Модель ведення сільськогосподарського виробництва в умовах Полісся на радіоактивно забруднених землях (стр. 3 )

Забруднення ґрунтів полігону “Куповате” цезієм-137 коливається в межах від 300 до 900 Бк/кг, стронцієм-90 – 70-130 Бк/кг. Найвищі значення активності цезію-137 зафіксовано на півночі полігону, середні – в центральній його частині, а найнижчі в південному та південно-західному секторах.

Вміст важких металів у ґрунті не перевищував ГДК [15]. Дослідження показали, що рівень вмісту міді знаходиться в межах від 0,29 до 3,78 мг/кг при ГДК – 100 мг/кг, цинку – від 1,34 до 13,68 мг/кг при ГДК – 300 мг/кг, марганцю – від 20,4 до 307,6 мг/кг при ГДК – 1500 мг/кг; свинцю – від 1,70 до 12,05 мг/кг при ГДК – 100 мг/кг.

Таким чином, проведені дослідження показали, що за показниками родючості і забруднення досліджувані ґрунти цілком придатні для вирощування майже всіх сільськогосподарських культур з метою отримання рослинницької продукції належної якості (табл.8.30). Виключенням може бути тільки люпин, оскільки гранично допустима щільність забруднення дерново-підзолистого ґрунту при його вирощуванні не повинна перевищувати 1 Кі/км2, тоді як фактичні показники забруднення радіоцезієм складає 1-3 Кі/км2. З іншого боку це найцінніша бобова культура Полісся, що дає значний вихід сирого протеїну, вкрай необхідного для збалансованої годівлі сільськогосподарських тварин, а також забезпечує додаткове залучення біологічного азоту. Тому, потрібна розробка спеціальної технології вирощування люпину, яка забезпечувала б зменшення коефіцієнтів переходу радіонуклідів в наземну частину урожаю до безпечного рівня.

Формування виробничої системи на базі ДГ "Куповате". Дослідження і розробка моделі ведення сільськогосподарського виробництва здійснювалась за допомогою ІОК “Агросистема”].

Таблиця 8.30 – Гранично допустима щільність забруднення радіоцезієм дерново-підзолистого ґрунту при вирощуванні

сільськогосподарських культур [16]

Культура	Щільність забруднення
КБк/м2	Ки/км2
Кукурудза	2466	66,7
Ячмінь	2643	71,4
Пшениця озима	2056	55,6
Пшениця яра	2312	62,5
Тритікале	1423	38,5
Просо	1233	33,3
Жито	1276	34,5
Овес	385	10,4
Гречка	255	6,9
Боби	278	7,5
Соя	262	7,1
Горох	296	8,0
Віка	243	6,6
Люпин	38	1,0

В результаті відпрацьовано декілька перспективних варіантів робочих проектів розвитку ДГ “Куповате”. Один з варіантів заснований на пріоритеті розвитку галузі м’ясного скотарства, оскільки така спеціалізація вважається одныэю з найбільш перспективних для зони Полісся на територіях забруднених радіонуклідами. Для реалізації цього положення в дослідне господарство було завезено 30 голів ВРХ Поліської м’ясної породи, пристосованої до природно-кліматичних умов і кормових ресурсів Полісся України (рис. 8.12).

В порівнянні з молочним, м’ясне скотарство потребує значно менших витрат ресурсів, оскільки тварини м’ясного напрямку продуктивності більше 7 місяців на рік перебувають на природних пасовищах, де затрати на їх утримання і вирощування мінімальні. В стійловий період раціони їх годівлі насичені грубими і соковитими кормами при незначній питомій вазі концентратів. Раціон годівлі м’ясних корів розраховується на 100 кг живої маси тварин і становить для сухостійних тварин: грубих кормів – 1,6-2 кг, силосу або сінажу – 1,6-1,8 кг, концентрованих кормів – 0,2-0,3 кг; для лактуючих: грубих кормів – 1,8-2 кг, силосу – 3,6-3,8 кг, концкормів – до 0,3 кг; структура раціону телиць: грубих кормів – 35-40 %, соковитих – 40-45 % і концентрованих – 20 %; для племінних бугайців: сіна – 25-30 %, соковитих кормів – 25-30%, концентрованих кормів – 40-45 %; для молодняку на відгодівлі: грубих кормів – 20-25%, соковитих 35-40 %, концкормів – 38-48 %; підгодівля підсисних телят концентратами і сіном проводиться з розрахунку на 100 кг живої маси теляти, або 0,35-0,40 к. о. на голову щодоби в період до 3-місячного віку; від 4 до 6-місячного – 1,4-2,8 к. о., від 7 до 9-місячного – 3,3-3,8 к. о. На одну к. о. в раціоні має бути перетравного протеїну: до 3-місячного віку – 130 г, у віці 4-6 місяців – 115 і 7-9 місячного віку – 110 г.

Система вирощування молодняку передбачає отримання середньо добових приростів живої маси: для теличок – 700-750 г, нетелів – 700 г, бугайців на відгодівлі (6-15міс.) – 900-950 г. Утримання молодняка – групове, безприв’язне, на вигульно-кормових майданчиках за наявності приміщень або навісів легкого типу. Технологія вирощування поголів’я передбачає утримання тварин на глибокій підстилці, яка замінюється один раз на рік.

В подальшому передбачається планомірне розширення поголів’я ВРХ. В зв’язку з цим планування виробничої діяльності ДГ “Куповате” буде здійснюватися на основі аналізу наступних етапів (моделей) його розвитку.

Варіант 1 – фактичні показники 2001р. – поголів’я сільськогосподарських тварин складає 86 умовних голів, або 19 на 100 га сільськогосподарських угідь; площа ріллі – 150га, площа природних кормових угідь 107,8 га.

Варіант 2 – перехідний план на 2003 р. – поголів’я – 29,4 умовних голів на 100 га сільськогосподарських угідь; площа ріллі – 344,9 га, продуктивність рослинництва – 24 ц к. о./га; вміст перетравного протеїну – 107 г/к. о.

Варіант 3 – план на 2005 р. – поголів’я – 43,3 умовних голів на 100 га ріллі; площа ріллі – 395,1 га; продуктивність рослинництва 35,2 ц к. о./га; вміст перетравного протеїну – 105,2 г/к. о.

Проект розвитку господарства передбачає поступове зростання чисельності поголів’я ВРХ з 45 умовних голів в 2001 рік до 178 в 2005 році. Нині в ДГ “Куповате” окрім 45 умовних голів ВРХ налічується 41 умовна голова свиней (табл.8.31). Зростання їх чисельності не планується.

Таблиця 8.31 – Заплановане по роках збільшення поголів’я тварин

в перерахунку на умовні голови (у. г.)

Вид та група тварин	Середньорічне поголів’я	Коефіцієнт переводу	Умовних голів
Вар.1 2001р	Вар.2 2003р	Вар.3 2005р	Вар.1 2001 р.	Вар.2 2003 р.	Вар.3 2005 р.
Корови	23	70	120	1,000	23	70	120
Нетелi	17	8	20	0,610	11	5	13
Молодняк	32	50	132	0,330	11	17	44
Всього ВРХ	72	128	272		45	92	178
Свиноматки	31	31	31	0,470	15	15	15
Свинi	102	102	102	0,250	26	26	26
Всього свиней	133	133	133		41	41	41
Конi	0	0	0	1,000	0	0	0
Всього, у. г.	-	-	-	-	86	133	218
Всього, у. г./100 га	-	-	-	-	19	29,4	43,3

Кормовиробництво. Для забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин з розрахунку на їх середньодобовий приріст ваги (ВРХ 850-900 г, свиней – 800-900 г) потреба в кормах для корів складає 37, для нетелів – 31, для молодняка ВРХ – 28, для свиноматок – 10, для свиней на відгодівлі – 7 ц к. о. на 1 голову (табл.8.32).

Результати розрахунків, проведених за допомогою блоку програмного комплексу “Кормовиробництво” показали, що для забезпечення запланованих раціонів годівлі в стійловий період 2001-2002 рр. необхідно було б заготувати 347 т к. о, в т. ч. концентрованих кормів в натурі 121 т, сіна – 22 т, сінажу – 37 т, силосу – 65 т. Фактично валовий збір зернових в 2001році становив 64 т, що достатньо тільки для проведення посіву під урожай 2002 року. Заготівля грубих кормів склала: сіна – 82 т, сінаж не заготовлявся. Таким чином, існує досить гострий дефіцит кормів на 2001 р.

Необхідно відзначити, що забезпечення зеленими кормами в необхідній кількості в теплу пору 2001 року відбувалось при випасанні ВРХ на лузі. При запланованому збільшенні поголів’я ВРХ зростає і потреба в зелених кормах, хоча при науково-обґрунтованому веденні пасовищезміни є можливість обмежитися тільки випасом тварин без використання ріллі для створення зеленого конвеєра. Отже орні землі необхідно залучати тільки для виробництва кормів, що будуть використовуватися під час стійлового періоду. В подальшому при збільшенні потреби в кормах в 2003 році до 555 т к. о, а в 2005 – до 1036 т к. о. необхідно на основі науково-обґрунтованої структури кормових культур створити міцну кормову базу. Для цього необхідно впровадити в ДГ

Таблиця 8.32 – Потреба в кормах по роках в ДГ “Куповате”

Група тварин	Поголів’я	К. од. на 1 гол.	К. од., т	Концент- рати	Сіно	Сінаж	Солома	Корене- плоди	Силос	З/корми	Молоко	Сироватка
к. од	%	к. од	%	к. од	%	к. од	%	к. од	%	к. од	%	к. од	%	к. од	%	к. од	%
2001 р.
Корови	23	37,0	85	26	30	9	10	10	12	3	3	4	5	19	22	20	23	0	0	0	0
Нетелi	17	31,0	53	11	20	4	7	6	12	3	5	3	5	18	35	11	20	2	3	3	5
Молодняк	32	28,0	90	16	18	4	5	11	12	4	5	1	1	18	20	18	20	3	3	4	5
Свиноматки	31	10,0	31	25	80	1	3	2	5	1	2	1	2	0	1	2	5	0	1	3	10
Свинi	102	7,0	71	50	70	2	3	4	5	1	2	1	1	1	1	4	5	4	5	7	10
Всього кормів, т			330		127		20		32		12		9		56		53		8		17
Страховий фонд, т		17	0	0	2	10	5	15	2	15	0	0	0	8	15	0	0	0	0	0	0
Потреба в кормах, т			347		127		22		37		13		9		65		53		8		17
Всього в натурі, т					121		44		98		52		51		323		295		24		134
2003 р.
Корови	70	37,0	259	78	30	26	10	31	12	8	3	13	5	57	22	60	23	0	0	0	0
Нетелi	8	31,0	25	5	20	2	7	3	12	1	5	1	5	9	35	5	20	1	3	1	5
Молодняк	50	28,0	140	25	18	7	5	17	12	7	5	1	1	28	20	28	20	4	3	7	5
Свиноматки	31	10,0	31	25	80	1	3	2	5	1	2	1	2	0	1	2	5	0	1	3	10
Свинi	102	7,0	71	50	70	2	3	4	5	1	2	1	1	1	1	4	5	4	5	7	10
Всього кормів, т			526		183		38		56		18		17		95		98		9		18
Страховий фонд, т		29	0	0	4	10	8	15	3	15	0	0		14	15	0	0	0	0	0	0
Потреба в кормах, т			555		183		41		64		21		17		109		98		9		18
Всього в натурі, т					174		85		169		80		94		544		542		26		142
2005 р.
Корови	120	37,0	444	133	30	44	10	53	12	13	3	22	5	98	22	102	23	0	0	0	0
Нетелi	20	31,0	62	12	20	4	7	7	12	3	5	3	5	22	35	12	20	2	3	3	5
Молодняк	132	28,0	370	67	18	18	5	44	12	18	5	4	1	74	20	74	20	11	3	18	5
Свиноматки	31	10,0	31	25	80	1	3	2	5	1	2	1	2	0	1	2	5	0	1	3	10
Свинi	102	7,0	71	50	70	2	3	4	5	1	2	1	1	1	1	4	5	4	5	7	10
Всього кормів, т			978		287		70		110		37		30		194		194		17		32
Страховий фонд, т		58	0	0	7	10	17	15	6	15	0	0		29	15	0	0	0	0	0	0
Потреба в кормах, т			1036		287		77		127		42		30		223		194		17		32
Всього в натурі, т					273		158		333		163		168		1117		1075		49		245

“Куповате” технологію вирощування кукурудзи на силос, бобових багаторічних трав, коренеплодів і в подальшому поетапно розширювати площу посіву цих кормових культур, довівши її в 2005 році відповідно до 50, 45 та 5-6 га (табл.. 8.33).