Програмні екзаменаційні питання з мікроекономіки (стр. 2 )

Інфраструктура ринку – це сукупність пов’язаних між собою ринкових інститутів діючих у межах особливих ринків і виконуючих певні функції. Функції ринкової інфраструктури:

- створення передумов для прискорення обігу у економіці; - прискорення процесу реалізації знов створеної вартості; - забезпечення взаємозв’язку всіх сфер виробництва.

7.  Ринок та його види.

Визначення ринку; різновиди ринку залежно від об'єктів угод; ринкова кон’юнктура та її показники.

Ринок – це і місце зустрічі продавців та покупців, і взаємодія попиту та пропозиції, і будь-яка взаємодія, в яку люди вступають для торгівлі один з одним; і взаємодія покупців і продавців, які змагаються один з одним; і особливий механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до обсягу і структури суспільного споживання, засіб установлення і підтримки пропорційності.

Ринки можна також класифікувати в залежності від економічного призначення об’єктів ринкових відносин. З цієї точки зору можна виділити: 1. Ринок споживчих товарів та послуг, цей ринок надає товари і послуги особистого споживання. 2. Ринок засобів виробництва – надає товари та послуги виробничого призначення (сировина, пальне, машини, механізми, обладнання, тощо). 3. Ринок грошових коштів, на цьому ринку об’єктом купівлі-продажу виступає право користування тимчасово вільними грошовими коштами, грошовий ринок представлено кредитними, ощадними, страховими установами.

4. Ринок цінних паперів – сфера купівлі-продажу акцій, облігацій та інших цінних паперів, представлений цей ринок фондовими біржами та позабіржовими установами. 5. Ринок валют – сфера купівлі-продажу вільно конвертованих валют. 6. Ринок робочої сили (ринок праці), на нього виходить населення працездатного віку в пошуках робочих місць.

7. Ринок нерухомості – купівля – продаж землі, будівель, житла.8. Ринок інформації і науково-технічних розробок.

Кон’юнктура ринку – стан ринку який характеризується співвідношенням попиту і пропозиції на товари; складається і змінюється під впливом численних факторів: масштабів виробництва, розмірів товарних запасів, динаміки цін і грошових доходів населення, організації торгівлі та реклами, прийнятих державою політичних і економічних рішень, різного роду ситуацій та ін. Розрізняють сприятливу, в’ялу та стійку кон’юнктуру ринку. Сприятлива кон’юнктура ринку – ситуація на ринку, характеризується перевищенням попиту над пропозицією, підвищенням цін на найбільш розповсюджені товари. В’яла – характеризується низьким рівним попиту та ділової активності, невеликою кількістю угод, тенденцією до зниження цін на певні види товарів і послуг.

Стійка – ситуація на ринку, яка характеризується стабільним рівнем угод купівлі-продажу, сталими, близькими до рівноваги цінами.

8.  Конкуренція та її види.

Визначення конкуренції; цінова та нецінова конкуренція; ознаки досконалої конкуренції; ознаки недосконалої конкуренції та її форми.

Конкуренція - це боротьба між приватними товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів; за капіталізму - боротьба між капіталістами за одержання найвищого прибутку.

Цінова конкуренція існує головним чином на ринках досконалої конкуренції, перемагає той продавець, який пропонує товар за нижчою ціною. Нецінова конкуренція це, по-перше, конкуренція якості: споживача запевняють, що даний товар має такі властивості, яких не має однотипний товар конкурента. По-друге, конкуренція економічності – цей холодильник потребує менше електроенергії, ця пральна машина вимагає менше води, цей автомобіль споживає менше пального і таке інше.

Ринки досконалої конкуренції характеризуються таким: Необмежена кількість продавців та покупців; існує абсолютно вільний доступ до всіх сфер економічної діяльності, нема перешкод до вступу підприємця у будь-яку галузь; кожний господарюючий суб’єкт має вільний доступ до будь-якої інформації щодо ринку: про величину попиту і пропозиції, норми прибутку при виробництві того чи іншого товару, витратах; вільний доступ до будь-якої технології для всіх підприємців; абсолютна однорідність товарів, що виробляються, вони стандартизовані; жоден учасник ринку не може впливати на рішення інших неекономічними методами; цінова конкуренція

До ринків недосконалої конкуренції належать ринки монополістичної конкуренції, олігопольні та монопсонічні ринки, ринки, чиста монополія. Ринок монополістичної конкуренції характеризуються таким: на ринку функціонує велика кількість фірм; товари диференційовані; може існувати контроль над цінами, але в порівняно вузьких межах; вступ до галузі нових підприємців не має суттєвих перешкод; нецінова конкуренція. На олігопольних ринках функціонує невелика кількість фірм, кожна з них виробляє значну частку продукту даної галузі; можливий контроль над цінами; продукт може бути як стандартизованим, так і диференційованим; нецінова конкуренція; вступити в галузь новому підприємцю дуже складно, існує ряд перешкод. На чисто монопольному ринку панує виробник; вступ у таку галузь заблоковано, конкуренція підірвана; монополіст встановлює таку ціну, яка дозволяє відшкодовувати всі витрати і забезпечує монопольно високий прибуток; потенційна конкуренція, конкуренція нововпроваджень та конкуренція з імпортними товарами.

9.  Ринок досконалої конкуренції.

Визначення досконалої конкуренції; головні ознаки ринку досконалої конкуренції; позитивні та негативні риси ринку досконалої конкуренції.

Під досконалою конкуренцією розуміють термін, який відповідає ринку, на якому жодна з фірм, чи жоден із споживачів не є достатньо могутніми, щоб вплинути на ринкову ціну.

Ринки досконалої конкуренції характеризуються таким: необмежена кількість продавців та покупців; існує абсолютно вільний доступ до всіх сфер економічної діяльності, нема перешкод до вступу підприємця у будь-яку галузь; кожний господарюючий суб’єкт має вільний доступ до будь-якої інформації щодо ринку: про величину попиту і пропозиції, норми прибутку при виробництві того чи іншого товару, витратах; вільний доступ до будь-якої технології для всіх підприємців; абсолютна однорідність товарів, що виробляються, вони стандартизовані; жоден учасник ринку не може впливати на рішення інших неекономічними методами; цінова конкуренція

Ефективне використання ресурсів вимагає виконання двох умов: виробничої ефективності та ефективності розподілу ресурсів: - ефективність виробництва - реалізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат; - ефективність розподілу ресурсів – досягається рівністю ціни з граничними витратами Р = МС.

Ринок враховує тільки ті витрати, які відшкодовуються. Досконала конкуренція не передбачає виробництва суспільних благ (оборона, охорона суспільного порядку, протипожежна безпека тощо). Досконала конкуренція не концентрує ресурси для розвитку науки, наукомістких і капіталомістких підприємств. Досконала конкуренція не враховує потреби споживачів щодо різноманіття продукції.

10.  Ринок монополістичної конкуренції.

Визначення монополістичної конкуренції; головні ознаки ринку монополістичної конкуренції; позитивні та негативні риси ринку монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція – ринок, на якому відносно велике число виробників пропонують подібну, але не ідентичну продукцію, яка диференційована, що є основною рисою даної моделі. Ринок монополістичної конкуренції характеризуються таким: на ринку функціонує велика кількість фірм; товари диференційовані; може існувати контроль над цінами, але в порівняно вузьких межах; вступ до галузі нових підприємців не має суттєвих перешкод; нецінова конкуренція.

.

11.  Ринок чистої монополії.

Визначення чистої монополії; головні ознаки ринку “чистої монополії”; форми конкуренції на суто монопольному ринку; позитивні та негативні риси ринку чистої монополії.

Чиста монополія – модель ринку з єдиним постачальником продукту, який не має близьких замінників; в умовах чистої монополії галузь складається із одної фірми, тобто поняття “фірма” і “галузь” збігаються. на ринку функціонує лише один виробник певної продукції. Розрізняють три види чистої монополії: закриту (захищена від конкуренції з допомогою юридичних заборон та обмежень, частіше всього це державна монополія);

відкриту (коли одна фірма в силу збігу обставин стала єдиним виробником і постачальником товару); природну (основами існування природних монополій є володіння рідкісними і важливими ресурсами; високі бар’єри входу на ринок природної монополії та виходу з нього; державне обмеження притоку нових фірм). Держава протидіє посиленню монопольної влади. Антимонопольний комітет України спрямовує свою діяльність на захист конкуренції, запроваджуючи антимонопольну політику, яка здійснюється застосуванням адміністративних та економічних важелів.

12.  Особливості конкуренції на олігопольному ринку.

Визначення олігополії; головні ознаки олігопольного ринку; позитивні та негативні риси олігопольного ринку.

Олігополія – ситуація на ринку, при якій фірми усвідомлюють взаємозалежність своїх продаж, обсягів виробництва, інвестицій і рекламної діяльності.

На олігопольних ринках функціонує невелика кількість фірм, кожна з них виробляє значну частку продукту даної галузі; можливий контроль над цінами; продукт може бути як стандартизованим, так і диференційованим; нецінова конкуренція; вступити в галузь новому підприємцю дуже складно, існує ряд перешкод.

13.  Олігополістична структура ринку.

Визначення олігополії; причини існування олігополії; показники концентрації ринку; особливості конкуренції.

Олігополія – ситуація на ринку, при якій фірми усвідомлюють взаємозалежність своїх продаж, обсягів виробництва, інвестицій і рекламної діяльності. Олігополістчиний ринок формується за умови досягнення високого ступеня концентрації виробництва.

Причини існування олігополій: - ефект масштабу – багато фірм починають свою діяльність із невисоких технологій та при малих масштабах.- інші причини (бар’єри): володіння патентами та контроль над стратегічною сировиною надзвичайно важливі в хімії, електроніці, алюміневій промисловості; додатковим фінансовим бар’єром для вступу можуть бути витрати на рекламу. Також для олігополії характерним є ефект злиття.