До сегодняшнего дня система управления подготовкой и сертификацией моряков сохраняет все традиции закрытой и жестко централизованной советской системы. Центр этой системы явно не определён, следовательно, не определены ответственность, полномочия и взаимодействия во всей системе. Ситуация с дипломированием моряков - выдача учебных, рабочих дипломов, подтверждений к ним, различных сертификатов, и прочих аттестатов достаточна ясна, так как искусственно затемнена: «делай, что тебе говорят, не задавай лишних вопросов, иначе ничего не получишь…». Реальная же картина такова. Учебный диплом не согласован с рабочим. Последний сам по себе неполноценен, так как требует от моряка получения пакета дополнительных сертификатов. Эта карусель повторяется многократно при получении подтверждений к дипломам. Рабочие дипломы моряков, подтверждения к ним и сертификаты, выданные капитаном морского рыбного порта Украины, не признаются капитаном морского торгового порта Украины и наоборот. Пока квалификационные требования к украинским морякам (и торгового, и рыбного морского флота) не будут сформулированы и включены в национальный Классификатор профессий ДК 003-95 с дополнениями никакой речи о национальной системе сертификации (дипломирования) моряков быть не может. Более того, сама Международная конвенция ПДМНВ-78 с дополнениями с момента её ратификации Верховной Радой Украины в 1996 году официально не издана и не опубликована в Украине и по сегодняшний день …
ЗАКЛЮЧЕНИЕ. При осознанной необходимости развития Украины как морской державы автором предлагается общая Схема организационной структуры по разработке, документированию и внедрению национальной системы менеджмента качества обучения, подготовки и сертификации моряков Украины, которая докладывалась в течение годов на нескольких научных конференциях, опубликована в некоторых изданиях и направлена заинтересованным сторонам. Конечным результатом внедрения предлагаемой Схемы является достижение скоординированных действий всех заинтересованных сторон в реализации стандартизованных требований по подготовке, сертификации моряков и несению вахты в соответствии с Конвенцией ПДМНВ-78/95 с учётом существующих и ожидаемых требований судовладельцев. Только такой результат позволит Украине сохранить полное право оставаться в «Белом списке» ИМО по критериям качества наряду с другими великими морскими державами.
Главной задачей, решаемой в ходе реализации предлагаемой Схемы, является создание реальной национальной системы менеджмента качества обучения, подготовки и сертификации украинских моряков в соответствии с требованиями международного стандарта ИСО 9001:2000, директивами и стандартами Европейского Союза, мировой концепцией Всеобщего управления качеством –TQM.
Владимир Кривощёков, региональный представитель
Межотраслевого центра качества «ПРИРОСТ»
Украинской ассоциации качества в Одесской области,
канд. техн. наук, ст. научн. сотрудник
ПРИМЕЧАНИЕ. Термины и определения из международного стандарта ISO 9000:2000 «Системы менеджмента качества. Основные положения и словарь» (введен в Украине с 2001 года).
