Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів України (стр. 12 )

2. В комплексних автоматизованих метеорологічних вимірювальних системах / автоматизованих аеродромних метеорологічних станціях визначається видимість з авіаційною метою.

10.4.2. На аеродромах с 2-ма і більше ЗПС допускається встановлення спільного для цих ЗПС метеообладнання, при умові виконання вимог розділу 10.5. стосовно розміщення метеорологічного обладнання відносно кожної ЗПС.

10.5. Розміщення метеообладнання

10.5.1. Вимірювачі-реєстратори видимості повинні встановлюватися:

· первинні вимірювальні перетворювачі видимості – на відстані 300±200 м від порогів ЗПС в сторону середини і біля середини ЗПС ±100 м від траверза середини, на відстані не більш 120 м від вісі ЗПС (допускається до 180 м); на висоті 1,5 - 5 м над ЗПС - основний блок і 5±1 м допоміжний.

Примітка. При визначенні місця розташування вимірювачів для конкретної ЗПС варто враховувати її довжину та місцеві особливості, пов'язані з можливими локальними погіршеннями видимості.

· пульти керування (покажчики) і реєстратори  в робочому приміщенні метеоспостерігачів.

10.5.2. Щити-орієнтири видимості повинні встановлюватися уздовж ЗПС від спеціально визначеного для спостережень місця на відстанях 400, 800, 1000, 1500 і 2000 м і на інших відстанях, що відповідають експлуатаційним мінімумам зльоту і посадок ПС, зазначених в Інструкції з виконання польотів на аеродромі, але не більш 2000 м.

10.5.3. Розміри щитів-орієнтирів повинні бути не менше:

· 1,5 х 1,5 м для щитів, що установлені на відстані до 800 м;

· 2,5 х 2,0 м для щитів, що установлені на відстані від 800 до 1500 м;

· 3,0 х 2,0 м для щитів, що установлені  на відстані від 1500 м і більше.

10.5.4. Щити-орієнтири видимості повинні бути пофарбовані:

· у чорний і білий кольори (у вигляді чотирьох, розташованих у шаховому порядку, клітин), якщо вони з місця спостереження проектуються на височину, гору, ліс і інші об'єкти;

· у чорний колір, якщо вони з місця спостереження проектуються на тлі неба.

10.5.5. Для визначення видимості у темний час доби на щитах-орієнтирах повинні встановлюватися одиночні джерела світла (електролампочки потужністю 60 ват) із посекційним або роздільним умиканням (вимиканням) з місця спостереження.

10.5.6. Вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) повинні встановлюватися:

· первинні вимірювальні перетворювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) - на  відстані не більше ніж 50 м від робочого приміщення метеоспостерігачів;

· пульти керування (покажчики) та реєстратори - у робочих приміщеннях метеоспостерігачів.

10.5.7. Дистанційні вимірювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) повинні встановлюватися:

· первинні вимірювальні перетворювачі висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості) - на БПРМ;

· пульти керування (покажчики) та реєстратори - у робочому приміщенні метеоспостерігачів;

·

10.5.8. Вимірювачі параметрів приземного вітру повинні встановлюватися:

· первинні вимірювальні перетворювачі параметрів вітру –на відстані 300±200м від порогів ЗПС в сторону середини і на відстані не більш 200 м від осьової лінії ЗПС на щоглах /стовпах на висоті 8-10 м над ЗПС;

· пульти керування (покажчики) та реєстратори параметрів вітру - у робочих приміщеннях метеоспостерігачів.

Вітровий конус повинен встановлюватися таким чином, щоб його було видно з ПС, що знаходиться в польоті, або на робочій площі аеродрому так, щоб на нього не впливали зрушення вітру, що створюються за рахунок близько розташованих об’єктів.

Примітка: На ЗПС класів Д та Е вимірювальні перетворювачі параметрів приземного вітру повинні встановлюватися на відстані не більше 200 м від осьової лінії ЗПС (відстань від кінців ЗПС не регламентується).

10.5.9. Вимірювачі атмосферного тиску повинні встановлюватися в робочому приміщенні метеоспостерігачів.

10.5.10. Вимірювачі температури і вологості повітря повинні встановлюватися на метеомайданчику.

10.5.11. Метеорологічні радіолокатори повинні встановлюватись в районі аеродрому. При розміщенні двох або кількох аеродромів в зоні радіусом до 50км допускається установка МРЛ на одному з цих аеродромів. Дані вимірів метеорологічних локаторів, встановлених на цивільних аеродромах, повинні забезпечити єдине радіолокаційне поле на території України.

10.5.12. Комплексні автоматизовані метеорологічні вимірювальні системи/автоматизовані аеродромні метеорологічні станції повинні встановлюватися таким чином:

· спеціалізовані ЕОМ (основний та резервний) та контрольний погодний дисплей - у робочому приміщенні метеоспостерігачів;

· первинні вимірювальні перетворювачі - відповідно до п. п. 10.5.1, 10.5.7, 10.5.8, 10.5.9 і 10.5.10;

· засоби реєстрації (архівації) метеоінформації - у робочих приміщеннях метеоспостерігачів.

10.6. Передача, реєстрація і відображення метеоінформації

10.6.1. Для ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку і посадок по категоріях I, II, і IIIА, метеоінформація, зазначена в п. 10.6.5, повинна передаватися на засоби відображення (дисплеї), які забезпечують її зчитування, відображення і друкування. Дисплеї встановлюються на робочих місцях диспетчерів управління повітряним рухом відповідно до таблиці 10.4, у робочих приміщеннях синоптиків і метеоспостерігачів (контрольний погодний дисплей).

Для ЗПС, обладнаних для неточного заходу на посадку метеоінформація, зазначена в п. 10.6.4, повинна передаватися на засоби відображення (дисплеї), які забезпечують її зчитування, відображення і друкування. Дисплеї встановлюються на робочих місцях диспетчерів управління повітряним рухом відповідно до
таблиці 10.4.

Таблиця 10.4.

Назва органів ОПР	АДВ	ДОП	ДОП PAR
Кількість засобів відображення	1*	1*	1*

*кількість дисплеїв визначається на кожному аеродромі  в залежності від структури органів ОПР.

При розміщені відповідних робочих місць диспетчерів АДВ в одному приміщені (залі) допускається встановлення єдиного для цих диспетчерських органів засобів відображення метеоінформації на аеродромі.

Резервним засобом передачі метеоінформації від пунктів спостережень до  робочих місць диспетчерів управління повітряним рухом повинен бути гучномовний зв’язок (ГМЗ) і телефонний зв’язок.

10.6.2. Для необладнаних ЗПС засоби відображення метеоінофрмації є рекомендованими. Метеоінформація передається з пунктів спостережень органам ОПР за допомогою гучномовного і телефонного зв'язку.

10.6.3. При наявності на аеродромі автоматизованих радіометеорологічних спостережень, дані МРЛ передаються на засоби відображення (дисплеї) на робочі місця диспетчерів управління повітряним рухом.

10.6.4. На дисплеях при використанні автономних дистанційних вимірювачів повинні відображатися результати регулярних або спеціальних метеорологічних спостережень, що, як правило, відповідають робочому курсу посадки. Ці дані повинні включати такі метеорологічні параметри:

· час спостереження;

· напрямок приземного вітру (з урахуванням магнітного схилення, яке складає на аеродромі 5 і більше);

· середню швидкість приземного вітру;

· максимальну швидкість приземного вітру (пориви);

· мінімальну видимість (у відповідних випадках розподіл вимірювань вздовж ЗПС)

· розраховані значення дальності видимості на ЗПС вздовж ЗПС;

· явища погоди, їх інтенсивність та близькість;

· кількість хмар (загальну та нижнього шару);

· висоту нижньої межі хмар (вертикальну видимість);

· тиск QNH та тиск QFE;

· температуру повітря;

· температуру точки роси;

10.6.5. На дисплеях комплексних автоматизованих метеорологічних вимірювальних систем / автоматизованих аеродромних метеорологічних станціях повинні відображатися:

а) останнє місцеве регулярне зведення або останнє місцеве спеціальне зведення по аеродрому з прогнозом на посадку; чинні попередження по аеродрому згідно визначених форматів, поточні метеорологічні параметри на аеродромі, репрезентативні для зони зльоту та посадки ПС, а саме:

· час спостереження;

· напрямок приземного вітру (з урахуванням магнітного схилення, яке складає на аеродромі 5 і більше);

· середня швидкість приземного вітру;

· значні зміни швидкості та напрямку приземного вітру;

· мінімальна видимість (у відповідних випадках розподіл вимірювань вздовж ЗПС);

· розраховані значення дальності видимості на ЗПС вздовж ЗПС;

· висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість);

· тиск QNH та тиск QFE;

· температура повітря;

· температура точки роси;

· явища погоди, їх інтенсивність та близькість;

· кількість хмар у шарах;

· форма хмарності (тільки для СВ та ТСU).

10.6.6. Засоби відображення метеорологічної інформації (дисплеї) в органах ОПР встановлюються та обслуговуються аеродромними метеорологічними органами.

10.6.7. Всі засоби радіомовного зв'язку з органами ОПР (телефон, ГМЗ), ДВЧ - радіомовні передачі (АТІS та такі, що не відносяться до них) повинні підлягати автоматизованому запису наземними засобами об’єктивного контролю (наприклад, магнітофонним звукозаписом). Метеорологічна інформація, що передається на засоби відображення, реєструється на засобах реєстрації.

10.6.8. Лінії зв'язку, призначені для передачі сигналів від первинних вимірювальних перетворювачів метеорологічних параметрів до покажчиків (реєстраторів), а також для передачі метеоінформації на засоби відображення, повинні задовольняти вимогам, що викладені в експлуатаційній документації на тип метеообладнання, що має зазначатися в акті перевірки ліній зв’язку.

10.6.9. При забезпеченні посадки ПС на ЗПС, обладнаних для точного заходу на посадку категорій II і IIIА інформація щодо дальності видимості на ЗПС, видимості, висоти нижньої межі хмар (вертикальної видимості), параметрів вітру, температури повітря/точки роси та атмосферного тиску повинні передаватися автоматично на засоби відображення (дисплеї) з оновленням через 1 хв.

В комплексних автоматизованих метеорологічних вимірювальних системах / автоматизованих аеродромних метеорологічних станціях час передачі метеорологічних параметрів на засоби відображення (дисплеї) не повинен перевищувати 15 сек. після закінчення обробки вимірювань (спостережень).

11. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

11.1. Електропостачання аеродромів

11.1.1. Електропостачання аеродромів, що мають у своєму складі ЗПС точного заходу на посадку I, II, III категорій, повинно здійснюватися не менше чим від двох зовнішніх незалежних джерел.

При подачі електроенергії в аеропорт від зазначених джерел тільки по двох лініях електропередачі і при виході однієї з них із ладу (або одного з джерел) пропускна спроможність іншої лінії з урахуванням припустимого її перевантаження повинна забезпечувати передачу електроенергії як для всіх залучених до неї електроспоживачів, так і для електроспоживачів особливої групи першої категорії і першої категорії, що до цього одержували електроенергію по лінії електропередачі яка вийшла з ладу.

При наявності декількох ліній електропередач від кожного з зазначених джерел пропускна спроможність цих ліній повинна дозволяти в умовах відмов перерозподіл зазначеного навантаження.

Примітка. Під незалежним джерелом електропостачання электроприймача або групи электроприймачів розуміється джерело електроживлення, на якому зберігається напруга і номінальна якість електроенергії при зникненні її на іншому або інших джерелах електроживлення цих электроприймачів.

11.1.2. При відсутності в районі аеродрому зовнішніх джерел, електропостачання його об'єктів повинно здійснюватися від електростанції аеропорту з кількістю встановлених агрегатів не менше двох.

11.2. Електроживлення об'єктів аеродрому

11.2.1. Категорія приймачів електроенергії по ступеню надійності електропостачання і максимально припустимому часу перерви в їхньому електроживленні повинні відповідати значенням, наведеним у табл.11.1.

Категорія надійності електроживлення пристроїв дистанційного керування, контролю і відображення інформації повинна бути не нижче категорії надійності електропостачання радіосвітлотехнічного обладнання.

Примітки:

1. Резервування джерел електроживлення здійснюється на щитах гарантованого електроживлення (ЩГЖ).

2. Нормативні вимоги по ступеню надійності електропостачання ставляться до щита гарантованого електроживлення даного об'єкта.

3. При визначенні категорії надійності електропостачання повинні враховуватися зазначені в пп.11.2.2 і 11.2.3 хімічні джерела, встановлені після ЩГЖ.

4. ЩГЖ повинен розташовуватися або в будинку де встановлені електроприймачі, або в окремо розташованих ТП, або в агрегатній даного об'єкта.

5. Прийнятні методі переключення на резервне джерело електропостачання, що забезпечують припустимий час перерви в електропостачанні, наведені у додатку 16.

