Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів України (стр. 11 )

Мал.8.11 . Приклади маркування об’єктів.

8.3.7. Маркування аеродромного пункту перевірки VOR

8.3.7.1. При наявності на аеродромі пункту перевірки VOR, він повинен бути позначений відповідним маркуванням і оснащений вказівним знаком.

8.3.7.2. Центром маркування аеродромного пункту перевірки VOR повинно служити місце, куди установлюється ПС для прийому перевірочного сигналу VOR.

8.3.7.3. Маркування аеродромного пункту перевірки VOR повинно являти собою коло діаметром 6 м, виконане лінією шириною 15 см (мал.8.11а).

Якщо ПС встановлюються у певному напрямку, через центр кола повинна бути проведена лінія відповідно до потрібного азимуту. Лінія повинна бути шириною 15 см, виходити за межі кола на 6м і закінчуватися стрілкою (мал.8.12 б).

Примітка. Лінія направлення необхідна тільки у випадку, коли ПС повинно встановлюватися у визначеному напрямку.

Колір маркувальних ліній (як правило, білий), повинен відрізнятися від кольору маркування іншого призначення (якщо воно існує в місці розміщення пункту перевірки VOR). В останньому випадку допускається обводити маркувальні лінії чорною фарбою.

Мал. 8.12. Маркування аеродромного пункту перевірки VOR

9. РАДІОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

9.1. Засоби радіотехнічного забезпечення обслуговування повітряного руху (далі – засоби РТЗ ОПР) на аеродромі повинні мати діючи документи з підтвердження (засвідчення) відповідності (дозволи на право експлуатації, посвідчення придатності до експлуатації).

9.2. Засоби РТЗ ОПР на аеродромі повинні функціонувати в умовах одночасної роботи з іншими радіоелектронними засобами в реальних умовах експлуатації з необхідною якістю при впливу на них ненавмисних радіозавад.

9.3. На кожний екземпляр засобу РТЗ ОПР повинна бути експлуатаційна документація підприємства-виробника згідно з переліком, зазначеному у відомості експлуатаційних документів, а також комплект ЗІП.

9.4. Засобам РТЗ ОПР повинно бути своєчасно виконано ТО згідно з регламентом проведення ТО на даний тип засобу.

9.5. Розміщення засобів РТЗ ОПР повинно відповідати проектної документації на їх установку, рекомендаціям експлуатаційної документації, або при порівнянні даних геодезичної зйомці с рекомендаціями експлуатаційної документації.

Злітно-посадкові смуги, що забезпечують посадку ПС по мінімуму І, ІІ, ІІІ категорій ІСАО повинні бути обладнані відповідно до таблиці Д.15.1 Додатку 15.

9.6. Критичні зони ILS повинні мати відповідне маркування в місцях очікування ПС на РД та в місцях перетинання критичних зон ILS з внутрішньоаеропортовими дорогами. Розмір критичних зон КРМ и ГРМ повинен відповідати «Схемі розташування критичних зон КРМ и ГРМ», що наводиться в ІВП в районі аеродрому.

9.7. Наземні та льотні перевірки засобів РТЗ ОПР повинні бути виконані згідно з річним планом їх проведення.

10. МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

10.1. Загальні положення

10.1.1. На аеродромах залежно від потреб експлуатантів та органів ОПР повинно здійснюватися метеорологічне забезпечення польотів повітряних суден в обсягах та за допомогою технічних засобів, визначних чинними авіаційними правилами, які регулюють питання метеорологічного забезпечення авіації та цими Правилами.

10.1.2. Метеорологічне обладнання, встановлене на цивільних аеродромах, призначено для вимірювання метеорологічних величин, складання метеорологічних зведень погоди та доведення до органів ОПР та екіпажів ПС метеоінформації, необхідної для забезпечення безпечного зльоту та посадки ПС. Експлуатація метеорологічного обладнання, встановленого на цивільних аеродромах, має здійснюватися відповідно до вимог “Правил эксплуатации метеорологического оборудования аэродромов Гражданской авиации СССР (ПЭМОА-86)” та експлуатаційної документації.

Усі засоби вимірювання метеорологічних величин, що встановлені на аеродромах, повинні бути забезпечені експлуатаційною документацією підприємства – виробника та комплектом ЗІП. Для організації правильної експлуатації метеорологічного обладнання та ведення необхідного обліку має бути забезпечена технічна документація, визначена “ПЭМОА-86”.