Качество – степень, с которой совокупность собственных характеристик выполняет требования
Требование – потребность или ожидание, которое установлено, обычно предполагается или является обязательным
Система – совокупность взаимосвязанных и взаимодействующих элементов
Менеджмент – скоординированная деятельность по руководству и управлению организацией
Система менеджмента – система для разработки политики и целей и достижения этих целей
Система менеджмента качества – система менеджмента для руководства и управления организацией применительно к качеству
Менеджмент качества скоординированная деятельность по руководству и управлению организацией применительно к качеству, которое обычно включает разработку политики и целей в области качества, планирование качества, управление качеством, обеспечение качества и улучшение качества
© Е.,
§ 12
Національна система якості підготовки і сертифікації моряків
Национальная система качества подготовки и сертификации моряков
National Quality System of Training and Certification for Ukrainian Seafarers
В. Кривощоков, кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник, доцент, Морехідний коледж технічного флоту Одеської національної морської академії
В. Кривощеков, кандидат технических наук, старший научный сотрудник, доцент, Мореходный колледж технического флота Одесской национальной морской академии
V. Krivoshchokov, Candidate of Technical Sciences, Leading Scientist, Assistant Professor, Maritime College of Technical Fleet of the Odessa National Maritime Academy
(статья опубликована в журнале “Стандартизація Сертифікація Якість”.- № С. 26 – 29)
Сьогодні українські моряки у складі екіпажів морських вантажних, пасажирських, рибальських та інших типів торгових судів працюють по всьому світі. Їх число в Україні за різними підрахунками складає від 40 до 80 тисяч чоловік. І працюють вони, в основному, на судах під іноземними прапорами, оскільки свій торгівельний флот за час незалежності Україна майже цілком втратила. На міжнародному ринку праці моряків для іноземних судновласників та їхніх комерційних судів під «зручними прапорами» Україна входить до десятка провідних країн-постачальників рядового і командного складу екіпажів торгових судів. Серед цих країн – Філіппіни, Китай, Росія, Індонезія, Індія, Польща, Хорватія, Латвія, Румунія. Конкурентоспроможність моряків цих країн, яка характеризується, в першу чергу, якістю їхньої професійної підготовки і визначає сьогодні напруженість цього сектору ринку. За даними морських агентств з працевлаштування, вже підготовлених і сертифікованих українських моряків лише менше половини з них відповідають вимогам світового ринку праці моряків – «підфлажників». При цьому з кожного десятка українських моряків, які все-таки працевлаштувалися під «іноземним прапором», двоє-троє достроково списуються із судна на берег через їхню невідповідність вимогам судновласників протягом рейса.
Для незалежної України мова повинна йти про створення своєї національної системи управління якості (СУЯ) підготовки і системи сертифікації українських моряків відповідно до правила 1\8 «Стандарти якості» додатка до Конвенції ПДМНВ-78 з доповненнями. Побудова цих систем вимагає професійного підходу, а його результат повинен бути зрозумілим світовому морському співтовариству, українським морякам і підтверджений незалежним аудитом. Усі мають зиск: і моряки, громадяни України, і українські морські навчальні заклади, кузні національних морських кадрів, і Україна, у минулому і, сподіваюся, у майбутньому велика морська держава.
Виходячи із передумови, що Україна все-таки хоче зберегти і зміцнити свої позиції на міжнародному ринку праці моряків, виконати вже прийняті на себе зобов’язання у рамках міжнародної конвенції ИМО ПДМНВ-78, їй необхідно побудувати і впровадити національну СУЯ підготовки і сертифікації моряків.
З чого ж почати побудову цієї національної системи? Звичайно, із професійного діагностичного аудиту реального стану справ у цій сфері, з позицій сучасних моделей і вже стандартизованих методів і засобів менеджменту якості. Розглянемо деякі результати попереднього аудиту.
Узагалі важко говорити про якість освіти, навчання і підготовки морських фахівців в Україні, яких і на сьогодні немає у національному Класифікаторі професій ДК 003-95 з доповненнями і погодженим з іншими міністерствами та Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників в Україні. Ще сутужніше говорити про менеджмент якості у цій сфері, оскільки і сьогодні відсутні державні стандарти вищої освіти у цьому напрямку, освітньо-кваліфікаційні характеристики відповідних рівнів підготовки цих фахівців і багато інших необхідних національних нормативно-правових актів [1-3]. При цьому кількість морських навчальних закладів усіх рівнів акредитації, різних організаційних структур, форм власності та відомчої підпорядкованості, учбово-тренажерних центрів, інших навчальних курсів з підготовки та сертифікації (дипломування, атестації тощо) цих фахівців в Україні не піддається підрахунку, але орієнтовано наближається до сотні.
Приєднавшись у листопаді 1996 року до Міжнародної конвенції по стандартах з підготовки, сертифікації моряків і несення вахти 1978 року (ПДМНВ-78 з доповненнями) у рамках міжурядової Міжнародної морської організації (ИМО), Україна взяла на себе зобов'язання впровадити стандарти якості у цій сфері діяльності. Вище керівництво ИМО – спеціалізованого органа ООН – своєчасно усвідомило, що реалізувати власну політику під девізом «За безпечне мореплавання та чисті океани» можна у першу чергу завдяки якісній підготовці та незалежній сертифікації моряків – фахівців, що покликані здійснювати це безпечне мореплавання й оберігати чистоту океанів. Саме на цьому сфокусовано основний зміст стандартів підготовки та сертифікації моряків і саме до цього зазиває ИМО Уряд усіх країн, що приєдналися до Конвенції ПДМНВ-78.
Відповідно до Кодексу торгового мореплавання України 1995 року загальне керівництво щодо дипломування фахівців морського флоту (читай: сертифікацією моряків) покладено на Міністерство транспорту (нині ї зв’язку) України. Загальне керівництво навчанням і підготовкою моряків відповідно до чинного законодавства перебуває у віданні Міністерства освіти і науки України, Міністерства аграрної політики України й обласних державних адміністрацій. На сьогодні більшість наказів Міністерства транспорту, Міністерства агрополітики, Міністерства освіти і науки України у частині реалізації положень і вимог стандарту підготовки і дипломуваня (сертифікації) моряків відповідно до Міжнародної конвенції ПДМНВ-78 з доповненнями не скоординовані та не погоджені один з одним, що не дозволяє говорити про єдину національну Морську адміністрацію України у тому розумінні, що вкладається в її визначення документами ІМО і сформованим у світі суспільною думкою [4-7].
Морська транспортна державна політика України, основною складовою частиною якої є державна політика у сфері підготовки і сертифікації плавскладу, розробляється з 1995 року і досі ні затверджена, ні оголошена [8].
Важливо відзначити, що для координації діяльності різних міністерств і відомств постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 31.01.2001 року, № 83 створена Координаційна рада з питань підготовки і дипломування моряків під головуванням міністра транспорту України у складі представників інших міністерств. На жаль, згадана Координаційна рада до роботи так і не взялася.
Дотепер нерозпочате в необхідних обсягах фінансування Державної програми удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства на роки, затвердженої постановою КМУ від 28.01.2002 року, № 96.
Це не усі висновки діагностичного аудита. Відомо, що керованого процесу не буде, якщо відсутній хоча б один з фундаментальних елементів системи, необхідних для будь-якого процесу і визначених п'ятьма розділами вимог стандарту ISО 9001:2000, а саме: Відповідальність керівництва, Менеджмент ресурсів, Випуск продукції, Вимірювання, аналіз і поліпшення, а також нульовий розділ – власне Система менеджменту якості. А який буде процес, якщо відсутні усі чотири фундаментальні елементи СУЯ? Відповідь, думаю, лежить на поверхні.
Результатом виконаних автором досліджень при усвідомленій необхідності розвитку України як морської держави пропонується загальна Схема (див. схему) організаційної структури з розробки, документування і впровадження національної СУЯ навчання, підготовки і сертифікації моряків України з залученням усіх зацікавлених міністерств, підприємств, установ і організацій. При цьому враховуються норми національного законодавства, виданих Указів Президента України, Постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України. Кінцевим результатом упровадження пропонованої Схеми є досягнення скоординованих дій усіх зацікавлених сторін і надання в ИМО погодженої доповіді від України про повну реалізацію вимог стандарту підготовки, сертифікації моряків і несення вахти відповідно до Конвенції ПДМНВ-78 зі збереженням для України, тим самим, повного права залишатися в «Білому списку» ИМО.
Головним завдання, що постало у ході реалізації пропонованої Схеми, є створення реальної національної СУЯ навчання, підготовки і сертифікації українських моряків відповідно до вимог міжнародного стандарту ИСО 9001:2000, директивами і стандартами Європейського Союзу, світовою концепцією Загального управління якістю – TQM.
