Про деякі питання практики вирішення справ, пов’язаних із застосуванням митного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) (стр. 4 )

2. Визначення класифікаційного коду товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності
 
2.1. Критеріями розмежування товарних позицій за УКТ ЗЕД є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що їх виконує товар, спосіб виробництва, зовнішній вигляд тощо.

У червні 2005 року Товариство звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Регіональної митниці про визнання недійсним рішення від 04.04.2005 про визначення коду товару. Позивач зазначив, що проводив митне оформлення товару – кліпсів алюмінієвих, призначених для пакування ковбасних виробів, за кодом за УКТ ЗЕД у товарній підпозиції 7661. Відділом номенклатури товарів Регіональної митниці після відібрання проб і зразків було прийнято рішення про необхідність проведення класифікації товару за іншим кодом – у товарній підпозиції 8305 з більшою ставкою сплати ввізного мита.

Постановою місцевого господарського суду від 21.03.2006 позов було задоволено частково, визнано недійсним рішення про визначення коду товару від 04.04.2005. Рішення мотивовано посиланням на те, що у висновку судово-товарознавчої експертизи, складеному 22.11.2005, експерт дійшов висновку, що відповідно до УКТ ЗЕД, класифікація досліджуваних виробів (скоби, кліпси), має відповідати коду УКТ ЗЕД 7як “інші вироби алюмінієві: цвяхи, кнопки, скоби (крім товарної позиції 8305), гвинти, болти, гайки, гаки, укручувані заклепки, шпонки, шплінти, шайби та аналогічні вироби”.

Постановою апеляційного господарського суду від 10.07.2006 вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято рішення про відмову в позові. Суд апеляційної інстанції вважав, що у питанні коригування коду товару митниця діяла у межах своїх повноважень і відповідно до вимог закону.

Перевіряючи судові рішення у касаційному порядку, Вищий адміністративний суд висловив наступну позицію.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2005, укладеного між Товариством та Фірмою, позивачу був поставлений вантаж – кліпси алюмінієві для пакування ковбасних виробів.

Товариством для здійснення митного оформлення вантажу була подана ВМД та документи на вантаж – кліпси алюмінієві з посиланням на код товару за УКТ ЗЕД у товарній позиції 7616.

Внаслідок перевірки, проведеної відділом номенклатури Регіональної митниці товарів митницею було здійснено коригування коду товару й прийнято рішення про визначення іншого коду товару згідно УКТ ЗЕД – у товарній позиції 8305.

Оскаржуване рішення прийнято Митницею відповідно до вимог Порядку роботи номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.10.2003 № 000 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.10.2003 № 000/8317.

Пунктом 2.2 зазначеного Порядку встановлено, що до компетенції уповноважених осіб відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці відноситься прийняття рішення про визначення коду товару за УКТ ЗЕД.

Статтею 313 МК встановлена обов’язковість виконання рішень митних органів щодо класифікації товарів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про правильність оскаржуваного рішення Митниці, оскільки згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів, до товарної позиції 8305 відносяться “скоби дротяні у блоках (наприклад для пакування)”. З висновку судово-товарознавчої експертизи від 22.11.2005 вбачається, що дані вироби використовуються переважно у харчовій промисловості для фіксації (кліпсування) кінцевих країв оболонок продуктів харчування.

З листа фірми-виробника кліпсів вбачається, що вони призначені для використання у кліпсаторах. Згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів критеріями розмежування товарних позицій є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що їх виконує товар, спосіб виробництва, зовнішній вигляд тощо. Враховуючи те, що скоби мають використовуватись блоками у кліпсаторах для пакування ковбасних виробів, суд апеляційної інстанції правильно визнав помилковою позицію суду першої інстанції щодо необхідності кодування товару у товарній позиції за кодом УКТ ЗЕД 7616.

2.2. Код товару, зазначений у будь-яких документах, не є визначальним для класифікації при митному оформленні товарів, а носить інформативний (довідковий) характер.

У грудні 2005 року Товариство звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Митниці про визнання недійсним акту ненормативного характеру – талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів та про зобов’язання Митниці здійснити митне оформлення товару – пальмоядрового стеарину Nchox 355 Е, який було заявлено позивачем на митне оформлення за ВМД, за кодом УКТ ЗЕД 1516209810. Позивач вказав, що згідно з вказаним ним кодом товару встановлена ставка мита у розмірі 0%. Митниця видала позивачеві талон відмови у пропуску товару на митну  територію, вважаючи, що код товару вказано невірно і даний товар має кодуватись за іншим кодом УКТ ЗЕД, за яким ставка ввізного мита становить 15%.

Постановою місцевого господарського суду від 20.02.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного господарського суду від 06.04.2006, позов задоволено. В основу судових рішень покладено висновок про те, що код товару за УКТ ЗЕД вказано позивачем вірно, оскільки він відповідає сертифікату підтвердження, виданого виробником товару.

Перевіряючи рішення судів у касаційному порядку, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про неповне з’ясування судами обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування своїх доводів суд першої інстанції послався лише на сертифікат підтвердження від 28.01.2005, виданий виробником товару. Між тим, в матеріалах справи є довідка експерта від 08.02.2005 Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, відповідно до якої даний товар є сумішшю гідрогенізованого пальмоядрового стеарину та сорбітану тристеарату, а тому повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 1517909990 тобто за іншим, ніж вказав позивач. При наданні висновку експертом врахувались також і данні сертифікату підтвердження країни-виробника товару. Даному висновку, як доказу по справі, судом взагалі оцінки не дано.

Судом не прийнято до уваги, що згідно п. 2.9 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.10.2003 № 000 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.10.2003 № 000/8317, код товару, зазначений у будь-яких документах, не є визначальним для класифікації при митному оформленні товарів, а носить інформативний (довідковий) характер. Висновок суду про те, що код товару, визначений позивачам є вірним, оскільки випливає з даних сертифікату підтвердження, зроблено без урахування вищезазначеного чинника. За наявності у справі суперечливих доказів суд не витребував та не дослідив ВМД країни-експортера, інші документи про фізико-хімічні властивості товару, процентне співвідношення інгредієнтів тощо, не призначив по справі відповідну експертизу.

Зазначені недоліки залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, а тому оскаржувані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ввезення на територію України для постійного використання транспортних засобів спеціального призначення, що не включені в перелік тих транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації та обліку, і виготовлені 8 і більше років тому, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Приписи Закону України “Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів” на зазначені правовідносини не поширюються.

У лютому 2006 року Приватне підприємство звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Митниці про визнання протиправною і скасування картки відмови у митному оформленні від 15.02.2006, видану Митницею, та про зобов’язання Митниці здійснити митне оформлення сніготрамбувальної машини за кодом УКТ ЗЕД 8701301000. Позивач вказав, що у якості причини видачі картки відмови Митниця послалась на те, що транспортний засіб – сніготрамбувальна машина виготовлена більше 8 років тому, а відтак її ввезення в Україну можливе лише за наявності дозволу Кабінету Міністрів України згідно з пунктом 71 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил ввезення транспортних засобів на територію України” від 31.05.1994 № 000.

В обґрунтування своїх доводів позивач послався на те, що оскаржувана картка відмови видана Митницею із порушенням Закону України “Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів”, оскільки вікові обмеження на ввезення транспортних засобів на митну територію України встановлюються вказаним Законом тільки на транспортні засоби за певними кодами УКТ ЗЕД, а сніготрамбувальна машина під дію даного Закону не підпадає.

Постановою місцевого господарського суду від 03.04.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного господарського суду від 03.07.2006, позов задоволено: визнано протиправною (скасовано) картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 15.02.2006; зобов’язано Митницю здійснити митне оформлення сніготрамбувальної машини LЕІТNЕR LН 500 у комплекті із допоміжним обладнанням, 1996 року випуску, за кодом УКТ ЗЕД 8701301000.

Висновки судів обох інстанції про обґрунтованість позову базуються на тому, що транспортний засіб, який ввозився підприємством на митну територію України, має код за УКТ ЗЕД 8701301000, а Законом України “Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів” не встановлено заборони на ввезення транспортного засобу віком старше 8 років за таким кодом. На думку суду, оскільки пункт 7 Правил ввезення транспортних засобів на митну територію України суперечить статті 1 зазначеного Закону, то застосуванню підлягає Закон, як акт вищої юридичної сили, а тому картка відмови була видана митницею безпідставно.

Проте, на думку судової колегії, суд при вирішенні спору невірно застосував до даних правовідносин норми матеріального права.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів” від 30.11.2005 були внесені зміни до Закону України “Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”, які були пов’язані з питаннями подальшої реєстрації ввезених транспортних засобів. Приписами зазначеного Закону дозволяється пропуск на митну територію України транспортних засобів за певними кодами УКТ ЗЕД за умови, що на момент переміщення їх через митний кордон пройшло не більше 8 років з дати їх виготовлення. Разом з тим, з преамбули цього Закону вбачається, що законодавець встановив вікові обмеження на ввезення лише тих транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації та обліку.

Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 000 встановлено єдиний на території України порядок державної реєстрації для певного кола транспортних засобів, а саме: для автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок.

Приватним підприємством ввезено на митну територію України сніготрамбувальну машину (гусеничну) з допоміжним обладнанням – пристроєм для подрібнення та розпушування снігу та пристроєм для розчищення снігу, тобто дана машина призначена для виконання спеціальних функцій.

Відповідно до визначення понять, наведених у статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, сніготрамбувальна машина не є автомобілем (ним визнається колісний транспортний засіб, який має не менше чотирьох коліс), автобусом чи мотоциклом, а є транспортним засобом спеціального призначення, що не підпадає під перелік тих транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації та обліку.

За таких обставин судова колегія Вищого адміністративного суду України не погодилася з висновками судів про те, що до даних правовідносин мають бути застосовані положення Закону України “Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”.

Відповідно до пункту 71 Правил ввезення транспортних засобів на територію України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.1994 № 000 ввезення на територію України для постійного використання механічних транспортних засобів, виготовлених 8 і більше років тому, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Враховуючи наведене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що Митницею правомірно була винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оскільки Митниця діяла в межах своїх повноважень і відповідно до вимог чинного законодавства у галузі митної справи.

Оскільки обставини справи встановлені судами повно і правильно, але невірно застосовані норми матеріального права, Вищим адміністративним судом України оскаржувані рішення скасовані та винесено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.