Технологія радості (стр. 5 )

Нічний урок. Додаток 3

(За принципами орфівської педагогіки для дітей 1-го класу).

Нічний урок – це колискова, світлячки і танці дітей, це тиша і темнота. Все це чудернацьким і химерним живе в світогляді дітей, такому образному і конкретному.

За зовні розважальною формою схований не тільки емоційно-педагогічний зміст, але й емоційно-психологічний. «Чи може темрява мерзнути за вікном? Чи страшно, коли поряд твої друзі? Чому так радісно, коли в темряві палають красиві ліхтарики?». Відповіді на ці питання фіксуються у відчуттях переживаннях, почуттях. Хочеться підкреслити, що педагогічні завдання тут дійсно заховані від дітей, оскільки така форма музичного спілкування не навчає, а намагається розчулити, надає шанс відчути і таким чином захоплює.

«Нічний урок» треба проводити восени або взимку, коли рано темнішає, так як темрява тут є одним з найголовніших «персонажів».

Методичні рекомендації.

Основу заняття складає сполучення музики, мови і руху. Урок містить 12 моделей. Можливе використання не всіх типів музикування на одному уроці, якщо дітям деякі з варіантів будуть недоступні із-за складності, то від них краще тимчасово відмовитись на користь доступних.

Звичайні предмети і речі в темряві - фантастичні контури. При підготовці залу ми задрапірували тканиною чудернацькі піраміди, складені зі стільців і кубів, поставили великі кімнатні рослини. За допомогою слабких ламп влаштували освітлення, яке створює фантастичні тіні. Приміщення повинно зачаровувати і хвилювати, будити фантазію і бажання придумати гру.

Хід заняття.

Починаю заняття з «оживання» простору. Обхожу з дітьми залу, тихо розмовляю з ними про те, як все сьогодні незвично.

Тілі –тілі, тілі бам.

Ця ігрова модель для початку заняття. Стаємо в коло і перший раз декламуємо з дітьми текст, супроводжуючи його плесканням по стегнах. Природнім рухом буде погойдування збоку в бік. Потім, наспівуючи мелодію, додаємо оплески. Інструменти розміщую в центрі кола, тоді діти зможуть, вільно присівши на підлогу, грати на них. Спосіб розучування партій – гра з рук, тобто з показу педагога.

Наступним етапом буде ігрова форма, в якій з’являються рухи. На першу стрічку пісні діти, взявшись за руки, ідуть по колу, на другу, швидко роз’єднавшись, сплітають руки, як у грі «Тин». Потім стають на одну ногу, помахуючи «крилами» (півень). На останню стрічку присідають. В кінці І моделі світло ще трохи приглушується.

Темрява.

В оригіналі пісня називається «Зимовий вечір» муз. М. Войтерштейна.

Пропоную дітям сісти в колі і співати з ними усю пісню без акомпанементу фортепіано, супроводжуючи спів легкими метричними хлопками по своїх колінцях двома руками, потім, розкинувши руки в сторони по колінах сусіда справа і зліва. Цей рух заворожує і об’єднує, створює особливу атмосферу близькості. Співаю тихо, спонукаю дітей прислухатись один до одного і насолоджуватись процесом спільного співу. В кінці пісні виключаю світло і накриваю дітей в колі тонкою тканиною «Темрява» - прийшла.

Таємниче рондо.

Імпровізаційна, спонтанна гра на шумових інструментах. Декламую перші дві стрічки вірша, діти – останні. Гра починається.

Муз. керівник. Здрастуй той, хто в темноті

В темряві, в кімнаті.

Діти. Ти в куточку не тремти

Нам про себе розкажи.

Потім один з дітлахів виповзає з-під тканини, бере в обумовленому місці будь-який музичний інструмент і грає на ньому імпровізацію – розповідь про себе. Потім називає своє ім’ я і приєднується до музичного керівника. Гра повторюється до тих пір, поки під тканиною не залишиться одна дитина. Пропоную, щоб розвіяти темряву, покликати світлячків.

Світлячок.

Під час підготовки до заняття веду бесіду з дітьми про світлячків, про те, як таємниче вони горять вночі і як літають цілою хмарою. Нарізаю невеликими клаптиками легку фольгу і підкидаю їх вгору, пропоную дітям уявити, що так спалахують і тухнуть світлячки в темряві.

Коли всі шматочки фольги впадуть на підлогу, нехай діти «піймають» собі по світлячку , посадять його в кулачок і починають співати йому пісеньку. Діти вільно ходять по кімнаті, заглядають в свій кулачок. Кажу дітям, що треба попросити світлячка знову запалити свій погашений вогник. Виходить чудовий ефект, якщо запропонувати дітям заграти на металофоні світло світлячка. Це буде імпровізація, де діти покажуть свою дивовижну здібність чути нечутне, бачити небачене. Закінчую спів словами «Ти розсій чорноту, прожени темноту», звертаю увагу дітей, що темрява (дитина, яка сиділа під тканиною), відповзає в сторону. В залі вмикається більш яскраве світло.

Танець з ліхтариками.

Пропоную дітям виготовити ліхтарики вдома з батьками, щоб в кожного був свій, неповторно прикрашений. Для оформлення залу виготовили ліхтарі з видовблених гарбузів, в яких прорізані довільної форми отвори, а всередину поставлені баночки зі свічками. Під час повторення танцю в середину кожного кола ставлю по гарбузу, а в кінці таночку – одного гарбуза в центр загального кола. Такі гарбузові ліхтарі дуже прикрашають цей танець. Рухи таночку дуже прості, діти під час підготовки запам’ятовують тільки перешикування. В кінці танцю діти стають в одне коло, ставлять ліхтарики навколо гарбуза і сідають на килимок.

Багато різних звуків..

Пісня зі спонтанним імпровізованим додатком, на уроці вона виконується двічі, один раз з нічними звуками, другий – з ранковими. Ось перший варіант.

Діти сидять в колі, муз. керівник ходить за колом, наспівуючи з ними разом пісню. Дитина, біля якої зупиняється муз. керівник, придумує звук, яким можна заповнити тишу. Тихенько пошарудіти долонями, поплескати по килиму, поклацати язиком, шумно подихати.

Потім муз. керівник і дитина міняються місцями (муз. керівник сідає в коло, дитина стає ведучою). Пісня повторюється кілька разів. На завершення муз. керівник починає клацати язиком, імітуючи годинник, запитує дітей, на що схожий цей звук. «Зображуємо» з дітьми різні годинники, використовуємо склади дон-дон, дон-дон (четвертні), тікі-тікі (восьмі), бо-ом, бо-ом (половинні).

Шестерня.

Рухово-імпровізаційний етюд на взаємодію. Діти розподіляються довільними парами і імітують роботу шестерні в годиннику, стараючись взаємодіяти один з одним. Одні пари допомагають собі складати «дон-дон», інші – «тікі-тікі» відповідно зображуючи великі і малі шестерні. Муз. керівник імпровізує ритмічний акомпанемент на барабані, бонго, коробочці. Звертає увагу дітей на те, що в кожної пари повинна бути своя неповторна шестерня.

«Годинник».

Ритмодекламація. Спочатку завчасно вивчаємо з дітьми вірш, супроводжуючи його відповідними звуконаслідуваннями, які пропонує текст. Звертаю увагу, що звуконаслідування поступово накладаються одне на одне і звучать одночасно. Коли діти зможуть декламувати самостійно, додаю фортепіанний акомпанемент. Закінчення ритмодекламації логічно підводити до наступної моделі «Було тихо, дуже тихо».

Біг тіней.

Імпровізований тіньовий театр. На штативах закріплено кусок білої тканини, позаду її встановлено достатньо яскраву лампу. Всі діти знаходяться перед «екраном» і по черзі рухаються в просторі між тканиною і лампою, показуючи глядачам, що захочуть. Для моделей необхідно включити фонограму. Вдало підходять «Сарказми» с. Прокоф’єва або «Прелюдії» Шостаковича.

Колискова.

Ця п’єса взята з «Шульверку» К. Орфа. І адаптована для виконання дітьми під акомпанемент інструментів. Колискову можна інсценізувати по тексту. В кінці всі діти «засипають» в довільних позах завмираючи на підлозі.

Багато різних звуків.

(Ранкові звуки).

Так багато звуків оточує нас

Навіть, якщо зараз вже ранковий час

Рано-рано вранці всюди тишина

Та багато звуків має і вона.

Пісенька про ранішні звуки виконується муз. керівником в той час, поки всі діти «сплять». Після куплету говорю: «Ось тихенько шарудить трава» - і пошарудіти маленьким маракасом. «Ледве чутно закивали голівками дзвіночки» - дзвеніти маленькими дзвіночками. «Прокинулась вода в ставку» - легке гліссандо на металофоні. «засвистіли пташки» - трель на свистульці. «Ось вже час вам вставати» - бадьорий голос бубна.

Пісенька-зарядка. Діти супроводжують спів рухами, які придумують самі. Можна кистями рук показати, як тріпоче листя і павучок спускається вниз по павутинці. Мураха і сороконіжка, звичайно, повзають, а п’яточки і ніжки танцюють у кожного по своєму. Приспів – скоромовку можна не співати, а декламувати, супроводжуючи його простим акомпанементом звучащих жестів: притоп і оплеск. На слово «буки» виконують два оплески по колінцях. Після розучування пісеньки з рухами, додаємо до неї акомпанемент 1-2 інструментів. Вибираю партії, які по силам дітям, мелодію на ксилофоні виконую сама. Заняття закінчується світлим ранком, коли все і всі пробуджуються.

Додаток 2

Паперовий карнавал.

(музично-театралізована розвага для старших дошкільників).

Мета заняття. Познайомити дітей з шарудячи ми звуками, предметами і музичними інструментами, з яких можна вилучити ці звуки, розвивати тембровий слух, здібність чути красу шарудячих та шуршачих звуків, розвивати здібність до елементарної імпровізації, звукову фантазію, асоціативне мислення, інтуїтивне розуміння виразних засобів музики.