Теорія картографування освітніх інновацій (стр. 13 )

Кожний квадрат обмежує конкретну чарунку моделі куба з певними мікрокліматичними характеристиками. Для характеристики фітопогодного комплексу ми використали шість метеовеличин. Таким чином, кожна чарунка моделі ФПК має шестизначну нумерацію, по дві цифри від кожної площини куба. Наприклад, чарунка 222222 характеризує оптимальні для рослин умови мікроклімату з такими значеннями метеовеличин: t=20-25oC, r=31-60%, хмарність 3-6 бали, опади 5 мм, напрямок вітру пвденний, швидкість його 3 м/c.

Таким чином, геометрична модель ФПК представляє можливий тип погоди, а їх об’єднання у вигляді певних фігур дає можливість показати класи погод.

У травні поточного року погодні умови склались наступним чином. У першій декаді місяця відзначені посушливо-суховійні явища (ПСЯ). На протязі декади температура була у межах критичної (25о), а відносна вологість нижчою 30%. У другій декаді травня посушливо-суховійна напруга не спадала. В окремі дні відзначені інтенсивне (ПСЯ). Тільки у кінці місяця знизилась інтенсивність ПСЯ. У цілому за місяць зареєстровано: 21 посушливий день, 5 днів з “холодним суховієм” і тільки 4 дні були оптимальні для росту культур.

У червні зафіксовано 11 випадків ПСЯ, 10 випадів з помірно-теплими і помірно-вологими ФПК – це оптимальні для розвитку рослин умови, 7 випадків з холодними помірно-вологими комплексами і 2 випадки з холодними підвищено-вологими комплексами. Характерно значне похолодання з 16 по 25 червня. У цей період ФПК з кодом 12-13 зустрічається 8 раз, 22 – 3, а 21 – 1 раз. Опади напочатку місяця були незначні від 0.0 до 1.9 мм. Грунт залишався сухим, посухи не було але вологи у грунті було недостанньо. 17 червня випала достатня кількість опадів (27.4мм), що покращало умови вегетації рослин. Після 25 червня вологість повітря поступово підвищувалась, а в кінці місяця перевищила опртимальльну межу (60%).

У липні температура повітря у цілому зростає але в умовах значної вологості повітря ФПК відзначаються підвищеною зволоженістю. Починаючи з 3 липня відносна вологість невпинно зростає і після 20 числа досягає 70-90%. На протязі усього місяця йшли дощі і налічується тільки 11 днів без опадів. Відмічено 7 днів з інтенсивними опадами більше ніж 5 мм. У цілому кількість днів з різними кодами ФПК була така: підвищена температура з помірною вологістью повітря (код 32) – 4 дні, ФПК с кодом 22 – 17 днів, ФПК с кодом 23 – 4 дня, ФПК с кодом 13 – 5 днів, ФПК с кодом 12 – 1 день.

У серпні посушлово-суховійних явищ не спостерігалось. Відносна вологість повітря не опускалась нижче 45%. В окремі дні ( з 10 по 14 серпня і з 20 по 28) вона перевищувала оптимальні значення (60%). Температурний фон у цей період поступово знижувався, тому культури, особливо городні, знаходились в умовах пригніченого розвитку. ФПК були зареєстровані такі: середні оптимальні умови (код 22) – 18 випадків, з помірною температурою і підвищеною волгістю (23) – 1 випадок, холодних з помірною вологістю 3, холодних дуже вологих (13) –9 випадків.

3.4 Погодні умови звітного періоду (2009-2010 років)

Для аналізу метеорологічних умов досліджуваної території за звітний період була виконана порівняльна характеристика вегетаційних періодів 2009 і 2010 років. У першій частині розділу аналізуєтся синоптична ситуація, що зумовлювалися макроциркуляційними процесами в атмосфері та положенням

баричних центрів над континентом Євроазії і Атлантикою. Территорія України знаходиться майже у центрі Євро-Азійського континенту, характерним для якого є значні зміни баричного режиму по сезонам.

Влітку Україна знаходиться під впливом трьох центрів дії атмосфери: Азорського максимуму, Європейської улоговини (остання розміщується східніше ніж зимою) і східного термічного гребеня високого тиску. Розви­нуті області високого тиску формують посушливі погодні умови. Зміна інтенсивності або положення центрів дії атмосфери відносно середнього або кліматичного географічного положення спричинює зміну погодних умов у прилеглих регіонах. Утримання такої ситуації протягом двох-трьох тижнів зумовлює середні місячні аномалії погодних умов у Північній півкулі й окремих регіонах.

Отже, зміна циркуляції атмосфери пов'язана зі зміною характеру центрів дії атмосфери. Тривала зміна циркуляції у межах десятиріччя призводить до зміни регіонального клімату. Тому інтенсивність і відхилення від географічного положення центрів дії атмосфери особливо важливо враховувати під час дослідження зміни глобального і регіонального клімату і розроблення довгострокових прогнозів погоди на місяць або сезон.

3.4.1 Синоптична ситуація

Протягом звітного періоду(2009 і 2010 рр.) синоптична ситуація і вітровий режим України зумовлювалися як завжди макроциркуляційними процесами в атмосфері та положенням баричних центрів над континентом Євроазії і Атлантикою.

У літниі місяці 2009 р. у зв’язку з дивергенцією у верхній тропосфері над континентом і зменшенням маси повітря над згаданою территорією переважає средній атмосферний тиск дещо нижче норми. У 2010р. частіше формується область підвищеного тиску, що обумовлено більш частішим, ніж у інших районах, антициклогенезом, куди нерідко заходить отрог Азорського баричного максимуму і пов’язаному з ним антициклональними типами погоди. Інтенсивність окремих центрів дії атмосфери та баричні поля визначають переважні характеристики приземного ветру.

Синоптичний аналіз періоду дослідження показав, що у першій половині сезону (2009) переважали циклональні умови, а у 2010 переважали антициклональні умови. Баричний режим досліджуваної території сформувався під дією потужних висотних улоговин, що переміщувалась в Україну із Західної Європи. Згідно спрямованості висотних фронтальних зон та переміщення циклонів над територією України, основні траекторії руху циклонів можна обєднати у три групи: південну, південно-західну і північно-західну. У другій половині сезону як у 2009 р., так і у 2010 р. панували антициклональні умови. Баричний режим їх сформувався під дією Азорського максимуму, областей підвищеного тиску північного і північно-західного антициклонів а також місцевих процесів антициклогенензу.

Літній тип розподілу вітру встановлюється у червні. У цей період ізобари набувають приблизно меридіонального напрямку, зменшуються баричні градієнти і знижується тиск з південного заходу на північний схід.

Напрямок вітру в основному переважає західних іпівнічно-західних румбів, повязаний з тиловою частиною західних циклонів. Важливою характеристикою вітрового режиму є швидкість вітру, яка визначається баричним градієнтом та умовами циркуляції атмосфери. Загальний характер зміни швидкості вітру у бік підвищення відмічається з півночі (3-4 м/с) на південь (5-6 м/с). Це зумовлено температурною неоднорідністю, а також сезонними барично-циркуляційними процесами.

Найменша швидкість вітру відмічається влітку, коли Україна перебуває під впливом Азорського антициклону, а циклонічна діяльність послаблена. У цей період швидкість вітру має чітко виражений добовий хід Максимальне її значення спостерігається у післяполуденні години, а мінімальні – у нічні. Добова амплітуда швидкості вітру у липні коливається на територіі від 1.0 до 3.0 м/с. У травні погоду досліджуваної території переважно обумовлювали циклони, які розповсюджувалися над східною та північною частинами Європейської Росії, що вплинуло на формування вітрового режиму західного спрямування. Для його детального аналізу були побудовані рози вітрів. Вони дозволили визначити повторюваність напрямку і швидкості вітру за цей період. Кількісна повторюваність випадків із швидкістю вітру, що перевищує 10 і 15 м/с подекадно має такий вигляд: за першу декаду спостепрігалось 6 випадків із швидкістю вітру 10 м/с і жодного випадку із швидкістю вітру 15 м/с. За другу декаду спостепрігалось 8 випадків із швидкістю вітру 10 м/с і 1 випадок із швидкістю вітру 15 м/с. За третю декаду спостепрігалось 6 випадків із швидкістю вітру 10 м/с і 1 випадок із швидкістю вітру 15 м/с.