10.1.3. Метеорологічне обладнання, що використовується для вимірювання величин видимості, висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), параметрів приземного вітру (напрямок та швидкість), а також комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи/автоматизовані аеродромні метеорологічні станції повинні мати Сертифікат типу аеродромного обладнання та Посвідчення придатності до експлуатації метеорологічного обладнання цивільних аеродромів. Подовження терміну служби (ресурсу) аеродромного метеорологічного обладнання має бути здійснене відповідно до встановлених вимог та підтверджене актом оцінки технічного стану.

10.1.4. Метеорологічне обладнання та відповідна контрольно-вимірювальна апаратура повинна вчасно проходити метрологічну повірку згідно зі встановленими міжповірочними інтервалами.

10.1.5. Спостерігачі, що забезпечують проведення візуальних спостережень за видимістю, повинні мати гостроту зору 1,0 на кожне око (із корекцією) і проходити щорічну перевірку зору.

10.1.6. Повинне проводитися періодичне інспектування аеродромних метеорологічних органів відповідно до “ПЭМОА-86” в частині правильності експлуатації метеорологічного обладнання аеродромів, його технічного стану, відповідності складу та розміщення встановленим вимогам, укомплектованості інженерно-технічним персоналом і його підготовки. Результати оформляються актом інспекції аеродромного метеорологічного органу щодо експлуатації метеорологічного обладнання.

10.2. Спостереження та метеоінформація

10.2.1. У період роботи аеродрому повинні проводитися такі спостереження:

а) регулярні метеорологічні спостереження з наступним складанням метеорологічних зведень погоди:

· через 30 хвилин у період польотів;

· через 1 годину за відсутності польотів;

б) спеціальні спостереження з наступним складанням спеціальних зведень погоди при погіршеннях або поліпшеннях умов погоди на аеродромі згідно з установленими критеріями;

в) метеорологічні спостереження на запит органів ОПР.

10.2.2. На аеродромі повинні проводитися спостереження та визначатися такі метеорологічні параметри:

· швидкість та напрямок приземного вітру;

· видимість;

· дальність видимості на ЗПС;

· явища погоди;

· кількість та відповідна форма хмарності;

· висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість) не менше 60 м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії I; менше 60м, але не менше 30м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії II; менше 30м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії IIIА, менше 15м на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії IIIВ, без обмежень по висоті – для ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії IIIС;

· температура і вологість повітря (температура точки роси);

· атмосферний тиск.

10.2.3. При забезпеченні посадки на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії II, IIIА повинні встановлюватися комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи / автоматизовані аеродромні метеорологічні станції, призначені для автоматичного отримання, обробки, розповсюдження та відображення в реальному часі метеорологічних параметрів, що впливають на посадку та зліт ПС, а також для реєстрації (архівації) виміряних метеорологічних величин та переданої метеоінформації.

Примітка. При забезпеченні посадки ПС на ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку категорії I можуть встановлюватись комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи / автоматизовані аеродромні метеорологічні станції або використовуватись автономні дистанційні вимірювачі метеорологічних величин.

При забезпечення посадки ПС на ЗПС, обладнаних для неточного заходження на посадку, спостереження та визначення метеорологічних параметрів повинні проводитися інструментальними засобами з використанням автономних дистанційних вимірювачів метеорологічних величин.

При забезпеченні посадки ПС на необладнані ЗПС, що виконують візуальний захід на посадку, спостереження та визначення метеорологічних параметрів повинні проводитися інструментальними засобами з використанням автономних дистанційних вимірювачів метеорологічних величин та/або візуально.

10.2.4. На аеродромах, обладнаних метеорологічними радіолокаторами (МРЛ), повинні проводитися спостереження за просторовим розподілом хмарних утворень, зон опадів, їх переміщенням і еволюцією.

10.3. Технічні вимоги

10.3.1. Метеорологічне обладнання, встановлене на аеродромі для забезпечення зльоту та посадок ПС, повинне забезпечити вимірювання метеорологічних величин у межах допустимих похибок, указаних в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1

Метеорологічні величини	Межа допустимої похибки вимірів	Діапазон вимірів
1	2	3
1. Видимість	± 20% ± 15% ± 10%	від 20 до 150 м від 150 до 250 м від 250 до 2000 м
2. Дальність видимості на ЗПС	± 10м ± 25м ± 10%	до 400 м від 400 м до 800 м понад 800 м
3. Висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість), Н	± 10 м ± 10 %	до 100 м вище 100 м
4. Напрямок приземного вітру	± 10%	від 0 до 360º
5. Швидкість приземного вітру, осереднена за 10 та 2 хвилини	± 1 м/с ± 10%	від 1,5 до 10 м/с від 10 до 40 м/с
6. Максимальна швидкість приземного вітру (пориви) за минулі 10 та 2 хвилини	± 2 м/с ± 10%	від 3 до 10 м/с від 10 до 50 м/с
7. Атмосферний тиск QNH, QFE	± 0,5 гПа	від 600 до 1080 гПа
8.Температура повітря та температура точки роси	± 1º С	від -60 до +50º С
9. Відносна вологість повітря	± 5% при температурі вище 0º С ± 10% при температурі нижче 0º С	від 30 до 100 %

Примітка: Зазначена в таблиці 10.1 точність вимірів стосується тільки інструментальних вимірювань.

10.3.2. Комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи/ автоматизовані аеродромні метеорологічні станції, що встановлюються на ЗПС, які обладнані системами точного заходження на посадку категорій І, ІІ, ІІІА, повинні забезпечувати:

· автоматичний вимір, обробку результатів виміру і видачу до засобів відображення – дисплеїв, до ліній зв’язку та засобів реєстрації (архівації) значень дальності видимості на ЗПС, видимості, висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), параметрів вітру, атмосферного тиску, температури та вологості повітря (температури точки роси);

· ручне введення метеорологічних параметрів, що не вимірюються автоматично (кількість хмар, форма хмар для СВ та ТСU, атмосферні явища) їх обробку і автоматичну видачу до засобів відображення (дисплеї метеоспотерігачів, синоптиків та диспетчерів управління повітряним рухом) і до ліній зв'язку.

При розробці цих систем враховується людський фактор і передбачаються процедури резервування.

10.3.3. Вимірювачі метеорологічних величин, що працюють автономно, повинні забезпечити:

· безперервний вимір видимості, осереднення за 1 та 10 хв, реєстрацію виміряних значень і відображення їх на засобах відображення;

· безперервний або дискретний вимір висоти нижньої межі хмар, реєстрацію виміряних значень і відображення їх на засобах відображення;

· безперервний вимір параметрів вітру, осереднення за 2 та 10 хв напрямку та швидкості вітру, реєстрацію і відображення значень напрямку, середньої та максимальної швидкості на засобах відображення;

· безперервний вимір атмосферного тиску, реєстрацію виміряних значень і відображення його значень на засобах відображення.

10.3.4. Метеорологічні радіолокатори повинні задовольняти наступним вимогам:

· метеорологічний потенціал не менше 270дБ;

· узгодження між значеннями кута місця, що задаються з панелі управління приводом і фактичним положенням антени не повинне перевищувати  ±0.25;

· похибка орієнтування антени не повинна перевищувати ±1;

· помилка калібрування системи “ИЗО - ЭХО” не повинна перевищувати ±3дБ.

10.4. Склад метеообладнання

10.4.1. Мінімальний склад метеорологічного обладнання ЗПС (напрямків), обладнаних для неточного заходження на посадку і необладнаних ЗПС повинен відповідати вимогам таблиці 10.2, мінімальний склад метеорологічного обладнання ЗПС (напрямків), обладнаних для точного заходження на посадку категорій I, II, IIIА – вимогам таблиці 10.3.