«Так з чого ж усе-таки розпочати побудову СУЯ підготовки і сертифікації моряків України? Відповідь очевидна – з самого початку! І сигналом до цього може бути висловлення міністра транспорту України на колегіях транспортного відомства у місті Києві: «... у морському торговому флоті... нам потрібно починати з «чистого аркуша» (лютий 2004 року) і «...морському транспорту України потрібна нова амбіційна політика...» (квітень 2004 року).
На непрозорість світового морського бізнесу вказувала комісар з енергетики та транспорту Європейської Комісії Лойла де Паласіо після катастрофи нафтотанкера «Еріка» поблизу берегів Франції у 2000 році.
Сьогодні перед небезпекою масованих терористичних актів з боку моря шляхом заходу в будь-який великий світовий торговий порт комерційного судна під будь-яким прапором, начиненого, наприклад, «брудною радіоактивною бомбою», оцінювання експертів стають ще більш відвертими. Одна з газет України у березневому номері 2004 року так цитує висловлення ведучого співробітника сінгапурського Інституту досліджень Південно-Східної Азії Майкла Річардсона: «... відповідні документи моряків (читай – міжнародні сертифікати і дипломи компетентності плавскладу) легко доступні, і торгівля ними здійснюється майже відкрито.... Тому в терористів немає ніяких проблем для того, щоб розмістити своїх агентів серед 1,2 мільйонів моряків... на більш ніж 46 тисячах комерційних судів, що бороздять Світовий океан і заходять у більш ніж 2800 портів світу...».
З майже 37 тисяч сертифікатів компетентності, дипломів моряків і підтверджень до них, виданих в Україні та перевірених на легітимність Державним підприємством з атестації та реєстрації плавскладу Мінтрансу України у роках, виявлено близько 1000 незаконних. При цьому майже 80% нелегітимних документів морякам видано двома підприємствами в Україні з 22-х перевірених. Очевидно, що діаграма Паретто вказує напрямок рішення проблеми і побудована вона за опублікованими даними [9].
Література
1. Кузнецов и приоритеты современной отечественной системы обеспечения качества подготовки специалистов с высшим образованием // Доклады Первой Всеукраинской научной конференции «Проблемы управления качеством» (13-14 марта 2001 г., г. Киев). – К.: Украинская ассоциация качества, Межотраслевой центр качества «ПРИРОСТ», 2001. – С. 108-112.
2. , Солоденко состояние нормативно-методического обеспечения качества подготовки специалистов в ВУЗах Украины // Там само. – С. 113-120.
3. Сухарников фактор в инфраструктуре управления качеством высшего образования // Там само. – С. 125-133.
4. О некоторых проблемах управления качеством на предприятиях морского и речного транспорта Украины // Там само. – С. 72-76.
5. Кривощеков качества и качество менеджмента на предприятиях морского и речного транспорта Украины: общая постановка проблемы // Сб. докл. научно-практич. семинара «Судоремонт: реалии и перспективы» (29 ноября - 01 декабря 2000 г., г. Николаев). – Николаев: ЮАПК Минпромполитики Украины, 2001. – С. 71-74.
6. Кривощёков всеобщего качества как национальная идея формирования государственной морской политики и первооснова инноваций в судоходство Украины // Сб. докл. 2-й Всеукраинской научно-практич. конференции «Судоходство Украины – инновации флота, портов и грузоперевозок» (30 мая – 01 июня 2001 г., г. Феодосия АР Крым). – Николаев: ЮАПК Минпромполитики Украины, 2001. – С. 109-121.
7. Об управлении качеством в проблеме развития морского и речного транспорта Украины // Сб. докл. научно-практич. семинара «Судоремонт в Украине: перспективы развития» (01-03 декабря 2001 г., г. Николаев). – Николаев: ЮАПК Минпромполитики Украины, 2002. – С. 51-56.
