152
□ Аналіз тлумачення правових норм і державної політики, практики тлумачення в нашій та зарубіжних країнах дозволяють зробити висновок щодо гострої необхідності ухвалення законодавчого акта, який врегульовував би відносини тлумачення і конкретизації норм права в Україні. На нашу думку, закон про тлумачення і конкретизацію правових норм має включати сім частин та регулювати такі відносини:
— Мета ухвалення закону про тлумачення і конкретизацію правових норм. У цій частині потрібно розкрити конкретні й загальні цілі, яких бажає досягти законодавець виданням акта. З конкретних цілей можна виділити встановлення прийомів і правил з'ясування змісту норм права, впорядкування відносин щодо їх юридичної конкретизації і роз'яснення, врегулювання порядку набуття чинності актів тлумачення і конкретизації тощо. Загальними цілями видання закону можуть бути завдання однакові реалізації і застосування норм права, підвищення ефективності їх дії, посилення законності у суспільстві.
— Терміни, використані в законі, про тлумачення і конкретизацію норм права. В цьому розділі мають бути сформульовані й розкриті визначення і поняття тлумачення, конкретизації норм права, їх головних частин, способів і видів з'ясування й роз'яснення правових норм, актів конкретизації та тлумачення тощо.
— Принципи конкретизації і тлумачення норм права, які закріплює зазначений закон. Ми вважаємо за необхідне перш за все закріпити в законі такі принципи тлумачення:
• необхідність тлумачення правових норм під час здійснення усіх видів правової діяльності — правотворення, реалізації, застосування, систематизації, правового виховання та пропаганди тощо;
• виконання тлумаченням у правовому регулюванні лише завдань з'ясування дійсного змісту правових норм та його обґрунтованого, розгорнутого роз'яснення іншим особам;
153
• обов'язкове з'ясування змісту всіх без винятку правових норм перед їх виданням, реалізацією, застосуванням, систематизацією суб'єктами суспільних відносин;
• надання юридичної конкретизації або тлумачення правових норм, обов'язкових для виконання, тільки уповноваженими на такі дії суб'єктами права, при цьому такі повноваження повинні встановлюватися цим законом, нормативним актом норми права якого тлумачаться або який регламентує відносини цих суб'єктів;
• чітка відповідність отриманого результату з'ясування або наданого роз'яснення чи конкретизації волі законодавця, яку він уклав у норму права, що тлумачиться.
— Порядок з'ясування дійсного змісту правових норм. У цій частині закону потрібно класифікувати й розкрити зміст усіх правил, прийомів, зв'язків, які використовують при з'ясуванні правових норм та які об'єднані у способи тлумачення, в тому числі:
• при з'ясуванні норми права всі прийоми і правила слід використовувати комплексно, в поєднанні один з одним;
• якщо один закон скасовує другий, який, у свою чергу, скасував третій, то третій закон не вважатиметься таким, що набув сили, якщо інше не передбачено в першому законі;
• якщо положення нового закону замінюють відповідні положення чинного закону, скасовані положення вважаються чинними до набуття сили положеннями нового закону;
• якщо будь-який закон передбачає прийняття підзаконного акта, то терміни або поняття, що використову-
154
ють у такому акті, повинні мати те ж саме значення, яке вони мають у відповідному законі, якщо інше не вказується в самому законі;
• якщо в тексті закону зроблено посилання на положення іншого закону, то його слід тлумачити з урахуванням відповідного положення загалом, а не окремих його частин;
• підзаконні акти, видання яких передбачено ухваленим, але ще не чинним законом, можуть ухвалюватися до набуття сили таким законом, лише коли видання цих актів є умовою набуття сили цим законом;
• якщо ухвалений закон уводить нові положення в чинний, скасовуючи при цьому його певні положення, то посилання в інших законах на скасовані положення тлумачитимуться як посилання на відповідні положення нового закону;
• при тлумаченні словам та виразам слід надавати найпоширенішого, повсякденного значення, при цьому розуміння слів в іншому значенні має бути обґрунтованим, доведеним іншими способами тлумачення;
• за наявності легальної дефініції будь-якого терміна, або якщо законодавством іншим чином визначено його значення, то в цьому значенні він і має розумітися, незалежно від значення цього терміна в повсякденній мові;
• якщо в законі використані технічні чи спеціальні терміни значення яких законодавцем не визначено, ним слід надавати того змісту, який вони мають у відповідних галузях знань;
• не можна надавати різних значень однаковим термінам чи поняттям, що містяться в одному нормативному акті, без спеціальної вказівки на це в самому акті;
• при тлумаченні закону, окрім усього, мають бути отримані відповіді на запитання: 1) яким чином регу-
155
лювалися відносини до ухвалення відповідного закону 2) в чому полягав недолік цього регулювання; 3) який засіб передбачив закон для подолання цього недоліку; 4) в чому полягає головна причина використання саме цього засобу. Порядок юридичної конкретизації та роз'яснення дійсного змісту правових норм. У цьому розділі необхідно передбачити такі засадничі положення:
• класифікація офіційного тлумачення на нормативне і казуальне, визначення юридичної природи та обов'язкового характеру кожного з зазначених видів, при цьому така класифікація є важливою в зв'язку з різною юридичною силою та правовими наслідками цих видів роз'яснення;
• окреслення кола державних органів та осіб, які мають повноваження надавати нормативне казуальне тлумачення змісту правових норм, зазначення обсягу цих повноважень;
• встановлення процедури здійснення нормативного роз'яснення дійсного змісту норм права; визначення юридичної природи конкретизації правових норм, кола державних органів, уповноважених на її проведення, техніки і процедури надання конкретизації тощо.
— Акти юридичної конкретизації та тлумачення дійсного змісту норм права. В цій частині закону мають бути виз-
• види актів конкретизації і тлумачення, їх юридична природа та сила, головні складові частини цих актів;
• порядок опублікування та оприлюднення зазначених актів після їх розробки та ухвалення;
• коло юридичних й фізичних осіб, на яких поширюється дія конкретизаційних та роз'яснювальних актів залежно від видів цих актів;
156
• дія актів юридичної конкретизації і тлумачення в просторі відповідно до їх видів та суб'єктів видання;
• дія зазначених актів у часі, при цьому необхідно визначити порядок та умови набуття чинності актів конкретизації і тлумачення, термін їх дії і припинення та особливості ретроактивного ефекту правороз'яснювальних актів та правила його обмеження.
— Завершувальні положення закону про конкретизацію і тлумачення правових норм передбачатимуть порядок набуття юридичної сили законом, внесення у нього змін і доповнень, його місце та значення в правовій системі держави тощо.
Розробка й ухвалення цього закону суттєво впорядкує та стабілізує відносини конкретизації і роз'яснення змісту правових норм у суспільстві, перешкодить або ускладнить видання підзаконних нормативних актів, виданих неуповноваженими на такі дії особами або з порушенням законодавства, які не відповідають, суперечать чинним нормам права або ускладнюють з'ясування їх змісту. Загалом, ухвалення цього закону значною мірою підвищить ефективність дії правових норм та посилить законність у державі.
Підсумовуючи викладене, зазначимо, що комплексне дослідження проблеми тлумачення норм права надало можливість визначити природу, важливість, необхідність і актуальність цього явища, його структуру, якісні ознаки, особливості та межі, що являє собою інтерес як для розробки загальних основ теорії права, так і для всіх видів правової діяльності.
157
ПРИМІТКИ
1. О толковании законов судом // Право и жизнь. — 1928. — № 1. — С. 3 — 14; Применение положительного права // Лекции по общей теории права. — СПб, 1886. — С. 342 — 354; Толкование юридических норм // Теория государства и права: Хрестоматия. — M., 199S. — С. 700 — 718.
2. Руководство к толкованию и применению законов для начинающих юристов. — М., 1913. — С. 43 — 128; Техника, толкование и казуистика уголовного кодекса. — Петроград, 1917. — С. 123; Трубецкой E. H. Толкование закона // Лекции по энциклопедии права. — М., 1917. — С. 140 — 147; Толкование // Теория государства и права: Хрестоматия. — М., 1998. — С. 727 — 730.
3. Толкование норм советского социалистического права: Автореф. дис. канд. юр. наук: 12. 00. 01 / Моск. гос. ун-т. — М., 1950. — 16 с.; Вопленко H. H. Следственная деятельность и толкование права: Учебное пособие. — М., 1978. — 79 с.; C. Толкование и применение уголовно-процессуального права. — М., 1967. — 192 с.; ': Применение советских правовых норм. — М., 1960; Толкование нормативных актов в СССР. — М., 1962. — 166 с.; Толкование советского права. — М., 1979. — 165 с.
4. Алабина ОМ. Сущность терминов "документ", "нормативный акт" и "нормативно-распорядителный документ" в юридической литературе // Сборник научных трудов НИИ граж-
158
данской авиации. — М., 1991, — Вып. 301. — С. 39 — 47; Тлумачення законодавства та проблеми захисту прав громадян // Юридичний вісник України. — 1999. — № 48 (232). — С. 5; Порядок слов в правовых документах // Советская юстиция. — 1991 — № 2. — С. 27 — 28; Анализ юридического текста: некоторые вопросы теории // Вестник Московского универститета. —1995. — №2. — С. 80 — 86; О точности словосочетаний в языке права // Советская юстиция. — 1991. -— № 5. — С. 31.
5. Комаров СА. Общая теория государства и права: Курс лекций. — М., 1996. — 304 с.; Теорія права: Курс лекцій. — К., 1996. — 204 с.
6. Венгеров A. B. Теория государства и права: Часть 2. Теория права. — М., 1996. — Т. 2. — 150 с.; Загальна теорія держави І права / Колодій A. M., Копєйчиков В. В., та ін. / За ред. B. B. Копєйчикова. — К., 1997. — 311 с.; Общая теория права и государства / Афанасьев B. C., , и др. / Под ред. . — М., 1996. — 465 с.; Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах / , , и др. / Под ред. . — М., 1998. — Т. 2: Теория права. — 620 с.; Теория государства и права. — М.,1996. — 366 с.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 |