Таблиця 10.2

Метеорологічне обладнання	ЗПС обладнаних для точного заходу на посадку, неточного заходу на посадку і необладнаних ЗПС класів
А, Б, В	Г	Д, Е
1	2	3	4
1.Вимірювачі-реєстратори видимості для одного і двох напрямків зльоту і посадки ЗПС, комплект	3 1) 7)	2 2)	-
2. Щити-орієнтири видимості, комплект: - для одного напрямку зльоту та посадки ЗПС - для двох напрямків зльоту та посадки ЗПС		1 4) 2 4)	1 4) 1 4)
3. Вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) для одного і двох напрямків зльоту та посадки ЗПС, комплект	1	1	1
4. Дистанційні вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості): - для одного напрямку зльоту та посадки ЗПС, комплект - для двох напрямків зльоту та посадки ЗПС, комплект	1 2	1 2	- 3) - 3)
5.Вимірювачі параметрів приземного вітру, комплект: - для одного напрямку зльоту та посадки ЗПС - для двох напрямків зльоту та посадки ЗПС	15) 2	15) 2	15) 1
6. Вимірювачі атмосферного тиску для одного і двох напрямків зльоту й посадки ЗПС, шт.	1	1	1
7. Вимірювачі температури вологості повітря для одного і двох напрямків зльоту та посадки ЗПС, комплект	1	1	1
8. Вітровий конус, комплект	1 6)	1 6)	1 6)
9.Засоби відображення (дисплеї), шт.	Кількість визначається згідно розділу 10.6	Кількість визначається згідно розділу 10.6	Кількість визначається згідно розділу 10.6
10.Засоби реєстрації	8)	8)	8)

1) На ЗПС класу В при фактичній довжині смуги 2000 м і менше допускається встановлення 2 вимірювачів-реєстраторів видимості.

2) Вимірювачі-реєстратори видимості для ЗПС класу Г є рекомендованими.

3) На ЗПС класів Д та Е для кожного напрямку посадки, обладнаного для неточного заходження на посадку за приладами, до складу устаткування рекомендується включати дистанційний вимірювач висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості).

4) На ЗПС класів Г, Д та Е, де є вимірювачі - реєстратори видимості, щити-орієнтири видимості можуть не встановлюватися.

5) На аеродромах, де топографічні або переважаючі погодні умови призводять до значних змін параметрів вітру на різних ділянках ЗПС, повинні встановлюватися додаткові вимірювачі параметрів вітру.

6) Устаткування використовується на аеродромах з необладнаними ЗПС, на інших аеродромах зазначене устаткування є рекомендованим ;

7) Допускається установка щитів-орієнтирів видимості по одному комплекту на кожний напрямок.

8) Визначаються експлуатаційною документацією.

Примітка:

Резерв метеообладнання за пунктами 1,3,4,5,6 колонки 1 таблиці 10.2 є рекомендованим у випадках, коли метеообладнання застаріле і має подовжений технічний ресурс(строк служби) та/або працює нестабільно. У випадках, коли аеродроми вищезазначених класів мають необладнані ЗПС, передбачається мінімальний склад метеообладнання для кожного напрямку зльоту та посадки, що відповідає вимогам колонки 4 таблиці 10.2. При наявності показових природних орієнтирів  для визначення видимості на ЗПС щити – орієнтири можуть не використовуватися.

Таблиця 10.3

Метеорологічне обладнання	Кількість напрямків зльоту і посадки ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку по категорії І, II, IIIА
	один	два
1	2	3
1. Спеціалізовані ЕОМ, що забезпечують автоматичне обчислення, обробку та видачу на засоби відображення і реєстрації видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), параметрів вітру, атмосферного тиску, температури і вологості повітря (точки роси), комплект	2, одна з них 1 резервна	2, одна з них 1 резервна
2. Первинні вимірювальні перетворювачі видимості, комплект	6, з них 3 резервні	6, з них 3 резервні
3. Первинні вимірювальні перетворювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), комплект	2, з них 1 резервний	4, з них 2 резервних
4. Первинні вимірювальні перетворювачі параметрів приземного вітру, комплект	2, з них 1 резервний	4, з них 2 резервних
5. Первинні вимірювальні перетворювачі атмосферного тиску, комплект	2, з них 1 резервний	2, з них 1 резервний
6. Первинні вимірювальні перетворювачі температури і вологості повітря, комплект	2, з них 1 резервний	2, з них 1 резервний
7. Засоби відображення метеоінформації (дисплеї), шт.	Кількість визначається згідно розділу 10.6	Кількість визначається згідно розділу 10.6
8. Засоби реєстрації метеоінформації,  шт.	2, з них 1 1) резервний	2, з них 11) резервний

Примітка.Спеціалізовані ЕОМ з прикладним програмним забезпеченням можуть використовуватися як засоби реєстрації та архівації поточних показань дистанційних вимірювачів метеорологічних величин та відповідним чином оброблених метеорологічних параметрів, що відображаються на погодних дисплеях систем/станцій та передаються до ліній зв’язку.