8. Кривощёков транспортная политика – это первый или последний элемент стратегии развития водного транспорта Украины? // Сб. докл. 3-й Всеукраинской научно-практич. конференции «Судоходство Украины-инновации флота, портов и грузоперевозок» (22-23 мая 2003 г., п. Коктебель АР Крым). –Николаев – Одесса: ЮАПК Минпромполитики Украины – УКРИНФОРМ Госфлотинспекции Украины, 2003. – С. 41-55.
9. Ерофеев вопросы аттестации, сертификации и дипломирования плавсостава в свете требований международной конвенции ПДНВ-78/95 // Сб. докл. научно-практич. семинара «Проблемы кадрового менеджмента и последипломное образование на предприятиях морского транспорта» (12-13 апреля 2001 г., г. Николаев). – Николаев: ЮАПК Минпромполитики Украины, 2001. – С. 4-8.
Скорочення, прийняті на схемі:
ПДМНВ-78 – Міжнародна конвенція по стандартам підготування, сертифікації (дипломування) моряків і несення вахти 1978 року з доповненнями.
МОНУ – Міністерство освіти і науки України.
МТУ – Міністерство транспорту (нині ї зв’язку) України.
МАПУ – Міністерство аграрної політики України.
Інспекція ПДМ – Інспекція з питань підготовки і дипломування моряків Міністерства транспорту (нині ї зв’язку) України.
УТЦ - учбово-тренажерні центри
ДПВ портів – дипломно-паспортні відділи морських торгових і рибних портів України.
ДКК – державні кваліфікаційні комісії – структурні підрозділи Інспекції ПДМ МТУ і Державного департаменту рибного господарства МАПУ.
Реєстр моряків – Державні реєстри моряків морського торгового і рибного флотів України.
Схема організаційної структури
з розроблення, документування, упровадження, підтримки й удосконалювання національної СУЯ підготовки і сертифікації моряків України відповідно до правила 1\8 «Стандарти якості» Конвенції ПДМНВ-78 з доповненнями
|
Скорочення, прийняті на схемі:
МЗС – Міністерство закордонних справ
МОНУ – Міністерство освіти і науки України
МТУ – Міністерство транспорту (нині і зв¢язку) України
МАПУ – Міністерство аграрної політики України
Інспекція ПДМ – Інспекція з підготовки і дипломування моряків Міністерства транспорту (нині і зв¢язку) України
УТЦ – учбово-тренажерні центри
ДВП портів – дипломно-паспортні віддили морських торгових і рибних портів України
ДКК – державні кваліфікаційні комісії – структурні підрозділи Інспекції ПДМ МТУ і Державного департаменту рибного господарства МАПУ
Реєстр моряків – Державні реєстри моряків морського торгового і рибного флотів України
Примітки
1. Відповідність голови, заступників голови і членів Координаційної Ради при прийняті ними зобов¢язень забезпечуються виданням відповідних наказів (розпоряджень) з розроблення і впровадження СУЯ, а також постійне поліпшення їхньої результативності за допомогою:
· доведення до відома персоналу власних організацій (підприємств) важливості виконання вимог споживачів (замовників), а також вимог законодавчих актів і обов¢язкових норм;
· розроблення й оголошення політики у сфері якості;
· забезпечення розроблення цілей у сфері якості;
· проведення аналізу роботи СУЯ й інформування персоналу;
· забезпечення усіма необхідними ресурсами.
2. Основні функції КР:
· визначити процеси, необхідні для СУЯ, та їх застосування у всій державі;
· визначити послідовність і взаємодію цих процесів на усіх рівнях;
· визначити критерії та методи, необхідні для забезпечення результативності реалізації та управління цими процесами;
· забезпечувати наявність ресурсів та інформації, що необхідні для підтримання здійснення цих процесів та їхнього моніторингу;
· здійснювати моніторинг, вимірювання та аналіз цих процесів;
· вживати заходи, необхідні для досягнення запланованих результатів і постійного поліпшення цих процесів (управлінських, забезпечення ресурсами, життєвого циклу наданої послуги і вимірювання).
