Формування комунікативної особистості в умовах акмеологічного простору уроку (стр. 1 )

Рівненський навчально-виховний комплекс «Колегіум»

Досвід роботи

вчителя української мови і літератури

Рівненського НВК «Колегіум»

Мороз Ольги Кіндратівни

, Формування комунікативної особистості в умовах акмеологічного простору уроку. Науково-методичний посібник. – Рівне, 20с.

Рецензенти:

Піддубний М. М. – завідувач кабінету рідної мови, української та світової літератури

В. – заступник директора з науково-методичної роботи НВК «Колегіум»

– заступник директора з виховної роботи НВК «Колегіум»

Схвалено науково-методичною радою Рівненського НВК «Колегіум»(протокол №3 від 10.01.2013р.)

У навчально-методичному посібнику відповідно до чинної програми Міністерства освіти і науки України подано методичні рекомендації щодо проведення уроків української мови та літератури в умовах акмеологічного простору уроку.

У посібнику відображено технологію формування комунікативної компетентності особистості учня. Особлива увага акцентується на компонентах акмеологічного простору уроку словесності, як умови для розвитку мислення, здібностей учнів. У посібнику враховано досягнення психолого-педагогічної науки як основи практичної діяльності педагога, який прагне зробити урок української мови та літератури сучасним, особистісно зорієнтованим та допоможе колегам забезпечувати природо відповідний розвиток дитини.

Подані у посібнику технології як теоретичні, так і практичні, спрямовані на виконання в учнів потреби у самопізнанні, саморозвитку та самореалізації.

Технічний редактор:

@НВК «Колегіум»

Епіграф:

Добре розвинутий розум, пристрасть до навчання, вміння застосовувати знання на практиц – ось ключ до майбутнього.

Сканс Репорт. З книги «Революція в навчання»

Чинна програма з рідної мови, затверджена Міністерством освіти і науки України, визначає основну мету навчання української мови, яка полягає у формуванні національно-свідомої, духовно багатої особистості з належним рівнем комунікативної компетенції. Сьогодення вимагає від шкільної освіти реалізації завдання щодо формування людини здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізуватися, одним словом, гармонійно розвиненої особистості. В епоху масового поширення спілкування через електронні носії спостерігається на жаль, нівелювання безпосереднього живого спілкування.

Отже, формуванню комунікативної компетентності особистості слід приділяти особливу увагу.

Комунікативна компетентність – це складова життєвої компетентності, і за визначенням ікова включає сукупність здатностей, пов’язаних з ефективним спілкуванням, а саме: володіння рідною мовою, знання, вміння та навички, пов’язані з застосуванням засобів комунікації, наявність умінь, пов’язаних із розумінням психологічних особливостей спілкування, здатність до реалізації навичок, уникнення та розв’язання конфліктів, володіння навичками самореалізації”.

Актуальність теми полягає у створенні акмеологічного простору уроку рідної мови як умови формування інтелектуальної; творчої особистості, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізуватися та самоудосконалюватися.

Провідна ідея. Створення акмеологічного простору уроку української мови як умови і літератури як одного з основних чинників формування комунікативної особистості.

Практична значущість проблеми: мета формування комунікативно-мовленнєвої компетенції полягає в засвоєнні понять і навчанні не окремих розумових операцій у випадковому стихійному порядку, а системі розумових дій для вирішення нестереотипних задач. Ця системність полягає в тому, щоб учень, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, сам отримав з нього нову інформацію і був у змозі застосувати мовленнєвий досвід на практиці.

Інноваційна значущість: впровадження в практику класно-урочної системи навчання української мови та літератури наукових розробок вчених щодо забезпечення реалізації в шкільній освіті компонентів акмеологічного простору уроку. Формування в умовах акмеологічного простору уроку комунікативності складової особистості учня.

Наукова теоретична база: робота ґрунтується на працях , , Г. А Ковальова, (створення акмеологічного простору уроку), І. Г. Єрмакова, ікова, (компетентний підхід до навчання), О. І.Пометун, Л. І. Пироженко (інтерактивні технології), А. С.Бєлкіна (технологія „створення успіху”), І. Я. Якиманської (особистісно зорієнтованого навчання), О. Пєхоти (освітні технології).

