Валові інвестиції – це загальний обсяг інвестицій в економіку за певний проміжок часу. Він складається з інвестицій, спрямованих на заміщення вибуваючого основного капіталу та чистих інвестицій. Чисті інвестиції або чисті капіталовкладення – це додаток до сукупного основного капіталу, вони дорівнюють валовим інвестиціям за відрахуванням амортизації.
Коли мова йде про капітал як об’єкт ринкового попиту і пропозиції, то мається на увазі не весь запас капіталу, що функціонує в економіці, а потік нового капіталу, котрий може з’явитися у даний період у виробництві.
Попит на додатковий капітал як виробничий ресурс на фірмі визначається різницею між існуючим потоком товарів і послуг, які надає фірма за рахунок існуючого капіталу та бажаним потоком (товарів та послуг), які може надати фірма.
Фірми пред’являють попит не просто на якісь матеріальні ресурси (верстати, устаткування, обладнання і таке інше), а на тимчасово вільні кошти, які можна потратити на ці капітальні блага і повернути, заплативши певний відсоток із прибутку, який буде
49. Ринок землі та його особливості.
Поняття землі як фактора виробництва; особливості формування попиту на землю, пропозиція землі; рівновага на ринку землі; ціна землі як капіталізована рента.
На ціну будь-якого товару впливає співвідношення попиту і пропозиції. Оскільки пропозиція землі нееластична, ціна землі залежить від попиту на неї. Попит на землю складається з двох частин: попиту на здійснення сільськогосподарської діяльності та попиту на здійснення не сільськогосподарської діяльності (будівництво, розробка копалин тощо). Попит на землю для сільськогосподарської діяльності залежить : від попиту на продовольчі товари ; родючості ґрунту; місця знаходження.
Кількість землі завжди обмежена, тому її пропозиція практично нееластична і на графіку попиту і пропозиції землі позначається вертикальною лінією.
Величина попиту на землю залежить від ціни. Припустимо, пропозиція землі дорівнює OQ. Рівновага на ринку землі встановлюється при орендній платі ОР. Якщо землевласник підвищить орендну плату до ОР1, частка фермерів буде змушена відмовитись від оренди, попит на землю скоротиться до Р1М1. Частку землі, яка дорівнює Q1Q землевласники не зможуть здати в оренду, а тому ця земля не принесе їм доходу. Землевласники змушені будуть зменшити орендну плату до рівня ОР і ринок землі повернеться до стану рівноваги. Ціна землі є капіталізована земельна рента.
рента
Ціна землі = х 100%
банківський відсоток
50. Аналіз часткової та загальної рівноваги.
Часткова та загальна рівновага; умови стану рівноваги; ефект зворотного зв’язку; модель загальної економічної рівноваги Вальраса; закон Вальраса.
Часткова рівновага – ізольований аналіз товарного ринку, тобто дослідження умов рівноваги при заданих цінах на всю решту товарів. Загальна рівновага – ситуація, при якій всі ринки одночасно знаходяться в стані рівноваги, коли на всіх ринках встановлюються рівноважні ціни.
Стан рівноваги передбачає наявність трьох умов: по-перше, попит і пропозиція товарів та факторів виробництва однакові, на них установлюються постійні та стійкі ціни; по-друге, обсяг попиту на товари та послуги визначається їхньою граничною корисністю; по-третє, ціни товаровиробників задаються граничними витратами факторів виробництва.
Ефект зворотного зв’язку– це зміна цін та обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміну цін, що сталися на пов’язаних з ним ринках.
Вальрас виходив із того, що вирішення проблеми може бути досягнуто за допомогою математичного апарату. Побудувавши досить складну систему взаємопов’язаних рішень, він доводить, що система рівноваги може бути досягнута як якийсь “ідеал”, до якого прагне конкурентний ринок. Вальрас розподілив економіку на дві великі групи: фірми і домашні господарства. Фірми виступають на ринку факторів як покупці і на ринку споживчих товарів як продавці. Домашні господарства – власники факторів виробництва виступають у ролі їх продавців і водночас покупців споживчих товарів. У цій моделі ролі продавців і покупців постійно змінюються. Всі витрати виробників товарів перетворюються у доходи домашніх господарств, а всі витрати домашніх господарств – у доходи виробників (фірм).
51. Рівновага в економіці обміну.
Необхідність та вигоди ринкового обміну; діаграма Еджворта; взаємовигідний обмін; ефективність при обміні; крива контрактів; парето - ефективний розподіл.
52. Ефективність у виробничій сфері.
Розподіл виробничих ресурсів; оптимальний, за Парето, розподіл ресурсів; внутрігалузева та міжгалузева ефективність використання і розподілу ресурсів; крива виробничих контрактів; межа виробничих можливостей; загальні умови ефективності.
53. Теорія загальної рівноваги та політика у галузі економіки добробуту.
Визначення суспільного добробуту; теореми теорії добробуту; функція суспільного добробуту, її різновиди; критерії оцінки добробуту; концептуальні підходи до проблеми щодо справедливості розподілу суспільного добробуту.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |


