Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів України (стр. 14 )

- телефонним зв’язком від АТС аеропорту з виходом на міську телефонну мережу;

- прямим телефонним або радіозв’язком з пунктом зв’язку пожежної охорони МНС України;

- радіозв’язком з аеродромними ПА;

- радіозв’язком з транспортним засобом (автомобілем) для забезпечення керівника аварійно-рятувальними роботами.

13.3.7. На аеродромі повинна бути аварійно-рятувальна станція (станції) (далі АРС) для розміщення і забезпечення чергування персоналу ПРР, пожежних автомобілів і інших аварійно-рятувальних засобів. Аварійно-рятувальні станції повинні бути оснащені:

- прямим зв’язком з диспетчерськими пунктами АДВ (старту, руління, посадки);

- прямим зв’язком між будівлями АРС, пожежним депо;

- звуковою сигналізацією тривоги. Можливість включення сигналу тривога повинна бути забезпечена з диспетчерських пунктів АДВ (старту, руління, посадки), з пункту централізованого нагляду та наглядових пунктів АРС.

13.3.8. На аеродромі повинний бути, принаймні, подвійний запас піноутворювача відносно до кількості указаної в таблиці 13.1 і не менше двох джерел протипожежного водопостачання для заправлення ПА водою.

13.3.9. Стоянки ПС повинні оснащуватися (принаймні, на час виконання робіт на ПС), вогнегасниками з розрахунку не менше одного вогнегасника на дві стоянки. Вогнегасник повинний мати запас ВГР не менше 40 кг і можливість переміщення і приведення в дію одною людиною.

Допускається заміна одного вогнегасника декількома, сумарний запас ВГР у котрих не менше 40 кг.

13.4. Аварійно-рятувальні засоби

13.4.1. На аеродромі повинний бути аварійно-рятувальний автомобіль (транспортний засіб), що вибирається із врахуванням географічних і кліматичних умов місцевості, для проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт у районі аеродрому, і такий, що забезпечує доставку пошуково-рятувальної групи й аварійно-рятувального спорядження до місця події.

Допускається забезпечення автомобілем (транспортним засобом) і спорядженням за планами взаємодії з іншими організаціями і підприємствами.

Примітка. Перелік основного аварійно-рятувального спорядження для проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт у районі аеродрому приведений у додатку 19.

13.4.2. На аеродромі повинний бути санітарний автомобіль і фургон-причіп з транспортним засобом для його буксирування.

Примітка. Перелік спорядження і устаткування санітарного автомобіля і фургона-причіпа для проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт у районі аеродрому викладено у правилах медичного забезпечення польотів цивільної авіації України.

13.4.3. На аеродромі повинні бути транспортні засоби для евакуації потерпілих з місця події.

Допускається забезпечення транспортними засобами по планах взаємодії з іншими організаціями і підприємствами.

13.4.4. Аеродром /вертодром, де зліт або посадка виконується над водним простором (море, велике озеро, водоймище), повинний бути забезпечений плавучими транспортними засобами (катера, моторні човни), укомплектованими:

- засобами повітряного електрозв'язку з САОЦ і ПКП;

- устаткуванням для освітлення місця робіт на воді;

- звуковими і світловими сигнальними пристроями;

- індивідуальними і груповими плавзасобами в кількості, що відповідає пасажиромісткості самого великого ПС, що здійснює польоти на аеродромі/вертодромі.

Допускається забезпечення плавучими транспортними засобами по планах взаємодії з іншими організаціями і підприємствами.

14. АЕРОНАВІГАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ

Забезпечення аеронавігаційною інформацією на аеродромі повинне здійснюватися відповідно до Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією.

На сертифікованому аеродромі персоналу, який пов'язаний з виконанням польотів, включаючи льотні екіпажі, повинна надаватися аеронавігаційна інформація, яка є необхідною для забезпечення безпеки й ефективності аеронавігації на етапах маршрутів, що починаються від даного аеродрому. Ця інформація повинна включати об'єднаний пакет аеронавігаційної інформації, а також карти і схеми.

Для забезпечення аеронавігаційною інформацією користувачів аеродрому на авіапідприємстві повинен бути відповідний структурний підрозділ, який через взаємодію з іншими службами, що забезпечують польоти на аеродромі своєчасно повідомляє САІ про фактичний стан аеродрому, режим роботи засобів зв’язку та радіотехічного забезпечення польотів, порядку виконання польотів.

15. ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

У рамках проведення сертифікації аеродрому, визначається відповідність організації ОПР та обладнання ОПР вимогам нормативно-правових документів у галузі обслуговування повітряного руху.

16. ПРОГРАМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ АЕРОДРОМУ

Авіапідприємства (аеропорт, авіакомпанії базування, провайдери обслуговування повітряним рухом, аеронавігаційної інформації, метеорологічного забезпечення, паливозаправлення і обслуговування літаків та ін.), повинні сформулювати в своїх договірних документах правила забезпечення безпеки польотів, використання аеродрому цивільними повітряними судами.

Примітка. Інструктивний матеріал відносно системи забезпечення безпеки аеродрому наведено в Doc 9774 „Руководство по сертификации аэродромов”.

