Музичне мистецтво* (Хорове диригування), магістратура (стр. 1 )

Музичне мистецтво* (Хорове диригування), магістратура

1. Інформація про напрям підготовки:

Галузь знань (код)	Мистецтво 0202
Напрям підготовки (код)	Музичне мистецтво *6.020205
Спеціалізація	Хорове диригування
Освітній рівень	Повна вища освіта
Кваліфікація	Магістр мистецтвознавства, викладач
ОКР	Магістр
Термін навчання	1 рік на основі базової вищої освіти
Форма навчання	Денна

2. Спеціальні вимоги до зарахування: наявність базової вищої освіти, вступні виступи зі спеціальності та іноземній мові.

Вступні випробування зі спеціальності передбачають диригування під інструмент 2-х хорових творів (a’capella та із супроводом), до яких додаються їх художньо-виконавські аналізи.

3.Загальний опис напряму підготовки: даний напрямок має на меті підготовку магістра з узагальненим об’єктом діяльності: заклади культури та мистецтва, концертні організації (філармонічні, музично-театральні, творчі колективи), музично-освітні заклади різного рівня, засоби масової інформації, органи державного управління культури й освіти

4.Професійні профілі випускників:

Фахівці ОКР «Магістр» можуть такі займати первинні посади в галузі культури і мистецтва в: диригент хору; викладач хорових дисциплін у вищих та середніх навчальних закладах культури різного рівня акредитації; викладач мистецтвознавчих дисциплін у вищих та середніх навчальних закладах культури різного рівня акредитації; артист філармонії; художній керівник вокальних й хорових колективів; головний спеціаліст органів державного управління культури; провідний спеціаліст органів державного управління культури; методист органів державного управління культури;

в галузі освіти: викладач хорових дисциплін у вищих та середніх закладах освіти різного рівня акредитації; викладач мистецтвознавчих дисциплін у вищих та середніх навчальних закладах освіти; керівник вокальних та хорових колективів у вищих та середніх навчальних закладах різного рівня акредитації; викладач хорового класу у позашкільних навчальних закладах; провідний спеціаліст органів державного управління освіти з питань культури; головний спеціаліст органів державного управління освіти з питань культури; методист органів державного управління освіти з питань культури.

5. Можливість подальшого навчання: після отримання ОКР «магістр» за даним напрямом підготовки можна вступити до аспірантури.

6. Діаграма структури зазначеного напряму:

№	Назва дисципліни	Рік вивчення	Семестр, у якому вивчається дисципліна	Кредити ECTS
1.	Диригентська майстерність	1	1-2	4,5
2.	Професійно-педагогічна майстерність	1	1	1,5
3.	Тенденції розвитку вокально-хорового мистецтва	1	2	2
4.	Робота в студії	1	1	2
5.	Виконавська інтерпретація	1	1-2	2
6.	Художньо-естетичні проблеми музичної культури	1	2	1,5
6.	Камерне виконавство	1	1-2	2
8.	Методологія наукових досліджень	1	1	1,5
9.	Теоретичні проблеми музики ХХ століття	1	2	1,5
10.	Загальне фортепіано	1	1-2	1,5
11.	Науково-дослідна практика (навчальна)	1	1	2
12.	Науково-педагогічна практика (виробнича)	1	2	2

7. Вимоги до оцінювання:

Національна шкала	Відсоток	Шкала ЕСТS
відмінно	90 – 100%	А – відмінно – відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок
добре	83 – 89%	В – дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
добре	75 – 82%	С – добре – загалом правильна робота з кількома грубими помилками
задовільно	63 – 74%	D задовільно – посередньо, зі значною кількістю недоліків
задовільно	50 – 62%	Е достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки
незадовільно	21 – 49%	FХ незадовільно – для одержання кредиту потрібне деяке доопрацювання
незадовільно	0 – 20%	F незадовільно – необхідне повторне вивчення дисципліни.

Оцінка „зараховано” виставляється студентові, який набрав не менше

50% балів.

8.Вимоги до державної атестації:

На державну атестацію виносяться наступні дисципліни:

1. Захист магістерської роботи;

2. Виконавська і педагогічна майстерність.

Вимоги до захисту магістерської роботи:

Магістерська робота захищається відповідно порядку, що установлений Положенням про магістратуру (до магістерськой роботи додаються витяг з протоколу засідання кафедри та 2 рецензії).

Магістерська робота з мистецтвознавчих, мистецько-педагогічних спеціальностей складається із:

-  вступу;

-  основних розділів та підрозділів;

-  висновків після кожного розділу;

-  загальних висновків,

-  списку використаної літератури

-  додатків (приклади, схеми, таблиці тощо).

Обсяг основного тексту роботи – 60-80 стр. (без списку літератури та додатків).

Структура основного тексту.

У вступі розкривається актуальність обраної теми роботи, її значення для тієї наукової дисципліни, в галузі якої здійснюється дослідження. У вступі слід показати обізнаність із сучасним станом дослідженості обраної проблеми, визначити основні наукові параметри роботи - об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу (для досліджень мистецько-педагогічного профілю), методи дослідження, наукову новизну та теоретичне і практичне значення дослідження. Обсяг вступу - 6-8 сторінок.

Основні розділи містять історико-довідковий, теоретичний та мистецько-аналітичний матеріал (для робіт культурологічного та мистецтвознавчого профілю), або теоретичний та прак-тичний, експериментально-практичний матеріал (для робіт мистецько-педагогічного профілю).

Кожен розділ повинен завершуватися висновками, що відбиває його зміст.

Теоретична частина роботи включає теоретико-методологічні положення стосовно обраної проблеми, стан її дослідженості у сучасній науці (філософії, культурології, естетиці, мистецтвознавсті, мистецькій педагогіці), аналіз різних підходів до обраної проблеми, стислу історичну довідку за основним питанням роботи, розкриття термінологічно-понятійного апарату, що використовується у роботі. У роботах мистецтвознавчого профілю основні розділи мають включати також музично-аналітичний матеріал (якщо це передбачено обраною темою).

Практична частина (для магістерських робіт мистецько-педагогічного профілю) включає:

- спостереження магістранта під час науково-виробничого стажування (педагогічної практики), аналіз власної професійно-педагогічної діяльності;

- пропозиції, програми розвитку і вдосконалення тих чи інших методик або педагогічних технологій у галузі мистецької педагогіки;

- опис сутності педагогічного експерименту: його сутнісний зміст, хід, результати, їх кількісний та якісний аналіз; розроблену модель художньо-педагогічного процесу, що вивчається.

Як теоретична, так і практична частини магістерської роботи повинні відбивати певною мірою і власну, суб’єктивну думку магістранта, посилання на власний професійний досвід, аналіз досвіду роботи колег.

У загальних висновках подаються основні підсумки роботи, пропонуються подальші перспективи дослідження обраної проблеми.

До списку використаної літератури включаються джерела, які використовувалися під час роботи над магістерським дослідженням (монографії, збірки статей, підручники, нотні збірки тощо). Список використаної літератури має складати не менш 60 джерел, які подаються в алфавітному порядку.

У додаток можуть бути включені ілюстративні матеріали – приклади, таблиці, схеми, анкети, тести тощо.

Основні вимоги до оформлення магістерської роботи.

1.  Робота повинна бути надрукована на одній стороні аркуша нелінованого паперу стандартного формату (А-4), зброшурована.

2.  Текст роботи розміщується на аркуші з урахуванням стандартних виступів: зверху – 2 - 2,5 см; знизу – 2,5 см; ліворуч – 3 см; праворуч – 1 – 1,5 см, інтервал – 1,5 шріфт – 14 pt.

3.  Кількість рядків на аркуші відповідає кількості рядків на друкованій сторінці через 1,5 інтервали.

4.  Кожний розділ магістерської роботи починається з нової сторінки. Заголовки розділу та підрозділів обов’язкові.

5.  Цитати подаються за нумерацією списку використаної літератури із позначенням в дужках номеру джерела та сторінки. Наприклад - [9,36].

6. Зміст роботи на другій сторінці роботи подається за зразком:

Вступ ...............................................................................................3-7

Розділ 1. (Назва розділу)................................................................8-35

1.1(Назва підрозділу)....................................................................8-21

1.2 (Назва підрозділу)...................................................................21-34

Висновки розділу 1.....................................................................

Розділ 2. (Назва розділу)................................................................36-60

2.1. (Назва підрозділу) .................................................................36-48

2.2. (Назва підрозділу) .................................................................48-60

Висновки розділу 2.........................................................................60-61

Висновки..........................................................................................61-62

Список використаних джерел........................................................63-69

Додатки............................................................................................70-80.

7. Бібліографічні посилання подаються за існуючими нормативами. Наприклад:

Критерії оцінювання магістерської роботи:

1.  Відповідність змісту роботи її темі; ступінь розкриття заявленої теми. Відповідність теоретичної та практичної частин роботи предмету, меті, завданням, гипотезі дослідження тощо.

2.  Рівень новизни та достовірності щодо викладення у роботі фактів та явищ.

3.  Логіка викладення фактичного матеріалу, його узагальнення та висновки; дотримання основних стилістичних норм, передбачених для даного типу робіт.

4.  Обґрунтованість використання термінологічно-понятійного апарату дослідження.

5.  Дотримання усіх вимог щодо оформлення магістерської роботи (структурні параметри, посилання, список літератури тощо).

6.  Здатність пошукувача вільно, логічно і переконливо викласти зміст дослідження під час захисту.

Вимоги до іспиту з «Виконавської і педагогічної майстерністі»:

Державний іспит з «Виконавської і педагогічної майстерністі» передбачає диригування хором та демонстрація фрагменту роботи з хоровим колективом.

Вимоги до диригування хором:

Програма з диригування хором складається із трьох хорових творів: a’capella, хорова мініатюра та велика форма (частини хорового концерту, кантати, ораторії, оперної хорової сцени).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС державного іспиту “Диригування хором”

Оцінка “відмінно” – високий ступінь зрілості музичного мислення студента, високий рівень технічної вокально-хорової підготовки (майстерне володіння усіма техніними прийомами керування хором), високий рівень уміння створення музичного образу хорового твору, зовнішня і внутрішня виразність у свободі рухів, емоційніть виконання, творча інтерпретація художнього образу на основі розуміння драматургії вокально-хорового твору, абсолютне взаєморозуміння із хоровоим колективом.

Оцінка “добре” – достатньо високий ступінь зрілості музичного мислення, достатній рівень технічної вокально-хорової підготовки при наявності деяких недоліків, а саме: допускання окремих незначних технічних помилок, недостатня виразність та емоційність.

Оцінка “задовільно” – задовільний художньо-технічний рівень диригування хором, обмежений обсяг технічної вокально-хорової підготовки, недостатній рівень взаєморозуміння з хором

Оцінка “незадовільно” – низький художньо-технічний рівень диригування хором, недостатній обсяг розвитку диригентських умінь і навичок, велика кількість технічних помилок, нерозуміння драматургії музичного твору. Невміння встановити творчий контакт з хоровим колективом.

Вимоги до роботи з хором

Демонстрація фрагменту роботи з хоровим колективом передбачає розучування фрагменту хорового твору (15 хвилин) зі студентським хором вузу, де навчається магістрант або демонстрація роботи з власним вокально-хоровим колективом.

Робота з хором виявляє готовність магістранта виконувати функцію хормейстера вокально-хорового колективу, навички ведення репетиційної роботи, комуникативні, соціальні та педагогічні знання та навички.

Критерії оцінювання фрагменту роботи з хором:

-  уміння створити психологічно комфортну робочу атмосферу у колективі;

-  уміння спілкування з хором;

-  рівень технічної вокально-хорової підготовки студента (чіткість та виразність жесту, якість показу голосом, володіння мімікою);

-  рівень уміння досягати розкриття музичного образу

-  творча інтерпретація художнього образу на основі розуміння драматургії вокально-хорового твору;

-  логіка проведення репетиційної роботи.

Оцінку „відмінно” студент отримує за високу якість проведення репетеційної роботи з хором; досягнення остаточної мети у розучування фрагменту твору, абсолютному порозумінні з колективом, якісне виконання хором вимог хормейстера.

Оцінку „добре” студент отримує за достатню методичну грамотність роботи з хором; досить високий ступінь зрілості музичного мислення, достатній рівень демонстрації технічних навичок роботи з хором, але наявності незначної кількості методичних помилок у веденні репетиційної роботи.

Оцінку „задовільно” студент отримує за задовільну методичну грамотність проведення роботи з хором; задовільний художньо-технічний рівень виконання хором вимог хормейстера, недостатню переконливість трактування музичного твору.

Оцінку „незадовільно” студент отримує за низький професійний рівень проведення репетиції, невміння встановити контакт з хоровим колективом, незнання методики проведення репетиційної роботи, низький художньо-технічний рівень власних показів, нерозуміння драматургії музичного твору.

9. Координатор ЕСТS в Інституті культури і мистецтв:

Федоріщева Світлана Павлівна

заступник директора ІКМ з навчальної роботи

Адреса

Телефон

e-mail

1. Робоча навчальна програма

дисципліни „Методологія наукових досліджень"

1. Назва курсу.

„ Методологія наукових досліджень " :

Форма(-и) навчання: денно-заочна

Спеціальність (-ості): „Музичне мистецтво”

Спеціалізація: „Естрадний спів”, „Академічний спів”, „Диригування”

2. Код курсу.

[ІКМ]. [ММ_ПенЕстр_Маг]. [2_1_3]

[ІКМ]. [ММ_ПенАкад_Маг]. [2_1_3]

[ІКМ]. [ММ_Дир_Маг]. [2_1_3]

3. Тип курсу (обов'язковий або за вибором студента).

Обов'язковий

4. Рік (роки) навчання.

1-й .

5. Семестр / семестри.

1

6.  Кількість кредитів.

1,5

7. Прізвище ім'я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь
викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Литвинов Олександр Миколайович– доцент кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах, кандидат філософських наук (5 корпус, ауд. 2 – 13)

8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Мета курсу - формування методологічної культури магістрантів, що ґрунтується на системі знань, навичок та вмінь у галузі організації та проведення науково-дослідницької діяльності; забезпечення магістрантів системою знань з методологічних засад науково – дослідницької діяльності (методологія, методи і наукові поняття мистецтвознавчого та психолого-педагогічного досліджень); розвиток вміння аналізувати та узагальнювати сучасний мистецько-педагогічний досвід з метою впровадження його елементів у власну практичну діяльність; формування практичних навичок та вмінь застосування наукових методів при проведенні гуманітарних досліджень, розробці програм й методик таких досліджень; ознайомлення з етичними нормами та правилами здійснення наукового дослідження.