шкідників значно погіршують санітарний стан лісових насаджень, призводять до накопичення ослаблених дерев та сухостою, що в свою чергу підвищує вірогідність виникнення пожеж. Найбільшу загрозу сосновим насадженням, забрудненим радіонуклідами, становлять звичайний та рудий соснові пильщики, соснова совка і особливо сосновий шовкопряд та шовкопряд-монашенка, листяним - листовійки, непарний шовкопряд та інші.

Для захисту лісових насаджень від масового пошкодження хвоє-листогризучими шкідниками лісозахисні заходи планують і практикують у всіх зонах радіоактивного забруднення.

На територіях з рівнем забруднення понад 15 Кі/км2 обстежують насадження під час пожежного авіапатрулювання. Нагляд за станом таких насаджень здійснюють також шляхом дешифрування спектрозональних аеро-фотознімків. Наземне лісопатологічне обстеження в насадженнях з щільністю забруднення до 15 Кі/км2 здійснюється згідно з діючими інструкціями. Лісозахисні заходи планують на основі прогнозів розвитку осередків.

У насадженнях з щільністю забруднення вище 15 Кі/км2 в осередках понад 50 га обов'язково провадиться детальне наземне обстеження з метою виявлення виду шкідника, стану популяції, фази розвитку та загрози об'їдання. Винищувальні заходи здійснюються з допомогою авіації незалежно від щільності забруднення насаджень при загрозі об'їдання більше ЗО % хвойних і 50 % листяних з використанням хімічних і мікробіологічних препаратів згідно з "Переліком пестицидів і агрохіміка-тів, дозволених до використання в Україні". Перевага надається біологічним екологобезпечним препаратам на основі ентомопатоґенних вірусів, бактерій та грибів, а також синтетичним препаратам, що порушують ріст і розвиток шкідників. В окремих випадках при високому ступені загрози об'їдання застосовують синтетичні піретроїди. Найбільшою загрозою для соснових насаджень, забруднених радіонуклідами, е кореневі гнилі, збудник яких - гриб коренева губка та деякою мірою опеньок осінній. Коренева губка поширена в чистих соснових насадженнях, створених на староорних землях і найбільш небезпечна в даних умовах. Осередки опенька осіннього в основному поширені в сосняках, створених на суглинистих землях та на місці вирубок листяних насаджень. Осередки цих хвороб є резерватами основних шкідників лісу і особливо стовбурових.

У зв'язку з тим, що всихання дерев в осередках кореневої губки має хронічний характер, їх ліквідація вибірковими санітарними рубками маловірогідна, тому періодичне вирубування ослаблених дерев і сухостою є необхідним заходом, що запобігає розвитку осередків шкідників та виникненню верхових пожеж.

Санітарний стан насаджень, створених на корінних лісових землях, задовільний, природний відпад дерев, навіть у загущених насадженнях, рівномірний по площі за низовим типом, і значного накопичення горючого матеріалу тут не відмічається.

Проте в насадженнях, де в зв'язку з високим рівнем забруднення рубки догляду не здійснюються, накопичуються сухостійні та повалені дерева, що потребує періодичних вибіркових санітарних рубок та очистки насаджень від захаращення. В насадженнях з рівнем забруднення до 5 Кі/км2 санітарні рубки та очищення насаджень від захаращення проводять без обмежень згідно з санітарними правилами в лісах України. В насадженнях з рівнем забруднення 137Cs понад 5 Кі/км2 санітарні рубки та очищення насаджень від захаращення можливі лише за масового всихання, вітровалів, буреломів та згарищ на площі понад 5 га. При всіх видах обліків та заходів в насадженнях з щільністю забруднення понад 15 Кі/км2 застосовуються лише методи, що максимально скорочують термін перебування людей в лісі.

Особливості лісовпорядкувальних робіт на радіактивно забруднених територіях

Відмінність лісовпорядкування в умовах радіоактивного забруднення полягає в забезпеченні санітарно-гігіенічних вимог при виконанні лісовпорядних робіт та зміні традиційних підходів до планування лісогосподарських заходів.

Метою лісовпорядкування на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, є оптимізація раціонального використання лісових ресурсів і земельних ділянок лісового фонду, забезпечення збереження і підвищення екологічної ролі лісу як фізичного, геохімічного та біологічного бар'єру на шляху поширення радіонуклідів.

У процесі підготовчих робіт вивчаються особливості забруднення лісів, закономірності міграції радіонуклідів у лісових біогеоценозах, досвід здійснення і проектування лісогосподарських та інших заходів, а також інші питання, знання яких необхідне для вироблення науково обгрунтованих рекомендацій ведення лісового господарства, принципів лісокористування та здійснення інших заходів.

При проведенні лісовпорядних та технічних нарад з лісовпорядкування додатково розглядаються і вирішуються наступні питання:

- обгрунтування та вибір нормативів, згідно з якими буде здійснюватись проектування заходів на забруднених територіях;

- уточнення наявності та достовірності матеріалів радіаційного картування лісів та забезпечення ними виконавців лісовпорядних робіт;

- особливості та диференціація методів таксації лісових ділянок з різними рівнями радіаційного забруднення;

- принципи проектування лісогосподарських, протипожежних та інших робіт на земельних ділянках, що зазнали радіоактивного забруднення;

- визначення комплексу лісогосподарських заходів та лісових користувань за зонами забруднення з урахуванням місцевих особливостей;

- уточнення технічних особливостей лісовпорядних робіт га порядку їх виконання.

Вимоги щодо деталізації робіт з інвентаризації земель лісового фонду коригуються залежно від радіаційної ситуації в об'єктах лісовпорядкування та вимог нормативів, що регламентують перебування людей у місцях з високими рівнями радіаційного забруднення.

На ділянках, де цей рівень не дає змоги здійснювати натурні роботи, за наявності матеріалів аерофотозйомки застосовується дешифрувальний метод таксації, після чого здійснюється контроль отриманих результатів шляхом вибіркових обстежень з використанням наземних транспортних засобів або гелікоптера.

Розподіл земель лісового фонду на таксаційні виділи виконують з використанням карти радіаційного забруднення території. Частини однорідних за всіма таксаційними показниками ділянок лісового фонду, розташованих у зонах з різним ступенем радіаційного забруднення, що визначає можливість використання лісових ресурсів та здійснення лісогосподарських заходів, діляться на окремі самостійні виділи.

Для кожного конкретного об'єкту комплекс лісогосподарських заходів та лісових користувань визначається на лісовпорядних нарадах за зонами забруднення з врахуванням місцевих особливостей.

При організації польових лісовпорядних робіт слід прагнути до скорочення строків перебування людей у лісі без зниження якості виконуваних робіт. Склад польових лісовпорядних підрозділів повинен бути підготовлений відповідно до діючих вимог, що регламентують працю людей в умовах радіоактивного забруднення територій.

У зоні зі щільністю забруднення грунту 1,1 -5,0 Кі/км2 інвентаризація лісів провадять згідно з діючими інструкціями та настановами.

У зоні зі щільністю забруднення грунту 5,1-15,0 Кі/км2у натурі таксують стиглі лісонасадження та ділянки лісового фонду, що потребують лісогосподарських заходів, відповідно до "Рекомендацій з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення". Інвентаризація решти ділянок здійснюється дистанційними методами.

В зоні зі щільністю забруднення грушу понад 15 Кі/км2 інвентаризацію лісів проводять дешифрувальним методом.