Теорія картографування освітніх інновацій (стр. 9 )

Рис. 2.2 Карта освітніх інновацій Балаклійського району з атласу освітніх інновацій в сільських адміністративних районах Харківської області.

2.3 Розробка атласу “Основні показники освітньої сфери Валківського району Харківської області”

В ході експериментальних досліджень розроблено та апробовано ряд оригінальних картографічних творів, серед яких атлас “Основні показники

освітньої сфери Валківського району Харківської області”. Розробку атласу цієї ланки освітнього комплексу здійснено на прикладі Валківського району Харківської області. Це один з типових адміністративних районів з розвиненою освітньою інфраструктурою, представленою усіма типами навчальних закладів.

Вибір масштабів карт являється одним з головних питань проектування атласів, оскільки багато в чому визначає повноту та детальність змісту, їх точність, розміри умовних знаків, формат сторінок і відповідно зручність користування ними, вартість картографічних робіт тощо.

При виборі масштабів карт районних атласів освітньої сфери слід враховувати ряд факторів, головними серед яких є:

Призначення картографічного твору. Інформація освітнього змісту вимагає відображення об'єктів локалізованих у пунктах (загальноосвітні навчальні заклади, дошкільні та позашкільні заклади освіти і т. д.), а також явищ розповсюджених по території (селищні ради, закріплені за навчальними закладами тощо);

Розмір та конфігурація території. Дослідження показали, що селищні ради Валківського району мають порівняно незначні відмінності у розмірах території;

Тема карти, необхідний та можливий ступінь її навантаження, можливість чіткого зображення в прийнятих умовних позначеннях найбільш складних ділянок території, що картографується. При відображенні освітньої сфери в межах адміністративного району виникає необхідність зображення локалізованих по пунктах об'єктів. Для їх передачі використовується формула, запропонована іщевим, де М – іменований масштаб, що визначається числом кілометрів в 1см; n – об’єктивне навантаження карти локалізованими об’єктами (кількість об’єктів на 100 см2); g - кількість об’єктів на 100 км2 місцевості;

Спосіб використання створюваного атласу. Аналіз досвіду створення атласів показує, що найбільш зручним способом використання атласів є настільний.[40]

При обґрунтуванні оптимального масштабу карт доцільно максимально врахувати кожен масштабоутворюючий фактор та сукупність вимог.

В працях Ю. С.Білич, , І. Ю.Левицького, іщева та ін. розроблені формули і принципи вибору та обґрунтування масштабів карт, показана залежність від масштабу можливої точності вимірювань по карті, повнота та детальність її змісту, ступінь генералізації.

Для карт атласу освітньої сфери Валківського району запропонована система масштабів карт. Переважна більшість карт, тобто основні карти складені в масштабі 1:Карти-врізки розроблялися в масштабі 1:Саме таку систему дозволили розробити проведені математичні обчислення масштабів карт, досвід картографування, експериментальні розробки, а також аналіз карт освітньої тематики, що видані в Україні в різних масштабах. При її розробці також були враховані особливості розмірів та конфігурації території адміністративних районів, регіональні особливості господарського освоєння та ряд інших факторів. [35]

Для відображення територіальної диференціації явищ, що відображаються відносними показниками та передаються способом картограми, доцільно застосувати більш дрібні похідні (додаткові) масштаби, за умови їх кратності основному масштабу. Для атласів освітньої сфери адміністративних районів України рекомендовано масштаби, що знаходяться у простій кратності 1:2:3, або 1:2:4.[34]

Важливим елементом математичної основи карт районних атласів є проекція. Цей важливий елемент математичної основи карт районних атласів недостатньо висвітлений у роботах з теорії картографування, або по створенню окремих картографічних творів даної тематики. Лише в деяких дослідженнях даються посилання на використану проекцію та обґрунтовуються рекомендації по її вибору. Більш детально питання вибору проекцій розроблені для карт іншого змісту (особливо сільськогосподарських). Крім цього при виборі проекцій для карт освітньої сфери можна використовувати загальні положення, що стосуються розробки та вибору проекцій, викладені у працях вітчизняних та зарубіжних картографів. На вибір картографічної проекції для карт атласів освіти найбільше впливають призначення, зміст, масштаб карт, компоновка аркушів, розміри, форма та положення території, що картографується.

Найбільш доцільним вважається застосування для тематичних карт адміністративних районів нормальних конічних проекцій - рівнокутних, або рівнопроміжних, а також поперечно-циліндричної проекції Гаусса. На картах великих масштабів величини допустимих спотворень довжин і площ не повинні перевищувати + 0,5% та кутів 0,50. Враховуючи цю обставину можна зробити висновок, що для карт адміністративних районів найбільш підходить поперечно-циліндрична проекція Гаусса - Крюгера. Крім цього цілком можливим є застосування проекцій, в яких спотворення довжин не перевищують + 2-3%. Ці умови задовольняє пряма рівнокутна конічна проекція Ламберта - Гаусса.[7]

В процесі досліджень з атласного картографування освіти адміністративних районів проводились розрахунки, щодо вибору проекцій карт. Отримані висновки в цілому підтверджують рекомендації згаданих авторів, про те, що для карт таких атласів найбільш прийнятною є поперечно - циліндрична проекція Гаусса. Навіть для територій, розміщених на краю шестиградусних зон, спотворення довжин ліній не будуть перевищувати відносну похибку теодолітних ходів в усереднених умовах, а спотворення площ не повинні перевищити похибок отриманих при визначенні площ планіметром. Таким чином, карти адміністративних районів практично можна вважати планами. Спотворення довжин ліній, площ та кутів в ряді проекцій (скісна перспективна стереографічна, пряма конічна, скісна циліндрична, конічна , поліконічна та ін.) будуть для всіх адміністративних районів України значно меншими за можливості їх графічного відображення і таким чином, вони ніяк не відобразяться на практичних результатах користування картою. З цього витікає, що для створення атласів освітньої сфери адміністративних районів прийнятна будь яка з перерахованих проекцій. Однак вирішальним фактором при виборі однієї з них являється те, що плани та карти, котрі використовуються в якості картографічних джерел складено, як правило, в поперечно - циліндричній проекції Гаусса. Ця проекція відповідає вимогам уніфікації, складені в ній карти адміністративних районів України практично вільні від спотворень, сама проекція відзначається простотою побудови. Карти, що є вихідними для створення географічних основ районних карт освітньої сфери також, як правило, складені у цій проекції.[44]

Вибір формату сторінок. Від нього в великій мірі залежить зручність користування картографічним твором. Розробці компоновки та вибору формату в картографуванні освіти окрема увага в науковій літературі практично не відводиться. Однак, досить досконало це питання розроблено у загальних працях з тематичного картографування. Найбільший інтерес, на наш погляд, представляють роботи , іщева, І. Ю.Левицького, та інших авторів. Орієнтуючись на вищезгадані розробки, враховуючи особливості освітньої тематики, розміри та конфігурацію території адміністративних районів України, а також масштаби основних та похідних карт було рекомендовано найбільш зручні формати районних атласів освітньої сфери. Для атласу "Основні показники розвитку освіти» рекомендовано формат 297 х 210 мм (А 4) та застосовано типові компоновки аркушів атласу. Така компоновка передбачає розміщення на аркуші двох карт: основної - 1:і карти-врізки -1:[35]

Для правильного відображення тематичного змісту районних карт освітньої сфери важливою умовою є науково обґрунтований вибір географічних основ. Окремі наукові публікації, присвячені їх розробці практично відсутні. Однак зміст географічних основ районних карт освітньої сфери тим чи іншим чином висвітлений у роботах, присвячених розробці конкретних картографічних творів іншої тематики. Найбільш вагомі результати висвітлено у працях , ї, , ї, , Л. Є.Смирнова та інших авторів.

Цілком виправданим та логічним є відображення на районних картах освітньої сфери елементів, які складають географічну основу. їх набір залежить від багатьох факторів, в першу чергу від масштабу карти та її тематичного змісту. Створення географічної основи є першим етапом безпосереднього складання будь-якої тематичної карти. Правильний підбір елементів географічної основи відіграє важливу роль в забезпеченні необхідної точності просторової локалізації тематичного навантаження. При користуванні картою географічна основа значно полегшує орієнтування та виявлення особливостей і закономірностей об'єктів, що картографуються, сприяє виявленню зв'язків між ними та географічним середовищем, що особливо важливо для районних карт освітньої сфери.[77]

В атласі освітньої сфери адміністративного району розміщуються карти різних масштабів, типів, та тематики. Способи відображення тематичного змісту на картах значно відрізняються, в результаті чого змінюється ступінь відбору тих чи інших загальногеографічних елементів. Однак у будь-якому випадку, географічні основи районних карт освітньої сфери повинні включати такі важливі елементи інтегративної геосистеми “суспільство-природа”, як гідрографія, шляхи сполучення, адміністративні межі та кордони, а в деяких випадках ґрунтово-рослинний покрив тощо.

При створенні районних карт освітньої сфери доцільно розробляти типові географічні основи, до яких поряд з загальноприйнятими вимогами - повноти та сучасності змісту, точності, що відповідає призначенню картографічного твору, відображенню типових рис та регіональних особливостей пред'являють ще й додаткові. Основними серед них є: забезпечення можливості співставлення в межах атласу (між картами території адміністративного району, різних за змістом та масштабом), а також між картами більш крупної адміністративної одиниці, якою є територія Валківського району. Кількість типових основ, що застосовується в атласі, має відповідати числу прийнятих масштабів, а за необхідності, і перевищувати його.

Дослідження з даного питання та експерименти, проведені автором при складанні географічних основ карт атласу, вказують на доцільність застосування географічної основи, яка відображає територію адміністративного району в масштабі 1:і 1:призначена для відображення переважно статистичної інформації по окремих навчальних закладах. Ця географічна основа може також використовуватись для відображення територіальної диференціації явищ, кількісні показники яких в межах району не зазнають значних коливань. Вона включає в себе межі та кордони адміністративного району, гідрографію у спрощеному вигляді, з відображенням головних водних об'єктів, лісів, лісосмуг.

В цілому структура атласу це його загальна будова, порядок розміщення всіх основних частин, що включає титульну сторінку, перелік умовних позначень, зміст тощо. Під структурою атласу розуміють, головним чином, склад і послідовність розміщення його розділів, їх будови та розміщення карт в них. [58]

Структура адміністративного атласу району передбачає логічно послідовне освітлення тем, що відображаються, показування максимуму об'єктів і явищ, які картографуються та забезпечування узгодженості карт, зв'язку між ними та достовірне передання єдності як складових його частин.

Аналіз статистичної інформації дозволив розробити структуру та перелік карт атласу освітньої сфери Валківського району. Головним принципом при розробці структури атласу є відповідність структурним елементам щорічної статистичної звітності районного рівня. Відповідно до розділів статистичної звітності, яка складається з розділів за типами навчальних закладів (дитячі дошкільні, загальноосвітні, позашкільні) виокремлено аналогічні розділи у структурі атласу.

Важливим етапом розробки будь-якого атласу є проектування переліку його карт та визначення їх змісту. У роботі розглянуто три розділи: дошкільні, загальноосвітні і позашкільні навчальні заклади.

Кожен розділ включає певну кількість карт. Розглянемо другий розділ загальноосвітні навчальні заклади. В цьому розділі знаходяться розроблені:

Карта “Педагогічні технології в освіті” показує використання сучасних освітніх технологій і методик, а також питому вагу інноваційних технологій у загальній кількості педагогічних технологій, що застосовуються у ЗНЗ (рис.2.3).

Карта-врізка “Активізація діяльності учнів” показує використання у закладах освіти педагогічних технологій з активізації діяльності учнів (ігрові технології, проблемне навчання, технології комунікативного навчання іномовної культури, технології інтенсифікації навчання на основі системних та знакових моделей навчального матеріалу. Також відображає питому вагу технологій, щодо активізації діяльності учнів (рис. 2.4).

Карта “Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів” показує кількість комп'ютерів у загальноосвітніх навчальних закладах і кількість учнів на 1 комп'ютер (рис. 2.5)

Карта-врізка “Засоби інформатизації” передає кількість інтерактивних дошок у ЗНЗ і забезпечення навчальні заклади ліцензійними програмами (рис. 2.6).

Рис. 2.3 Фрагмент карти “Педагогічні технології в освіті” з атласу “Основні показники освітньої сфери Валківського району Харківської області”

Рис. 2.4 Фрагмент карти-врізки “Активізація діяльності учнів” з атласу “Основні показники освітньої сфери Валківського району Харківської області”

Рис. 2.5 Фрагмент карти“Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів” з атласу “Основні показники освітньої сфери Валківського району Харківської області”

Рис. 2.6 Фрагмент карти-врізки “Засоби інформатизації” з атласу “Основні показники освітньої сфери Валківського району Харківської області.

3. СИСТЕМа РАЦІОНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ МЕТОДІВ ПОЛЬОВИХ І КАМЕРАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФІТОПОГОДНИХ КОМПЛЕКСІВ

3.1 Загально-наукові методи досліджень

У першому розділі звіту нами зроблена спроба узагальнити наші попередні напрацювання віднасно теоретичних засад фітокліматології і обгрунтувати висновок стосовно об’єту дослідження у галузі фітокліматології - фітопогодного комплексу. У попередній роботі нами запропоновано інтегральну галузь знань, що об’єднує науки про атмосферу, назвати атмосферознавство. На стику цієї галузі знань з іншими дисциплінами виникають нові наукові напрямки, міждисциплінарні галузі науки. Прикладом цього може слугувати розвиток таких процесів на стику географічних наук з біолонічними, де виникають науки про біосферу. В рамках біосфери розвивається фітокліматологія. Нами доведено, що фітокліматологія – це новий науковий напрямок, що виник на стику наук про атмосферу з науками про біосферу. Головним питанням у наукознавчому сенсі є визначення об’єту дослідження. У наступному розділі звіту подано викладення цього питання.