11.2.2. Електроживлення приймачів електроенергії особливої групи першої категорії (табл.11.1) повинно здійснюватися не менше чим від трьох незалежних джерел в одному із таких варіантів:

1) двох зовнішніх джерела по двох кабельним лініям через два трансформатори та автономне джерело живлення, що резервує обидва зовнішні незалежних джерела;

2) одного зовнішнього джерела і двох взаємозамінних автономних джерел живлення, що забезпечують резервування зовнішнього джерела;

3) одного зовнішнього джерела, одного автономного дизель-електричного агрегату і хімічного джерела струму, що забезпечує роботу технологічного обладнання на протязі 2 годин;

4) двох зовнішніх джерел по двом кабельним лініям через два трансформатори і хімічне джерело струму, що забезпечує роботу технологічного обладнання на протязі 2 годин.

Примітка. Під автономним джерелом електроживлення розуміється джерело електроенергії (дизель-електричний агрегат, акумулятор та інше.), приєднане або до щита гарантованого електроживлення, або безпосередньо до электроприймачів (обладнанню), потужність якого забезпечує максимальне навантаження всього підключеного до нього радіотехнічного, світлосигнального й (або) метеорологічного обладнання.

При варіантах 1 і 4 потужність кожного трансформатора і пропускної спроможності кожної лінії електропередачі з урахуванням припустимого перевантаження повинні забезпечувати максимум електричних навантажень усіх залучених до даної ТП споживачів електроенергії.

Низьковольтні шини рекомендується секціонувати, а для автоматичного включення резервного джерела електроживлення повинні бути встановлені пристрої АВР по низькій напрузі (0,4 кВ), які повинні забезпечувати переключення електроживлення з одного зовнішнього джерела на інший не більш ніж за 1 сек.

Для варіанта 1 повинні забезпечуватися запуск і вихід на робочий режим автономного дизель-електричного агрегату за час не більш 15 с з моменту зникнення напруги на будь-якому із двох зовнішніх джерел.

Час перерви подачі електроенергії при переході електроживлення споживачів із зовнішнього джерела на автономний дизель-електричний агрегат, що вийшов на робочий режим, або з дизель-електричного агрегату на зовнішнє джерело повинно бути не більш 1 сек.

При варіанті 2 автономні дизель-електричні агрегати повинні забезпечувати використання будь-якого з них у якості основного джерела з автоматичним резервуванням його зовнішнім джерелом з переходом на зовнішнє джерело за 1 час не більш 1сек і резервування зовнішнього джерела з переходом на автономний дизель-електричний агрегат за час не більш ніж 15 с.

При варіанті 3 автономні дизель-електричні агрегати повинні забезпечувати автоматичне резервування зовнішнього джерела, при цьому хімічні джерела повинні працювати в буферному режимі або їхній автоматиці повинна забезпечувати перехід електроживлення на хімічне джерело і потім на автономний дизель-генератор, що запустився, за час, що не перевищує зазначений в табл.11.1.

11.2..3. Електроживлення приймачів електроенергії першої категорії повинно здійснюватися не менше ніж від двох незалежних джерел: одного зовнішнього й одного автономного дизель-електричного агрегату. У якості автономного незалежного джерела для МРМ допускається використання хімічних джерел струму, що забезпечують роботу технологічного обладнання не менше 6 годин.

11.2..4. Електроприймачі другої категорії повинні забезпечуватися електроенергією від двох незалежних джерел електроживлення, одним із яких може бути дизель-електричний агрегат, автоматизований по першому ступеню.

Нормативний час допустимої перерви у живленні цих електроприймачів приймається по необхідному часу його відновлення черговим персоналом на кожному об'єкті, відповідно до часу, зазначеному в інструкціях із резервування.

На аеродромах класів Д, Е електроживлення електроприймачів другої категорії допускається здійснювати від одного зовнішнього незалежного джерела або місцевої електростанції й одного пересувного резервного дизель-електричного агрегату, який використовується для зазначених електроприймачів.

11.2.5. Електротехнічне обладнання повинно забезпечувати автоматичне переключення радіотехнічного, світлосигнального і метеорологічного обладнання (за винятком метеорологічного радіолокатора) з основного на резервне джерело їх електропостачання при відмові основного джерела.

11.2.6. Контрольно-вимірювальна апаратура, що використовується в процесі експлуатації електротехнічного обладнання, повинна проходити метрологічну перевірку.

11.2.7 Технічна експлуатація електрообладнання повинна здійснюватись відповідно до експлуатаціонної документації.

11.3. Автономне електроживлення

11.3.1. Автономні дизель-електричні агрегати повинні бути автоматизовані по другій-третій ступенях.

