27. Криві байдужості споживача.
Визначення кривої байдужості споживача та її властивості, графічне зображення; карта байдужості споживача; гранична норма субституції; зона субституції.
Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності. Криві байдужості мають такі властивості: криві байдужості не перетинаються, тобто через одну точку простору двох благ можна провести тільки одну криву байдужості.; криві байдужості мають від’ємний нахил, тому що для збільшення споживання необхідно скоротити споживання іншого блага, щоб корисність не змінилась; паралельно розташовані криві утворюють карту кривих байдужості, яка дає уяву про уподобання конкретного покупця за будь-якого рівня споживання благ; криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають набору благ з вищим рівнем корисності; при збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яким людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага.
Карта кривих байдужості – це сукупність кривих байдужості кожна з яких представляє інший рівень корисності; засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб.
Кількість блага В, від якої споживач готовий відмовитись в обмін на додаткову одиницю блага А при незмінному загальному рівні корисності, називається граничною нормою субституції. Зона субституції - ділянка кривій байдужості, в якому можлива ефективна заміна одного блага іншим.
28. Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг.
Сутність кардиналістської теорії; поняття “рівновага споживача”; рівність зважених граничних корисностей благ.
Кардиналістський підхід передбачає, що корисність має кількісний вимір.
Стан рівноваги споживача досягається при рівності граничних корисностей продуктів, що приходяться на один долар, ця рівновага не зміниться, поки не зміняться ціни чи доход.
стан рівноваги споживача можна висловити формулою
=
=...=
29. Ординалістський підхід у визначенні споживацьких переваг.
Сутність ординалістської теорії; графічне та алгебраїчне зображення стану рівноваги споживача; крива “дохід-споживання”; крива “ціна-споживання”; ефект субституції та ефект доходу.
Порядковий підхід дозволяє оцінювати тільки те, якому набору благ споживач надає перевагу, не намагаючись оцінити корисність кожного блага. ==...=
Бюджетна лінія. Стан рівноваги споживача
Ефект заміщення вимірюється тією частиною приросту величини попиту на товар подешевшав, яка утворилася внаслідок заміни цим товаром інших благ. Ефект доходу - результат впливу зміни ціни на реальний дохід споживача і відповідно на кількість що купується блага. Ефект доходу визначається тією частиною приросту величини попиту, яка виникла в результаті збільшення реального доходу споживача при зниженні ціни на благо. Ефект заміни при зниженні ціни завжди буде виражатися в зростанні обсягу попиту на цей товар. Також зі зростанням доходу збільшується обсяг споживчого попиту.
30. Бюджетні обмеження і можливості споживача.
Бюджетна лінія споживача та її властивості, графічне та алгебраїчне зображення; поняття нахилу бюджетної лінії; відображення бюджетними лініями змін доходу споживача та ціни товарів, крива “дохід – споживання”, крива “ціна – споживання”; ефект доходу і ефект заміщення.
Бюджетна лінія показує всі можливі комбінації двох продуктів, що можуть бути придбані при даному рівні цін і доходу. Властивості бюджетної лінії: бюджетна лінія має негативний нахил, кут нахилу залежить від співвідношення цін товарів і показує від якої кількості одного блага треба відмовитись, щоб придбати певну кількість іншого блага;
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9
|
