Якщо ж із самого початку дитина після підвищення температури стала млявою, сонливою, скаржиться на відчуття холоду, озноб, у неї бліда та суха шкіра, холодні кінцівки, нігті на руках та ногах набули синюватого забарвлення - це "блідий" варіант перебігу лихоманки, що потребує негайного призначення жарознижувальних ліків.
Однак є малюки, в яких навіть незначне підвищення температури тіла може спровокувати розвиток загрозливих для життя станів. До цієї групи ризику щодо розвитку ускладнень на фоні гарячки відносять дітей:
перших трьох місяців життя;
із схильністю до судом;
із хворобами центральної нервової системи;
із вадами серця та судин;
із деяким спадковими аномаліями обміну речовин типу галактоземії, фенілкетонурії тощо.
Сьогодні особливо важливим є вибір найоптимальнішого препарату для боротьби з гарячкою. В педіатричній практиці застосовують нестероїдні протизапальні засоби, однак за останні роки доведено існування побічних і небажаних ефектів після вживання деяких із них (аспірин, анальгін, амідопірин).
Рекомендується для боротьби з гіпертермією в дітей застосовувати високоефективні та безпечні препарати. Найдієвішим для зниження температури є парацетамол. Аспірин не варто вживати дітям молодшим 12 років, щоб уникнути ризику ускладнень. Для дітей грудного віку необхідно неухильно дотримуватися зазначеної дози препарату. Введення ліків можна повторювати кожні 4 години. Проте потрібно пам'ятати, що тривале, безконтрольне застосування препаратів без детального пошуку причин лихоманки є неприпустимим.
Дітей із "блідою" лихоманкою, які не реагують на жарознижувальні препарати, потрібно негайно госпіталізувати.
Різноманітні варіанти гарячки неінфекційного походження не вимагають призначення жарознижувальних препаратів. Нормалізація температури в таких випадках найчастіше спостерігається під впливом основного захворювання.
У разі розвитку вегетативної лихоманки, особливо в дітей підліткового віку, застосовують седативні препарати, психотерапію, масаж, лікувальну фізкультуру. Як правило, після закінчення періоду статевого дозрівання в більшості молодих людей температура тіла нормалізується.
Якщо весняна прогулянка закінчилася синцями
Зима відходить – на порі теплі часи. Діти скучили за лагідним сонцем і усе більше часу проводять на вулиці, забуваючи про небезпеки. І вже з вулиці пронизливо доноситься “Ма-а-а-мо!” - дитина з вуличними ушкодженнями вже стоїть на порозі. Що робити мамі?
Спокійно, тільки спокійно...
В такому випадку, перш за все, візьміть себе в руки. Не варто впадати в паніку, самій хвилюватися і кричати на малюка. Користі це не принесе, а тільки стривожить і без того налякану дитину, та й вам здоров'я не додасть. Насамперед, заспокойте дитя і розпитайте, що з ним сталося. По-друге, будь-яка травма вимагає виважених і рішучих дій, то ж ви маєте бути зібраною і уважною.
Найчастіше - це подряпини і садна
Садна і подряпини - це пошкодження верхніх шарів шкіри, з якими ми часто стикаємося. Отримані на вулиці, ці ранки, як правило, забруднені пилом, землею чи піском. Отож, їх треба негайно промити під струменем проточної води за допомогою чистого ватного тампону, бажано з милом. Після чого необхідно обробити подряпину 3% розчином перекису водню: піна, що утворилася, видалить усі сторонні часточки, які потрапили в ранку. Після цього шкіру навколо садна змащують 5% настойкою йоду, зеленкою чи звичайним спиртом і накладають бактерицидний пластир. Бажано, щоб пластир прикривав рану 4-5 днів, і до повного загоєння змінювати його не треба.
Рани
Поверхневі рани не спричиняють особливої небезпеки. Їх треба промити і обробити так само, як і садна. Обов'язковим є накладання чистої пов'язки чи бактерицидного пластиру. Однак, якщо рана глибока і дуже забруднена (наприклад, коли дитина проколола ногу цвяхом), необхідно обов'язково звернутися до лікаря. Це стосується також і порізів на долонях, зап'ястях, обличчі, коли є ризик пошкодження судин, сухожиль, нервів. У такому випадку потрібне термінове хірургічне втручання, та, в разі необхідності, введення протиправцевої сироватки.
Кровотечі - це небезпечно
Більшість ран супроводжуються кровотечею. Незначна кровотеча зупиняється самостійно. Однак, коли кровотеча досить сильна, це вимагає невідкладних заходів. Якщо поранена кінцівка, то часто достатньо підняти вгору руку чи ногу, і кровотеча припиняється. У випадку неефективності таких заходів, на місце вище рани накладають джгут. В його ролі може виступити будь-яка чиста тканина, що є напохваті. Руку чи ногу туго перев'язують вище рани і під вузол пов'язки проводять, в якості закрутки, паличку чи олівець. Декількома рухами пов'язку закручують, і кровотеча зупиняється. Такий джгут можна тримати не більше години-півтори, періодично відпускаючи вузол на 1-2 хвилини.
Якщо накласти джгут неможливо (коли рана розміщена на обличчі, голові, шиї), для зупинки кровотечі необхідно стиснути долонею чи кулаком місце, розміщене вище рани. Після припинення кровотечі, наступним етапом ваших дій має бути транспортування дитини в найближчу лікарню для надання кваліфікованої медичної допомоги.
Кровотеча з носа
Дитину з носовою кровотечею не можна класти горілиць. Треба надати їй таке положення, щоби голова знаходилася вище тулуба. На перенісся необхідно покласти змочений прохолодною водою носовичок і щільно притиснути крило носа до перегородки - стиснути ніс великим і зігнутим вказівним пальцями. Якщо ви маєте в аптечці розчин перекису водню, то можна зробити щільний ватний тампон, змочити його перекисом і ввести в носовий хід так, щоб кінець тампону знаходився біля краю ніздрі. Зауважте, чи цілі й неболючі кістки носа - можливі переломи.
Забій
Забій, як правило, супроводжується утворенням гулі та синця. Прикладіть до місця такої травми на 10-15 хвилин холодний компрес.
Травми голови
Якщо дитина впала і вдарилася головою, скаржиться на слабкість, нудоту, головокружіння чи втрачає свідомість, то можливо, це - черепно-мозкова травма. Покладіть дитину на бік, щоб вона перебувала у максимальному спокої, і негайно викличте лікаря.
Розтягнення зв'язок
Найчастіше зустрічаються розтягнення зв'язок гомілковоступневого суглоба, коли малюк випадково підвертає ногу. В такому випадку, вкладіть дитину в зручному положенні, міцно забинтуйте суглоб так, щоб обмежити його рухи (хрестоподібно), і накладіть холод. Якщо з'явиться припухлість чи болючість в суглобі наростатиме, проконсультуйтеся з лікарем, бо це, можливо, є ознаками тріщини чи перелому кістки.
Переломи
Переломи кісток виникають найчастіше в результаті падіння з дерева, велосипеда, гойдалки, невмілої їзди на скейті чи роликових ковзанах. Як правило, у випадках переломів діти скаржаться на біль, який від навантаження на кістку наростає. Якщо оглянути травмовану кінцівку, то можна помітити припухлість, посиніння місця пошкодження, болючість від дотику, а якщо уламки кістки зміщені, то спостерігається також і деформація. Якщо ви запідозрили перелом, то вашим першочерговим завданням є надати кінцівці нерухомого положення і зафіксувати її за допомогою шини. Для цього може послужити будь-який підручний матеріал - дошка, лінійка, фанера. Треба прибинтувати пошкоджену кістку до шини так, щоб було зафіксовано два сусідні найближче розміщені суглоби. Наприклад, при переломі передпліччя необхідно зафіксувати ліктевий і променевозап'ястний суглоби. Якщо ж пошкоджено хребет, ребра чи кістки тазу, потрібно покласти дитину на рівний щит (фанера, двері) і в нерухомому стані транспортувати до медичного закладу.
Пам'ятайте, шановні батьки, щоб уникнути прикрих неприємностей із малюками, пов'язаних з травмами, щоб не зіпсувати ні собі, ні дітям літнього відпочинку, краще категорично заборонити їм, перш за все, виїжджати на велосипеді на проїжджу частину вулиці, гратися в місцях, де проходить будівництво тощо. Контролюйте малюків, якщо вони купаються у відкритих водоймах, навіть, коли вони досить добре плавають. І не лінуйтеся зайвий раз нагадати своєму чаду правила безпеки.
Дитячі отруєння
Випадки гострих отруєнь дітей у побуті трапляються досить часто. Причинами цього можуть бути як недостатній догляд за дітьми у боку батьків, порушення правил зберігання хімічних речовин, так і порушення при виконанні призначень лікаря при лікуванні дитини. Щоб уникнути небажаних випадків батькам треба пам'ятати, що небезпечними для дитини можуть бути:
• кімната, спальня, де зберігаються медикаменти, парфуми, косметика, цигарки;
• кухня, де зберігаються медикаменти, засоби для чищення та миття посуду, раковин, каналізаційних труб, оцет, цигарки, засоби для знищення комах;
• ванна кімната - засоби для прання та відбілювання, чищення каналізації, косметика, парфуми;
• комора - засоби для знищення комах, цемент, бензин, лаки, розчинники;
• сумка - медикаменти, косметика, парфуми, цигарки.
Батькам треба пам'ятати, що необхідно обережно ставитися до всіх хімічних речовин, якими Ви користуєтеся у побуті, а не тільки до тих, небезпека яких Вам відома. Те, що безпечно для дорослих, може виявитися отрутою для дітей. При відповідальному ставленні до виконання простих правил збереження та використання хімічних речовин можна запобігти випадкам гострого отруєння дитини. Перевірте, будь ласка, чи знаєте Ви, що необхідно:
• зберігати медикаменти в окремому, недосяжному для дитини місці; якщо дитина повзає - на рівні зросту дорослої людини, якщо ходить - зачиняти медикаменти на ключ. Зберігати ліки в упаковці, в якій вони продавалися. Це правило повною мірою відноситься до зберігання всіх хімічних речовин, які Ви використовуєте у побуті;
• не приймати ліки в присутності дитини, тому що вона буде повторювати Ваші дії за Вашої відсутності;
• використовувати ліки строго за інструкцією! Треба запитати у лікаря чи аптечного працівника, чи дозволяється використовувати саме цей препарат при лікуванні дитини і пам'ятайте, що прийом більшої дози за один раз не гарантує скорішого одужання, тому треба контролювати дозу при разовому прийомі та не збільшувати кратність цієї дози;
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
