Теорія картографування освітніх інновацій (стр. 14 )

Липень 2010 року видався найтепліший за весь період меторологічних спостережень. У Харкові середня добова температура повітря 19 діб перевищувала липні були перекриті денні екстремуми 18, 20, 26, 27, 28, 31 липня.( табл.3.3)

Таблиця 3.3 Порівняння максимальних температур липня 2010 року з такими інших років.

Дата	18.07	20.07	26.07	27.07	28.07	31.07
Температура	36.6	35.0	34.8	36.3	36.8	36.0
Роки	1970	2009	1960	1971	1981	2007
Температура	35.9	33.5	33.9	34.9	32.3	35.3

Таку спеку обумовила адвекція гарячого повітря з Іранського нагіря та антициклон над ЄТР. Середня місячна температура повітря становила від 24.4 до 25.70С тепла. Кількість опадів коливалась від 31 до 90 мм, або 45% - 140% місячної норми.

У першій декаді серпня 2009 року спостерігалась дуже тепла погода, з середніми температура повітря 17,0 - 19,0° тепла і максимальними температурами повітря до З0 -32° тепла, а поверхня грунту нагрівалась до°. У другій декаді серпня переважала нестійка, з коливаннями денної та нічної температури погода, з середніми температура повітря 17,0 - 18,0° тепла і максимальними температурами повітря до З0 -31° тепла. У третій декаді серпня спостерігалась тепла, в окремі дні з незначними опадами, погода з середніми температура повітря 16,0 - 17,0° тепла.

На кінець серпня накопичилося активних температур вище +5° 2°, що на° більше за норму, ефективних температур вище +5° 1°, що на° більше за норму Активних температур вище +10° накопичилось 2°, що на° більше за норму, ефективних температур вище +10° 1°, що на° більше за норму.

Кількість опадів у першій декаді коливалась від 2 до 8 мм, тобто в межах% декадної норми, у другій декаді – не перевищувала 1-3 мм, або 4 - 15% декадної норми., третьої декади – коливалась від 2 до 8 мм, тобто в межах% декадної норми. Слід зазначити, що в кожному районі області були господарства, де опадів протягом декади не було. За даними метеостанції Богодухів випало 22 мм, або 129% декадної норми.

Серпень 2010 року видався найспекотніший за весь період меторологічних спостережень. Це було обумовлено малорухомістю антициклона над ЄТР. Температура повітря вдень з 1 по 11 серпня по області досягала 420С. У цей період були перевищені абсолютні максимуми температури. Середня місячна температура повітря становила від 24.5 до 26.50С тепла, що вище норми на 6-70С. Кількість

Алізуючи погодні умови 2010 року в регіоні визначемо особливості температурного режиму літнього сезону а саме з 27 червня по 20 серпня. На рис 4.1 величинами абсолютного максимума за кожний місяць узяті з довідника. Перехід температури повітря через критичну величину 30о у травні і 35о у червні неодноразово спостерігалось протягом останніх років і можливо на фоні глобального потепління стає характерною рисою сучасних погодних умов. Але жодного разу не спостерігалось перевищення абсолютного максимума температури повітря 39о у червні, що спостерігалось у поточному році. Протягом липня і серпня максимальна температура повітря перевищувала 30о.

3.4.3 Характеристика фітопогодних комплексів

Фітопогодні комплекси в своєму розвитку мають три аспекти: геофізичні процеси, часова і просторова їх структура [17]. Перший аспект торкається формування фітопогодних комплексів. Стан приземного шару повітря залежить від геофізичних процесів, що протікають в конкретних географічних умовах і залежать від масштабів їх формування. Розрізняють макромасштабні і мікромасштабні атмосферні процеси. Перші це погодно-кліматичні явища, що визначаються факторами великого масштабу і знаходяться поза сферою збудження місцевими факторами діяльного шару. Другі вирізняються формуванням у шарі повітря, прилеглих до земної поверхні.

Другий аспект розвитку фітопогодних комплексів торкається визначення часового відрізку даного явища. Певним чином фізичні характеристики кожного індивідуального фітопогодного комплекса відносяться до конкретного моменту часу. Особливості їх вивчення залежать від тривалості метеорологічних спостережень. В практиці спостережень за погодними явищами тривалість їх визначається порівняно недовгочасними відрізками часу – година, день, доба.

Третій аспект торкається вибору території для проведення фітокліматичних досліджень. Нами на протязі тривалого часу (понад 25 років) проводяться мікрокліматичні дослідження на Травянській зрошувальній системі, що дозволяє отримувати надійні висновки.

Для фітокліматичних досліджень, де одним із їх завдань є типізация явищ погоди на основі окремих випадків, необхідно зробити більш високий рівень узагальнення. Для такого угальнення нами використані відповідні градації температури і вологості повітря. На даному рівні узагальнення визначався тип фітопогоди. Під типом фітопогоди визначається комплексна характеристика приземного шару повівтря, що описується певними ознаками в рамках вибраних градацій метеоелементів.

Групуючи окремі типи фітоклімату, були встановлені класи і підкласи фітопогод. Такий рівень узагальнення дозволяє установити найбільш загальний характер впливу умов середовища на рост і розвиток рослин. Особливу увагу в даному випадку приділяється екстремальним умовам розвитку рослин. До таких класів погод можна віднести наприклад інтенсивні посухи, які приносять значний збиток господарській діяльності людини.

Основу характекристики фітопогодних комплексів за експедиційний період 2000-2006 років склав каталог погоди, а також виділені типи і класи погод. З метою уточнення генетичної характеристики переважаючих типів погод району дослідження додатково проаналізовані дані динаміко-кліматичного характеру.

В основу часового відрізку для характеристики фітопогодних комплексів вибрана пентада. В цілому аналіз показав, що переважна більшість пентад в достатній мірі відбиває несприятливі для росту і розвитку рослин фітопогодні комплекси.

Для більш детального аналізу фітопогодних комплексів і для визначення повторюваності типів погод був використаний каталог погод. З цією метою складались таблиці де були виділені дві основні група погод з опадами і без опадів. Кожна з цих груп погоди характеризуються різними показниками таких метеорологічних величин, як температура повітря, де визначається три градації, вологість повітря, швидкість вітру і хмарність. В таких таблицях, складених помісячно за вегетаційний період, тип погоди визначався на перетині вертикальних і горизонтальних полос. Таблиці дозволяють скласти чітку уяву і дати характеристику усім типам погоди, які спостерігалися в даному регіоні за період спостережень.

Фітопогодні комплекси, що згруповані у таблицях (3.4), складені за критеріями посушливості – до інтенсивних типів віднесені ФПК з температурою повітря (t)більше 30оС і вологістю повітря (r) менше 30%, до помірних типів посух віднесені ФПК з t – 25-30 оС і r менше 30%.

Третій тип ФПК – це слабка атмосферна посушливість при t – менше 35 оС і r менше 30%. Сюди віднесений і холодний суховій. Швидкість вітру, що більше 5 м/сек, посилює неспраятливість посушливих умов. Опади характеризують ступінь зволоження грунту. Хмарність впливає на надходження прямої радіяції і помякшеє посушливість.

На основі зробленого аналізу і приведених таблиць можна зробити попередні висновки про те, що в основному за вегетаційний період 2010 року переважає повторюванність фітокліматичних типів погод без опадів. За період травень-серпень ФПК з максимальною температурою вище 30 оС спостерігались у 73 випадках, що становить 63% від загальної їх кількості (123). З них 50 випадків відзначені у поєднанні з r менше 30%, що відповідає критеріям інтенсивної і дуже інтенсивної посухи. Інші випадки з t вище 30 оС поєднувались з помірною та підвищеною вологістю повітря, що становило 30 і 3 відповідно. У трьох випадках, що спостерігальсь у травні, червні та серпні

Таблиця 3.4 Пoвтopювaннicть фітокліматичних типів погод (травень-серпень) 2010 р.

Хмарність	Відносна вологість (%)	В і т е р
Тихо	Слабий (3 м/с)	Помірний (5 м/с)
т е м п е р а т у р а (°C)
<25	25-30	>30	<25	25-30	>30	<25	25-30	>30
б е з о п а д і в
Ясно	60	5			5
30-60		6	3		6			3
30			12			10			3
Мало- Хмарно	60	6			3
30-60		6	3		6	3		3
30			8			10			2
Хмарно	60	4			4
30-60
30

з о п а д а м и
Ясно	60
30-60
30
мало- хмарно	60
30-60
30
хмарно	60	3	2		1*
30-60	2	1*		2, 1*			1
30							1

інтенсивна атмосферна посуха суповоджувалась посиленням вітру до 5 м/сек і більше при помірній хмарності.

Кількість днів з температурою 25-30 оС становила в сумі 28 днів, з яких 9 випадків були з низькою вологістю повітря у травні та липні. Це явище супроводжувалось сильним вітром у 2 випадках у травні при значній хмарності. Інші випадки помірної посушливості поєднивались із слабким та помірним вітром, малою та сердньою хмарністью. Слабка атмосферна посуха була 8 випадках у травні. Із низ 2 випадка при сильному вітрі і незначній хмарності із слабкими опадами. В цілому кількість випадків з атмосферною посухою становила 76 днів (65%).

За відповідний період спостерігались і ФПК з помірною та підвищеною вологістю повітря (43 випадків, 35%), але вони теж значною мірою були не завжди сприятливі. У зв’язку з великою кількількістю днів з максимальною температурою вище 30 оС, а за окремі періоди відзначена і аномально висока температура, що доходила до 38 оС, грунт сильно перегрівався і окремі дні його температура сягала вище 50 оС, а на глибині 10 см становила 28-30 оС. У цих умовах навіть значні опади швидко випаровувались, а посилена транспірація спричинила виснаження вологості грунту. У результаті ФПК з максимальною t, але помірною вологістю повітря (20 випадків) виявились несприятливими для рослин через недостачу води у грунті. В результаті страждали не тільки сільськогосподарскі культури, але і природна рослинність, і навіть дерева, незважаючи на часом і підвищену вологість повітря.

Сприятливі для розвитку рослин ФПК спостерігались у 28 випадках. За цей період було 6 днів з опадами з яких тільки 2 дні більше 5 мм, в інших месяцях було 9-10 днів, коли відмічена повторюваність фітокліматичних типів погод з опадами.

ВИСНОВКИ

У наслідок виконання плану досліджень 2010 року:

Здійснена розробка наукової методики створення картографічних творів регіональних ланок освітнього комплексу України довела, що прийоми і методи відображення сфери освіти потребують суттєвого вдосконалення, особливо при застосуванні нових технологій;

На основі аналізу теоретичних розробок та картографічних творів, що на сьогоднішній день належать до різних гілок тематичного картографування соціально-економічної спрямованості, здійснено спробу розробки конкретних картографічних творів освітньої сфери районного та обласного рівня.

Аналіз виданих картографічних творів на територію України та її окремих регіонів (близько 100 найменувань) показав, що найбільш ефективним шляхом забезпечення інформацією про стан освітньої сфери в межах адміністративної одиниці регіонального рівня є розробка регіонального атласу освітньої сфери як у традиційному виконанні, так і створених за сучасними геоінформаційними технологіями. Саме регіональні атласи освітньої сфери, як універсальні джерела про стан освіти мають стати необхідним атрибутом розробки програми з розвитку цієї сфери діяльності, як найбільш репрезентативна форма відображення необхідної інформації;

У процесі дослідження доведено, що найбільш повне і адекватне відображення складної системи освітньої сфери регіонального рівня можливо лише за умови використання науково-обґрунтованих принципів розробки таких складних картографічних творів, як атласи. Лише дотримання принципів фундаментальності, комплексності, системності, інтегративності, проблемної орієнтації, репрезентативності, еволюційності та наступності, регенаративності, збалансованості розділів та деяких інших, дозволяє створити регіональний атлас освітньої сфери як науково-довідковий твір. У дослідженні здійснено спробу вдосконалення загальноприйнятих та розробки специфічних принципів проектування районного атласу освітньої сфери, які використано при створенні експериментальних серій карт “Загальноосівтніх навчальних закладів адміністративних районів Харківської області ”, “Атлас освітніх інновацій в сільських адміністративних райлонах Харківської області”, “Основні показники освітньої сфери Валківського району Харківської області”та ін.