Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань легалізації підакцизних товарів (стр. 5 )

• якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми ПДВ до сплати до бюджету в розмірі, що є меншим, аніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань із ПДВ станом на 01.07.2015 р., або задекларовано від’ємне значення податку, — збільшується платником податку сума від’ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року, яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року/IV квартал 2015 року.

Таким чином, відповідно до п. 34 підрозділу 2 р. XX ПКУ, на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань із ПДВ збільшується реєстраційна сума, а не сума ПДВ на електронному рахунку платника податку. Водночас на таку суму зменшується сума податку, задекларована до сплати до бюджету за звітний період червень 2015 року, або збільшується сума від’ємного значення податку, сформована в декларації за липень 2015 року. При цьому такі помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Списання пошкодженого товару

При списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких був сформований податковий кредит та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню).

В інших випадках — ПДВ нараховується за основною ставкою. Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку повинен здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою. База оподаткування при списанні таких ТМЦ визначається з огляду на вартість їх придбання.

Мінфін удосконалив процедури обліку й реєстрації договорів про спільну діяльність і договорів управління майном

Міністерство фінансів України наказом від 31.08.2015 р. № 000 (далі — Наказ № 000) унесло зміни до:

• Порядку обліку платників податків і зборів (затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 000)

та

• Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 000).

Головною мірою відповідні нововведення спрямовані на вдосконалення процедур обліку та реєстрації договорів про спільну діяльність і договорів управління майном.

Окрім того, Мінфін установив, що вповноважені особи за договорами про спільну діяльність й управителі майна за договорами управління майном, які на дату набрання чинності Наказом № 000 не зареєстровані платниками ПДВ, утратили ознаки платників податків за такими договорами:

• із 01 січня 2015 року, якщо вони не були зареєстровані як платники податку на додану вартість за такими договорами чи анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість за такими договорами здійснено раніше 01 січня 2015 року;

• із дати анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість за такими договорами, якщо таке анулювання здійснене class=”green_title”після 01 січня 2015 року.

Зняття зазначених договорів з обліку в контролюючих органах здійснюється за самостійними рішеннями таких органів (без подання заяви

Повідомлення ДФС про прийнятих працівників на папері подається максимум на п’ятьох осіб

Власник підприємства (установи, організації) або вповноважений ним орган (особа) чи фізособа подає повідомлення про прийняття працівників на роботу на паперових носіях за умови, якщо на дату формування такого повідомлення в страхувальника трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма найманими працівниками. Тобто в повідомленні заповнюються рядки не більш ніж на 5 прийнятих осіб, незалежно від кількості вже працюючих на підприємстві найманих працівників.

ДФС про особливості заповнення додатка 4 до податкової декларації з ПДВ

У разі якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то він зобов’язаний заповнити й подати в складі податкової декларації з ПДВ Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі — додаток 4).

У додатку 4 ПДВшник зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку в СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі — таблиця про відомості).

Усі графи таблиці про відомості підлягають обов’язковому заповненню, незалежно від того, який напрям перерахування коштів указаний платником у текстовій частині під таблицею про відомості додатка 4.

При цьому в таблиці про відомості вказується:

• у графі 4 — сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету, яка визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1 – гр. 2);

• у графі 5 — сума коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок, яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр. 1 – гр. 2 – гр. 3);

У текстовій частині під таблицею про відомості додатка 4 платник податку визначає напрям перерахування коштів і вказує відповідну суму коштів.

У разі якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунка до бюджету, то такий платник податку в спеціальному полі під таблицею про відомості додатка 4 указує відповідну суму прописом і цифрою. Водночас така сума не може перевищувати показник графи 4 таблиці про відомості.

У разі якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунка на поточний рахунок, то такий платник податку в спеціальному полі під таблицею про відомості додатка 4 указує відповідну суму прописом і цифрою й одночасно в обов’язковому порядку зазначає реквізити власного поточного рахунка, на який він бажає отримати вказані кошти. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 5 таблиці про відомості.

Тож, зважаючи на викладене вище, податківці відкликали такий абзац листа ДФС від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17:

«При цьому графа 5 «Сума коштів на рахунку у СЕА податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника» не заповнюється (прочерки та нулі не проставляються)».

Товари отримані, однак не оплачені: як відкоригувати сформований податковий кредит при списанні кредиторської заборгованості

ДФС у листі від 05.10.2015 р. № 000/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила порядок здійснення коригування податкового кредиту із ПДВ, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки із постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою сплинув строк позовної давності.

Як повідомили фахівці, якщо платник ПДВ при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом строку позовної давності, у податковому періоді, у якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту в указаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Податкова знижка з ПДФО в разі оплати вартості здобуття другої вищої освіти та проживання в гуртожитку

Відповідно до пп. 166.3.3 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки в зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної чи вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. При цьому така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абз. 1 пп. 169.4.1ПКУ (у 2015 році — 1710 грн), у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

До переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами й закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженому постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 000 (далі — Перелік), зокрема, належать послуги з навчання студентів, курсантів для здобуття другої вищої освіти, окрім випадків, коли право на безоплатне здобуття другої вищої освіти надано законодавством.

Тож, здобуття другої вищої освіти є складовою вищої освіти, компенсацію вартості якої платник податку має право включити до податкової знижки з урахуванням обмежень, установлених пп. 166.3.3 ПКУ.

Натомість надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання осіб, які навчаються у відповідному навчальному закладі, належить до сфери житлово-комунальних послуг, що мають право надаватися закладами системи освіти (п. 7 Переліку).

Отже, сума коштів, сплачена платником податків за гуртожиток, не належить до послуг, що надаються у сфері освітньої діяльності, а, отже, не підпадає під дію пп. 166.3.3 ПКУ.

Суми ПДВ, що не включені при розмитненні через оскарження розміру митної вартості, можна відобразити в уточнюючому розрахунку

У разі якщо платником податку при ввезенні товарів на митну територію України сплачені суми ПДВ, зазначені в митній декларації, не були включені до складу податкового кредиту в періоді виникнення права на таке включення, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ при митному оформленні товарів відповідно до абз. 3 п. 50.1 ПКУ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ).