Модель ведення сільськогосподарського виробництва в умовах Полісся на радіоактивно забруднених землях (стр. 4 )

Таблиця 8.33 – Динаміка структури кормових культур в ДГ “Куповате”, га

Культури	2001 р.	2003 р.	2005 р.
Кормові всього	34,9	62,8	136,5
Кукурудза	20,6	36,4	76,3
на силос	20,2	34,0	69,8
на зелений корм	0,5	2,4	6,4
Кормовий буряк	1,7	3,1	5,6
Багаторічні трави	12,3	21,2	43,7
на сіно	0,0	0,0	2,0
на сінаж	12,3	21,2	41,7
на зелений корм	0,0	0,0	0,0
Однорічні трави на з/корм	0,3	2,1	11,0
Озимі проміжні на з/корм	0,4	0,7	1,5
Післяукісні на з/корм	1,0	3,0	7,3
Післяжнивні на з/корм	4,6	9,5	20,1
Природні кормові угіддя	107,8	107,8	107,8
на сіно	59,2	59,2	59,2
на випас	48,6	48,6	48,6

У відношенні якості раціонів годівлі тварин очевидно, що в разі отримання і належного зберігання всіх видів кормів які перераховані в Програмі виробництва грубих і соковитих кормів (табл.8.34), забезпеченість кормової одиниці перетруйним протеїном складатиме близько 107 г. Це свідчить про високу потенційну засвоюваність кормів за умови їх оптимального поєднання.

Виробництво зерна при урожайності зернових 5,1 ц/га склало в 2001 році 64 т. Однак рівень його виробництва можна реально довести в 2003 р. до 555 т, насамперед за рахунок підвищення урожайності зернових до 19,3 ц/га при потребі тваринництва 174 т. До 2005 року потреба в концентрованих кормах зросте до 273 т. Таким чином при підвищенні урожайності зернових культур до 18-20 ц/га можна забезпечити подальше розширення поголів’я ВРХ і довести його до 2006-2007 рр. до 200-210 умовних голів.

Для забезпечення відтворення гумусного стану ґрунту в зоні Полісся рекомендувалось вносити гною 10-12 т/га сівозмінної площ. Цей рівень застосування гною мав місце наприкінці 80-х років оскільки на той час концентрація поголів’я тварин на одиницю площі сільськогосподарських угідь була доведена до максимуму. Практично вся біомаса, що отримувалась не тільки на орних землях і культурних кормових угіддях, а й навіть на неугіддях (заболочені місцини, чагарники, лісові галявини) використовувалася на корм. В наслідок цього нагромаджувалася значна маса відходів тваринництва, що давало можливість застосовувати не меньше 10-12 т/га ріллі гною.

Таблиця 8.34 – Програма виробництва грубих, соковитих та зелених кормів

на 2005 рік в ДГ “Куповане

Культури	Пло- ща	Уро- жай- ність, ц/га	Вало- вий збір, т	К. од. ц/га	Всьо- го	Пере- травний протеїн, ц
Кукурудза на силос (з/м)	69,8	200,0	1397	40,0	279,3	21,0
Кукурудза + редька олiйна, з/к	6,4	180,0	116	30,6	19,7	2,1
Кормовий буряк	5,6	300,0	169	42,0	23,6	1,7
Багаторічні трави:	43,7	196,7	30,1
- на сіно	2,0	200,0	39	100,0	19,7	3,2
- на сінаж	41,7	200,0	834	40,0	166,7	25,0
- на зелений корм	0,0	200,0	51	10,2	1,9
Однорічні трави на з/корм, сумішки:	11,0	164	27,0	29,6	3,7
- вика+горох+овес+редька олійна 1строку сiвби	3,8	130,0	49	23,4	8,9	1,2
- горох+овес+ячмінь+редька олійна 2строку сiвби.	2,8	130,0	36	23,4	6,5	0,9
- кукурудза+суданка+бобові 1строку сiвби	2,3	180,0	41	32,4	7,5	0,8
- кукурудза+суданка+бобові 2строку сiвби	2,1	180,0	37	32,4	6,7	0,7
Озимі проміжні на з/корм	1,5	130,0	19	19,5	2,9	0,4
Кукурудза на з/к, поукiсна	7,3	170,0	124	34,0	24,8	2,2
Ов.+ячм.+гор.+р. ол., пiсл.	20,1	90,0	181	14,5	29,0	4,3
Природні кормові угіддя	107,8	146,7	17,2
на сіно	59,2	20,0	118	10,0	59,2	5,6
на випас	48,6	100,0	486	18,0	87,5	11,7
Солома та полова кормова	163	42,5	2,9
Всього	794,7	85,6
На 1 кормову одиницю, г						107,7

Таким чином, при нагромадженні гною від однієї умовної голови 10 т/рік необхідно мати поголів’я ВРХ в межах 100-120 голів на 100 га с.-г. угідь. Отже можна зробити висновок, що запланований на 2005 рік показник насиченості землекористування сільськогосподарськими тваринами не є максимальним і може збільшуватись. Теоретично, за наявності 500 га земель придатних для виробництва кормів в ДГ “Куповате” чисельність сільськогосподарських тварин може сягти 500-600 умовних голів. Це дасть можливість з одного боку за рахунок високих доз органічних добрив постійно підтримувати на необхідному рівні родючість ґрунту, з другого – стабільно підвищувати продуктивність посівів та забезпечувати тварин оптимальними раціонами годівлі при невисоких витратах хіміко-техногенних ресурсів

На сучасному етапі вирішувати проблему дефіциту кормів, в т. ч. концентрованих, можливо двома шляхами: закупівля нестачі кормів за межами ЗВ або за рахунок постійного підвищення родючості ґрунтів, що в свою чергу дозволить отримувати продуктивність посівів не менше 20-25 ц к. о./га. Зрозуміло, що окультурення малопродуктивних земель повинно також базуватись на широкому застосуванні вапнякових матеріалів і додаткового залучення крім гною інших органічних добрив і у т. ч. торфу, поклади якого на території землекористування досить значні.

Сівозміни. Науково-обґрунтована сівозміна в значній мірі вирішує проблему забур’яненості посівів та пошкодження рослин шкідниками і хворобами, сприяє збереженню родючості ґрунту та підвищенню врожайності польових культур, що опосередковано впливає на зниження забруднення їх урожаю радіонуклідами. Склад культур, який пропонується для господарства не забезпечує істотного зменшення вмісту цезію-137 у продукції рослинництва за рахунок виключення будь-якої з них, крім люпину, який за нормативами ДР-97 не можна вирощувати на зелений корм. Тому в польовій сівозміні, де передбачається поле зернобобових культур, доцільно зробити вибір на користь пелюшки і вики.

Нові допустимі рівні (ДР-97) вмісту цезію-137 знижені для м’яса - з 740 до 200 Бк/кг. У зв’язку з цим, рівні забруднення радіоцезієм основних видів кормів повинні бути в 3,7 рази меншими ніж ТДР-91, що дорівнює для сіна, сінажу і соломи –200, зеленої маси – 140, коренеплодів та комбікормів – 100 і для силосу – 60 Бк/кг. Такі жорсткі нормативи на продукцію тваринництва потребують відповідного підходу до виробництва кормів на радіоактивно забруднених землях.

Структура посівних площ. З програми виробництва грубих і соковитих кормів і структури посівних площ кормових культур видно, що для забезпечення запланованих раціонів годівлі у 2001 р. необхідно висівати кукурудзи на силос 20,2 га (фактично не сіялася), 2003 р. треба мати посівів 34 га, в 2005 р. – 70 га, конюшини відповідно 12,3 га (фактично підсіяно під овес 5га), 21,2, та 43,7 га, кормових буряків відповідно 1,7 (фактично висіяно 0,5 га), 3,1 та 5,6 га, однорічних трав і в т. ч. озимих на зелений корм відповідно 0,7 га (не сіялися), 2,8 га та 12,5га, поукісних і пожнивних відповідно 5,6 га (не сіялися), 12,5 та 27,4 га. На даний час в обробітку знаходиться 6 контурів з колишньої польової сівозміни (342,9 га) і частина (близько 5 га) контуру 35,4 га колишньої люпинової сівозміни (табл.8.28). В майбутньому доцільно освоїти всі 4 контури люпинової сівозміни, придатні для ведення землеробства. Їх загальна площа складає 99,8 га. Природні кормові угіддя розміщуються на 7 контурах 9-го поля колишньої кормової сівозміни (107,8 га). Таким чином, в перспективі під ріллею, сінокосами і пасовищами буде використовуватися 442,7 га.