Проблеми тлумачення норм права (стр. 28 )

152

□ Аналіз тлумачення правових норм і державної по­літики, практики тлумачення в нашій та зарубіжних краї­нах дозволяють зробити висновок щодо гострої необхід­ності ухвалення законодавчого акта, який врегульовував би відносини тлумачення і конкретизації норм права в Україні. На нашу думку, закон про тлумачення і конкре­тизацію правових норм має включати сім частин та регу­лювати такі відносини:

— Мета ухвалення закону про тлумачення і конкретиза­цію правових норм. У цій частині потрібно розкрити конк­ретні й загальні цілі, яких бажає досягти законодавець ви­данням акта. З конкретних цілей можна виділити встановлення прийомів і правил з'ясування змісту норм права, впорядкування відносин щодо їх юридичної конкре­тизації і роз'яснення, врегулювання порядку набуття чин­ності актів тлумачення і конкретизації тощо. Загальними цілями видання закону можуть бути завдання однакові реалізації і застосування норм права, підвищення ефек­тивності їх дії, посилення законності у суспільстві.

— Терміни, використані в законі, про тлумачення і конкре­тизацію норм права. В цьому розділі мають бути сформу­льовані й розкриті визначення і поняття тлумачення, кон­кретизації норм права, їх головних частин, способів і видів з'ясування й роз'яснення правових норм, актів конкрети­зації та тлумачення тощо.

— Принципи конкретизації і тлумачення норм права, які закріплює зазначений закон. Ми вважаємо за необхідне перш за все закріпити в законі такі принципи тлумачення:

• необхідність тлумачення правових норм під час здійснення усіх видів правової діяльності — правотворення, реалізації, застосування, систематизації, правового виховання та пропаганди тощо;

• виконання тлумаченням у правовому регулюванні лише завдань з'ясування дійсного змісту правових норм та його обґрунтованого, розгорнутого роз'яснення іншим особам;

153

• обов'язкове з'ясування змісту всіх без винятку пра­вових норм перед їх виданням, реалізацією, засто­суванням, систематизацією суб'єктами суспільних відносин;

• надання юридичної конкретизації або тлумачення правових норм, обов'язкових для виконання, тільки уповноваженими на такі дії суб'єктами права, при цьо­му такі повноваження повинні встановлюватися цим законом, нормативним актом норми права якого тлу­мачаться або який регламентує відносини цих суб'єктів;

• чітка відповідність отриманого результату з'ясуван­ня або наданого роз'яснення чи конкретизації волі за­конодавця, яку він уклав у норму права, що тлумачить­ся.

— Порядок з'ясування дійсного змісту правових норм. У цій частині закону потрібно класифікувати й розкрити зміст усіх правил, прийомів, зв'язків, які використовують при з'ясуванні правових норм та які об'єднані у способи тлумачення, в тому числі:

• при з'ясуванні норми права всі прийоми і правила слід використовувати комплексно, в поєднанні один з одним;

• якщо один закон скасовує другий, який, у свою чергу, скасував третій, то третій закон не вважатиметься та­ким, що набув сили, якщо інше не передбачено в пер­шому законі;

• якщо положення нового закону замінюють відповідні положення чинного закону, скасовані положення вва­жаються чинними до набуття сили положеннями но­вого закону;

• якщо будь-який закон передбачає прийняття підзаконного акта, то терміни або поняття, що використову-

154

ють у такому акті, повинні мати те ж саме значення, яке вони мають у відповідному законі, якщо інше не вказується в самому законі;

• якщо в тексті закону зроблено посилання на поло­ження іншого закону, то його слід тлумачити з ураху­ванням відповідного положення загалом, а не окре­мих його частин;

• підзаконні акти, видання яких передбачено ухвале­ним, але ще не чинним законом, можуть ухвалювати­ся до набуття сили таким законом, лише коли видан­ня цих актів є умовою набуття сили цим законом;

• якщо ухвалений закон уводить нові положення в чинний, скасовуючи при цьому його певні положення, то посилання в інших законах на скасовані положен­ня тлумачитимуться як посилання на відповідні по­ложення нового закону;

• при тлумаченні словам та виразам слід надавати найпоширенішого, повсякденного значення, при цьо­му розуміння слів в іншому значенні має бути обґрун­тованим, доведеним іншими способами тлумачення;

• за наявності легальної дефініції будь-якого термі­на, або якщо законодавством іншим чином визначе­но його значення, то в цьому значенні він і має розумі­тися, незалежно від значення цього терміна в повсяк­денній мові;

• якщо в законі використані технічні чи спеціальні терміни значення яких законодавцем не визначено, ним слід надавати того змісту, який вони мають у відповідних галузях знань;

• не можна надавати різних значень однаковим тер­мінам чи поняттям, що містяться в одному норматив­ному акті, без спеціальної вказівки на це в самому акті;

• при тлумаченні закону, окрім усього, мають бути отримані відповіді на запитання: 1) яким чином регу-

155

лювалися відносини до ухвалення відповідного зако­ну 2) в чому полягав недолік цього регулювання; 3) який засіб передбачив закон для подолання цього не­доліку; 4) в чому полягає головна причина використан­ня саме цього засобу. Порядок юридичної конкретизації та роз'яснення дійсно­го змісту правових норм. У цьому розділі необхідно перед­бачити такі засадничі положення:

• класифікація офіційного тлумачення на норматив­не і казуальне, визначення юридичної природи та обо­в'язкового характеру кожного з зазначених видів, при цьому така класифікація є важливою в зв'язку з різною юридичною силою та правовими наслідками цих видів роз'яснення;

• окреслення кола державних органів та осіб, які ма­ють повноваження надавати нормативне казуальне тлумачення змісту правових норм, зазначення обсягу цих повноважень;

• встановлення процедури здійснення нормативного роз'яснення дійсного змісту норм права; визначення юридичної природи конкретизації правових норм, кола державних органів, уповноважених на її проведення, техніки і процедури надання конк­ретизації тощо.

— Акти юридичної конкретизації та тлумачення дійсного змісту норм права. В цій частині закону мають бути виз-

• види актів конкретизації і тлумачення, їх юридич­на природа та сила, головні складові частини цих актів;

• порядок опублікування та оприлюднення зазначе­них актів після їх розробки та ухвалення;

• коло юридичних й фізичних осіб, на яких поши­рюється дія конкретизаційних та роз'яснювальних актів залежно від видів цих актів;

156

• дія актів юридичної конкретизації і тлумачення в просторі відповідно до їх видів та суб'єктів видання;

• дія зазначених актів у часі, при цьому необхідно визначити порядок та умови набуття чинності актів конкретизації і тлумачення, термін їх дії і припинен­ня та особливості ретроактивного ефекту правороз'яснювальних актів та правила його обмеження.

— Завершувальні положення закону про конкретизацію і тлумачення правових норм передбачатимуть порядок на­буття юридичної сили законом, внесення у нього змін і до­повнень, його місце та значення в правовій системі держа­ви тощо.

Розробка й ухвалення цього закону суттєво впорядкує та стабілізує відносини конкретизації і роз'яснення змісту правових норм у суспільстві, перешкодить або ускладнить видання підзаконних нормативних актів, виданих неуповноваженими на такі дії особами або з порушенням законо­давства, які не відповідають, суперечать чинним нормам права або ускладнюють з'ясування їх змісту. Загалом, ух­валення цього закону значною мірою підвищить ефек­тивність дії правових норм та посилить законність у дер­жаві.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що комплексне дос­лідження проблеми тлумачення норм права надало мож­ливість визначити природу, важливість, необхідність і ак­туальність цього явища, його структуру, якісні ознаки, особливості та межі, що являє собою інтерес як для розроб­ки загальних основ теорії права, так і для всіх видів право­вої діяльності.

157

ПРИМІТКИ

1. О толковании законов судом // Право и жизнь. — 1928. — № 1. — С. 3 — 14; Примене­ние положительного права // Лекции по общей теории права. — СПб, 1886. — С. 342 — 354; Толкование юридических норм // Теория государства и права: Хрестома­тия. — M., 199S. — С. 700 — 718.

2. Руководство к толкованию и примене­нию законов для начинающих юристов. — М., 1913. — С. 43 — 128; Техника, толкование и казуистика уго­ловного кодекса. — Петроград, 1917. — С. 123; Трубецкой E. H. Толкование закона // Лекции по энциклопедии права. — М., 1917. — С. 140 — 147; Толкование // Тео­рия государства и права: Хрестоматия. — М., 1998. — С. 727 — 730.

3. Толкование норм советского социалисти­ческого права: Автореф. дис. канд. юр. наук: 12. 00. 01 / Моск. гос. ун-т. — М., 1950. — 16 с.; Вопленко H. H. Следствен­ная деятельность и толкование права: Учебное пособие. — М., 1978. — 79 с.; C. Толкование и применение уголов­но-процессуального права. — М., 1967. — 192 с.; ': Применение советских правовых норм. — М., 1960; Толкование нормативных актов в СССР. — М., 1962. — 166 с.; Толкование советского права. — М., 1979. — 165 с.

4. Алабина ОМ. Сущность терминов "документ", "норма­тивный акт" и "нормативно-распорядителный документ" в юри­дической литературе // Сборник научных трудов НИИ граж-

158

данской авиации. — М., 1991, — Вып. 301. — С. 39 — 47; Тлумачення законодавства та проблеми захисту прав громадян // Юридичний вісник України. — 1999. — № 48 (232). — С. 5; Порядок слов в правовых документах // Советская юстиция. — 1991 — № 2. — С. 27 — 28; Анализ юридического текста: некоторые вопросы теории // Вестник Московского универститета. —1995. — №2. — С. 80 — 86; О точности словосочета­ний в языке права // Советская юстиция. — 1991. -— № 5. — С. 31.

5. Комаров СА. Общая теория государства и права: Курс лекций. — М., 1996. — 304 с.; Теорія права: Курс лекцій. — К., 1996. — 204 с.

6. Венгеров A. B. Теория государства и права: Часть 2. Тео­рия права. — М., 1996. — Т. 2. — 150 с.; Загальна теорія дер­жави І права / Колодій A. M., Копєйчиков В. В., та ін. / За ред. B. B. Копєйчикова. — К., 1997. — 311 с.; Об­щая теория права и государства / Афанасьев B. C., , и др. / Под ред. . — М., 1996. — 465 с.; Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах / , , и др. / Под ред. . — М., 1998. — Т. 2: Теория права. — 620 с.; Теория государства и права. — М.,1996. — 366 с.