Враховуючи вимоги Програми, чинних нормативних документів, спрямовуємо роботу на формування мовленнєвої особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і здатної реалізувати закладені в ній мовно-літературною освітою ключові компетентності:

Соціальну, мотиваційну, функціональну (естетичну, культурологічну, комунікативну) – вміє оперувати набутими знаннями і використовує їх у практичному житті.

З метою забезпечення системності у вивченні предмету та реалізовуючи учасні діяльнісні та інтегральний підходи до організації і навчальної діяльності поєдную традиційний для школи імітаційний метод засвоєння лінгвістичного курсу з комунікативно-діяльнісним принципом навчання. Адже головне завдання, що стоїть перед мовником на сучасному етапі, - розвиток в учнів уміння вільно спілкуватися в різних мовленнєвих ситуаціях. Чільне місце на уроках відводжу розвитку усного мовлення, особливо діалогічного, як частіше вживаного, підвищенню рівня культури та стилістичної грамотності.

Працюючи над проблемою підготовки комунікативно спроможного випускника школи, ставлю перед собою завдання:

- створення акмеологічного простору уроку як основного чинника для розвитку і самореалізації особистості;

- розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння знаннями, навичками, уміннями;

- формування досвіду творчої діяльності учнів, емоційно-ціннісного ставлення до світу;

- формування потреби в самопізнанні, самореалізації; самовдосконаленні;

- виховання свідомої особистості з громадянською позицією, здатної до толерантності у спілкуванні, готової до професійного самовизначення, конкретного вибору місця в житті.

У роботі керуюся науково-теоретичним досвідом з даної проблеми, висвітленої у роботах , , І. Г. Єрмакова, ікова, Л. І. Пироженко, А. С. Бєлкіна, О. М. Пєхоти, , .

Законодавчою основою для реалізації досвіду є: Закон України „Про загальну середню освіту” (1990 р), „Національна доктрина розвитку освіти”, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес тощо.

Грунтуючись науковим підґрунтям науково-методичної теми є розробки вчених-акмеологів з питання створення акмеологічного простору уроку як основної умови для розвитку самореалізації; самовдосконалення особистості. Так науковці виокремлюють 3 компоненти акмеологічного простору уроку в системі шкільної освіти:

- предметно-просторовий;

- технологічний;

- соціальний.

Формула акмеологічного розвитку:

Основна задача акмеологічних технологій – сформувати і закріпити у самосвідомості людини затребовану необхідність у самосвідомості, саморозвитку, самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами і техніками само актуалізувати особистісне та професійне «Я».

До акмеологічних можна віднести такі технології:

- ігрові;

- технології психоконсультування;

- тренінгові;

- технологія розвивального навчання;

- технологія особистісно-зорієнтованогонавчання;

- метод проектів.

Провідна ідея проблеми склалася на підставі вивчення досвіду сучасних педагогів з використанням інтерактивних технологій. Взявши за основу створення психологічного комфорту та активну взаємодію, в процесі навчання керуюся такими принципами:

- головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;

- кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;

- кожна думка, висловлена учнем, має право на існування.

Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, ідеальними комунікативними здібностями. Тому великого значення приділяю методу мовленнєвого висловлювання. Він реалізується в спеціальних завданнях (ситуативних вправах), які ґрунтуються на залежності висловлювання.

Пропоную учням ситуативні завдання, що сприяють розвитку вміння співвідносити зміст і форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією. Вони дисциплінують мислення, формують уміння вибирати найдоцільніший варіант мовного матеріалу, відповідно до конкретних життєвих обставин.

Рекомендовані види ситуативних завдань (див. у Додатку 1, 2).

Крім ситуативних вправ пропоную завдання на добір, доповнення, редагування:

v доповнити речення, завершити висловлену думку;

v виділене слово замінити на фразеологізм;

v відредагувати неправильно побудовані речення;

v створити речення із хаотично розташованих слів;

v вставити найвдаліші порівняння;

v дібрати синоніми до запропонованих слів;

v відредагувати текст, уникаючи тавтології.

Опрацьовуючи теми курсу, намагаюся сприяти мовленнєвому розвитку учнів, пропоную усні творчі вправи комунікативного характеру.

Вони сприяють розвитку мислення й мовлення, формують уміння імпровізувати, привчають контролювати зв’язність і правильність мовлення.

З цікавістю учні:

v будують розповідь на певну тему;

v пишуть або ж складають твори-мініатюри;

v вигадують розповіді на основі якогось прислів’я, з використанням вивчених частин мови;

v описують запропонований предмет у різних стилях;

v створюють усні твори-описи за картиною.

Постійно працюю над виробленням в учнів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення висловлювань українського мовленнєвого етикету.

Уроки будують на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм і методів:

v робота у парах;

v робота в групах.

Спонукаю учнів побудувати діалог за певною ситуацією спілкування (див. у Додатку 3).

Під час вивчення способів творення прикметників (6 клас) пропоную:

v продовжити розпочати речення;

v розіграти сценки з таких тем: «У тролейбусі», «У спортзалі», «У бібліотеці»;

v відредагувати текст.

Відомо, що спостереження над інтонацією речення, тексту, розвиток мовленнєвого чуття, навичок виразного читання, подолання інтонаційної нерозчленованості мовлення учнів – усе це формує зв’язне усне й писемне мовлення: уміння користуватися засобами виразності усного мовлення, робити логічний наголос, різні види пауз, дотримуючись потрібного темпу мовлення.

Тому рекомендую учням вправи на спостереження за інтонацією тексту. Так, у 8 класі при вивченні однорідних членів речення пропоную такі завдання:(Додаток 4)

Практикую в своїй роботі вправи на дослідження сематично-значеннєвих виражальних можливостей слова. Пропоную такі завдання:

v Прочитати виразно поезію. Поміркувати, які лексичні засоби забезпечують відтворення картин природи.

1. Дібрати тематичні ряди слів, за допомогою яких можна змалювати стан природи.

2. Прочитати текст. Виписати слова, за допомогою яких авторові вдалося передати довершену красу природи, зорові відчуття, колірну мінливість. Виділіть епітети, з’ясуйте образно-виражальну функцію.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших („Робота в парах”, „Мікрофон”, „Мозковий штурм”, „Мозаїка”, „Аналіз ситуацій”). Використання таких інтерактивних технологій - не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини страх, налаштуватися на успіх, виявити здібність до творчості.

Вміле застосування інноваційних форм роботи дасть можливість учневі висловити слою думку. Так, при вивченні 8 клас „Звертання” (Див. у Додатку 4).

З метою вдосконалення асоціативного мислення, побудови синонімічного ряду, з метою розвитку навичок семантизації лексем використовую в практиці педагогічної діяльності прийоми „Мікрофон”, „Займи позицію”, „Незакінчене речення”, сенкан.

В процесі даної роботи поглиблюється лексичний запас кожного окремо взятого учня, що прямо впливає на формування комунікативних компетентностей, формуючи водночас і мислительну і духовну сферу особистості.

Враховуючи вікові і психологічні особливості учнів 5-6 класів слід зазначити, що одним із засобів формування комунікативної компетентності є ігрові форми навчальної діяльності. Вони сприяють розвитку мислячої особистості, розвивають творчі здібності, увагу, ініціативність.

Ігрові завдання на різних етапах уроку дають можливість активізувати увагу, зняти напруження, підвищити продуктивність роботи.

На етапі актуалізації опорних знань у 5 класі при вивченні теми «Антоніми» пропоную ігрові завдання «Відгадай загадку».

v Куций хвіст і довгі ноги,

Уночі і вдень – тривоги.

Миру й спокою не знаю:

Всіх боюся, утікаю. (заєць)

Учні відгадують загадку. Крейдою підкреслюю антоніми.

«Мозковий штурм»

- Чому ці слова об’єднано в пари вчителем?

- Що можна сказати про значення цих слів?

- Як називаються?

- До яких частин мови належать?

6 клас. Тема. Написання прикметникових прізвищ. На етапі закріплення пропоную розв’язати лінгвістичну задачу:

Після закінчення уроку вчителька попросила учня покликати до кабінету Герасименко. Учень вийшов і замислився: кого ж потрібно покликати, адже в класі є Герасименко Олена і Петро Герасименко.

«Зайве слово» 6 клас. Тема «Іменник». Вивчити «зайве слово», обґрунтувати свій вибір.

1. Мати, вежа, круча, плече.

2. Листоноша, сирота, забіяка, дружина.

3. Радощі, окуляри, двері, листки.

Складно переоцінити потенціал уроку української літератури як оптимального простору для формування комунікативної компетенції. Оскільки саме на уроках літератури учень знайомиться з духовною скарбницею нації, ідентифікує себе з пластом української ментальності. Вище зазначені завдання реалізуються у спільній діяльності вчителя і учня, а також у взаємодії учнів на уроках української літератури.

Для активізації мовленнєвої діяльності використовую такий вид вправ, як драматизація, що передбачає розігрування тексту за ролями, постановку-імпровізацію одного учня-актора. Завдання, пов’язані з життєвим досвідом учнів, зацікавлять їх, викликають бажання поділитися думками, вчать імпровізувати в залежності від ситуації спілкування.

На уроках літератури сприяють розвитку розумових здібностей і творчої активності, навичок логічного і послідовного аналізу художнього твору, а значить формуванню мовної і комунікативної компетенції, такі методи і прийоми, як проблемні ігрові ситуації.

Широкі можливості у формуванні мовно-комунікативної особистості надають комп’ютерні технології, які використовую на уроках.

Так, вивчаючи творчість Лесі Українки в 6класі, використовую прийом презентації творчості, під час якої спільно з учнями визначаємо тематику, проблематику творів, аналізуємо, спостерігаємо за використанням художніх засобів. Див. Урок.

Під час написання творчих робіт для створення відповідного настрою, презентую слайди з музичним супроводом. Див. Урок. Усний твір-опис природи за картинкою.

Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.

Формуванню комунікативних, культурологічних компетентностей сприяє і позакласний простір. Тому в позаурочній діяльності приділяю велику увагу питанню.

Літературно-мовні композиції; свята, літературні конкурси – все це стимулює учнів на пошук інформації, розвиває їх мовлення, розумову, емоційну сферу, заохочує до самоосвіти. Див. Виховний захід.

Систематично розвиваючи монологічне і діалогічне мовлення, учні будують висловлювання певного обсягу, повно розкривають тему, відображають основну думку, логічно, викладають матеріал, послідовно. Використовують мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуються норм літературного мови, єдності стилю.

Отже, у процесі своєї роботи переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій: інтерактивного, особистісно зорієнтованого, проектного навчання, на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дає змогу розвивати і формувати на уроках української мови та літератури національно-комунікативну особистість, бо саме від наших дітей залежить доля країни.

Результати системної роботи: учні беруть активну участь у творчих конкурсах: «Об’єднаймося ж, брати мої…», мовно-літературному ім. , конкурсі «Українські пересмішники», читців-декламаторів, стають призерами мовного конкурсу ім. П. Яцика, міських олімпіад з предмету.

Основні труднощі: - іноді важко контролювати процес взаємонавчання;

- організувати роботу всіх учнів;

- навчити дітей вислуховувати та поважати думку іншого;

- навчитися аргументовано висловлювати свою думку;

Ефективність. Лише в умовах акмеологічного простору уроку уможливлюється якісне формування комунікативної складової особистості учня; комунікація ґрунтується на інтерактивному діяльнісному та інтегративному підходах (інтеракція-взаємодія).

Урок української літератури у 6 класі

Леся Українка.

Неповторний світ дитинства в поезіях «Мрії»,

«Як дитиною, бувало…»

ТЕМА: Леся Українка. Неповторний світ дитинства в поезіях. «Мрії», «Як дитиною, бувало…»

МЕТА: ознайомити учнів з основними віхами життя і творчості Лесі Українки; вчити з’ясовувати ідейно-художню цінність її поезії; розвивати навички виразного читання ліричних творів; характеризувати образ ліричної героїні; виховувати почуття любові до батьків, родини; на прикладі життя Лесі Українки формувати життєву стійкість, працелюбність, відчуття краси художнього слова.