Робоча програма з біологічної хімії (стр. 10 )

1.  Біохімічні та фізіологічні функції крові в організмі людини. Дихальна функція еритроцитів.

2.  Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти та патологічні форми гемоглобінів людини.

3.  Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу в організмі (метаболічний та респіраторний ацидоз, алкалоз).

4.  Біохімічний склад крові людини. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика.

5.  Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворю­­­вань органів і тканин.

6.  Калікреїн-кінінова система крові та тканин. Лікарські засоби – антагоністи кініноутворення.

7.  Небілкові органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компо­­­ненти плазми.

8.  Біохімічні та функціональні характеристики системи гемостазу.

9.  Згортальна система крові; характеристика окремих факторів; механізми функціонування каскадної системи згортання крові.

10.  Роль вітаміну К в реакціях коагуляції; лікарські засоби – агоністи та антагоністи вітаміну К.

11.  Антизгортальна система крові; характеристика антикоагулян­­тів. Спадкові порушення процесу згортання крові.

12.  Фібринолітична система крові. Лікарські засоби, що впливають на процеси фібринолізу.

13.  Імуноглобуліни; біохімічна характеристика окремих класів імуноглоглобулінів людини.

14.  Медіатори та гормони імунної системи: інтерлейкіни; інтерфе­­­рони; білково-пептидні фактори регуляції росту та проліфера­­­ції клітин.

15.  Система комплементу; біохімічні компоненти системи компле­­­менту людини; класичний та альтернативний шляхи активації.

16.  Біохімічні механізми імунодефіцитних станів: первинні (спад­­­кові) та вторинні імунодефіцити.

Тема 14. Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів в печінці.

1.  Біохімічні функції печінки: вуглеводна, білоксинтезуюча, сечовино-утворювальна, жовчоутворювальна, регуляція ліпідного складу крові.

2.  Детоксикаційна функція печінки; типи реакцій біотрансформа­­­ції ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

3.  Реакції мікросомального окислення. Цитохром Р-450; електроно-транспортні ланцюги в мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів.

4.  Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

5.  Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтя­­­ниць; типи жовтяниць; спадкові (ферментні) жовтяниці.

6.  Водно-сольовий обмін в організмі. Внутрішньоклітинна і по­заклітинна вода; обмін води, натрію, калію.

7.  Роль нирок в регуляції об'єму, електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок.

8.  Ренін-ангіотензинова система нирок. Гіпотензивні лікарські засоби – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.

Тема 15. Підсумкове заняття.

Перелік практичних робіт та завдань для іспиту з біологічної хімії.

1.  Визначити наявність в розчині формальдегіду реакцією Троммера. Зробити висновок.

2.  Оцінити проведену йодоформну пробу на ацетон. Зробити висновок.

3.  Як і чому зміниться колір розчину KMnO4 при додаванні олеїнової кислоти?

4.  Чому реакція Вагнера на ненасиченість жира є якісною? Провести аналіз результатів.

5.  Оцінити різницю в хімічній поведінці салолу та аспірину при їх взаємодії з FeCl3. Аргументувати висновок.

6.  Оцінити результати поетапно проведеного одержання реактиву Фелінга. Де він застосовується?

7.  Чому по-різному взаємодіють з реактивом Фелінга глюкоза і лактоза з одного боку та сахароза з іншого? Пояснити результати.

8.  Якою є якісна реакція на крохмаль? Зробити висновки.

9.  Як і чому при взаємодії глюкози з Cu(OH)2 за різних умов (кімнатна температура та нагрівання) одержуємо різні продукти? Аргументувати висновок.

10.  Оцінити якісні реакції на амінокислоти та білки: ксантопротеїнову; нінгілринову; Фоля; біуретову.

11.  Як і чому з'являються різні кольори розчинів?

12.  Запропонуйте реакцію, що дозволить відрізнити пептиди від білків.

13.  Оцінити дію на білки сульфату амонію, трихлороцтової та сульфасаліцилової кислот. Дати аргументацію.

14.  Як і чому зміниться склад нуклеїнових кислот при їх гідролізі? Визначити складові гідролізату. Зробити висновки.

15.  Пояснити основні принципи визначення активності ферментів на прикладі амілази слини (йод-крохмальна реакція та реакції Тромера та Фелінга).

16.  Довести білкову природу ферментів біуретовою реакцією, реакцією Фоля, методом формолтитрування за Серенсеном при поступовому гідролізі білка. Пояснити принципи методів.

17.  Пояснити термолабільність ферментів на прикладі визначення активності амілази слини, яка попередньо нагріта або охолоджена та попередньо не оброблена.

18.  Намалювати графік залежності активності фермента від рН середовища за результатами визначення активності пепсину та амілази слини. Пояснити його.

19.  Довести абсолютну специфічність сахарази (в реакціях з сахарозою та крохмалем) та відносну специфічність пепсину (в реакціях з фібрином та білком яйця). Який ще вид специфічності ферментів існує?

20.  Пояснити вплив модуляторів на активність ферментів на прикладі визначення активності холінестерази в присутності хлориду кальцію та фосфаколу, на прикладі активності амілази слини в присутності хлориду натрію.

21.  Як можна довести функціонування ЦТК? Принцип визначення активності ферментів ЦТК. Довести функціонування ЦТК за використанням ацетилКоА, за утворенням СО2, за вивільненням з проміжних продуктів атомів водню.

22.  Інгібування ферментів ЦТК малоновою кислотою. Назвіть тип інгібування. Яким чином можна позбавитись негативного впливу малонової кислоти? Намалюйти графік залежності активності ферментів ЦТК від концентрації субстрату без малонової кислоти та в її присутності. До якого класу та підкласу ферментів належать ферменти ЦТК?

23.  Вивчення активності сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази мітохондрій – ферментів дихального ланцюжка. До якого класу та підкласу ферментів належать ці ферменти? Пояснити принцип методів. Назвати інгібітори ферментів дихального ланцюжка, інгібітори окисного фосфорилювання.

24.  Дослідити процес окисного фосфорилювання в мітохондріях, пояснити, на чому він базується. Які фармакологічні та фізіологічні сполуки є роз”єднувачами дихання і фосфорилювання? Пояснити біохімічний механізм їх дії.

25.  Виявлення глюкози в розчині реакціями Фелінга, Троммера. Написати рівняння.

26.  Визначення глюкози крові глюкозооксидазним методом (Городецького). Написати рівняння реакцій, що лежать в основі цього методу. Який нормальний вміст глюкози в крові людини?

27.  Визначення глюкози в крові методом Хагедорна-Йєнсена. Пояснити принцип.

28.  Виявлення фруктози реакцією Селіванова. Принцип метода.

29.  Виявлення глікогену в печінці. Як може бути використаний глікоген печінки? Де ще накопичується в організмі людини глікоген?

30.  Визначення кінцевого продукту анаеробного гліколізу – молочної кислоти методом Уффельмана. Принцип методу.

31.  Виявлення ацетону (кетонових тіл) в сечі (реакціями з ніт­­­ропрусидом натрію та хлоридом заліза). Виявлення кетонових тіл в сечі експрес-методом. Принципи методів. Значення виявлення кетонових тіл в крові та сечі для медицини.

32.  Виявлення ацетону йодоформною реакцією. Написати цю реакцію.

33.  Визначення вмісту піровиноградної кислоти в біологічній рідині колориметричним методом. Пояснити принцип. Як будується калібровочна крива?

34.  Визначення сіалових кислот реактивом Геса. Яке клінічне значення має визначення кількості сіалових кислот в крові?

35.  Виявлення холестерину методом Сальковського. Принцип методу.

36.  Виявлення холестерину методом Лібермана-Бурхарда. Принцип методу. Який нормальний вміст холестерину в крові людини?

37.  Вивчення кінетики дії ліпази підшлункової залози. Які сполуки в організмі активують ліпазу? Проілюструйте відповідь результатами практичної роботи.

38.  Відтворити в експерименті процес переамінування з використанням глутамінової та піровиноградної кислот. Застосування методу хроматографії для оцінювання результатів. Написати рівняння відповідних реакцій.

39.  Визначити активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази. Принцип методу. Значення визначення цих ферментів для медицини.

40.  Визначення сечовини в сечі кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом. Написати реакції утворення сечовини в організмі.

41.  Визначення амоніаку в сечі. Принцип методу.

42.  Визначення креатиніну в сечі кольоровою реакцією Яффе. За яких умов спостерігається збільшення або зменшення кількості кратиніну в сечі?

43.  Виявлення жовчних пігментів у сечі реакцією Гмеліна. Пояснити шлях утворення жовчних пігментів в організмі.

44.  Виявлення уробіліну в сечі реакцією Богомолова. Принцип методу. Коли уробілін присутній серед жовчних пігментів в сечі?

45.  Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга). Принцип методу. При якому захворюванні фенілпіровиноградна кислота з”являється в сечі?

46.  Пояснити механізм утворення подвійної спіралі ДНК.

47.  Пояснити механізм утворення шпильок в молекулі тРНК.

48.  Які надмолекулярні комплекси утворюють нуклеїнові кислоти? Визначити основні компоненти нуклеопротеїну (білка, азотистої основи, пентози, фосфорної кислоти) в його гідролізаті. Поясніть принципи методів.

49.  Визначити вміст сечової кислоти в біологічній рідині з реактивом Фоліна. Поясніть принцип методу.

50.  Пояснити протипухлинну дію антибіотиків. Чи всі антибіотики можуть бути використаними як протипухлинні? Поясніть механізм дій афідиколіну, актиноміцину D.

51.  Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів ініціації: стрептоміцину, ауринтрикарбоксилової кислоти, рифаміцину, рифампіцину.