Зміст (стр. 15 )

Наявність в обладнанні "ИРГА" електронної бази даних діючих РЕЗ і відповідного програмного забезпечення дозволяє проводити вибірку частот діючих РЕЗ, які можуть потенційно брати участь у механізмі утворення завади. Вибірки частот, що використовуються як вихідні дані для пошуку джерел завад, можна коригувати - видаляти або добавляти нові частоти для пошуку радіовипромінювань, що беруть участь у формуванні завади.

За результатами пошуку оператор радіочастотного контролю повинен зробити певні висновки та дії, наприклад, у даному випадку наступні:

1 В утворенні завади на частоті 93,225 МГц бере участь випромінювання передавача, що працює на частоті 105 МГц.

2. Припускаючи, що завада має інтермодуляційний характер (найбільш імовірна інтермодуляційна завада третього порядку), оператор звертається до бази даних для того, щоб автоматично отримати значення частот передавачів, які також можуть брати участь в утворенні завади.

3. Далі оператор проводить аналіз отриманих частот, почергово настроюючи РПП 2 на них.

4. Після уточнення частот, що беруть участь в утворенні завади, оператор, звернувшись знову до бази даних, визначає місцезнаходження передавачів, які на них працюють. Якщо АФС цих передавачів знаходяться на одній щоглі, то велика ймовірність, що це є причиною інтермодуляції.

Кореляційним методом можна виявляти радіозавади при всіх видах модуляції сигналів, за винятком ФМ сигналів, та ідентифікувати частоти випромінювань, що беруть участь в утворенні завад із такими ефектами як:

-  інтермодуляція в передавачі або в приймачі;

-  побічні випромінювання передавача і побічні канали прийому;

-  блокування і перехресна модуляція в приймачі;

-  контактні завади в тракті поширення сигналу.

Загальні вимоги до інформаційного та програмного забезпечення технічних засобів радіочастотного контролю

Інформаційне забезпечення технічних засобів радіочастотного контролю містить:

-  бази даних;

-  методичне забезпечення, що повинне включати рекомендації по роботі оператора при виконанні задач радіоконтролю.

РКП повинні мати:

- базу даних частотних присвоєнь регіону, що контролюється;

- базу даних результатів вимірювань.

База даних частотних присвоєнь повинна містити інформацію про:

-  параметри РЕЗ та їх місцезнаходження;

-  їх власників;

-  термін дії ліцензії на роботу всіх РЕЗ цивільного призначення регіону.

База даних результатів вимірювань для кожної передачі, що контролюється, повинна містити:

- дату, час початку і закінчення спостереження;

- дату і час проведення передачі протягом терміну спостереження;

- клас випромінювання, що контролювалося;

- параметри сигналу (частота, рівень та/або напруженість поля, ширина смуги частот випромінювання тощо);

- сигнали ідентифікації передавача.

Програмне забезпечення повинне забезпечувати функціонування обладнання засобів радіочастотного контролю і реалізацію таких функцій:

- управління обладнанням, що входить до складу засобів радіочастотного контролю (РПП, АЦП, антенні комутатори, поворотні пристрої тощо);

- контроль зайнятості діапазонів частот із вимірюваннями параметрів сигналу на вибраних частотах та оцінка рівня їх завантаженості;

- визначення зайнятості РЧС та вимірювання частоти і ширини смуги частот, рівня і напруженості поля сигналу, параметрів модуляції;

- спектральний аналіз випромінювань;

- ідентифікація радіосигналів (розпізнавання кодів і декодування в реальному масштабі часу, виявлення побічних випромінювань тощо);

- ведення бази даних за результатами вимірювань та робота з іншими базами даних засобів радіочастотного контролю;

- запис та збереження радіосигналів і виміряних параметрів, їх багаторазове відтворення з можливістю наступної обробки та відображення на дисплеї ПЕОМ;

- відображення і друк виміряних та збережених у пам'яті даних, побудова графіків із використанням цих даних для оцінки результатів контролю;

- калібрування вимірювальних РПП;

- передача даних і команд управління.

При цьому, взаємодія між оператором та обладнанням засобів радіочастотного контролю повинна бути зручною, а інтерфейс користувача повинен забезпечувати введення інформації (вихідних даних) за допомогою меню, піктограм та заповнення шаблонів.

Програмне забезпечення повинне також забезпечувати можливість роботи технічних засобів радіочастотного контролю в різноманітних режимах управління та експлуатації:

- управління в автономному режимі;

- дистанційне управління та роботу в мережі (діалоговий режим та/або виконання запрограмованих завдань);

- змішане управління (суміщення, наприклад, автономного та дистанційного режимів управління);

- спільне використання засобів пеленгації системою визначення місцезнаходження ДРВ та оператором радіочастотного контролю;

- робота в режимі тільки прийому сигналів ДРВ;

- робота в режимі тільки радіопеленгування.

Крім цього, програмне забезпечення технічних засобів радіочастотного контролю обов'язково повинне забезпечувати:

- експлуатацію обладнання згідно його технічної документації, а також автоматичну самодіагностику і контроль працездатності;

- можливість багатовіконного режиму роботи при вирішенні задач радіочастотного контролю;

- режими пакетного прийому і передачі інформації;

- картографічні засоби для відображення власного місцезнаходження РКП, пеленгів та розрахованого місцезнаходження ДРВ;

- можливість збереження результатів контролю та вимірювань при перериванні процесу виконання задачі радіочастотного контролю і подальшого запису даних при поновленні виконання цієї задачі, а також збереження інформації при перериванні електроживлення ПЕОМ;

- можливість його подальшого розширення та нарощування.

