Робоча програма з біологічної хімії (стр. 3 )

Гормоноїди. Застосування гормонів у медичній практиці.

Тема 12. Вітаміни як компоненти харчування. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни, антиоксиданти.

Історія розвитку вчення про вітаміни. Авітамінози, гіповітамінози, гіпервітамінози. Антивітаміни. Класифікація і номенклатура вітамінів.

Вітаміни групи А (ретиноли): будова і властивості. Провітаміни (каротини). Участь вітаміну А у процесах зору, обміні речовин. Джерела вітаміну та каротину, вміст у біологічних об’єктах.

Вітаміни групи Д (кальцифероли): будова, провітаміни. Участь у регуляції обміну кальцію та фосфору. Джерела вітаміну д2 та д3, його утворення і активація у організмі.

Вітаміни групи Е (токофероли). Біологічна роль, антиоксидантна дія. М’язова дистрофія, креатинурія.

Вітаміни групи К (філохінони). Джерела вітаміну. Вікасол, його будова і біологічна роль. Участь вітаміну у процесах зсідання крові.

Вітаміни Q, F, біологічна роль.

Водорозчинні вітаміни – компоненти коферментів. Хімічна будова, джерела, молекулярні механізми участі e обміні речовин, ознаки недостатності вітамінів В1, В2, В3, В5, В6 , В12, С, Н, Вс

Тема 13. Особливості обміну речовин в еритроцитах. Кислотно-основний стан, буферні системи крові. Біосинтез порфіринів. Біохімічний склад крові в нормі та при патології. Згортальна, антизгортальна та фібринолітична системи крові.

Фізіологічні та біохімічні функції крові.

Дихальна функція еритроцитів. Гемоглобін: структура, властивості, механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти гемоглобінів людини; молекулярні порушення бу­­­дови гемоглобінів (гемоглобінози) - гемоглобінопатії, таласемії.

Кислотно-основний стан організму людини. Механізми регуляції та підтримки кислотно-основного стану: буферні системи крові, функція легень і нирок.

Гормональні механізми регуляції. Показники кислотно-основного стану, що досліджуються в клініці.

Порушення кислотно-основного стану: метаболічні алкалоз і ацидоз, респіраторні алколоз і ацидоз, механізми їх виникнення.

Головні типи гіпоксії, механізми їх виникнення, прийоми лабораторної діагностики.

Порфірини: структура; реакції біосинтезу протопорфіри­­­ну IX; утворення гему. Регуляція синтезу порфіринів.

Спадкові порушення обміну порфіринів (ензимопатії): еритропоетична порфірия, печенкові порфірії, неврологічні порушення, фотодерматити.

Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристи­­­ка; фракції білків крові. Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці зах­­­ворювань внутрішніх органів. Калікреїн-кінінова система.

Небілкові (азотисті та безазотисті) органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми.

Біохімічні основи згортання крові. Основні елементи та шляхи згортання крові. Антизгоральна система крові: система антикоагулянтів та фібринолітична система крові.

Тема 14. Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів в печінці.

Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного ор­­­ганізму. Біохімічні функції гепатоцитів. Вуглеводна (глікоген­­­на), ліпід-регулююча, білкова, сечовино-утворювальна, пігментна, жовчо-утворювальна функції печінки. Біохімічний склад жовчі.

Патобіохімія жовтяниць; гемолітична (передпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (післяпечінкова). Ферментативні, спадкові жовтяниці.

Антитоксична функція печінки. Реакції знешкодження токсинів та інактивації лікарських препаратів, що протікають у печінці. Оцінка антитоксичної функції печінки.

Тема 15. Підсумкове заняття.

4. Тематичний план оглядових лекціЙ з дисципліни

№ з/п	Тема лекції	Кількість годин
	V семестр навчального року
1	Загальні шляхи катаболізму вуглеводів, ліпідів та білків. Роль ферментів.	2
2	Обмін вуглеводів. Обмін ліпідів.	2
	РАЗОМ	4
	VI семестр навчального року
1	Обмін білків. Обмін нуклеотидів. Матричні синтези.	2
2	Гормональна регуляція обміну речовин. Біохімія окремих гормонів.	2
3	Функціональна біохімія.	2
	РАЗОМ	6
	Кількість годин з дисципліни	10

