Зміст (стр. 1 )

ЗМІСТ

Л 1 Тема 1/1: Радіочастотний діапазон і його використання для радіозв’язку

1.  Загальні принципи організації радіозв’язку.

2.  Особливості використання радіочастотного діапазону для радіозв’язку.

3.  Властивості каналу радіозв’язку.

Л 2 Тема 1/2: Види радіосигналів в системах радіозв’язку

1.  Безперервні радіосигнали.

2.  Дискретні радіосигнали.

Л 3 1/3. Цифрові методи модуляції радіосигналів

1.  Класифікація методів модуляції в системах радіодоступу.

2.  Диференційна квадратурна фазова маніпуляція зі зсувом π/4 (π/4 DQPSK).

3.  Маніпуляція з мінімальним зсувом(MSK).

Л 4 1/4. Сигнали з розширеним спектром

1.  Загальні положення.

2.  Розширений спектр із стрибкоподібною перебудовою частоти (FHSS).

3.  Розширення спектру методом прямої послідовності (DSSS).

Л 5 Тема 1/5: Електромагнітна сумісність радіоелектронних засобів(РЕЗ)

1.  Причини і шляхи виявлення електромагнітних завад.

2.  Завади штучного походження.

3.  Завади природного походження.

Л 6 Тема 1/6: Вплив випромінювань РЕЗ на формування електромагнітної обстановки

1. Основні характеристики електромагнітних випромінювань РЕЗ.

2. Основні випромінювання РЕЗ.

3. Побічні випромінювання РЕЗ.

4. Позасмугові випромінювання.

Тема 2: Мета та особливості радіочастотного контролю

Л 7 Тема 2/1: Роль і місце радіочастотного контролю при регулюванні у сфері використання радіочастотного ресурсу

1.  Загальні положення.

2.  Особливості регулювання в Україні.

3.  Призначення та мета радіочастотного контролю.

Тема 3: Технічні засоби радіочастотного контролю

Л 8 Тема 3/1: Особливості роботи технічних засобів радіочастотного контролю

1.  Основні задачі та функціональні вимоги до ТЗРК.

2.  Режими контролю за використанням радіочастотного спектру.

3.  Режим контролю і вимірювання параметрів радіовипромінювань.

4.  Режим ідентифікації сигналів джерел радіовипромінювань.

5.  Режим пошуку та ідентифікації джерел радіозавад.

6.  Загальні вимоги до інформаційного та програмного забезпечення технічних засобів РЧК.

Л 9 Тема 3/2: Сучасні технічні засоби радіочастотного контролю

1.  Вітчизняні технічні засоби радіочастотного контролю.

2.  Зарубіжні технічні засоби радіочастотного контролю.

Л 1 Тема 1/1: Радіочастотний діапазон і його використання для радіозв’язку

1. Загальні принципи організації радіозв’язку.

2. Особливості використання радіочастотного діапазону для радіозв’язку.

3. Властивості каналу радіозв’язку.

Передача інформації за допомогою електромагнітних хвиль використовується в радіосистемах різного призначення:

-  професійних системах радіозв’язку (в т. ч. військових);

-  радіомовленні;

-  телебаченні;

-  в системах радіорелейного, тропосферного і космічного зв’язку;

-  стільникового, транкінгового зв’язку та інших.

Можливості і особливості функціонування різних радіосистем пов’язані, в першу чергу, з ділянкою спектра радіочастот, яка використовується для передачі інформації. Це обумовлено частотною ємністю і властивостями розповсюдження радіохвиль різних ділянок радіодіапазону.

Взагалі для радіозв’язку використовується спектр частот від 3*103 (IV діапазон) до 3*1012 (ХІІ діапазон) Гц, який називається областю радіочастот або радіочастотний спектр(РЧС). Вся область частот поділяється на діапазони таким чином, що властивості розповсюдження радіохвиль в межах одного діапазону практично однакові.

В таблиці 1 приведені деякі прилади використання діапазону радіохвиль в різних радіосистемах.

Таблиця 1

Умовний № діапазону	Назва хвиль/частот	Довжина хвиль (l), м	Частота (f)	Приклади використання
5	Кілометрові або довгі хвилі – ДХ(LW)/ низькі частоти – НЧ(LF)	1000 -10000	30… 300 кГц	Зв’язок з підводними човнами, підземний зв’язок
6	Гектометрові або середні хвилі – СХ(MW)/ середні частоти – СЧ(MF)	100 – 1000	0,3…3 МГц	Радіомовлення
7	Декаметрові або короткі хвилі – КХ(SW)/ високі частоти – ВЧ(HF)	10 - 100	3…30 МГц	Радіомовлення, військ. радіозв’язок, радіозв’язок на трасах великої протяжності
8	Метрові хвилі – МХ/ дуже високі частоти – ДВЧ(VHF)	1 - 10	30…300 МГц	Телебачення, радіомовлення(УКХ, FМ), військовий радіозв’язок, транкінговий зв’язок
9	Дециметрові хвилі – ДМХ/ ультрависокі частоти – УВЧ(UHF)	0,1 - 1	300…3000 МГц	Радіорелейний, тропосферний стільниковий зв’язок

Вибір для зв’язку ділянки діапазону радіочастот залежить від ряду факторів:

- призначення радіосистеми;

- довжини траси зв’язку;

- необхідної канальної ємності;

- вимог до якості передачі інформації, економічних витрат на зв’язок та інші.

Далі основна увага буде приділена сухопутному радіозв’язку, тому розглянемо більш детально фактори, які впливають на вибір ділянки радіочастот.

В теперішній час радіозв’язок є частиною системи зв’язку. Він організується в усіх ланках управління і забезпечує прямий зв’язок кореспондентів як на малих так і на великих відстанях. Основними особливостями систем радіозв’язку є :

- висока мобільність;

- швидке розгортання та встановлення зв’язку;

- висока надійність.

При цьому засоби радіозв’язку повинні мати малі габарити і масу (особливо антени), мале споживання електроенергії, просте управління. Розглянутим вимогам задовольняють радіозасоби і радіосистеми, які працюють у діапазонах коротких та ультракоротких хвиль, тобто у 7-му та 8…10-му діапазонах. Діапазони 8...10 мають назву УКХ.

Більшість сучасних системи радіозв’язку працюють в діапазонах декаметрових і метрових хвиль(VII-VIII діапазони). Розглянемо особливості радіозв’язку в цих діапазонах.

ДЕКАМЕТРОВІ ХВИЛІ (КХ)

В декаметровому діапазоні радіозв’язок може здійснюватись і земною (поверхневою) і іоносферною (просторовою) хвилями. Але земні хвилі швидко затухають і дальність зв’язку не перевищує 100-150 км. Зв’язок іоносферною хвилею може здійснюватись на великі відстані при відносно невеликої потужності передавачів і малих розмірах антени. Великі відстані зв’язку досягаються за рахунок відбиття радіохвиль від іоносфери (в основному від шару F ). Нижні шари іоносфери для КХ є поглинаючими.

 

Рис. 1

З ростом частоти поглинання енергії хвиль в іоносфері зменшується. Тому для зв’язку доцільно використовувати більш високі частоти. Але радіозв’язок іоносферними хвилями можливий, якщо робоча частота лежить в області, обмеженій максимальною застосовуємою частотою (МЗЧ) і найменшою застосовуємою частотою (НЗЧ).

МЗЧ – це максимальна для даної траси значення частоти, на якій хвилі ще відбиваються від іоносфери і досягають пункту прийому. Хвилі більш високих частот проходять скрізь іоносферу без відбиття.

НЗЧ – найменша частота, на якій, при заданій потужності передавача, в пункті прийому напруженість поля хвилі достатня для надійного зв’язку.

Умови розповсюдження КХ в сильній ступені залежать від регулярних і нерегулярних змін іоносфери. Ця залежність проявляється в першу чергу в зміні МЗЧ і НЗЧ.

Безперервна зміна ступені іонізації іоносфери приводить також до характерних для КХ діапазону завмирань сигналу, тобто зміни його амплітуди в точці прийому. Основною причиною завмирань є те, що в точку прийому радіохвиля приходить декількома шляхами. В наслідок цього амплітуда і фаза результуючого коливання змінюються випадково. Період таких (інтерференційних) завмирань складає від частин до одиниць секунд і тому вони називаються швидкими.

Крім швидких завмирань в точці прийому спостерігаються повільні флуктуації потужності сигналу, які обумовлені зміною поглинання сигналу при розповсюдженні. Період таких флуктуацій може бути від десятків хвилин до години і більше.

Потрібність в частотах перевищують частотний ресурс КХ діапазону (DFкх = 27 кГц). Тому однакові або близькі частоти можуть використовуватись в декількох радіосистемах світової мережі зв’язку. В наслідок далекого розповсюдження це призводить до взаємних завад, які є основними у КХ діапазоні.

Висновки:

1. Розглянуті фактори, такі як швидкі та повільні завмирання, взаємні станційні завади суттєво знижують надійність КХ радіозв’язку. Однак можливість швидкого встановлення зв’язку на великі відстані при низьких енергетичних затратах обумовили широке використання КХ діапазону для професійного радіозв’язку.

2. В сухопутних військах КХ радіозв’язок організується як резервна система зв’язку пунктів управління, зв’язок взаємодії, магістральний радіозв’язок штабів оперативних командувань.

3. По КХ каналах передаються як телефонні так і телеграфні повідомлення.

МЕТРОВІ ХВИЛІ

Метрові хвилі відбиваються від іоносфери нерегулярно. Тому зв’язок між наземними об’єктами у діапазоні МХ можливий лише земними хвилями, які сильно поглинаються земною поверхнею. З ростом частоти ступень поглинання збільшується, але при цьому підвищується ефективність антен, за рахунок чого в значній мірі компенсується збільшення втрат.