Додаток 1

до розділу 5 Сертифікаційних вимог до цивільних аеродромів України

ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ ЗПС У СТАНДАРТНИХ УМОВА

1. Для визначення класу ЗПС необхідно визначити довжину ЗПС в стандартних умовах. Довжина ЗПС в стандартних умовах ( Lст.) визначається згідно формули

Lст. =	Lф.
Kp Kt Ki

Де Lф – фактична довжина ЗПС, м; визначається по виконавчій документації (на будівництво або реконструкцію ЗПС), і в разі її відсутності – згідно матеріалів обстеження аеродрому, що проводить науково-дослідна або проектна організація, що має ліцензію на проведення цього виду робот;

Kp – коефіцієнт, що враховує висоту ЗПС над рівнем моря, м:

Kp= 1+2,33 *Нзпс

(Нзпс – найвища точка поверхні ЗПС)

Kt – коефіцієнт, що враховує температуру повітря на аеродромі:

Kt = 1 + 0,01 (t розр – t ст.)

t розр=1,07 t 13 - 3° - розрахункова температура повітря на аеродромі, °С;

t 13 – середньомісячна температура повітря на аеродромі о 13 годині самого спекотного місяця за рік, °С; приймається згідно кліматологічного довідника;

t ст. – температура стандартної атмосфери відносно висоти розташування аеродрому над рівнем моря, °С; приймається згідно графіку наданому на Мал. Д.1.1.

Ki - коефіцієнт, що враховує середній ухил ЗПС, визначається згідно формул:

Lф ≤ 1000м Ki = 1 + 5 i сер

Lф > 1000м Ki = 1 + 9 i сер

i сер – середній поздовжній ухил ЗПС, визначається відношенням різниці відміток висот кінців ЗПС до фактичної довжини ЗПС, відмітка висот кінців визначається по виконавчому профілю ЗПС.

Клас ЗПС визначається в результаті порівняння фактичної довжини ЗПС, зведеної до стандартних умов, з класифікаційними довжинами ЗПС в стандартних умовах, вказані в табл.5.1.

Мал. Д.1.1. Залежність температури стандартної атмосфери

від висоти розташування аеродрому над рівнем моря.

Додаток 2

до пунктів 6.1.1 та 6.5.1 Сертифікаційних вимог до цивільних аеродромів України

ВИЗНАЧЕННЯ НАЯВНИХ ДИСТАНЦІЙ

1. Якщо на ЗПС не передбачається кінцева смуга гальмування та/або вільна зона, а поріг розташований наприкінці ЗПС, тоді звичайно чотири наявні дистанції повинні дорівнюватися довжині ЗПС, як зазначено на Мал. Д.2.1,А.

2. Якщо на ЗПС передбачається вільна зона (ВЗ), то НДЗ буде включати вільну зону, як зазначено на Мал. Д.2.1.Б.

3. Якщо на ЗПС передбачається кінцева смуга гальмування (КСГ), то НДПЗ буде включати КСГ, як зазначено на Мал. Д.2.1,В.

4. Якщо на ЗПС є зміщений поріг, то НПД зменшується на розмір зміщення порогу ЗПС, як зазначено на Мал..1,Г. Зміщений поріг ЗПС впливає тільки на НПД для заходу на посадку, які виконувались у напрямку даного порога ЗПС. Всі наявні дистанції для польотів у зворотньому напрямку можуть залишаються незмінними.

5. На Мал. Д.2.1, Б, В і Г показані ЗПС із вільною зоною, КСГ або зі зміщеним порогом ЗПС відповідно.

Якщо є декілька зазначених особливостей, то змінам піддаються декілька наявних дистанцій - однак, ці зміни будуть проводитися за зазначеним вище принципом. (Мал. Д.2.1,Д).

Приклад, що показує наявність усіх зазначених особливостей, наведений на Мал. д.2.1,Е.

Мал. Д.2.1. Визначення наявних дистанцій

ЗПС	НДР	НДПЗ	НДЗ	НПД
м	м	м	м
09	2000	2300	2580	1850
27	2000	2350	2350	2000
17	-*	-*	-*	1800
35	1800	1800	1800	-*

-* ЗПС 17 для зльоту та ЗПС 35 для посадки не використовується

5. У випадку, коли біля кінця ЗПС є складний рельєф місцевості або перешкоди, що не дозволяють забезпечити необхідну довжину спланованої частини льотної смуги за ії кінцем, з метою забезпечення безпеки польотів необхідно скоротити наявні дистанції (Мал..2).

Мал. Д.2.2. Скорочення наявних дистанцій

На наведеному на Мал. Д.2.2 прикладі недалеко від кінця ЗПС знаходиться яр і довжина спланованої частини ЛС за кінцем ЗПС досягає тільки 50 м, тому НДР, НДПЗ, НПД встановлюються таким чином, щоб відстань від їх кінців була не менша 150 м від кінця ЗПС.

Додаток 3

до підпункту 6.1.7 Сертифікаційних вимог до цивільних аеродромів України

ТИМЧАСОВІ ПЕРЕШКОДИ НА ЛЬОТНОМУ ПОЛІ

"Тимчасова перешкода" означає: знаходження поблизу ЗПС (РД) механізмів і матеріалів, які використовуються для робіт, пов'язаних із розвитком або технічним утриманням аеродрому, тимчасові траншеї, земляні вали та ін., а також повітряне судно, що втратило спроможність рухатися.

1. До початку проведення будь-яких робіт на льотній смузі і поблизу РД експлуатант аеродрому повинен завчасно дати відповідне попередження в документи аеронавігаційної інформації, а також, при необхідності, ввести обмеження і здійснити заходи відносно забезпечення безпеки польотів повітряних суден на аеродромі.

2. Уздовж ЗПС виділяються три зони проведення робіт (Мал. Д.3.1)

ЗПС

ЗОНА 1

ЗОНА 2

ЗОНА 3

Мал. Д.3.1. Зони проведення робіт поблизу ЗПС.

Зона 1 знаходитися в межах: 20 м від краю ЗПС - для аеродромів усіх класів.

Зона 2 знаходитися в межах: від зовнішнього краю зони 1 до межі спланованої частини ЛС.

Зона 3 знаходитися в межах: від краю спланованої частини ЛС до межі ЛС.

3. Зона 1.

3.1. Робота в цій зоні може проводитись в один і тойже час тільки на одній стороні ЗПС. Площа перешкоди не повинна перевищувати 9 м2, однак, як виняток, припускається улаштування вузьких траншей площею не більше 28 м2. Будь-яка перешкода повинна бути обмежена по висоті з метою забезпечення запасу між нею і гвинтом або гондолою двигуна з урахуванням типів повітряних суден, що використовують цей аеродром. У будь-якому випадку висота перешкоди над землею не повинна перевищувати 1 м. Купи землі або уламки, що можуть ушкодити повітряне судно чи двигуни, повинні бути усунені. Канави і ями повинні бути якомога швидше засипані з пошаровим ущільненням ґрунту.

3.2. Під час використання ЗПС ніяке обладнання або транспортний засіб не повинен знаходитися в цій зоні.

3.3. При перебуванні в цій зоні повітряного судна, що втратило спроможність рухатися, ЗПС повинна бути закрита.

4. Зона 2.

4.1. У цій зоні проведення робіт, при сухій ЗПС і бічній складовій вітру не більш 5 м/сек., не обмежується за умови, що земляні роботи або протяжність вийнятого ґрунту в напрямку, паралельному ЗПС, зводиться до мінімуму. Висота вийнятого ґрунту не повинна перевищувати 2 м над поверхнею землі.

4.2. Все будівельне обладнання, яке використовується в цій зоні, повинно бути пересувним.

4.3. Під час заходу на посадку ПС із використанням інструментальної системи посадки ILS (СП) ніяке обладнання або транспортний засіб не повинен знаходитись в цій зоні.

4.4. При перебуванні в цій зоні повітряного судна, що втратило спроможність рухатися, ЗПС повинна бути закрита.

4.5. По можливості, при виконанні робіт у зоні 2 варто прагнути до забезпечення вимог щодо тимчасових перешкод, оголошених для 1 зони, що особливо суттєво при значній інтенсивності використання ЗПС, великій тривалості виконання робіт і в умовах гірших, ніж зазначених у п. 4.1.

5. Зона 3.

5.1. Обмежень у відношенні робіт, які виконуються в даній зоні, немає. Однак, робота та транспортні і будівельні засоби, які використовуються при її виконанні не повинні створювати перешкоди у роботі радіонавігаційних засобів.

Примітка: Обладнання і механізми, що використовуються для роботи та видалені з льотної смуги, рекомендується розташовувати таким чином, щоб не порушувати перехідні поверхні, визначені у розділі 3 дійсних сертифікаційних вимог.

5.2. У випадку проведення робіт у зонах, що примикають до кінців ЗПС, експлуатант аеродрому повинен у максимально використовувати запасні ЗПС, скорочення наявних дистанцій та/або зміщення порогу для того, щоб перешкода не виступала за відповідну поверхню заходу на посадку і не була перешкодою у випадку перерваного або продовженого зльоту.

5.3. До початку робіт необхідно провести нараду між експлуатантом аеродрому та виконавцем робіт для узгодження порядку виконання робіт, в якому повинні бути передбачені наступні питання:

5.3.1. Забезпечення контролю за будівельними машинами для безперешкодного руху повітряних суден.

5.3.2. Розробка графіка будівельних робіт для максимального використання періодів найменьшого руху повітряних суден.

5.3.3. Усунення виданеного грунту, зберігання будівельних матеріалів та обладнання, а також стан робочого місця в кінці роботи.

5.4. Тимчасові перешкоди біля РД.

5.4.1. При розгляданні можливості виконання робіт біля РД експлуатант аеродрому враходувати типи повітряних суден, що експлуатуються на аеродромі і наявність запасних наземних маршрутів руління, що дозволяють запобігти руління по РД, поблизу якої знаходиться перешкода.