5. Тематичний план практичних занять з дисципліни

№ з/п	Тема	Кількість годин
	V семестр навчального року
1.	Вступ до біохімії. Амінокислотний склад білків і пептидів. Структурна організація та фізико-хімічні властивості білків Класифікація та характеристика складних білків	2
2.	Ферменти: структура, фізико-хімічні властивості, класифікація. Кофактори та коферменти. Кінетика ферментативного каталізу. Інгібітори ферментів. Регуляція ферментативних процесів. Медична ензимологія.	2
3.	Тканинне дихання: механізм, регуляція, інгібітори, значення процесу. Окисне фосфорилювання, коефіцієнт Р/О. Окислювальне декарбоксилювання ПВК. Цикл трикарбонових кислот.	2
4.	Метаболізм вуглеводів. Гліколіз. Анаеробне та аеробне окислення глюкози. Біосинтез глюкози – глюконеогенез. Пентозо-фосфатний шлях. Метаболізм фруктози та галактози.	2
5.	Катаболізм та біосинтез обміну глікогену. Генетичні порушення обміну глікогену. Регуляція та патології вуглеводного обміну. Цукровий діабет.	2
6.	Катаболізм триацилгліцеролів. Окислення жирних кислот. Метаболізм кетонових тіл. Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів. Регуляція цих процесів.	2
7.	Біосинтез та обмін холестеролу. Жовчні кислоти. Транспортні форми ліпідів. Патології ліпідного обміну:стеаторея, ожиріння, атеросклероз.	2
	РАЗОМ годин	14
	VI семестр навчального року
8.	Загальні шляхи перетворення амінокислот. Детоксикація аміаку, біосинтез сечовини.­­­.	2
9.	Спеціалізовані шляхи обміну амінокислот. Біосинтез глутатіону та креатину. Ензимопатії амінокислотного обміну.	2
10.	Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. Спадкові порушення обміну нуклеотидів. Реплікація ДНК. Біосинтез РНК. Репарація ДНК. Біосинтез білка.	2
11.	Молекулярно-клітинні механізми дії пептидних гормонів і біогенних амінів, стероїдних та тиреоїдних гормонів. Гормональна регуляція метаболічних процесів.	2
12.	Вітаміни як компоненти харчування. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни, антиоксиданти.	2
13.	Особливості обміну речовин в еритроцитах. Кислотно-основний стан, буферні системи крові. Біосинтез порфіринів. Біохімічний склад крові в нормі та при патології. Згортальна, антизгортальна та фібринолітична системи крові.	2
14.	Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів в печінці.	1
15.	Підсумкове заняття	1
	РАЗОМ годин	14
	Усього за навчальний рік	28

6. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота – окрема форма самостійної роботи студента заочної форми навчання та контролю цієї роботи викладачем. Вона виконується студентом самостійно згідно з рекомендаціями викладача у період між сесіями і здається не пізніше ніж за два тижні до сесії. Для виконання контрольної роботи слід перш за все своєчасно ознайомитися з завданнями, підібрати відповідну рекомендовану література, опрацювати її. Відповіді на завдання контрольної роботи слід занотовувати у окремий зошит або у папку з листами формату А4. Відповіді мають бути чіткими, конкретними, повними, при необхідності проілюстровані відповідними рівняннями реакцій або формулами. Робота повинна мати титульний лист, бути охайно оформленою, кожне з питань слід переписати, а потім давати відповіді. В кінці роботи слід вказати використану навчальну та наукову літературу. Виконана контрольна робота реєструється у методиста заочного відділення та на кафедрі біохімії у лаборантів, де і здається для перевірки.

Завдання для контрольної роботи видаються відповідальним викладачем у пісьмовому вигляді, або за наявності інтернет-зв’язку надсилаються електронною почтою. Завдання контрольной роботи включають 3 основних питання (зазначаються номери питань) з наведеного нижче переліку та 4 ситуаційних задачи (зазначається тема та номер задачи). Кожне питання та задача оцінюються за бальною системою, причому оцінка за кожну задачу або питання залежить від складності завдання.

7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБОТ

Загальні питання

1. Що таке ферменти? Чим відрізняється дія фрментів від дії неорганічних каталізаторів? Вкажіть хімічну природу простих та складних ферментів. Які речовини можуть виконувати функцію кофакторів? Наведіть формули кофакторів, що містять вітаміни РР та В2, та приклади ферментів.