18 березня 2008 року, вівторок, № 43 (стр. 5 )

• не повертатися спиною до відкритої тари та ємностей, в яких знаходяться медикаменти чи засоби побутової хімії, особливо рідких форм, тому що за вашою спиною залишається неконтрольована, небезпечна та досяжна для дитини отрута;

• не зберігати хімічні речовини в пляшках з-під харчових продуктів (води, соків). При переливанні або пересипанні хімічних речовин у інші об'єми необхідно підписувати їх вміст. Тару з-під хімічних речовин не можна використовувати для зберігання харчових продуктів;

• зберігати хімічні речовини окремо від харчових продуктів для запобігання випадкового потрапляння у страви при їх готуванні;

• не зберігати засоби боротьби з сільськогосподарськими шкідниками та добрива у житлових приміщеннях;

• не зберігати медикаменти та засоби побутової хімії із закінченим строком використання;

• не проводити дезінсекційних, лакофарбувальних робіт у присутності маленьких дітей, слідкувати за якісним провітрюванням приміщення при пічному опаленні та закінченні вищезгаданих робіт.

Треба пояснювати необхідність виконання цих правил безпеки всім членам вашої родини та особам, які здійснюють догляд за дитиною, особливо тим, хто постійно приймає ліки та у яких буває Ваша дитина. Довіряти догляд за малечею можна лише людині, яка усвідомлює та здатна виконувати основні правила безпеки поводження з хімічними речовинами у побуті.

Із врахуванням віку дитини необхідно роз'яснювати їй основні правила безпеки, роз'ясніть дитині, що ліки та засоби побутової хімії - це не іграшки, їх можна використовувати лише за призначенням. Не треба обдурювати дитину, кажучи ї, що вона ковтає цукерку, а не таблетку чи драже.

Діти середньошкільного віку та підлітки не менше малюків потребують Вашої уваги. У цьому віці частіше виникають гострі отруєння дитини алкогольними напоями. Серед підлітків підвищується ризик залучення дитини до вживання речовин, які загрожують розвитком хімічної залежності (психотропні, наркотичні речовини).

При встановленні контакту чи підозрі на контакт дитини з хімічною речовиною (тримає у руках, не вистачає декількох таблеток, розжувала щось, мабуть, ковтнула та ін.) та перших ознаках отруєння (нудота, слабкість, змарнілість, сонливість...) необхідно вжити таких заходів.

Припинити подальший контакт з речовиною:

• видалити, забрати залишки речовини з рук чи рота дитини;

• промити водою шкіру, слизову рота чи очі;

• при потраплянні хімічної речовини через органи дихання забезпечити доступ свіжого повітря.

Негайно викликати швидку медичну допомогу за телефоном 03.

До приїзду бригади швидкої допомоги:

• дати дитині активоване вугілля (згідно з інструкцією щодо його використання та з врахуванням віку дитини);

• по можливості з'ясувати, яка речовина викликала отруєння. Необхідно зберегти залишки цієї речовини або її упаковку. Це збереже час лікарю при визначенні ним необхідних лікувальних заходів та призначенні антидотів.

Промивання шлунка

Зазвичай його проводять при харчових отруєннях, кишкових інфекціях, отруєннях хімічними, лікарськими речовинами, накопиченні в шлунку неперетравленої їжі при гострих розладах травлення. У цих випадках вчасне промивання шлунка як долікарська допомога є одним із основних заходів, що попереджують всмоктування токсичних чи отруйних речовин у кров, запобігаючи цим ускладненому перебігу захворювання. Навіть отруєння великими дозами шкідливих речовин має легший перебіг і, як правило, сприятливе завершення, якщо промивання шлунка проведене вчасно.

Перш за все, потрібно приготувати рідину для промивання. Це може бути розчин перманганату калію блідо-рожевого кольору. Його обов'язково треба профільтрувати через паперовий фільтр чи просто складену в 4 шари марлю, оскільки дрібні кристалики перманганату калію, що не розчинилися у воді, можуть спричинити опік слизової оболонки стравоходу чи шлунка. Можна застосувати воду із додаванням кухонної солі (2-3 столові ложки на 5-10 л рідини). Солевий розчин викликає спазм (звуження) виходу з шлунка і попереджує просування отрути чи токсинів зі шлунка в кишечник. Дітям до 3 років для профілактики порушень водно-електролітного обміну промивання шлунка проводиться ізотонічним розчином натрію хлориду (його можна придбати в аптеці).

Найефективнішим є застосування сорбентів - речовин, які мають властивість зв'язувати і виводити з організму токсини, отрути, мікроби, харчові та бактерійні алергени. Сюди належать всім нам відоме активоване вугілля. 5-6 штук, навіть до десяти, таблеток вугілля рекомендують розтовкти в порошок, змішати з кип'яченою водою, і цим розчином виконувати промивання шлунка. Можна застосувати також ентеросорбент полісорб чи сілард-П у вигляді 1-2% водної суспензії (1 чайна ложка препарату заповнена з верхом на 100 мл кип'яченої води). При отруєнні кислотами застосовують 2% розчин соди, розчин лимонної кислоти - при отруєнні лугами.

Рідина для промивання шлунка має бути підігрітою до 35-37 градусів за Цельсієм, щоб попередити охолодження дитини і сповільнити перистальтику кишечнику, з метою запобігати просуванню токсичних речовин шлунково-кишковим трактом.

