Зміст (стр. 13 )

1. Основні задачі та функціональні вимоги до ТЗРК.

2. Режими контролю за використанням радіочастотного спектру.

3. Режим контролю і вимірювання параметрів радіовипромінювань.

4. Режим ідентифікації сигналів джерел радіовипромінювань.

5. Режим пошуку та ідентифікації джерел радіозавад.

6. Загальні вимоги до інформаційного та програмного забезпечення технічних засобів РЧК.

Для вирішення задач радіочастотного контролю використовуються стаціонарні засоби радіоконтролю (радіоконтрольні пункти - далі РКП) та рухомі засоби радіоконтролю (мобільні РКП), за допомогою яких проводять ефірний радіочастотний контроль використання РЧР.

Особливістю цього контролю - проводиться в специфічних умовах (всі вимірювання в його процесі ведуться з реальними сигналами при наявності всіляких радіозавад), що значно ускладнює саму процедуру контролю. Тому для отримання достовірних результатів вимірювання обладнання РКП мусить мати певні технічні характеристики, які дозволяли б коректно проводити вимірювання в цих умовах. Саме технічні задачі, які необхідно вирішити за допомогою радіоконтрольного обладнання, визначають його функціональні та технічні характеристики, а вимоги до якості їх вирішення визначають числові значення параметрів цих характеристик і обмеження по точності на них. При цьому бажано проводити розробку технічних вимог до обладнання в цілому.

Застосування технічних засобів радіочастотного контролю в стаціонарних та рухомих РКП дозволяє здійснювати контроль за використанням РЧР і проводити вимірювання параметрів електромагнітного випромінювання протягом мінімально можливого проміжку часу. В зв'язку з цим визначають наступні основні задачі РКП :

1) систематичний контроль і вимірювання параметрів та характеристик РЕЗ і ДРВ;

2) проведення вимірювань, пов'язаних із радіозавадами, з метою:

- ідентифікації випромінювань, які створюють заваду;

- визначення причин завад;

- надання пропозицій та організації заходів щодо усунення завад:

3) ідентифікація передавачів та визначення класу їх випромінювання шляхом пеленгування й аналізу сигналів;

4) виявлення незаконно діючих передавачів та надання пропозицій щодо припинення їх діяльності;

5) проведення вимірювань і реєстрація їх результатів при вивченні умов поширення радіохвиль.

Між задачами стаціонарних і мобільних РКП не існує принципових відмінностей, хоча деякі роботи внаслідок їх характерних особливостей зазвичай проводяться лише стаціонарними РКП, наприклад:

1) вивчення зайнятості РЧС протягом тривалого часу з метою:

- визначення інтенсивності використання смуг частот і радіоканалів;

- встановлення певних вимог щодо використання нових частот та ліній зв'язку;

- покращення роботи діючих ліній зв'язку;

- участі в системі міжнародного контролю;

2) довготривалі вимірювання для виконання планів по вивченню умов поширення радіохвиль.

Для вирішення вказаних задач засоби радіочастотного контролю повинні мати відповідне обладнання, яке включає:

-  АФС;

-  високочастотні підсилювачі та комутатори;

-  вимірювальні та радіопеленгаторні приймачі;

-  засоби вимірювальної техніки (аналізатори спектра, генератори частоти, генератори каліброваних сигналів, синтезатори частоти тощо);

-  ПЕОМ з відповідним програмним забезпеченням та засоби зв'язку.

Крім цього, для проведення певними РКП регулярних перевірок і вимірювання параметрів телевізійних сигналів, вони також повинні мати відеомонітори, осцилографи та відеоаналізатори телевізійних сигналів.

Управління обладнанням радіочастотного контролю можливе в ручному, автоматичному та автоматизованому режимах.

У ручному режимі роботи всі операції, пов'язані з вирішенням задач радіочастотного контролю, виконуються оператором, при цьому припускається, що вони можуть бути виконані точніше, ніж в інших режимах (особливо в частині проведення вимірювань параметрів та ідентифікації сигналів).

В автоматичному режимі робота засобів радіоконтролю проводиться без особистої участі оператора. Цей режим, як і ручний, може мати для вирішення задач радіочастотного контролю обмежене застосування, наприклад, на не обслуговуваних РКП, що запрограмовані на вирішення певних задач.

В автоматизованому режимі всі операції виконуються автоматично і втручання оператора допускається лише з метою зупинки проведення контролю або зміни шляху вирішення якоїсь задачі. Автоматизація управління обладнанням радіочастотного контролю базується на використанні сучасних засобів обчислювальної техніки та наукових методів. Цей режим є найкращим для обслуговуваних постів радіоконтролю.

Функціональні вимоги до типового РКП:

1) наявність не менше двох РПП з метою одночасного роздільного вирішення задач контролю завантаження РЧС і вимірювання параметрів ДРВ на окремих частотах, а також для пошуку джерел радіозавад;

2) використання сучасних засобів вимірювальної техніки для отримання оцінок параметрів радіосигналів із необхідною точністю;

3) наявність не менше 2-х АФС виявлення та АФС пеленгування і їх антенно-комутаційних пристроїв;

4) управління роботою обладнанням РКП за допомогою ПЕОМ та використання її як засобу відображення інформації;

5) наявність засобів збереження звукової та відеоінформації й засобів реєстрації результатів радіочастотного контролю;

6) наявність сучасного програмного забезпечення, що дозволяє реалізувати автоматизоване вирішення задач радіочастотного контролю та проведення вимірювань;

7) можливість сполучення РКП із ПП або із системою пеленгування (наприклад, поєднання роботи стаціонарного поста радіоконтролю з мобільним комплексом радіоконтролю та пеленгування);

8) можливість обміну інформацією з іншими РКП та службами.

З урахуванням указаних вимог на рис. 1 наведена укрупнена типова структурна схема РКП, що відповідає Рекомендаціям МСЕ.

Рис. 1. Укрупнена типова структурна схема РКП

Загальні вимоги до обладнання засобів радіочастотного контролю:

1) обладнання повинне бути автоматизованим;

2) обладнання у всіх режимах роботи повинне допускати можливість:

- ручного управління;

- одночасного вирішення декількох задач;

- послідовного вирішення задач;

- роботу в мережі радіочастотного контролю;

- обробку та документування результатів роботи.

Ці вимоги є максимально можливими і відносяться до обладнання стаціонарних обслуговуваних засобів радіочастотного контролю. Функціональні вимоги до обладнання інших засобів радіочастотного контролю можуть відрізнятися від наведених і визначатися задачами, які вони повинні вирішувати.

Ефективність роботи технічних засобів радіочастотного контролю суттєво підвищується, якщо РКП та ПП об'єднані в одну мережу з центром управління, обладнані засобами зв'язку та мають можливість дистанційного управління. З метою забезпечення виконання більш складних функцій радіочастотного контролю організація мережі стає необхідною вимогою при створенні сучасних систем радіоконтролю. Для роботи обладнання засобів радіочастотного контролю в режимі дистанційного управління або в мережі повинен бути визначений ряд параметрів і вимог до них, таких як, наприклад:

- архітектура мережі (кільцева, радіальна, загальна шина);

- інтерфейс спряження;

- вид інформації, що буде передаватися (дані, музика тощо).

Крім цього необхідно також визначити вимоги до засобів зв'язку (тип лінії зв'язку, швидкість та якість передачі тощо).

Аналіз задач радіочастотного контролю дозволяє звести роботу технічних засобів радіоконтролю по їх вирішенню до наступних основних режимів ТЗРК:

1) контроль за використанням (завантаженням) РЧС;

2) контроль та вимірювання параметрів радіовипромінювань;

3) ідентифікація сигналів ДРВ;

4) пошук та ідентифікація джерел радіозавад.

Режим контролю за використанням радіочастотного спектру(РЧС)

Однією із планових задач радіомоніторингу є контроль за зайнятістю виділеного частотно-територіального ресурсу з метою надання адміністрації, що займається регулюванням у сфері використання РЧР, інформації щодо реального використання (завантаження) окремих радіоканалів і смуг частот, в цілому.

Ця задача вирішується технічними засобами радіочастотного контролю шляхом проведення спостережень за зайнятістю РЧС на РКП у різних географічних точках регіону, причому, кожен регіональний стаціонарний РКП оцінює зайнятість РЧС у своїй зоні електромагнітної доступності радіовипромінювань працюючих РЕЗ. Якщо зона електромагнітної доступності стаціонарних засобів радіочастотного контролю не покриває весь регіон, то контроль за завантаженістю радіочастотних каналів у місцях електромагнітної недоступності здійснюється наземними рухомими РКП, що дозволяє отримати загальну картину використання (завантаження) РЧС на всій підконтрольній території.

Основна вимога до технічних засобів радіочастотного контролю в цьому режимі роботи - забезпечення збору та обробки інформації.

Процедура контролю за використанням РЧР включає:

- послідовний перегляд радіоканалів (смуг частот);

- вимірювання рівнів радіовипромінювань в каналі (смузі частот);

- встановлення факту наявності чи відсутності радіосигналу в каналі (смузі частот);

- порівняння параметрів виявлених радіовипромінювань з інформацією бази даних;

- визначення відсотка зайнятості (відсотка часу, протягом якого спостерігається сигнал у контрольованому каналі, від загального часу спостереження за цим каналом).

У відповідності з Рекомендацією МСЕ-Р SM. 182-4 контроль за використанням РЧР повинен проводитися у мінімальному діапазоні частот від 2 МГц до 2,7 ГГц, а бажаним є діапазон контролю від 9 кГц до 10 ГГц і більше. При цьому рекомендується проводити вимірювання наступних характеристик радіосигналів:

- несучої частоти;

- ширини займаної смуги частот;

- напруженості поля сигналу.

Указаний контроль дозволяє:

- виявляти радіовипромінювання в радіоканалах (смугах частот), які за інформацією бази даних повинні бути вільними;