©, 2009
§ 13
33 ТЕЗИСА О КАЧЕСТВЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
или
О ЧЕМ ДУМАЮТ / НЕ ДУМАЮТ СЕГОДНЯ РЕКТОРЫ / ДИРЕКТОРЫ 95 ПРОЦЕНТОВ УКРАИНСКИХ ВУЗОВ
(Тезисы доклада Седьмой международной конференции «Теория и практика внедрения современных систем менеджмента», г. Одесса, 29 –31 марта 2007 г. и Восьмой ежегодной международной Промышленной конференции «Эффективность реализации научного, ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях, пос. Славское Львовской области (Карпаты), 11-15 февраля 2008 г.
Интервью автора по этому докладу под рубрикой «Высшая школа – есть количество, где качество» – см. газету «Моряк Украины» № 14(483) от 11 апреля и №от 01.01.01 г. Полный доклад – см. газету «Моряк Украины» от 01.01.01 г., № 16 и от 01.01.01 г., № 17).
“... речка движется и не движется,
песня слышится и не слышится,
....
программа пишется и не пишется,
ректору думается и не думается...”
(из восточнославянской классики)
1. ОБРАЗОВАНИЕ, ОБУЧЕНИЕ, МОЛОДЕЖЬ.
ВЫПИСКА ИЗ ПЛАНА ДЕЙСТВИЙ УКРАИНА – ЄВРОПЕЙСКИЙ СОЮЗ
(г. Брюссель, 21 февраля 2005 г.):
Реформирование и совершенствование системы образования, обучения и деятельность в направлении сближения со стандартами и практикой ЕС:
- Работать в направлении совершенствования образовательных стандартов высшей школы Украины путем реализации мер, позволяющих присоединиться к Болонскому процессу; Привлекать представителей заинтересованных общественных организаций и социальных партнеров к участию в реформировании системы высшего и профессионального образования; Решить проблемы, связанные с процедурами аккредитации и лицензирования; Использовать существующую программу TEMPUS III для изучения возможностей содействия развитию людских ресурсов и человеческого капитала, в частности, по содействию реформе и развитию системы непрерывного обучения в Украине...
2. ГЛАВНЫЙ ПРИОРИТЕТ СОЗДАНИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО ПРОСТРАНСТВА ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ
(из Коммюнике конференций, г. Берлин, 2003 г., г. Берген, 2005 г.)
«Обеспечение гарантии качества в высшем образовании является одним из приоритетов Болонского процесса...»
«Качество высшего образования служит основой создания европейского пространства высшего образования. Министры будут прилагать усилия для создания высокоэффективной системы гарантий качества в образовании...».
В Берлинском коммюнике 19 сентября 2003 года Министры стран, подписавших Болонское соглашение, призвали членов ENQA при сотрудничестве с EUA, EURASHE и ESIB разработать согласованный набор стандартов, процедур и директив гарантии качества, а также исследовать пути обеспечения адекватной системы экспертной взаимопроверки гарантии качества и/или аккредитационных агентств и организаций.
3. ЕВРОПЕЙСКИЕ ОРГАНИЗАЦИИ:
ENQA - European Network of Quality Assurance in Higher Education - Европейская сеть гарантии качества в высшем образовании.
EUA - European University Association - Ассоциация европейских университетов.
EURASHE - European Association of Institutions in Higher Education (Polytechnics and Colleges) - Европейская ассоциация высших учебных заведений (политехникумов и колледжей).
ESIB - The National Unions of Students in Europe - Национальные Союзы студентов Европы
4. ENQA - European Network оf Quality Assurance in Higher Education –
Европейская Ассоциация (сеть) гарантии качества в высшем образовании - ENQA была создана на основании рекомендации Европейского совета от 01.01.01 г. в рамках европейского пилотного проекта оценки качества в сфере высшего образования.
С марта 2000 г. сеть ENQA становится основной организацией, координирующей работу по обеспечению качества высшего образования в рамках Болонского процесса.
В 2004 г. ENQA разработала стандарты и директивы к системам гарантии качества в европейском пространстве высшего образования, которые были одобрены министрами образования в г. Бергене (Норвегия) в мае 2005 г.