Таблиця 3.2 Кількість днів з максимальними швидкостями вітру понад 10 і 15 м/с

Місяці	Травень	Червень	Липень	Серпень
Декади	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Дні >10 м/с	6	8	6	4	6	3	7	4	7	4	4	7
Дні >15 м/с	0	1	1	0	2	1	0	0	1	1	1	2

У червні Харківська область знаходилася під впливом малорухомих атмосферних фронтів. У цей період формуються несприятливі погодні умови з різкими коливаннями температур повітря, відмічався дефіцит опадів. 15-17 червня погода спостерігалися нестійкою з підвищенням швидкості вітру до 15 м/с. Взагалі кількісна повторюваність випадків протягом червня із швидкістю 10 м/с і більше дорівнює 18, 15 м/с –3 (табл.3.2).

У липні вітровий режим території формується під впливом переміщення південних циклонів. У звязку з інтенсивною адвекцією тепла у передній частині висотної улоговини на сході України активно відбувався процес антициклогенезу. За таких умов південні циклони зміщуються на північ і супроводжуються сильним східним і південно-східним вітром Кількість випадків, що повторюються різної швидкості вітру, має такий вигляд: за три декади місяця спостерігалося 18 випадків із швидкістю вітру більше 10 м/с і 1 випадок із швидкістю вітру більше 15 м/с.

У серпні намічається перебудова циркуляційних процесів і погодні умови формувалися під впливом області високого тиску з південно-східною траекторією руху антициклону і посиленням місцевих процесів антициклогенезу. У цьому місяці склався вітровий режим східного і південно-східного спрямування. Кількісна повторюваність випадків із швидкістю вітру, що перевищує 10 і 15 м/с подекадно має такий вигляд: за першу декаду спостепрігалось 4 випадків із швидкістю вітру 10 м/с і 1 випадок із швидкістю вітру 15 м/с. За другу декаду спостепрігалось 4 випадків із швидкістю вітру 10 м/с і 1 випадок із швидкістю вітру 15 м/с. За третю декаду спостепрігалось 7 випадків із швидкістю вітру 10 м/с і 2 випадка із швидкістю вітру 15 м/с.

Таким чином, внаслідок загального напрямку руху повітря у тропосфері Україна знаходиться під систематичним впливом атлантичних повітряних мас. Циркуляція західного напрямку спостерігається у 40% випадків. Найчастіше вона відмічається наприкінці літа. Особливо відчутний їх вплив на заході, але він проявляється і на більшій частині території. На сході напрямок переважного переносу повітря обмежується проникненням на цю територію континентальних повітряних зі сходу. Синоптичні процеси зі сходу становлять 24.6% і характеризуються впливом антициклонів зі сходу. Розвиток циклонічних и антициклонічних баричних систем на фоні загального західного переносу повітряних мас із атлантики приводить і до меридіонального переносу повітря, міжширотному обміну повітряними масами, теплом і вологою. Повторюваність таких синоптичних утворень дорівнює 35.4%. Найчастіше така циркуляція буває навесні та напочатку літа.

3.4.2 Аналіз метеорологічних умов

У травні 2009 року спостерігалась тепла із дощами погода. Середня температура повітря першої декади становила 12,5 - 14,0° тепла і була нижчою за норму на 0,5 - 1,5°, другої декади – 13-15° і була нижчою за норму на 2,0 - 3,0°, третьої декади – 16,5 - 17,5° тепла і була майже у межах норми. Максимальна температура повітря в денні години на початку першої декади підвищувалась до° тепла, а поверхня грунту нагрівалась до°. Максимальна температура повітря в денні години другої декади коливалась в межах° тепла, а поверхня грунту нагрівалась до° , третьої декади –° тепла, поверхня грунту нагрівалась до°.

Станом на 20 травня накопичилося активних температур вище +5° від 485° до 555°, що на° менше за норму у північних районах області, але на 5 - 25° більше у південних. Сума ефективних температур вище +5° на 20 травня становила °, що на° менше за норму. Активних температур вище +10° накопичилось °, що на° менше за норму, ефективних температур вище +10° - °, що на° менше за норму.

Опади, які відмічались на території області, розподілялись нерівномірно і були різної інтенсивності, кількість їх становиламм, або% декадної норми. Днів з опадами 1 мм і більше було від 4 до 6, з опадами 5 мм і більше

Середня відносна вологість повітря становила%, що на 1 - 12% більше за норму. Днів з відносною вологістю повітря 30% і менше на переважній частині області не було, подекуди у північних та південних районах області було від 1 до 3.

Вітер був змінних напрямків. Максимальна швидкість його під час грози в північній, північно-західній та східній частинах становила 15-20 м/с, на решті території -м/с.

Травень 2010 року не відноситься до несприятливих періодів для вегетації, у цей період спостерігалась суха і тепла погода. Середня місячна температура повітря становила 17,3-18,40С тепла, вище норми на 1,6-2,40С. Кількість опадів коливалась від 20 до 80 мм, що становила 50-140% місячної норми.

У червні 2009 року переважала тепла, в останні дні жарка з незначними опадами погода. Протягом 4 днів відмічались грози. Середня температура повітря першої декади коливалась від 20 до 22° тепла і була вищою за норму на 2,0 - 3,0° та на 4,5 - 6,0° вищою за аналогічну декаду минулого року, другої декади – 22 – 24о. третьої декади –о. Максимальна температура повітря підвищувалась до° тепла, а поверхня грунту нагрівалась до°. Мінімальна температура повітря знижувалась у нічні години до 6 - 12° тепла, поверхня грунту вихолоджувалась до 5 - 9° тепла.

Опади, які спостерігались по області носили локальний характер. На переважній частині області кількість їх не перевищувала 2-5 мм, або% декадної норми, лише подекуди у північних, східних та південних районах випало до 10 мм, або 55% декадної норми.

Середня відносна вологість повітря становила%, що на 5 - 10% більше за норму. Днів з відносною вологістю повітря 30% було 2-5. Днів із відносною вологістю повітря 30% і менше на переважній частині області було

Вітер переважав східного напрямку. Максимальна швидкість його на переважній частині області становилам/с.

Погода червня 2010 року ви далась спекотною і нестійкою. Максимальні температури в окремі дні досягали 360С. Були перекриті денні екстремуми температури 12 і 13 червня, коли температури досягали 34.3 і 360С, а також в кінці місяця 27 і 28 червня з температурами 34.5 і 350С відповідно. Сердньомісячна температура повітря становила 23.60С, що вище норми на 4.30С. Кількість опадів коливалась від 17 до 96 мм, або 25% 145% місячної норми.

У липні 2009 року спостерігалась нестійка із різкими коливаннями денної та нічної температури погода. Середня температура повітря першої декади становила 19,5 - 21,5° тепла, що дещо вище за норму, другої декади – 25,0 - 27,0° тепла, що на 4,5 - 5,5° вище за норму, третьої декади – 20,5 - 22,5° тепла і була вищою за норму на 1,0-1, 6° Максимальна температура повітря у найспекотніші дні підвищувалась у першій декаді до° тепла, у другій декаді до° тепла, а днів з температурою 30° і більше було від 6 до 10. Поверхня грунту нагрівалась до°. Опадів випало від 4 до 10 мм, або% декадної норми. Днів з опадами 1 мм і більше було 2 - 4, із опадами 5 мм і більше 1 - 3 у південних, східних та центральних районах таких днів не було.