Загальна кількість рідини для промивання шлунка дитини 6-9 місяців має бути 600-800 мл; 9-12 місяців - 800-1000 мл; малюкам старшим 1 року - 1 л рідини на рік життя, але не більше 10 л. Цю кількість рідини треба розділити на декілька прийомів, кожен з яких має закінчуватися очищенням шлунка.

Очищення шлунка проводять за допомогою штучно викликаного блювання, яке найчастіше виконується за допомогою механічного подразнення м'якого піднебіння і зіву. Перед цим процесом дитину висаджують на стілець, закривають груди рушником чи клейонкою, до рота підносять лоток чи ставлять на підлогу велику миску. Ослабленим дітям, які знаходяться в ліжку, треба повернути голову на бік так, щоб вона була нижче тулуба, піднести посудину для блювання. Промивання шлунка треба проводити до чистих проливних вод. Після блювання необхідно прополоскати дитині рот теплою кип'яченою водою.

Як правильно поставити клізму

Клізми дітям роблять з метою очищення кишечнику від вмісту, а також для введення лікарських речовин, що мають місцеву чи резорбтивну (після всмоктування препарату) дію.

Очисні клізми

Ставляться при закрепах, харчових отруєннях, перед введенням через пряму кишку лікарських речовин. Вони протипоказані у випадках підозри на апендицит, кишкової кровотечі, випадання слизової прямої кишки й у перші дні після операції на органах черевної порожнини. Техніка виконання такої процедури як очисна клізма для немовлят полягає в наступному: дитя кладуть на спину з піднятими догори ніжками. Добре вимитими руками беруть прокип'ячений гумовий балон (грушу) і звільняють від гарячої води, що могла потрапити в середину в процесі кип'ятіння (щоб уникнути випадкового опіку слизової оболонки прямої кишки!). Потім у нього набирають 100-150 мл кип'яченої води, що має температуру 28-30 градусів за Цельсієм. Наконечник балона змазують вазеліном і обережно, без великих зусиль вводять у задній прохід. Спочатку наконечник направляють трохи вперед, потім, минувши зовнішній і внутрішній сфінктери анального отвору, трішки назад, вводячи на глибину 3-5 см, після чого повільно натискають на балон. Для очисної клізми немовляті досить ввести 25-30 мл води, грудній дитині - 60-150 мл.

Після введення рідини однією рукою стискають сідниці дитини, а іншою обережно витягають наконечник. Щоб не допустити витікання рідини до посилення перистальтики кишечнику, важливо притримати їх стиснутими ще якийсь час. Потім у малюка з'являється позив до акту дефекації.

Для очисних клізм дітям старшого віку використовують кружку Есмарха. Дитину вкладають на лівий бік із підігнутими до живота ногами. У кружку Есмарха наливають кип'ячену воду, що має температуру 20-22 градусів за Цельсієм, потім, відкривши кран, випускають повітря з гумової трубки і заповнюють її водою. Кружку підвішують так, щоб вона знаходилася на 50-75 см вище хворого. Під хвору дитину підкладають клейонку, щоб вільний кінець її спускався в миску. Гумовий наконечник змазують вазеліном і, розвівши лівою рукою сідниці малюка, вводять його в анальний отвір. Наконечник спочатку подають трохи вперед у напрямку до пупка, потім назад, паралельно куприка на глибину 5-10 см. Дітям 2-5 років вводять 150-200 мл води, більш старшого віку - 200-500 мл.

Швидкість надходження рідини регулюють за допомогою крана, розміщеного на гумовій трубці. Закінчивши введення рідини, наконечник обережно витягають. Дитина має полежати 8-10 хвилин, поки не підсилиться перистальтика і не з'явиться позив до акту дефекації.

Механічне роздратування слизової оболонки кишечнику рідиною і температурою води підсилює перистальтику. Тому при атонічних (з відсутністю тонусу кишечнику) закрепах рекомендується вводити рідину з температурою 18-20 градусів за Цельсієм і навіть нижче, тоді як при спастичних (з надмірним тонусом кишечнику) - з температурою 37-38 градусів за Цельсієм. Підсилює перистальтику додавання до рідини, що вводиться в кишечник, гліцерину чи рослинної олії (1-2 столові ложки олії на 500-800 мл води). Олію для клізми рекомендується не змішувати з водою.

Масляні клізми

У дітей масляні клізми можна застосовуватися як очисні. Рідше їх використовують при запальних процесах у товстому кишечнику. В разі спастичних закрепів, введена в кишечник олія обгортає сухі калові маси і сприяє легшому їх виведенню. Крім того, мікробна флора товстого кишечнику частково розщеплює олію, а жирні кислоти, що утворюються при цьому, подразнюють слизову оболонку кишечнику і підсилюють перистальтику.

Для виконання клізми олію (соняшникову, лляну, конопляну чи вазелінову) підігрівають до індиферентної температури (37-38 градусів за Цельсієм) і набирають у грушоподібний гумовий балон. На нього надягають гумовий наконечник, який обережно вставляють через анальний отвір у пряму кишку, і повільно вводять 80-150 мл олії. Краще цю процедуру робити ввечері перед сном, тому що очисний ефект настає звичайно через 8-10 годин.

Гіпертонічні клізми

Використовуються як очисні при атонічних закрепах. Гіпертонічний розчин (10% натрію хлориду 20-30% розчин магнію сульфату) в об'ємі 50-70 мл при температурі 25-30 градусів за Цельсієм за допомогою гумового балона з наконечником вводиться в кишечник. Виражений ефект настає через 20-30 хвилин. До цього часу дитина має полежати, утримуючись від дефекації.