Проблеми тлумачення норм права (стр. 1 )

ПРОБЛЕМИ

ТЛУМАЧЕННЯ

НОРМ ПРАВА

УДК 340.13

ББК X 062.05

В 57

Рекомендовано до друку

Вченою радою Інституту держави і права

ім. В. М. Корецъкого НАН України

Протокол № 12 від 9 жовтня 2001 р.

Р е ц е н з е н т и

доктор юридичних наук А. П. ЗАЄЦЬ

доктор юридичних наук О. В. ЗАЙЧУК

кандидат юридичних наук В. І. НІМЧЕНКО

В і д п о в і д а л ь н и й р е д а к т о р

кандидат юридичних наук Н. М. ОНИЩЕНКО

В 57 Проблеми тлумачення норм права: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. НАН Украї­ни, 2001. — 180с.

ISBN 966-02-2109-6

Монографія присвячена дослідженню тлумачення норм права як процесу розумової діяльності людини, як явища соціальної, правової дійсності, становленню і правовому регулюванню цьо­го інституту в Україні.

У монографії комплексно проаналізовано теоретичні та прак­тичні проблеми тлумачення норм права як правового явища, визначено його юридичну природу, змістовний І функціональ­ний обсяг, класифіковано та упорядковано засоби і види тлума­чення, розроблено практичні рекомендації щодо вдосконален­ня чинного законодавства України.

Розрахована на науковців, практиків-юристів, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, студентів, усіх, хто цікавиться проблемами правової науки.

ББК X 062.05

ISBN 966-02-2109-6 © , 2001

ПЕРЕДМОВА

Із часу здобуття незалежності перед Україною постало завдання розбудови соціальне орієн­тованої, економічно розвиненої і правової дер­жави, яка має зайняти належне місце в світовому соціумі. Саме на досягнення цієї мети спрямова­но ті структурні перетворення, що відбуваються в Україні останнім часом. Серед них можна відзна­чити впровадження ґрунтовних демократичних принципів функціонування суспільства, реальність прав і свобод людини, поділ публічної влади на ланки залежно від функціонального призначен­ня органів, активний розвиток політичної систе­ми, докорінні економічні реформи, соціалізацію влади тощо. Розвиток суспільних відносин у цьо­му напрямі вимагає нових принципів та форм пра­вового регулювання і зумовлює активний розви­ток правової системи в Україні.

У перші роки незалежності України було ух­валено чимало нормативних актів, спрямованих на встановлення нових відносин у суспільстві. Серед них можна відзначити закони України "Про власність", "Про громадянство", "Про підприєм­ництво", "Про свободу совісті та релігійні органі­зації", "Про захист прав споживачів", "Про осві­ту" тощо. З пошуком державою свого шляху розвитку, продовженням реформ інтенсивність розвитку українського законодавства постійно зростає. Реалізація цього правового матеріалу потребує насамперед усвідомлення змісту норм

права, що містяться у прийнятих актах. Без глибокого І розуміння змісту норм права неможлива їх ефективна ре­алізація, системати­зація, формування правової культури та правосвідомості, розроб­лення та прийняття нових норм. Проте з'ясування дійсного змісту правової норми лише простим ознайомленням з її текстом є не­можливим. Це зумовлено особливостями самих норм права, фор­мами їх функціонування та зовнішнього вираження. Дослідження цих особливостей і форм, а також розкриття змісту норми обов'я­зково вимагає використання засобів тлумачення норм права. Саме тлумачення забезпечує процес і результати з'я­сування та роз'яснення змісту правових норм. Важливе зна­чення має також єдність розуміння і реалізації норм у суспільстві, що відображу­ється на стані законності в дер­жаві і досягається завдяки тлума­ченню. Зазначеного мож­на досягти шляхом роз'яснення суб'єктам дійсного змісту норм права, ідей і понять, закладених законодав­цем.

Крім того, значущість проблеми тлумачення норм пра­ва за сучасних умов підвищується додатковими підстава­ми зовніш­нього і внутрішнього характеру. Невеликою видається кількість у системі сучасного законодавства сис­тематизованих нормативно-правових актів. Це свідчить на­самперед про суттєву деструкту­рованість та неузгодженість законодавства України. Структурна недовершеність зако­нодавства підсилюється якісними недолі­ками української пра­вової системи. В першу чергу, це стосується низького рівня законодавчої техніки. Верховній Раді України з постійно зростаючими вимогами до правотворчої роботи не зав­жди вдається ефективно врегульовувати суспільні відносини, що динамічно розвиваються. Вади законодавчої техніки, при­множені на недостатню розмежованість функцій і повнова­жень органів державної влади, зумовлюють прийняття і дію надмірної кілько­сті підзаконних нормативних актів, які часто вносять у правове регулювання зайві супереч­ності, ускладнення, неясності тощо. З'ясування і реалізація норм права ще більш ускладнюється низь­ким рівнем пра­вової культури українського суспільства.

4

Недосконалість правової надбудови українського суспіль­ства разом з її класичними ознаками та особливостями підносять ак­туальність проблеми тлумачення норм права на якісно новий рі­вень. Саме використання тлумачення, його методології й прин­ципів дозволяє адекватно усвідом­лювати зміст правових норм, забезпечує їх ефективну реалі­зацію, зміцнює законність, стає своєрідним містком до впро­вадження нової правової системи, культури у суспільстві та побудови правової держави. Отже, ак­туалізація місця і ролі тлумачення в правовій дійсності, його по­ширення на всі правовідносини, що виникають у державі, вима­гають ретельного комплексного дослідження цього явища, на­дання йому змістовного наукового характеру.

Теоретичною основою цього дослідження стали праці відо­мих вчених давнини та сьогодення. Вагомий внесок у розроб­лення цих проблем зробили 'ян, , І. В. Михаиловський1 . На початку XX ст. Є. В. Васьковський, П. І. Люблінський, Є. М. Трубецькой, окреслили методологію з'ясування змісту норм права2. Проте їхні дослі­дження не мали системного характеру, а висвітлювали окремі аспекти цієї проблеми. Суттєво вплинули на розвиток тлума­чення правових норм праці Л. Д. Воєводіна, , інда, , А. С. Піголкіна, -данцева3. Саме їм притаманні системний підхід до вивчен­ня цього явища, визначення головних складових частин тлумачення, розкриття його змісту і сутності. Відзначаючи чималий внесок цих та інших авторів у розроблення про­блеми тлумачення, маємо зауважити, що сучасні дослідження в світлі теоретичних і практичних по­треб вимагають но­вих загальнотеоретичних підходів і методів. Водночас су­часні теоретичні дослідження сутності і змісту тлу­мачення обмежуються певною кількістю наукових статей (-біна, , M. Івакіна, 'єв, Т. Яцюк4), курсів лекцій (, 5) або підручників із теорії держави і права (А. Б. Вєнгєров, В. В. Ко­пєйчиков,

5

, M. H. Марченко, В. M. Хропанюк та ін.6). Аналіз теоретичних концепцій названих учених дає змогу оцінити стан проблем, що досліджуються, та окреслити коло питань, які взагалі раніше не були предметом наукового пошуку. Визначаючи безперечну наукову цінність викори­станих джерел, слід відзначити і факт наявності в них чи­малої кількості ідеологічних нагромаджень, характерних для часу їх створення, які нині втратили актуальність. Натомість використання цих джерел є важливим і зумов­лено наступністю наукових досліджень, що встановлює не­обхідність вивчення праць, які складають основу науково­го напрямку, та можливістю практичного аналізу існуючих класичних поглядів, що забезпечує формування нових на­прямків розвитку вітчизняної юридичної науки.

З огляду на потреби сьогодення найактуальнішим по­стає питання саме комплексного дослідження проблеми тлу­мачення норм права, його загальнотеоретичних засад, юри­дичної природи, місця в правовій дійсності, методології, його видової характеристики тощо. Явище тлумачення норм права у суспільній і правовій дійсності пов'язане з іншими загальнотеоретичними категоріями, такими як соціальні інтереси, політика, суспільні й правові відносини, право-творення, правова система, реалізація права тощо. Тому доціль­но проаналізувати взаємні зв'язки тлумачення правових норм із наведеними категоріями, що грунтовно розкриті в працях , імова, А. В. Міцкевича, К. Опалека, іновича, та ін.7.

Практичне значення отриманих наукових знань про тлу­мачення правових норм є дуже важливим для існування і розвитку системи права та законодавства, їх принципів, за­безпечення цивілізованих суспільних відносин, спрямуван­ня їх розвитку на побудову громадянського суспільства і правової держави. Отже, на сучасному етапі проблема тлу­мачення норм права є вельми актуальною і потребує уваги не лише вчених, а і професійних юристів, економістів, фінан­систів та інших суб'єктів права.

6

Мета монографії полягає у комплексному аналізі теоре­тичних та практичних проблем тлумачення як правового явища, визначенні його юридичної природи, змістовного й функціонального обсягу, класифікації і впорядкування за­собів та видів тлумачення, розробленні практичних реко­мендацій щодо вдосконалення чинного законодавства та прийняття єдиного нормативного акта, який би системати­зував та регламентував головні аспекти цього інституту, а також у використанні отриманих наукових знань у пра­вовій діяльності.

У тематично-структурному плані монографія складається з трьох розділів. Перший присвячено дослідженню вихід­них засад тлумачення норм права, його сутності, актуаль­ності, місця в правовій дійсності, другий — характеристиці процесу тлумачення, його складових частин, способів та видів, третій — практиці тлумачення в діяльності суб'єктів права.

Користуючись нагодою, висловлюю щиру вдячність Інституту держави і права ім. HAU України, де була виконана монографія, відповідальному редактору — кандидату юридичних наук -ко, рецензентам — докторам юридичних наук і та кандидату юридичних наук В. І. Німчен-ко, зауваження і пропозиції яких дозволили поліпшити чимало положень монографії.