Про деякі питання практики вирішення справ, пов’язаних із застосуванням митного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) (стр. 7 )

7. У випадках порушення терміну перебування товару у режимі переробки митний збір підлягає нарахуванню на загальних підставах з дати завершення дії дозволу на переробку.

У жовтні 2005 року Товариство звернулось до суду з позовом до Митниці про визнання протиправними дій посадової особи Митниці та відшкодування завданих збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2000 на митну територію України з метою ремонту були ввезені авіаційні двигуни. Відповідно до ВМД від 20.05.2005 авіаційні вантажі оформлені у митному режимі “переробки на митній території України”.

Частина авіаційних двигунів після ремонту вивезена (експортована) замовнику, що підтверджується відповідними ВМД від 30.09.2005, 05.10.2005 та 06.10.2005. Для здійснення митного оформлення Товариство у період з 19.09.2005 по 03.10.2005 на рахунок Митниці перерахувало авансові суми у розмірі ,74 грн. Відповідачем при оформленні експорту авіадвигунів із зазначених сум, крім збору за митне оформлення, було нараховано та утримано збір за перебування двигунів під митним контролем на загальну суму ,4 грн.

Постановою місцевого господарського суду від 12.12.2005, залишеною без змін ухвалою апеляційного господарського суду від 21.02.2006, у позові відмовлено.

Матеріалами справи встановлено, що вантаж був ввезений позивачем на митну територію України в режимі переробки. Визначення поняття “митного режиму переробки на митній території України” наведено у статті 229 МК, згідно з якою переробкою на митній території визнається митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законом порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Митним режимом згідно із пунктом 16 статті 1 МК визнається сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Строк переробки товарів на митній території України обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки. Частиною другою статті 232 МК встановлено загальне правило, що строк переробки встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки, але не може перевищувати 90 днів. Лише у виключних випадках Кабінет Міністрів України може встановлювати інші строки переробки товарів, ніж ті, що встановлені частиною другою статті 232 МК, але за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади. В матеріалах справи відсутні докази того, що Кабінетом Міністрів України позивачу були встановлені інші строки переробки ввезених товарів, і, таким чином, режим переробки на митній території не повинен був перевищувати 90 днів.

Позивачем при ввезенні авіадвигунів на митну територію України було надано зобов’язання про те, що у термін до 17.08.2005 товари, що були ввезені на митну територію України, будуть вивезені. Дані обставини підтверджуються оформленою у митному відношенні ВМД (графа 48). Наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 № 000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.10.2003, затверджено Порядок застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України. Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що разом із ВМД до митниці оформлення подаються товаротранспортні та інші документи, а також зобов’язання про вивезення за межі митної території України продуктів переробки в строк, зазначений у дозволі митного органу на розміщення товарів у режимі переробки. Таке зобов’язання було надано позивачем відповідачу 19.05.2005, про що свідчить відмітка у ВМД. Однак у вказаний термін, тобто до 17.08.2005 товар не був вивезений за межі митної території, зобов’язання про зворотне вивезення було виконано позивачем лише у вересні 2005 року.
Вирішуючи питання про правомірність чи неправомірність дій посадової особи Митниці щодо нарахування збору за перебування під митним контролем в зв’язку з закінченням строку переробки, суди обґрунтовано керувалися вказаними чинниками, а також наказом Державної митної служби України від 23.06.1998 № 000 “Про затвердження Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією”. Пунктом 8.1 Прикінцевих положень цього Порядку передбачено, що у разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень Порядку між митними установами і платниками, пояснення щодо застосування цих положень дає Державна митна служба України за запитами митних установ. У листі Державної митної служби України від 07.10.2005 роз’яснено, що відповідно до п. 7.4 названого Порядку митні збори за перебування товарів під митним контролем у випадках переробки товарів не справляються. Однак після завершення терміну дії дозволу на переробку товарів такі товари продовжують перебувати під митним контролем до моменту здійснення митного оформлення у повному обсязі. При цьому митний збір підлягає нарахуванню на загальних підставах з дати завершення терміну дії дозволу на переробку (графа 48 ВМД).

Порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД встановлено, що митне оформлення товарів у повному обсязі та їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних митних зборів.

Частиною другою статті 78 МК передбачено, що митне оформлення вважається закінченим після виконання митним органом процедур, визначених ним на підставі МК відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, законодавець пов’язує строк закінчення митного оформлення з певними діями службових осіб митного органу, які, у свою чергу, обумовлені заявленим митним режимом.

Судова колегія дійшла висновку, що судами зроблено системний аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини, і порушень норм матеріального права не встановлено.

Голова Вищого
адміністративного суду України  О. Пасенюк