Програмні екзаменаційні питання з мікроекономіки (стр. 1 )

ПРОГРАМНІ ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

З МІКРОЕКОНОМІКИ

1.  Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.

Визначення предмета мікроекономіки; суб'єкти економічних відносин на мікрорівні; позитивний та нормативний мікроекономічний аналіз; застосування та межі мікроекономічної теорії.

Мікроекономічний аналіз являє собою комплекс знань, поглядів, ідей, спрямованих на пояснення поведінки окремих суб’єктів ринку (індивіда, фірми, галузі) в процесі здійснення економічного вибору.

Аналіз поведінки індивіда зосереджений в основному на тому, під впливом яких чинників він формує свій попит, як розподіляє отриманий дохід, щоб задовольнити матеріальні та духовні потреби. Аналіз економічної поведінки фірми концентрується на виробничих рішеннях: які цілі висуває фірма, як визначає оптимальний обсяг виробництва, як формує попит на ресурси. Значну частку мікроекономічного аналізу присвячено типам ринків, стану конкуренції на них, процесу ціноутворення на різних типах ринку, дослідженню функцій ринку та виявленню умов, за якими ринок може виконувати притаманні йому функції. Приймаючи економічні рішення, господарюючі суб'єкти керуються принципом раціональності, який полягає в тому, що поведінка економічного агента (споживача, виробника, уряду), відповідає набору правил, які відносяться до переваг.

Позитивна економічна теорія пояснює, як функціонує економіка, чим керуються господарюючі суб’єкти, приймаючи те чи інше рішення, як суспільство організовує процес виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. Нормативна економічна теорія відбиває суб’єктивні уявлення про те, якою може і повинна бути економіка, які політичні або економічні дії треба запроваджувати, щоб змінити економічний стан, якщо його оцінка є негативною.

Економічна теорія має широке застосування. Існує величезна кількість економічних проблем, які стосуються життя кожної людини: інфляція, безробіття, бідність, нерівність у розподілі доходів, бюджетний дефіцит, відносини між найманими робітниками та роботодавцями тощо.

Між мікро - і макроекономікою нема чіткої межі, одну і ту ж проблему можна вивчати на мікро- і макрорівні.

2.  Позитивний і нормативний мікроекономічний аналіз.

Визначення предмета мікроекономічного аналізу; мета позитивного аналізу; мета нормативного аналізу; зв'язок позитивного й нормативного аспектів у реальній дійсності; нормативна економічна теорія та економічна політика.

Мікроекономічний аналіз являє собою комплекс знань, поглядів, ідей, спрямованих на пояснення поведінки окремих суб’єктів ринку (індивіда, фірми, галузі) в процесі здійснення економічного вибору.

Позитивна економічна теорія пояснює, як функціонує економіка, чим керуються господарюючі суб’єкти, приймаючи те чи інше рішення, як суспільство організовує процес виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. Нормативна економічна теорія відбиває суб’єктивні уявлення про те, якою може і повинна бути економіка, які політичні або економічні дії треба запроваджувати, щоб змінити економічний стан, якщо його оцінка є негативною.

Фактично нормативна економічна теорія будується на позитивній економічній теорії і наборі суджень відносно того, якими мають бути цілі суспільства.

Позитивний і нормативний аналіз належать до суб'єктивістського напрямку економічної думки.

Застосування позитивного та нормативного підходів дозволяє проаналізувати факти, реальний стан економіки та дати оцінку аналізованим явищам, внести пропозиції щодо шляхів і засобів зміни стану, якщо він визнаний незадовільним. Тому економічна наука може стати теоретичною основою певної економічної політики уряду. Економічна політика уряду спрямована на досягнення певних цілей: забезпечення повної зайнятості, стабільності цін, економічного зростання, справедливого розподілу доходів, збереженню довкілля тощо.

Економічна політика– система заходів у сфері управління економікою, що забезпечують вирішення економічних завдань, які виникають перед суспільством. Вона включає: структурну, науково-технічну, інвестиційну, фінансово-кредитну, соціальну, податкову, бюджетну, зовнішньоекономічну політику. Вироблення економічної політики вимагає: чіткого визначення цілей; аналізу альтернативних економічних програм; вивчення минулого досвіду реалізації програм і оцінки їх ефективності. Економічна політика регулює поведінку людей, впливає на них. Вона є предметом постійних дискусій в суспільстві.

3.  Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору.

Сутність економічних ресурсів та їх види; крива виробничих можливостей; неповне використання виробничих можливостей, зрушення кривої виробничих можливостей; альтернативні витрати.

Ресурси - все те, що використовується у суспільстві для виробництва матеріальних та духовних благ.

В процесі виробництва використовуються ресурси (фактори виробництва). Вони підрозділяються на три основних групи - землю, працю та капітал і можуть включати також підприємництво.

Крива виробничих можливостей (крива трансформації), яка показує можливі комбінації двох товарів чи послуг, які можуть бути вироблені з наявної кількості ресурсів

у

 

Кількість

хліба

х

0 Кількість макаронів

Рис. 2.1. Крива виробничих можливостей

На горизонтальній осі відкладемо кількість макаронів, а на вертикальній – кількість хліба, заповнимо всі проміжки між зазначеними точками і побачимо всі можливі комбінації виробництва хліба і макаронів із наявної кількості муки. Якщо ми прагнемо збільшити випічку хліба, нам прийдеться відмовитись від виробництва певної кількості макаронів, тобто нам необхідно переключити наш ресурс на випічку хліба. Економічна теорія постійно нагадує: ресурси обмежені, тому необхідно робити вибір – на виробництво якого товару їх витрачати. Тому витрати будь-якого ресурсу завжди носять альтернативний характер: якщо ми витратимо їх на виробництво одного товару, ми не можемо скористатися ними для виробництва іншого товару. Будь-яка точка всередині графіка показує, що ресурс використовується не повністю, а тому може бути збільшене виробництво і хліба, і макаронів. У ринковому господарстві вироблятися будуть лише ті товари, виготовлення яких принесе прибуток.

4.  Ринок, його роль і функції.

Визначення ринку; роль ринку в товарному господарстві; передумови функціонування ринкового механізму; функції ринку.

Ринок – це і місце зустрічі продавців та покупців, і взаємодія попиту та пропозиції, і будь-яка взаємодія, в яку люди вступають для торгівлі один з одним; і взаємодія покупців і продавців, які змагаються один з одним; і особливий механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до обсягу і структури суспільного споживання, засіб установлення і підтримки пропорційності.

Сутність ринку розкривається через функції, які він виконує: інформаційну, узгодження економічних інтересів, регулюючу, стимулюючу, контролюючу, утворювальну, посередницьку, санаційну.

Інформаційна функція ринку полягає в тому, що агенти ринку отримують інформацію через ціну. На основі отриманої цінової інформації підприємці переливають свої капітали, а отже – пересувають засоби виробництва і робочу силу, спрямовуючи їх на виробництво таких товарів та послуг, які найкращим чином забезпечать реалізацію економічного інтересу підприємців – отримання прибутку. В цьому полягає регулююча функція ринку.

Ринок узгоджує інтереси споживачів і виробників, підтримуючи збалансованість попиту і пропозиції за обсягом і структурою шляхом встановлення рівноважної ціни. Ринок здійснює економічне стимулювання ефективного виробництва. Ринок контролює витрати праці та не визнає ті витрати, які виходять за межі, визнані ринком.

Ціноутворювальна – це установлення цінових еквівалентів при обміні продуктів. Посередницька функція забезпечує зустріч економічно відокремлених виробників і споживачів з метою обміну. Санаційна функція полягає в тому, що з ринку виштовхуються слабкі, неефективно діючі підприємства.

Для того, щоб ринок міг виконувати названі функції, необхідні певні умови: повна економічна самостійність і відповідальність суб’єктів господарювання, вільне ціноутворення, наявність ринкової інфраструктури, конкуренція, зовнішньоекономічні зв’язки, законодавча база, соціальний захист населення з боку уряду.

Функціонування ринку передбачає постійний рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Для цього потрібні певні організації, які, діючи в рамках закону, обслуговують ринкові відносини. Тобто, сучасному ринковому господарству необхідна відповідна інфраструктура.

5.  Ринок та умови його функціонування.

Визначення ринку; ознаки вільного підприємництва; приватна власність: економічний та юридичний аспекти; конкуренція.

Ринок – це і місце зустрічі продавців та покупців, і взаємодія попиту та пропозиції, і будь-яка взаємодія, в яку люди вступають для торгівлі один з одним; і взаємодія покупців і продавців, які змагаються один з одним; і особливий механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до обсягу і структури суспільного споживання, засіб установлення і підтримки пропорційності.

6.  Ринок і форми його організації.

Визначення ринку; галузевий ринок та його види залежно від територіальних масштабів; інфраструктура ринку.

Ринок – це і місце зустрічі продавців та покупців, і взаємодія попиту та пропозиції, і будь-яка взаємодія, в яку люди вступають для торгівлі один з одним; і взаємодія покупців і продавців, які змагаються один з одним; і особливий механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до обсягу і структури суспільного споживання, засіб установлення і підтримки пропорційності.

Якщо в основу класифікації ми покладемо товар, який виробляється в певній галузі, то ми будемо розглядати відносини, які складаються між виробниками і споживачами даного товару на галузевому ринку. У галузевих ринках залежно від їх територіальних масштабів можна виділити локальні, національні та світові ринки. На локальних ринках реалізують товари, які неможливо, або економічно недоцільно транспортувати на далеку відстань – наприклад, печений хліб, парне молоко; ринок послуг, як правило, носить локальний характер. Національний ринок становить відносини виробників та споживачів товару в межах тієї чи іншої країни, товари можуть транспортуватися в цих межах, не втрачаючи своїх якостей, а витрати на транспортування відшкодовуються в ціні. До національних ринків належать ринки багатьох товарів як споживчого, так і виробничого призначення: металу і побутової техніки, меблів, одягу, будівельних матеріалів, послуг транспорту, зв’язку, приклади можна множити. Світовий ринок – це ринок товарів та послуг, які економічно доцільно переміщати з однієї країни в інші, тому що кожна країна не може виробляти всі товари, які необхідні для задоволення потреб населення і розвитку економіки, і тому, що деякі товари вигідніше імпортувати, ніж виробляти самим. На світовому ринку обертаються такі товари, як зерно, вовна і бавовна, кава, чай, чорні та кольорові метали, дорогоцінні каміння, мінеральна сировина, паливно-енергетичні ресурси, послуги морського та авіатранспорту.