Про деякі питання практики вирішення справ, пов’язаних із застосуванням митного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) (стр. 3 )

1.4. При визначені митної вартості товару не може бути використаний метод, який призводить до визначення ціни імпортованого товару, яка є значно нижчою ніж ціна світового ринку на такі товари19.09.2006 Товариство звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Відділу митного оформлення Митниці, в якому просить визнати бездіяльність посадових осіб Митниці по визначенню митної вартості товару – електричних водонагрівачів (код згідно УКТ ЗЕД 8516101990) та частин електричних водогрійних пристроїв – корпусів для електричних водогрійних баків (код згідно УКТ ЗЕД 8516900000) за методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються до України, протиправною; зобов’язати працівників Митниці визначати митну вартість електричних водонагрівачів (код згідно УКТ ЗЕД 8516101990) та частин електричних водогрійних пристроїв – корпусів для електричних водогрійних баків (код згідно УКТ ЗЕД 8516900000), що імпортуються до України, за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість).

Постановою місцевого господарського суду від 14.11.2006 позовні вимоги Товариства задоволено: визнано протиправною бездіяльність Митниці по визначенню митної вартості товару – електричних водонагрівачів (код згідно УКТ ЗЕД 8516101990) та частин електричних водогрійних пристроїв – корпусів для електричних водогрійних баків (код згідно УКТ ЗЕД 8516900000) за методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються до України; зобов’язано працівників Митниці визначати митну вартість електричних водонагрівачів (код згідно УКТ ЗЕД 8516101990) та частин електричних водогрійних пристроїв – корпусів для електричних водогрійних баків (код згідно УКТ ЗЕД 8516900000), що імпортуються до України, за методом визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість).

Постановою апеляційного господарського суду від 12.03.2007 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Вищий адміністративний суд України, задовольняючи касаційну скаргу Товариства в повному обсязі, виходив з наступного.

Державною митною службою України розроблена “Довідкова інформація для врахування при визначенні митної вартості водонагрівачів побутових електричних”, яка доведена до відома митних органів у регіонах.

Листом Управління митної вартості Державної митної служби України “Про довідковий рівень цін на електричні водонагрівачі” від 30.05.2006 № 16/1-836 мінімальний рівень цін, який необхідно враховувати при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості електричних побутових водонагрівачів при їх імпорті в Україну, складає: об’єм 40 – 60 л, ціна за 1 л об’єму в дол. США – 1,25 – 1,39 (вартість в дол. США 50 – 83,4); об’єм, л 61 – 80, ціна за 1 л об’єму в дол. США 0,87 – 1,03, (вартість в дол. США 53,07 – 82,4); об’єм, л 81 – 100, ціна за 1 л об’єму в дол. США 0,79 – 0,91, (вартість в дол. США 63,99 – 91); об’єм, л 101 – 125, ціна за 1 л об’єму в дол. США 0,76 – 0,88, (вартість в дол. США 76,76 – 110).

Листом Управління митної вартості Державної митної служби України від 20.04.2006 № 16/1-589-ЕП, який було надіслано всім начальникам митниць, для використання в роботі з контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, надано інформацію щодо експортних цін виробників водогрійних пристроїв в Болгарії, Італії та Словенії, отриману від торговельно-економічних місій у складі Посольств України у вказаних країнах, надіслану листом Міністерства економіки України від 07.04.2006 № 000-25/599, відповідно до якої експортні ціни на електричні побутові водонагрівачі в залежності від їх потужності (40 л – 125 л) та виробництва на умовах ЕХМ – країна виробника складають від 58,64 до 117,20 дол. США.

Частиною першою статті 266 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); оцінки на основі віднімання вартості (метод 4); метод оцінки на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Відповідно до частини першої статті 265 МК обов’язком митного органу є контроль правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно з пунктом 17 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, митний орган, що здійснює митне оформлення товарів, здійснює контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості, у тому числі за правильністю застосування вибраного декларантом методу визначення митної вартості та можливістю його застосування, а також повнотою (комплектністю) наданих декларантом документів. Митні органи мають право витребувати необхідні документи для перевірки митної вартості товару.

Частиною другою пункту 6 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості товарів митні органи визначають митну вартість самостійно на підставі ціни на ідентичні чи подібні (аналогічні) товари.

Судом першої інстанції встановлено, що митна вартість електричних побутових водонагрівачів (код згідно УКТ ЗЕД 8516101990) при їх імпорті в Україну через Митницю визначалась зі значним заниженням.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України погодилась з думкою суду першої інстанції про те, що відповідач при визначенні митної вартості повинен був урахувати ціни світового ринку.
Відповідно до частини третьої статті 266 МК у випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів. Не може бути використаний метод, який призводить до визначення ціни імпортованого товару яка є значно (у 2 та більше разів) нижчою ніж ціна світового ринку на такі товари.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди не може бути застосований, так як він значною мірою впливає на вартість товару, що є порушенням підпункту “в” пункту 1 частини четвертої статті 267 МК.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути застосований у зв’язку з тим, що митна вартість електричних побутових водонагрівачів у ціновій базі даних Державної митної служби України має дуже широкий діапазон цін, а, згідно вимог статті 267 МК, при застосуванні цього методу використовується найменша вартість товарів за договорами з ідентичними товарами.

Так, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа Державної митної служби України від 09.03.2006 № 11/2-16/2426 мінімальна митна вартість електричних побутових водонагрівачів при імпорті в Україну за ціновою базою даних складає від 11,20 до 25,37 дол. США, що не відповідає вищезазначеним даним про вартість товару на світовому ринку та зазначеної нижче собівартості.

З тих самих підстав неможливе використання методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, так як, при цьому також використовується найменша вартість товару.

У зв’язку з тим, що четвертий метод – метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості фактично є похідними від другого та третього методу визначення митної вартості, його застосування не зможе об’єктивно визначити митну вартість електричних побутових водонагрівачів.

З огляду на зазначене, Вищий адміністративний суд України погодився з думкою суду першої інстанції про те, що є всі підстави для використання методу додавання вартості (обчислена вартість) при митному оформленні електричних водонагрівачів (код згідно УКТ ЗЕД 8516101990) та частин електричних водогрійних пристроїв – корпусів для електричних водогрійних баків (код згідно УКТ ЗЕД 8516900000), оскільки митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попередніх методів (з першого по четвертий).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що середня собівартість за 1 л об’єму складає 0,74 дол. США, а середня собівартість електричних побутових водонагрівачів становить 59,2 дол. США.

Відповідно до статті 259 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до вимог цього Кодексу.

При імпорті електричних побутових водонагрівачів до України згідно зі статтею 267 МК до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається низка витрат, перелічених у частині другій статті 267 МК.

На думку судової колегії Вищого адміністративного суду України, належним методом визначення ціни товарів, що імпортуються в Україну є метод, що призводить до визначення ціни відповідно до цін світового ринку на такі товари, а в частині визначення митної вартості електричних водонагрівачів (код згідно УКТ ЗЕД 8516101990) та частин електричних водогрійних пристроїв - корпусів для електричних водогрійних баків (код згідно УКТ ЗЕД 8516900000), відповідач мав керуватися методом додавання вартості (обчислена вартість) за правилами статті 272 МК, оскільки митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попередніх методів (з першого по четвертий), визначених статтею 266 МК.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погодився з думкою суду першої інстанції про те, що нездійснення відповідачем належного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, незастосування ним належного методу обчислення вартості товарів, що імпортуються, є бездіяльністю з боку відповідача, а бездіяльність відповідача щодо належного контролю за правильністю визначення митної вартості імпортованих електричних побутових водонагрівачів, відповідно до вимог МК шляхом послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів, є противоправною та спричиняє збитки вітчизняному виробнику та призводить до зменшення надходжень до Державного бюджету України, що судом апеляційної інстанції безпідставно до уваги не прийнято.

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України зазначив, що постанова господарського суду Харківської області від 14.11.2006 прийнята відповідно до вимог законодавства і скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2007 помилково.