5. СОЗДАНИЕ ЕВРОПЕЙСКОГО ПРОСТРАНСТВА ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ
(из Коммюнике конференции, г. Берлин, 2003 г.)
«Гарантия качества.
...национальные системы гарантии качества должны включать:
· Оценку программ образовательных учреждений, которая предусматривает внутренний контроль, внешнюю проверку, участие студентов и публикацию результатов.
· Систему аккредитации, сертификации или подобные процедуры.
· Международное участие, сотрудничество и создание союзов.
· Определения ответственности организаций и учебных заведений, которые принимают участие в этого рода деятельности.
6. ГАРАНТИИ КАЧЕСТВА В ОБРАЗОВАНИИ:
· Введение термина Гарантии качества в образовании было закреплено требованиями документа «Стандарты и Директивы для гарантии качества на Европейском пространстве Высшего Образования», разработанного Европейской сетью (Ассоциацией) гарантии качества (ENQA) в сфере высшего образования.
Свод европейских стандартов и директив гарантии качества на
Европейском пространстве высшего образования описывает:
· самооценку качества Вузов,
· внешнюю оценку качества высшего образования и
· гарантию качества оценки внешних аккредитационных
агентств.
[Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area. European Association for Quality Assurance in Higher Education, 2005, Helsinki.
http://rc. *****/bp/Directions/Education_Quality/StdDirectivesEuro. doc]
7. ГАРАНТИИ КАЧЕСТВА В ОБРАЗОВАНИИ
Гарантии качества в образовании рассматриваются как все виды скоординированной деятельности по руководству и управлению образовательным учреждением (ОУ) применительно к качеству.
Такое определение понятия «гарантии качества» полностью совпадает с определением понятия «менеджмент качества» и предполагает внедрение и поддержание в каждом ОУ системы менеджмента качества в соответствии с международными стандартами ИСО серии 9000. При этом в полном объеме должны быть реализованы принципы менеджмента качества (ISO 9000:2000)
8. ПРИНЦИПЫ СОВРЕМЕННОГО МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
(в переводе и ранжировании , 2006 г.)
Принципы стандарта ISO 9000:2000 | Принципы стандарта ISO 9000:2008 (проект) |
Фокус на клиента | Создание ценности для клиента |
Лидерство | Фокус на социальные ценности |
Вовлечение персонала | Провидческое лидерство |
Процессный подход | Понимание ключевых компетенций |
Системный подход к менеджменту | Вовлечение людей |
Принятие решений на основе фактов | Сотрудничество с партнерами |
Непрерывное совершенствование (Кайдзен) | Всеобщая оптимизация |
Взаимовыгодные отношения с поставщиками | Процессный подход |
Подход, основанный на фактах | |
Обучение организации и персонала | |
Быстрота (реакции на перемены) | |
Автономность (самодостаточность) |
9. ГАРАНТИИ КАЧЕСТВА В ОБРАЗОВАНИИ включают:
· Планирование качества – деятельность, направленная на формирование стратегии, политики и связанных с ними целей и требований по качеству образования, определяющих необходимые процессы и ресурсы;
· Управление качеством – методы и виды деятельности ОУ оперативного характера, используемые для выполнения требований к качеству образования;
· Обеспечение (оценка) качества – деятельность, направленная на создание уверенности, что требования к качеству будут выполнены;
· Непрерывное улучшение качества – повторяющаяся деятельность ОУ, направленная на увеличение способности выполнять требования к качеству образования, включая такие аспекты, как результативность, эффективность и прослеживаемость.
Результативность – степень реализации запланированной деятельности и достижения запланированных результатов.
Эффективность – связь между достигнутыми результатами и использованными ресурсами.
· Структуризация системы образования
Организационная структура – упорядоченное распределение ответственности, полномочий и взаимоотношений как внутри системы, так и с внешними организациями (определение по стандарту ISO 9000:2000)
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |
