Модель ведення сільськогосподарського виробництва в умовах Полісся на радіоактивно забруднених землях (стр. 2 )

Другий тип заплавних ландшафтів переважно вкритий болотною рослинністю в межах якої зустрічаються невеликі ділянки зайняті рідколіссям берези. Крім того слід згадати про ландшафти островів на р. Прип’ять та Київському водосховищі на сучасних алювіальних відкладах з лугово-болотними піщаними ґрунтами під різнотравними луками, чагарниками та болотною рослинністю.

До аварії на Чорнобильській АЕС майже половину досліджуваної території займали агроландшафти з високою розораністю територій. За колишнім колгоспом Ім. 1-го Травня, територія якого і є об’єктом дослідження, було закріплено 4458,5 га, сільськогосподарських угідь з них – 2421,3 га, ріллі – 2104,0 га, сінокосів та пасовищ на осушених землях – 317,3 га, лісових пасовищ – 11,7 га. Осушені землі займали 1725,8 га. Рілля використовувалася в системі 4-х сівозмін: польової (584,1 га), люпинової ( 185,0 га), прифермської (345,6 га) і кормової (989,3 га). На даний час в ріллі використовується з польової сівозміни поле № 3 (47,5 га) і поле № 4 (49,2 га). В результаті обстеження ступеню радіоактивного забруднення встановлено, що на мінеральних ґрунтах під ріллю є можливість додатково використати поля № 2-5 і частково № 6 люпинової сівозміни (144,7 га), поля № 5-7, 9 польової сівозміни (252,3 га), а також частину поля № 9 кормової сівозміни площею 107,8 га. Поля 1, 2 і 8 польової сівозміни загальною площею 200,2 га виведені під лісопосадки. Для сільськогосподарського використання поля №1 і частини поля № 6 люпинової сівозміни, загальною, площею 63,3 га, потребує розчистки від завалів горілого лісу.

Кормова та прифермська сівозміни загальною площею 1334,9 га були розміщені на осушених землях і в даний час в зв’язку з тим, що меліоративна система не діє, вони не придатні для вирощування сільськогосподарської продукції. Частково використовується як сінокоси і пасовища поле № 9 кормової сівозміни площею 107,8 га.

І останнім типом ландшафтів на території полігону є селітебні ландшафти, тобто території, зайняті населеними пунктами Плютовище, Опачичи, Кам’янка, Оташів, Куповате і Городище, мешканці яких виселені після аварії на ЧАЕС.

Ґрунти. На території полігону “Куповате” переважають дерново-підзолисті ґрунти, які неоднорідні за механічним складом та ступенем підзолистості. Вони поширені майже на всій території надзаплавної тераси, тобто в південній, центральній та західній частинах території полігону. Найбільші площі тут вкриті такими двома типами дерново-підзолистих ґрунтів: 1) дерново-підзолисті, приховано-підзолисті, підзолисто-дернові піщані ґрунти та їх глеюваті відміни на воднольодовикових і давньоалювіальних відкладах слабохвилястих дренованих зандрових рівнин і давніх терас; 2) дерново-підзолисті і підзолисто-дернові піщані ґрунти та їх глеюваті відміни на давньоалювіальних і воднольодовикових відкладах, підстелених мореною слабохвилястих слабодренованих зандрових рівнин і давніх терас. В східній та північно-східній частині землекористування господарства переважають дернові та болотні ґрунти.

Агрохімічна характеристика ґрунтів. На території господарства одним з переважаючих типів ґрунтів є дерново-підзолисті глинисто-піщані. По вмісту гумусу вони відносяться до малогумусних ґрунтів з середньою його кількістю 1,3-1,5 %. Вміст рухомого фосфору складає 8,5 мг/100 г (за Кірсановим), обмінного калію - 7,0 мг/100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину переважно кисла: рН – 4,5-5,0, гідролітична кислотність – 3,5, сума ввібраних основ – 2,6-5,0 мг.-екв/100 г ґрунту (табл.8.28).

Торф’яно-болотні осушені ґрунти займають близько 25 відсотків сільськогосподарських угідь. Агрохімічна характеристика 0-20 см шару торф'яно-болотних осушених ґрунтів така: вміст рухомого фосфору до 11 мг/100 г, обмінного калію 7 мг/100 г ґрунту (по Кирсанову), рН сольове 5-5,5, гідролітична кислотність 2-3 мг-екв/100 г ґрунту.

Широко поширені на досліджуваній території дернові піщані ґрунти. Їм притаманний вміст гумусу 0,5-1,1 %, азоту сполук, які легко гідролізуються – 75,6-81,2 мг/кг, рухомого фосфору 4,0-7,0 мг/100 г, обмінного калію 4-9 мг/100 г ґрунту, рН сольове 4-5, гідролітична кислотність 2-3 мг-екв/100 г, сума увібраних основ 1-4 мг-екв/100 г ґрунту.

Агрохімічна характеристика ґрунтів контурів колишніх польової, люпинової і кормової сівозмін, придатних для вирощування рослинницької продукції більш детально наведена в табл. 8.28.

Забруднення радіонуклідами та важкими металами. Обстеження сільгоспугідь проведено в відповідності з “Методическими рекомендациями по отбору проб почвы для радиоизотопного анализа при обследовании сельхозугодий” [14]. За топооснову при проведенні робіт був прийнятий план землекористування господарства КСП ім. 1 Травня масштабу 1:25 000.

Таблиця 8.28 – Агрохімічні показники полів і контурів, що використовуються та придатних для вирощування сільськогосподарських культур

Сіво- зміна	№ кон- туру	Площа конту- ру, га	Вміст в ґрунті	рН
гумус, %	азот, гід. мг/100 г	фосфор, мг/100 г	калій, мг/100 г
Польова	1.	66,4	0,94	6,8	6,0	8,9	4,7
2.	50,5	1,06	5,3	5,5	6,2	5,0
3.	102,2	0,86	5,3	10,3	4,0	4,0
4.	75,9	0,54	4,2	7,8	4,5	4,1
5.	26,0	0,48	4,4	7,5	5,5	3,9
6.	25,9	1,12	5,3	6,9	5,8	5,2
Люпинова	1.	33	0,54	3,5	8,1	2,8	3,8
2.	21,4	0,43	3,2	10,8	2,2	3,8
3.	35,4	0,54	3,5	8,3	2,1	3,8
4.	10	0,47	2,8	7,5	1,2	3,7
Кормова	1.	17,9	9,10	33,5	2,9	7,0	4,2
2.	15,9	9,76	25,2	6,6	7,0	5,1
3.	13,2	6,93	29,4	10,9	3,0	5,4
4.	10,5	6,38	24,1	10,6	2,0	5,1
5.	14,8	7,36	24,1	8,1	3,0	4,9
6.	21,1	6,88	23,5	9,3	3,0	5,4
7.	14,4	5,13	23,2	10,6	5,0	4,9

Виходячи з масштабу зйомки, на кожному з контурів проведені виміри g - та b - фону по галсам через 250 м, така ж відстань витримувалась і між точками пробовідбору на кожному з галсів. В разі необхідності (аномальні значення однієї з величин) аномальна зона була оконтурена. В кожній з таких точок відібрані додаткові проби ґрунту.

З результатами досліджень встановлено відносно невеликі рівні радіоактивного забруднення досліджуваної території. Так, інтенсивність гама-випромінювання на території полігону коливається у межах від 7 до 80 мкР/год. Найбільші дози гама-випромінювання зафіксовано в північній частині полігону в районі с. Плютовище. В лісах, які займають західну, північну та північно-східну частину полігону, інтенсивність гама-випромінювання змінюється від 25 до 45 мкР/год. В східній частині полігону, в межах заплави р. Прип’ять інтенсивність гама-випромінювання зменшується до 15-25 мкР/год. Найнижча інтенсивність гама-випромінювання (7-20 мкР/год) спостерігається в центральній та південній частинах полігону, тобто на землях, що використовуються як сільськогосподарські угіддя (табл. 8.29). Значна територія за межами меліоративної системи не обстежувалась через її підтоплення і заболоченість.

Таблиця 8.29 – Радіоактивне забруднення та вміст мікроелементів і важких металів, ДГ “Куповате”

Cі- во- змі- на	№ кон- туру	Площа конту- ру	ПЕД 0,03м	ПЕД 1м	β, част/ см2 ´ хв.	Сs137, Бк/кг	Cu	Zn	Mg	Pb
мкр/ год	мг/кг
Польова	1	66,4	17	15	12	668,1	0,96	2,88	62,0	2,55
2	50,5	18	16	16	642,1	0,84	2,97	203,4	2,35
3	102,2	15	13	10	343,6	0,64	2,05	130,6	2,70
4	75,9	16	15	11	292,7	0,64	1,82	150,2	2,80
5	26,0	14	15	11	422,2	0,84	3,40	148,0	2,75
6	25,9	11	11	9	288,7	0,84	3,40	148,0	2,75
Люпинова	1	33,0	20	21	7	299,1	0,29	1,42	152,5	1,70
2	21,4	16	18	5	621,3	0,60	2,28	199,8	2,85
3	35,4	22	22	5	298,9	0,42	2,76	183,1	3,60
4	10,0	21	21	6	301,5	0,37	2,07	214,8	2,50
Кормова	1	17,9	14	13	6	361,4	1,62	8,00	117,6	12,05
2	15,9	14	14	8	892,1	3,78	13,68	157,8	8,45
3	13,2	14	14	6	446,6	1,15	5,07	119,7	4,95
4	10,5	15,9	9	9	688,9	1,01	4,34	108,6	3,20
5	14,8	14	14	8	550,3	1,03	4,68	75,0	3,20
6	21,1	14	13	8	414,2	1,19	4,37	120,2	3,10
7	14,4	16	14	6	566,4	0,74	3,86	77,0	2,65

Інтенсивність бета-випромінювання на території полігону коливається в межах від 2 до 100 част./см2 ´ хв. Розподіл бета-випромінювання майже в усьому аналогічний розподілу гама-випромінювання. Але найвищі його значення зустрічаються не тільки на півночі території полігону, а й в центральному, східному та південно-західному його секторах.