Створення організаційно-педагогічних умов для впровадження особистісно орієнтованої освіти з метою формування творчо розвиненої особистості (стр. 2 )

• аналіз класних журналів, відвідування уроків учителів;

• співбесіди з адміністрацією, керівниками методичних об'єднань, учнями з метою отримання опосе­редкованих характеристик запровадження особистісно зорієнтованого навчання;

• об'єктивні анкетні дані осо­бистих анкет з обліку кадрів, атестаційних анкет;

• аналіз об'єктивних результа­тів педагогічної діяльності (якість знань учнів, їх участь у предметних олімпіадах, конкурсах результативність тощо).

Виявилося, що менш як поло­вина вчителів поінформована про основні педагогічні ідеї сучасних педагогів-новаторів. Усього 6 % учителів намагаються впроваджу­вати нові педагогічні технології. Близько 50 % ознайомлені лише з досвідом колег у школі й районі, 30 % учителів знають носіїв передо­вого педагогічного досвіду області й України. Із зарубіжним досвідом ознайомлені всього 20 % педагогів. Усе це є свідченням недостатньої загальної педагогічної грамотності. У певної кількості вчителів сформовано стереотип переконан­ня, що без науки в школі можна обі­йтися, а рівень їхньої професійної підготовки достатній для виконання функціональних обов'язків.

Під час опитування з'ясувалося, що більшість учителів (66 %) праг­не до використання готових мето­дичних рекомендацій рецептурного характеру. Самостійний пошук і опрацювання науково-педагогічної інформації вважають неперспек­тивною справою, посилаючись на обмаль часу для самоосвіти. Таку позицію підтверджують дані анке­тування виявлення читаць­ких запитів і уподобань учителів. Із 24 опитаних 80 % учителів переваж­но опрацьовують літературу з мето­дики викладання свого предмета; 60 % — художню літературу; 15 % — з психології; 25 % — з дидактики; 30 % — з проблем виховної роботи. На запитання: «Які джерела вивчені Вами з проблеми, над якою працює педагогічний колектив гімназії?» лише 50 % учителів назвали відпо­відну літературу. Це свідчить про те, що проблема підвищення результативності мето­дичної роботи з учителями залиша­ється актуальною. Ставлення вчи­телів до запровадження досягнень педагогічної науки та інноваційного досвіду великою мірою залежить від того, в якому вигляді і як їх пред­ставлено вчителям. Потрібні умови, за яких можна подолати формалізм, розширити можливості вчителів, стимулювати педагогічну творчість і активність.

Анкетування вчителів щодо виявлення найважливіших профе­сійних якостей учителя дало змогу врахувати точку зору вчителів для здійснення диференціації в підході до вибору форм і змісту методичної роботи в період запровадження осо­бистісно зорієнтованого навчання. Так, за ступенем значущості для педагогів тих чи інших професійних і особистісних рис обрані критерії розташувались у такому порядку:

1. Високі загальна культура і мо­ральні риси.

2. Усвідомлення обов'язку і від­повідальності за результати своєї ді­яльності.

3. Здатність творчо вирішувати педагогічні проблеми.

4. Високий рівень загальної пе­дагогічної освіченості.

5. Гнучкість і мобільність мис­лення.

6. Високий рівень спеціальних професійних умінь.

7. Уміння правильно й оператив­но приймати педагогічні рішення.

8. Уміння керувати людьми.

9. Висока культура мовлення та лекторська майстерність.

10. Активність у громадянсько­му житті та комунікативність.

11. Навички дослідницької ді­яльності.

Із наведеного переліку видно, що на перших місцях розташовано і відповідно найвище оцінено мо­ральні риси та якості безпосередньо професійно-педагогічного змісту. Недооцінка дослідницьких умінь і навичок свідчить про недостатню спрямованість методичної роботи на розвиток цих якостей у вчителів. Далі через застосування методу самооцінювання , ми визначили здатність учителів до інноваційної діяльності. В самооцінюванні взяли участь 20 педагогічних працівників гімназії. Узагальнені результати по­дано в таблиці 1.

Таблиця 1 Карта педагогічної оцінки (самооцінки)

здатності педагогів до інноваційної діяльності

№	Критерії оцінювання (самооцінювання)	Ступінь прояву
	Мотивація	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Допитливість									*
2	Прагнення успіху										*
3	Прагнення лідерства							*
4	Прагнення отримати зовнішню оцінку діяльності
5	Прагнення самовдосконалення
	Креативність
6	Незалежність суджень						*
7	Фантазія
8	Прагнення ризику						*
9	Чутливість проблем								*
10	Критичність мислення						*
	Професійні здібності
11	Володіння методами педагогічного дослідження
12	Здатність до перебудови діяльності
13	Здатність до співпраці
14	Здатність акумулювати, використовувати чужий до­свід
15	Здатність до самоорганізації					*
Рівень готовності педагогічних працівників ЗБГ до інноваційної діяльності — се­редній.

Після обробки карти педагогіч­ної оцінки (самооцінки) здатності вчителів до інноваційної діяльності (табл. 1) визначено чотири рівні професійної компе­тентності, за якими можна умов­но розподілити всіх педагогічних працівників школи: