Атеросклероз. Сучасні погляди на проблему (стр. 6 )

Первинна профілактика атеросклерозу. Труднощі первинної профілактики полягають в тому, що більшість людей в молодому і середньому віці з ГЛП і ліпоїдозом артерій почувають себе, здоровими і не хочуть навіть слухати про якісь заходи профілактики, результатів яких потрібно чекати досить довго – 5-10 років.

В 1979 р. Роуз опублікував стратегію профілактики атеросклерозу та ІХС з введенням термінів "стратегія високого ризику" і "популяційна стратегія", які одержали міжнародне визнання (Epstein). Протягом тривалого часу кардіологи дискутували з приводу доцільності "стратегії високого ризику" і "популяційної стратегії", їх місця в профілактиці кардіологічних захворювань. По суті це два різних підходи до однієї і тієї ж проблеми, які доповнюють один одного.

"Стратегія високого ризику" поширюється на осіб з високим ступенем ризику виникнення ІХС. Її ще називають сімейною профілактикою, бо вона спрямована на зменшення факторів ризику в конкретній сім'ї.

"Стратегія високого ризику" носить переважно пасивний характер, коли хворі звертаються до лікаря. Вона проводиться при сімейній гіперліпідемії, артеріальній гіпертензії, ожирінні, випадках раптової серцевої смерті в родині у віці до 60 років і включає в себе призначення раціональної дієти, гіпохолестеринемічних і гіпотензивних препаратів. Різниця між первинною і вторинною профілактикою атеросклерозу умовна.

У ХХ сторіччі атеросклероз став епідемією на земній кулі, тепер мова йде вже про "хвору популяцію". До цього населення призвели шкідливі звички і сучасний спосіб життя. Для оздоровлення "хворої популяції" більше підходить "популяційна стратегія", яка направлена на осіб з середнім ступенем ризику ІХС і атеросклерозу. Вона носить масовий характер, тому що 2/3 дорослого населення мають один або більше факторів ризику. Основне завдання при "популяційній стратегії" - виховання у дітей таких повсякденних звичок, які дозволять утримувати фактори ризику атеросклерозу на низькому рівні. Починають її проводити в сім'ї, продовжують в школі. На жаль, важко передбачити в дитячому віці, у якої конкретно дитини пізніше будуть мати місце фактори ризику виникнення атеросклерозу. Саме тому потрібна "популяційна стратегія" в дорослому і похилому віці. Вона допоможе боротись з атеросклерозом вінцевих судин і судин мозку як з епідемією. Потрібно дотримуватись раціонального харчування з молодого віку. Тільки тоді, коли самі люди почнуть турбуватись про своє здоров'я і спосіб життя, ми можемо сподіватись на зниження захворюваності та смертності від атеросклерозу. Щоб людина змінила ставлення до свого здоров'я, має бути сильна мотивація, в тому числі економічна.

З кінця 60-х років ХХ сторіччя в США і деяких інших країнах (Канада, Австралія, Нова Зеландія) смертність від ІХС знизилась на 30 %. Цього було досягнено з допомогою багатофакторної профілактики. Боротьба з ІХС проводилась за наступними напрямками:

1) обмеження або відмова від куріння;

2) дотримання раціональної дієти при ГЛП з підвищенням фізичної активності;

3) медикаментозна терапія при АГ;

4) призначення за показаннями антиагрегантів і бета-блокаторів;

5) аортокоронарне шунтування.

В першу чергу в США від куріння відмовилась більшість лікарів. При нікотиновій залежності призначають гіпноз, рефлексотерапію, психотерапію, антинікотинові таблетки. Чимале значення має глибоке переконання в необхідності відмовитись від сигарет.

Бажано, щоб після 30-40 років визначали ліпідограму крові у чоловіків, насамперед при кардіалгіях і АГ. Необхідно пам'ятати, що з віком концентрація ХС і ТГ в плазмі крові підвищується. При діагностиці ГЛП призначають гіпохолестеринемічну дієту. У більшості випадків настає нормалізація ліпідограми. При сімейній спадковій ГЛП на фоні раціональної дієти призначають гіпохолестеринемічні медикаменти незалежно від віку хворого.

Важливе значення в первинній профілактиці атеросклерозу та ІХС належить фізичній активності. Регулярні фізичні вправи з молодого віку вважають предиктором низької захворюваності на ІХС. Чим рідше бувають епізоди ішемії міокарда, тим менший ризик виникнення захворювань серця.

Згідно робіт Wood і співавт., значні фізичні навантаження супроводжуються розширенням вінцевих судин серця і покращанням колатерального кровообігу. В економічно розвинених країнах світу при збільшенні фізичної активності чимало людей відмовляються від куріння або зменшують кількість сигарет. По суті, фізична активність спрямована на боротьбу з такими факторами ризику, як гіподинамія, ожиріння, куріння. Особи, які систематично займаються фізичними вправами, переважно худорляві.

Помірна фізична активність сприятливо впливає на осіб з підвищенням артеріального тиску. Потрібно пам'ятати, що при безсимптомному перебігу стенозуючого коронаросклерозу в деяких випадках настає раптова коронарна смерть під час інтенсивних навантажень. В 1984 році знаменитий ентузіаст і проповідник "бігу від інфаркту" Джим Фіке раптово помер в 52 роки під час бігу, що викликало шок серед його послідовників. Ось чому кожна здорова і хвора людина має знати межу своїх фізичних можливостей і толерантність до фізичних навантажень. У хворих це визначається за допомогою велоергометрії. В середньому раптова серцева смерть серед осіб з низькою фізичною активністю зустрічається в 2 рази частіше.

При високій фізичній активності в крові підвищується вміст ЛПВЩ і апоАІ при зниженні вмісту загального ХС і ТГ. Фізичні навантаження покращують реологічні властивості і підвищують фібринолітичну активність крові.

Кожна людина сама або за рекомендацією сімейного лікаря чи кардіолога вибирає для себе вид і темп фізичних навантажень при регулярному їх дотриманні. В молодому віці рекомендується біг, плавання, спортивні ігри (волейбол, баскетбол тощо). Люди похилого віку перевагу повинні віддавати ходьбі як найбільш фізіологічному навантаженню. Бажано щоденно проходити не менше 5 км зі швидкістю 4-5 км/год, залежно від самопочуття і толерантності до фізичних навантажень.

Гіпохолестеринемічна дієта, відмова від куріння, лікування АГ, фізична активність - основні методи первинної профілактики атеросклерозу. Сприяє ефективності профілактичних заходів високий рівень санітарно-гігієнічних знань населенння. Чимале значення мають засоби масової інформації, введення законодавчих актів для боротьби з курінням. Потребує покращання забезпечення населення харчовими продуктами, в тому числі з низьким вмістом холестерину.

Література

1.  Александров и профилактика факторов риска ишемической болезни сердца с детского и подросткового периода - перспективный подход современной кардиологии// Кардиология. - 1991. - № 6. - С.105-110.

2.  , Дробкова стадии атеросклероза. Морфогенез липидных пятен аорты у детей// Тер. архив. - 1985. - № 11. - С.21-25.

3.  Грацианский и регресия атеросклероза в ангиографических исследованиях у человека - "косметический" эффект или реальное вмешательство в течение коронарной болезни сердца// Кардиология. - 1995. - № 6. - С.4-19.

4.  Диагностика кардиологических заболеваний, справочное пособие/ Под ред. // Минск, 1990. - С.16-40.

5.  Метелица кардиолога по клинической фармакологии// М.: Медицина, 1987. - С.150-160.

6.  О науке, творчестве и здоровье// М.: Значение, 1991. - С.189.

7.  Коррекция дислипидемий. Конспект практического врача // Медицинская газета. - 29 декабря 1990 г.

8.  Применение правастатина при ишемической болезни сердца // Международный журнал медицинской практики. - 1999. - № 7 - С.17.

9.  Предшественники атеросклероза у детей - возможности профилактики: факты и гипотезы. // Тер. архив. - 1985. - № 11. - С.26-29.

10.  , Шестов плазмы крови и их полиморфизм как маркеры и предикторы атеросклероза // Кардиология. -1995. - № 4. - С.41-48.

11.  Патогенез и предупреждение коронарного склероза Фармадікум. - 1995. - № 2. - С.5-7.

12.  и соавт. Новое в изучении патогенеза и лечения атеросклероза/ Клиническая медицина. - 1991. - № 3. - С.7-11.

13.  Ерштейн массовй профилактики основных сердечно-сосудистых заболеваний// Тер. архив. - 1985. - № 11. - С.13-20.