Потужність кожного агрегату повинна забезпечувати максимальне навантаження всіх підключених до даного об'єкту електроприймачів особливої групи першої категорії і першої категорії, а також електроспоживачів, що забезпечують нормальні умови їхньої роботи й обслуговування.

Дизель-электричний агрегат може розташовуватися як безпосередньо на даному об'єкті, так і на будь-якому іншому об'єкті ССО та РТЗ.

Живлення електроприймачів особливої групи першої категорії від агрегату, встановленого на іншому об'єкті, повинно здійснюватися окремою кабельною лінією, прокладеною до об'єкту, де встановлені ці електроприймачі.

Живлення електроприймачів першої категорії по двохпроменевій низьковольтній (0,4 кВ) схемі між об'єктом, у якому знаходиться даний агрегат, і об'єктом, у якому встановлені ці електроприймачі, може здійснюватися без прокладки окремого кабелю.

11.4. Електричні мережі

11.4.1. Подача електроенергії від ЩГЖ, розташованого в окремій ТП або агрегатній, до об'єкту з електроприймачами особливої групи першої категорії та першої категорії повинна здійснюватися не менше ніж по двох взаєморезервуючих кабельних ЛЕП.

11.4.2. До низьковольтних щитів гарантованого електроживлення радіотехнічного, світлосигнального і метеорологічного обладнання забезпечення польотів повинні підключатися тільки споживачі, що забезпечують роботу та обслуговування цих об'єктів.

Таблиця 11.1

Вимоги до електропостачання об'єктів

№ п/п	Найменування об'єкта (електроприймача)	На ЗПС (напрямку) неточного заходу на посадку та на необладнаній ЗПС	На ЗПС (напрямку) точного заходу на посадку I категорії	На ЗПС (напрямку) точного заходу на посадку II і III категорій
Категорія електро приймача	Припустимий час перерви в електро-постачанні, сек	Категорія електро приймача	Припустимий час перерви в електро - постачан-ні, сек	Категорія електро приймача	Припустимий час перерви в електро- постачанні, сек
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Світлосигнальне обладнання (ССО):
- для забезпечення посадки і зльоту	І 1	60	ОГ	15 2	ОГ	1
- для забезпечення руління по аеродрому: а) бічні вогні РД і аеродромні знаки;	І 1	60	І	15	1	15
б) стоп вогні, осьові вогні РД	_	_	_	_	ОГ	1
2	ОСП (БПРМ, ДПРМ)	I	60	I	60	I	60
3	РМС:
- КРМ	І	60	1 3	15 4	ОГ	0
- ГРМ	І	60	1 3	15 4	ОГ	0
- внутрішній МРМ	-	-	-	-	І	1
- ближній МРМ	І	60	І	60 4	І	1
- дальній МРМ	І	60	І	60 4	І	10 4
1	2	3	4	5	6	7	8
4	Органи ОПР: - засоби авіаційного повітряного зв'язку;	І 1	1	ОГ	1	ОГ	1
- диспетчерські пульти і засоби наземного авіаційного зв'язку	І 1	60	ОГ	15 2	ОГ	1
5	Метеообладнання	І 1, 5	60	І 5	60	І 5	60
6	Об'єкти радіолокаційного контролю і радіонавігації: - ОРЛ-А, ПРЛ	І 6	60	І	60	І	60
- РЛС ОЛП	-	-	-	-	І	І 7
- АРП	І 1, 5	60	І	60	І	60
- МРЛ	ІІ	-	ІІ	-	ІІ 8	60
- ОПРС (ДПРС)	ІІ	-	І	60	І	60
- РСБН	І 6	60	І 6	60	І 6	60
- VOR	І	60 4	І	60 4	І	60 4
- DME/N	І	60 4	І	60 4	І	60 4
7	Обчислювальний центр аеродромної АС УВС	-	-	ОГ	По Сертифікаційній документації заводу виробника	ОГ	По Сертифікаційній документації заводу - виробника
8	Радіоцентри: - ПРЦ - ПрРЦ	І 1 І 1	60 60	I I	60 60	I I	30 30
9	Загороджувальні вогні аеродромних перешкод	І 5	60	І 5	60	І 5	60
10	Охоронне освітлення, освітлення зон перонів на яких здійснюється обслуговування пасажирів	І 5	60	І 5	60	І 5	60

1 При двох уводах електроенергії на об'єкт від зовнішніх незалежних джерел електропостачання на аеродромах класів Г, Д, Е встановлення автономних агрегатів допускається не передбачати. При обладнанні зазначених аеродромів вогнями малої інтенсивності час перерви для ССО 120 сек.