Модель ведення сільськогосподарського виробництва в умовах Полісся на радіоактивно забруднених землях (стр. 5 )

Кукурудзу на силос і зелений корм в 2003 році необхідно посіяти 36,4 га, в 2005 – 76,3 га. З метою зменшення виробничих витрат на транспортування зеленої маси кукурудзи, її доцільно вирощувати в монокультурі у вивідних полях, які безпосередньо розташовані біля тваринницьких ферм - вільні від завалів горілого лісу робочі ділянки колишньої люпинової сівозміни. Ці площі відрізняються дуже низьким рівнем родючості ґрунту, а також сильно забур’янені. Тому для розміщення тут кукурудзи необхідно: провести вапнування, звільнити поля від бур’янів і внести необхідну кількість органічних і мінеральних добрив. Оскільки гною в господарстві на даний час виробляється недостатньо для підвищення родючості ґрунту доцільно використовувати торфо-гноєві компости.

Окрім кукурудзи в 2003 році необхідно мати кормових буряків 3,1 та 24 га однорічних трав і озимих на зелений корм і сінаж, а в 2005 відповідно 5,6 та 56,2 га. Ці культури є непоганими попередниками для зернових культур. Крім того для формування збалансованих за протеїном раціонів необхідно вирощувати зернобобові культури які також є добрим попередником для зернових. А для оптимізації енергетичного балансу кормів в структурі посівних площ повинна бути кукурудза.

Виходячи з вищевикладеного можна запропонувати наступну польову сівозміну: 1). Озимі на зерно; 2). Зернобобові; 3). Озимі на зерно; 4). Кукурудза на зерно (корнаж); 5). Кормові культури. Ця сівозміна розміщується на вільних від завалів горілого лісу полях колишньої польової сівозміни, загальна площа яких складає 342,9 га. При впроваджені наведеної вище 5-пільної сівозміни середня площа поля буде складати 68,6 га. Виходячи з наявних контурів формуються поля сівозміни: поле №1 відповідає контуру №1 – 66,4 га; поле №2 – контур №2 і 26 га від контуру №3, всього – 77,1 га; поле №3 відповідає 76,2 гектарам контуру № 3; поле № 4 відповідає 63,9 гектарам контуру № 4; поле №5 це 12 га від контуру №4 і контури №5 та №6, всього 63,9 га.

В залежності від конкретних потреб тваринництва в кормах по роках ця схема сівозміни може корегуватися. Так стосовно умов перехідного періоду на 2003 рік можна рекомендувати таке розміщення культур в польовій сівозміні: 1). Озиме жито, післяжнивні – 9,5 га; 2). Зернобобові; 3). Озима пшениця; 4). Кукурудза на зерно; 5). Однорічні трави і озимі на з/к – 24 га, сидеральний пар.

Для 2005 року в польовій сівозміні доцільно запровадити таку схему чергування культур: 1). Озиме жито, післяжнивні – 20,1 га; 2). Зернобобові – 26,1 га; 3). Озима пшениця; 4). Кукурудза; 5). Однорічні трави і озимі на з/к.

В прифермській ділянці довготривалого вирощування кукурудзи на силос в 2003 році – кукурудза на силос і зелений корм 36,4 га, поукісні 3 га, сидеральний пар з внесенням органічних добрив і меліорантів та в 2005 році – кукурудза на силос і з/к 76,3 га, поукісні 7,3, озиме жито 23,5 га. Тобто якщо після 2005 року поголів’я ВРХ не буде збільшуватися то з придатних для використання в рослинництві земельних контурів колишньої люпинової сівозміни доцільно створити сівозміну з наступним чергуванням культур: 1).,2).,3). Кукурудза на силос, кормовий буряк; 4). Озиме жито. В разі подальшого розширення чисельності сільськогосподарських тварин уся ця площа буде зайнята силосною кукурудзою.

Таким чином, для ДГ “Куповате” розроблено науково-обґрунтовану структуру землекористування, що є основою подальшого гармонійного розвитку галузей рослинництва і тваринництва. В результаті формується структура польових культур в якій в перехідний період 2001-2003 роки питома вага зернових складатиме 83,5%, а кормових тільки 16,5% (табл. 8.35), це пояснюється тим, що значна кількість кормів, в т. ч. сіно заготовлюється на природних кормових угіддях.

Таблиця 8.35 – Cтруктура посівних площ і продуктивність посівів в ДГ “Куповате”, 2005 р.

Культура	Пло- ща, га	Пло- ща, %	Уро- жай- ність, ц/га	Валовий збір, т	З. о., т	К. о., т	Перетрав- ний протеїн, г/к. о.
Зернові	275,9	69,8	19,5	538,0	514,6	620,8	113,0
жито озиме	138,0	34,9	20,0	275,9	248,3	331,1	83,3
овес	69,0	17,5	18,0	124,2	86,9	124,2	90,0
вика	34,5	8,7	20,0	69,0	82,8	82,8	166,7
люпин білий	34,5	8,7	20,0	69,0	96,6	82,8	212,5
Кормові	119,2	30,2	200,0	2383,6	337,5	466,7	107,8
кукур., силос, з/м	50,2	12,7	200,0	1004,0	130,5	190,8	68,4
конюшина, з/м	69,0	17,5	200,0	1379,6	206,9	275,9	135,0
Всього посівів	395,1	100,0	73,9	2921,6	852,1	1087,	110,8
Всього ріллі	395,1	78,6	73,9	2921,6	852,1	1087,	110,8
В т. ч. ц/га					21,6	27,5
Поукісні та післяжн.	34,5		90,0	310,4	37,2	55,9	122,2
Природні угіддя	107,8	21,4	113,5	1223,8	183,6	208,0	94,1
сінокоси, з/м	59,2	11,8	100,0	592,0	88,8	100,6	94,1
пасовища, з/м	48,6	9,7	130,0	631,8	94,8	107,4	94,1
По господарству	502,9	100,0	88,6	4455,9	1072,9	1351,0	108,7
В т. ч. ц/га					21,3	26,9

Крім того все поголів’я ВРХ теплу частину року знаходиться на випасах. При збільшенні чисельності тварин в 2005 році частка зернової групи скорочується до 69,8% або на 13,7%.

Необхідно відзначити, що запланована на 2005 рік продуктивність сільськогосподарських угідь ДГ “Куповате” складає 1351 т к. о. в т. ч. зернових 621 т к. о. Потреба в кормах стада сільськогосподарських тварин 2005 року складатиме 1036 т к. о., в т. ч. концентрованих кормів 287 т к. о. На насіння необхідно залишити приблизно 55 т. Таким чином, надлишок кормів складатиме 315 т к. о. і в т. ч. концентрованих 280 т к. о. Це свідчить про можливість розвитку кормової бази для подальшого збільшення кількості тварин ВРХ до 200-210 умовних голів.

Також слід зазначити про можливість забезпечення тварин кормовими збалансованими раціонами, що дозволяє створити умови для максимального засвоєння кормів і досягти їх високої окупності, оскільки кормова одиниця концентрованих кормів буде містити 113 г, а зелених, грубих та соковитих - у середньому 107,8 г перетруйного протеїну. В середньому по всіх видах кормів цей показник складатиме 108,7 г.

Баланс гумусу і органічних добрив. Стосовно біологічних особливостей культур сівозмін, а також рівня продуктивності і відповідно надходження в ґрунт післязбиральних і кореневих решток необхідно визначити скільки мінералізувалося та утворилося гумусу, тобто встановити його баланс. Якщо баланс гумусу негативний то розраховується баланс органічних добрив – встановлюється скільки гною необхідно для відтворення вихідного гумусного стану ґрунту і визначаються наявні ресурси всіх органічних добрив в господарстві, в т. ч. малоцінної частини урожаю за винятком потреби на корм і підстилку (табл.8.36).

Відомо, що за ефективністю дії на гумусний стан ґрунтового покриву 1 т соломи за умови її поєднання з N10 прирівнюється до 3-5 т гною. Перевівши всі відходи рослинництва у гній (наприклад з коефіцієнтом 3) встановлюється позитивна частина балансу органічних добрив і сам баланс. Якщо він позитивний або бездефіцитний, то проект землекористування може бути реалізований на практиці. В іншому випадку необхідний пошук альтернативних технологічних і організаційних рішень: зміна структури посівних площ, урожайності культур, пошук додаткових джерел органічного вуглецю.

На даний час, за фактичною структурою посівних площ і рівнем продуктивності посівів дефіцит в балансі гумусу складає – 0,79 т/га (табл. 8.36). Для відтворення гумусного стану ґрунту на гектар ріллі необхідно внести 15,9 т/га або 2380 т гною стандартної якості. Виходячи з фактичного поголів’я сільськогосподарських тварин розраховується вихід гною і потреба у соломі на підстилку. Вихідне виробництво гною складає 1047 т або 7 т/га. Валове виробництво побічної продукції знаходиться на рівні 124 т і вся вона використовується на корм і підстилку. При цьому дефіцит органічних добрив в перерахунку на гній складає 1333 т. Таким чином, землеробство в ДГ “Куповате” досить тривалий час ведеться із значним дефіцитом органічних добрив і замість необхідних 15,9 т/га гною вноситься тільки 7,0 т/га. В результаті в порівнянні з данними агрохімічного обстеження 1984 року в полях, що систематично оброблялися до теперішнього часу, спостерігається помітна зміна кількості гумусу в бік зменшення.