В програмному забезпеченні технічних засобів радіочастотного контролю повинні використовуватися термінологія і формати даних у відповідності з Рекомендаціями МСЕ по збереженню і обміну даними про частотні присвоєння та результати радіоконтролю в електронному виді.

Більш детальні вимоги до програмного забезпечення встановлюються в технічних умовах на конкретні технічні засоби радіочастотного контролю і зазначаються в експлуатаційній документації.

Л 9 Тема 3/2: Сучасні технічні засоби радіочастотного контролю

1.  Вітчизняні технічні засоби радіочастотного контролю.

2.  Зарубіжні технічні засоби радіочастотного контролю.

1. Вітчизняні технічні засоби радіочастотного контролю

Типовим і найбільш поширеним в Україні представником мобільного комплексу, призначеного для проведення ефірного радіочастотного контролю, є мобільна станція радіомоніторингу РМ-1300М-1М виробництва Харківського підприємства "Спец" ХСВД-2 "Спецвузавтоматика", структурна схема якої наведена на рис. 1.

Рис.1.Структурна схема мобільної станції радіомоніторингу РМ-1300М-1М

При роботі системи виявлення та технічного аналізу ДРВ радіосигнал від відповідної АФС виявлення поступає на РПП, далі вихідний аналоговий сигнал із ПЧ 10,7 МГц та 455 кГц перетворюється аналого-цифровим перетворювачем (АЦП) сигнального процесора АСВМ-12/40 у цифрову форму і оброблюється ПЕОМ. Крім цього, АЦП сигнального процесора АСВМ-12/40 при пеленгуванні амплітудним методом використовується для аналого-цифрового перетворення сигналу ПЧ приймача 10,7 кГц у смугах пеленгування 300, 500, 1000, 3000 та 5000 МГц і ПЧ 455 кГц у смугах пеленгування 30, 110 та 220 кГц.

При роботі системи пеленгування та визначення місцезнаходження ДРВ радіосигнал від відповідної АФС пеленгування поступає на РПП, далі вихідний сигнал частотного детектора РПП перетворюється АЦП сигнального процесора Е-330 у цифрову форму й оброблюється ПЕОМ. Крім цього, процесора Е-330 у цифрову форму й оброблюється ПЕОМ. Крім цього, сигнальний процесор Е-330 використовується для управління електронним комутатором АФС пеленгування (на рис. 3.5 не показаний).

Станція забезпечує виконання таких функцій:

- контроль завантаження РЧС та визначення ступеню використання частот;

- розпізнавання радіосигналів та ідентифікацію ДРВ (у ручному режимі);

- пошук та ідентифікацію джерел радіозавад (у ручному режимі);

- декодування сигналів із DTMF;

- моніторинг стільникових мереж GSM, TDMA та СDМА;

- пеленгування ДРВ, розрахунок координат їх місцезнаходження в діапазонах частот від 25 до 1000 МГц та від 1 до 2,6 ГГц;

- розрахунок координат ДРВ із використанням методу визначення місцезнаходження джерел сигналів по напруженості поля в діапазоні частот від 0,1 до 2600 МГц;

- відтворення на цифровій карті місцевості місцезнаходження ДРВ та зберігання в архіві значень їх координат;

- виявлення ДРВ у діапазонах частот від 0,1 до 2600 МГц;

- контроль та вимірювання параметрів радіовипромінювань у діапазоні частот від 20 до 2600 МГц;

- оцінка параметрів сигналів у діапазоні частот від 0,1 до 20 МГц;

- оцінка випромінюваної потужності ДРВ за даними ефірних вимірювань;

- вимірювання потужності радіовипромінювань (до 1000 Вт) у ВЧ трактах у діапазоні частот від 45 до 600 МГц;

- слуховий контроль радіоканалів та запис інформації на жорсткий диск ПЕОМ;

- ведення архіву даних виявлених частот, повідомлень, спектрів;

- статистична обробка значень параметрів сигналів;

- ведення журналу ефірного радіоконтролю;

- можливість спільної роботи з автоматизованим робочим місцем збору та обробки даних ефірного радіоконтролю PC-157 та імпорту даних із його облікової бази даних;

- локальний та дистанційний (із допомогою радіоканалу) режими роботи та управління.

Станція має чутливість по антенному входу не більше 0,6 мкВ у смузі частот від 20 до 1000 МГц та не більше мінус 107 дБ/мВт у смузі частот від 1 до 2,6 ГГц і забезпечує в діапазоні рівнів вхідного сигналу від 10 до 90 дБ/мкВ похибку вимірювання рівня сигналу не більше ±3 дБ.

У станції застосовується квазідоплерівський метод пеленгування і забезпечується визначення місцезнаходження ДРВ при пеленгуванні в діапазоні частот від 25 до 1000 МГц або в діапазоні частот від 0,1 до 2600 МГц (при роботі по напруженості поля) при наступних параметрах: