Модель ведення сільськогосподарського виробництва в умовах Полісся на радіоактивно забруднених землях (стр. 6 )

За показниками 2005 р. в результаті впровадження запропонованих сівозмін баланс гумусу буде на рівні вихідного на 2001 рік і складатиме -0,8 т/га. В зерновій сівозміні дефіцит гумусу складатиме -0,42 т/га, при вирощуванні кукурудзи на силос у вивідному полі – 2,01 т/га, кормових буряків – 2,12 т/га. Відповідно для відтворення родючості ґрунту необхідно внести по 15,8, 8,4, 39,5 та 42,3 т/га гною. Загальна потреба в органічних добривах

Таблиця 8.36 – Баланс гумусу та органічних добрив в різних сівозмінах, ДГ “Куповате”

Баланс гумусу, т/га	Баланс гною	Баланс побічної продукції, т/га	Баланс орга- нічних доб- рив, т
утво- рюєть- ся в сіво- змінах	міне- ра- лізу- ється	баланс гумусу	необхідно внести для бездефіцитного балансу гумусу	можливість внести	баланс гною, т	валове вироб- ництво	на корм	на під- стилку	на добри- во	баланс
т/га	всього, т	т/га	всього, т	гичка	солома
2001 р.
Зернова
0,09	0,88	-0,79	15,9	2380	7,0	1047	-1333	124	0	52	72	444	-444	-1333
Рілля
0,09	0,88	-0,79	15,9	2380	7,0	1047	-1333	124	0	52	72	444	-444	-1333
2003 р.
Зернова
0,65	1,37	-0,72	14,4	4990	1,8	611	-4379	1100	0	80	284	1460	-724	-2172
Кормова
0,12	2,34	-2,21	43,6	4352	5,2	517	-3835	0	0	0	0	1278	-1278	-3835
Буряк
0,08	2,20	-2,12	42,3	423	42,3	423	0	90	90	0	0	0	0	0
Рілля
0,52	1,60	-1,08	21,4	9765	3,4	1551	-8214	1190	90	80	284	2738	-2002	-6007
2005 р.
Зернова
0,74	1,16	-0,42	8,4	2898	4,6	1591	-1307	1093	0	163	494	436	0	0
Кормова
0,25	2,26	-2,01	39,5	3946	10,0	1002	-2944	0	0	0	0	981	-981	-2944
Буряк
0,08	2,20	-2,12	42,3	254	42,3	254	0	54	54	0	0	0	0	0
Рілля
0,62	1,42	-0,80	15,8	7098	6,3	2847	-4251	1147	54	163	494	1417	-981	-2944

складатиме 7098 т при виробництві гною 2847 т. Валовий збір побічної продукції становить 1147 т з яких на корм і підстилку використовується відповідно 217 і 494 т. Надлишок соломи 436 т необхідно застосувати на добриво у віддаленій від ферми польовій сівозміні.

Таким чином, наявних у господарстві ресурсів органічного вуглецю не вистачає для відтворення гумусного стану ґрунту і його дефіцит в перерахунку на гній складатиме 2944 т. Нестача органічних добрив насамперед припадає на прифермську ділянку кукурудзи на силос де є можливість застосувати тільки близько 1000 т гною при потребі майже 4000 т або 39,5 т на гектар сівозмінної площі щорічно. Вирішити цю проблему можна заміною однорічних трав (віко-вівса) багаторічними (конюшиною) та використанням альтернативних джерел органічної речовини. При наявності в структурі посівних площ багаторічних бобових трав завдяки їх високій грунтовідновлюваній дії баланс органічних добрив стане бездефіцитним. Однак майже всі орні землі ДГ “Куповате” мають високу кислотність (табл.8.28) і вирощування багаторічних трав можливе лише за умови проведення вапнування ґрунтів.

З іншого боку, неподалік від прифермської ділянки кукурудзи на силос (1-1,5 км) на непридатних для сільськогосподарського використання підтоплених площах знаходяться значні поклади торфу. Цей торф майже не забруднений радіонуклідами (табл.8.37) і має низьку зольність. При розробці торфовищ є можливість різко збільшити виробництво органічних добрив.

Таблиця 8.37 – Забруднення торф’яників радіо цезієм

№ точки відбору	Шар, см	Щільність, КІ/км2	Активність, Бк/кг
1	0-20	1,61	627,3
20-40	0,14	46,4
40-60	0,03	11,7
60-100	МДА	МДА
2	0-20	1,77	1259,6
20-40	0,36	114,5
40-60	0,17	61,1
60-100	0,08	27,7

Так, згідно табл.8.36 в польовій сівозміні нагромаджуватиметься 1100 т малоцінної частини урожаю, з них 436 т необхідно використати на підстилку. Однак в разі заміни цієї соломи торфом її також можна буде використати на добриво (у еквіваленті майже 1500 т гною), що забезпечить бездефіцитний баланс гумусу. В результаті, з одного боку, це дозволить не вивозити гній на віддалені поля польової сівозміни, з іншого, мати достатню його кількість для виготовлення високоякісного торфо-гнойового компосту з співвідношенням 1:1. Таким чином, щорічно необхідно добувати близько 3000 т торфу, в т. ч. 500 т на підстилку і 2500 т для виробництва торфо-гнойових компостів в кількості 5000-6000 т, що забезпечить відтворення родючості ґрунтів під посівами кукурудзи на силос і кормових буряків та отримання високих сталих врожаїв цих культур.

Слід зазначити, що за умови внесення зазначеної кількості органічних добрив в поєднанні з вапнуванням з часом показники кислотності ґрунтів господарства наблизяться до оптимальних, що дасть змогу вирощувати багаторічні бобові трави. Це в свою чергу забезпечить розширене відновлення гумусного стану ґрунту і в кінцевому рахунку – постійний ріст урожайності сільськогосподарських культур, чисельності і продуктивності поголів’я тварин. У кінцевому рахунку збільшиться накопичення відходів рослинництва і тваринництва до такого рівня, що відпаде потреба у видобичі торфу.

Отже на сучасному етапі виробнича система “Куповате” знаходиться на дуже низькому енергетичному рівні. Підняти її на більш високий рівень можливо при застосуванні або дефіцитних техногенних ресурсів або біологічної енергії, закумульованої у вигляді торфу. Вищий енергетичний рівень системи дозволить в свою чергу зв’язувати більше поновлюваних енергетичних ресурсів сонячного випромінювання у вигляді рослинної біомаси. Додатково отримана таким чином енергія надасть можливість перейти системі на новий енергетичний рівень. У результаті по зростаючій поетапно буде підніматися енергетичний потенціал господарства, його продуктивність і ефективність.

Баланс біогенних елементів. Як згадувалось вище, в межах сільськогосподарських угідь ДГ “Куповате” землі сільськогосподарського використання представлені дерново-підзолистими піщаними і супіщаними ґрунтами, а також органогенними ґрунтами під сінокосами і пасовищами. Вони відрізняються дуже строкатим в основному недостатнім вмістом азоту (4,9-8,4 мг/100г), фосфору (7,8-15,9 мг/100г) і калію (2,0-10,0 мг/100г), що обумовлює необхідність забезпечення досить високої інтенсивності балансу кожного з елементів живлення і особливо фосфору і калію. Це значить, що їх рівень повернення в ґрунт повинен перевищувати виніс з урожаєм. Оптимальна інтенсивність балансу в цих умовах по азоту складає 105%, по фосфору і калію відповідно 125-200 та 120-142 %.

З табл.8.38 видно, що за фактичними показниками продуктивності посівів у 2001 р. на орних землях ДГ “Куповате” складається значно позитивний баланс основних елементів живлення навіть без внесення мінеральних добрив. Це пояснюється надто низькою урожайність польових культур і відповідно незначним виносом азоту, фосфору і калію. На природних кормових угіддях спостерігається більш суттєве відчуження біогенних елементів з зеленою масою та сіном, що відповідно призводить до необхідності застосування мінеральних добрив на сінокосах і пасовищах – N13P16K40, а в середньому на гектар орних земель – N9P8K18.